Організація, методи та результати дослідження психологічної готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Октября 2013 в 13:53, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсового дослідження теоретичне обґрунтування проблеми психологічної готовності до навчання дитини дошкільного віку.
Відповідно до мети об’єкту та предмету дослідження були поставлені наступні завдання:
Дати аналіз поняттю психологічної готовності до школи дітей дошкільного віку.
Визначити структуру психологічної готовності до навчання.
Охарактеризувати значення мотивації та розвиток мотивів навчання у дітей дошкільного віку.
Експериментально дослідити такі компоненти готовності до навчання у школі, як інтелектуальний, емоційний та соціальний.

Оглавление

Вступ
Розділ 1. Особливості психологічної готовності до навчання у школі
1.1 Сутність та основні підходи до визначення психологічної готовності дошкільника до шкільного навчання
1.2 Компоненти психологічної готовності до шкільного навчання
1.3 Структура готовності до навчання у школі дітей дошкільного віку
1.4 Визначальна роль мотивації у готовності до шкільного навчання
Розділ 2. Організація, методи та результати дослідження психологічної готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку
2.1 Методика та організація дослідження
2.2 Психологічний аналіз сформованості психологічної готовності до навчання
2.2.1 Дослідження інтелектуального компоненту готовності до шкільного навчання
2.2.2 Дослідження емоціонального компоненту готовності до шкільного навчання
2.2.3 Дослідження соціального компоненту готовності до шкільного навчання
2.2.4 Психологічний аналіз сформованості емоційної та соціальної готовності до шкільного навчання у дітей старшого дошкільного віку
Висновки
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Психологіна готовність дитини до навчання у школі.docx

— 428.52 Кб (Скачать)

При співставлені результатів трьох етапів досліджень ми дійшли таких висновків. Діти, які виявили підвищену тривожність, виявили також підвищену емоційну чуттєвість, що ймовірно призвело до проблем у емоційному спілкуванні. Всі ці три показники виявилися взаємопов’язаними, що дало нам підставу стверджувати, що 4 дитини з досліджуваної групи старших дошкільників знаходяться на низькому рівні емоційної готовності до навчання у школі, 7 дошкільників визначили середню або достатню емоційну готовність до навчання у школі. І лише 4 дитини з