Організація, методи та результати дослідження психологічної готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку

При співставлені результатів трьох етапів досліджень ми дійшли таких висновків. Діти, які виявили підвищену тривожність, виявили також підвищену емоційну чуттєвість, що ймовірно призвело до проблем у емоційному спілкуванні. Всі ці три показники виявилися взаємопов’язаними, що дало нам підставу стверджувати, що 4 дитини з досліджуваної групи старших дошкільників знаходяться на низькому рівні емоційної готовності до навчання у школі, 7 дошкільників визначили середню або достатню емоційну готовність до навчання у школі. І лише 4 дитини з нашої вибірки виявили високий показник емоційної готовності до навчання у школі. Таким чином, діти з низькою емоційною готовністю до навчання у школі потребують психологічної корекції у дошкільному навчальному закладі.

 

Список використаної літератури

 

1. Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 411 с.
2. Адаптація дитини до школи / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 111 с.
3. Бадулина О.И. К проблеме преемственности дошкольного и начального образования // Начальная школа. 2002. - 1. - С.101-104.
4. Белопольская Н.Л. Азбука настроений: развивающая эмоционально-коммуникативная игра для детей 4-10 лет. - Москва: Институт психологии РАН, 1993.
5. Вальдамірова, О.П. Емоційна сфера дошкільника та її корекція // Освіта Донбасу. - 2003. - № 4. - С.61-66.
6. Вікова психологія. - К.: Педагогіка, 1976. - 269 с.
7. Возрастная и педагогическая психология / Сост. И.В. Дубровина и др. - М.: Академия, 1999. - 320 с.
8. Воспитание детей в старшей группе детского сада / Сост. Г.М. Лямина. - М.: Просвещение, 1981. - 256 с.
9. Воспитание нравственных чувств у младших школьников / Под ред. А.М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.
10. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991.
11. Готовність дитини до навчання / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 112 с.
12. Дошкольная педагогіка / Под ред. В.И. Логиновой. - М.: Просвещение, 1988. - 270 с.
13. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. - Кам'янець-Подільський, 2002. - 96с.
14. Запорожец А.В. Психология. - М.: Учпедгиз, 1961. - 228 с.
15. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб.: Гиппократ, 1995.
16. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1986.
17. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. - М.: Просвещение, 1981. - 127 с.
18. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М.: Академия, 2000. - 270 с.
19. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К., 1998.
20. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.
21. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы. - М.: Просвещение, 1991. - 162 с.
22. Маркова А.К. Формировании мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.
23. Мухина В.С. Возрастная психология. - М.: Академия, 1999. - 456 с.
24. Оклендер В. Окна в мир ребенка. - М.: Независимая фирма "Класс", 1997.
25. Подготовка детей к школе в детском саду / Под ред. Ф.А. Сохина. - М.: Педагогика, 1978. - 160 с.
26. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: Психологическая природа и возрастная динамика. - М., 2000.
27. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 1989.
28. Ставицька С.О. Взаємозв’язок успішності та шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Наукові записки аспірантів. (Академія наук вищої школи, Волинський Академічний дім). Випуск 4. - Луцьк, 1997. - с.78-85.
29. Ставицька С.О. Вивчення особистісної тривоги у дітей молодшого шкільного віку проективними методами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Методи підготовки фахівців до професійного спілкування". Книга І. - Черкаси - 1997. - с.109-119.
30. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. - М., 1995.

 

Додатки

 

Додаток І

 

Дослідження рівня тривожності в дітей  від 3 до 7 років

Методика  призначена для виявлення рівня  дитячої тривожності на основі зіставлення  результатів спостереження, отриманих  від самого дослідника, батьків дитини й вихователів. Фіксація спостережень відбувається в кілька етапів. На першому  етапі дослідник протягом 2-3 днів спостерігає за дитиною в різних видах діяльності (грі, на заняттях, новій обстановці й т.д.) і заносить результати в спеціальний лист спостережень. Протягом дня необхідно відзначити наявність або відсутність даної  ознаки в поводженні дитини знаками "+" або "-".

Лист  спостережень

Прізвище  й ім'я дитини _____________________

Вік дитини _______________

 

Дата спостереження	Ознаки тривожності	Результат спостереження
	Підвищена збудливість Підвищена напруженість, скутість Страх перед новим, незнайомим, незвичним Невпевність у собі, занижена самооцінка Очікування неприємностей, невдач, несхвалення старших Ретельність, розвинене почуття  відповідальності Безініціативність, пасивність, боязкість Схильність пам'ятати скоріше  погане, ніж хороше

 

Кожна окремо взята ознака не є  свідченням вираженої тривожності. Необхідно підсумувати кількість  спостережуваних ознак і зробити  висновок виходячи з наступної інтерпретації:

Наявність 6-7 ознак говорить про  високу тривожність, 3-5 - про тривожність  середнього рівня, 1-2 - про низьку тривожність.

Додаток ІІ

 

Тест "Два будиночки"

Для проведення тесту потрібен лист паперу, на якому  малюють два будиночки. Один з  них побільше - червоного кольору, інший поменше - чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у  дитини чорним і червоним олівцями.

Інструкція: "Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку". Дорослий записує, хто, де оселиться, потім запитує, чи не хоче дитина поміняти когось місцями, чи не забула кого-небудь.

Аналіз  результатів:

Інтерпретуючи результати тесту, варто звернути увагу  на те, скільки дітей дитина помістила  в червоному й чорному будиночках, у відношенні кого з дітей групи  зроблений позитивний, а у відношенні кого негативний вибір. Для кожної дитини вираховують число позитивних (кількість балів зі знаком "+") і негативних виборів (кількість балів зі знаком "мінус") з боку інших дітей групи, потім з більшого віднімають менше й ставлять знак більшого числа.

+4 і більше балів - "соціометричні зірки", це зовні привабливі, досить впевнені в собі діти, які мають авторитет у групі однолітків, вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти. від +1 до +3 балів (виборів зі знаком "мінус" немає) - ці діти віддають перевагу іграм і спілкування з постійним обмеженим колом друзів (або одним постійним другом), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфликтують, у своїй маленькій групі можуть бути лідерами. від -2 до +2 балів (сума складається з "+" й "мінусів") - активні, рухливі, досить товариські, але нерідко, конфліктні діти, вони легко вступають у гру, але також легко сваряться й відмовляються грати, часто ображаються й кривдять інших, але легко забувають образи.0 балів (вибори зі знаком "+" й "мінус" відсутні) - цих дітей просто не зауважують, їх як би немає в групі, як правило, це тихі, малоактивні діти, які грають на самоті й не прагнуть до контактів з однолітками; найчастіше такі результати виходять у відношенні дітей, які часто хворіють і тих, хто недавно прибув у групу. -1 і менш балів - це діти, яких відкидають однолітки, нерідко вони зовні мало привабливі або мають явно виражені фізичні дефекти; нервозні, надмірно конфліктні, негативно настроєні стосовно інших дітей.

Особливу  увага варто звернути на тих дітей, які основну масу однолітків відправляють у чорний будиночок, залишаючись  на самоті або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, нетовариські діти або конфліктні, що встигли  посваритися майже з усіма. Пророчити  труднощі в спілкуванні з однокласниками в школі в таких дітей можна  з великою ймовірністю.

 

Додаток ІІІ

 

Методика-гра "Абетка настрою"

Розвиваюча, емоційно-комунікативна гра "Абетка настроїв" допоможе познайомити  дітей з основними людськими  емоціями й способами їхнього  вираження. Також допоможе визначити  індивідуальну емоційну чуттєвість дитини.

Інструкція 1: "Подивіться, будь ласка, уважно на ці малюнки. Побудуйте висловлення від імені персонажа, зображеного на кожному з них. Доведіть, що ваше уявлення про його зміст має об'єктивну основу, яку крім вас можуть бачити й інші".

Експериментатор докладно записує висловлення досліджуваного. Підраховується кількість якісних  характеристик в описі переживання  кожного персонажа. Підраховується середня кількість таких характеристик  по групі й у порівнянні з ними робиться висновок про індивідуальну  емоційну чутливість випробуваного.

Інструкція 2: "Для оцінки переживання персонажів скористайтеся кольоровими олівцями. Кожен колір відповідає певному переживанню: червоний - захват; синій - занепокоєння; жовтогарячий - радість; фіолетовий - тривога; жовтий - задоволення; чорний - похмурість; зелений - спокій.

Інтенсивність переживання виразіть в довжині  лінії. Ваше власне переживання в  момент обстеження відзначте кольоровим олівцем на лінії 5".

1. _____________ 4. _____________

2. _____________ 5. _____________

3. _____________

Аналіз результатів: підраховується середня довжина ліній одного кольору по кожному персонажеві серед всіх учасників групи. Порівнюються середні варіанти відповідей по групі з індивідуальними відповідями. Результати інтерпретуються з використанням поняття співпереживання.

Заняття "Пасьянс"

Психолог  розкладає перед дитиною по вертикалі  всі картки, на яких зображений той  самий персонаж, наприклад, всі картки з кішкою в різних настроях. Дитина повинна розкласти інші картки відповідно настрою персонажа, тобто поруч  із веселою кішкою покласти веселу людину, папугу, рибу, мишку й т.д., причому по горизонталі повинні  бути розташовані різні персонажі  з однаковим настроєм, а вертикальні  стовпчики повинні становити  картки з тим самим персонажем. Після того як розкладка пасьянсу закінчена, попросіть дитину назвати  вам ті настрої, які мають персонажі  в горизонтальних рядах.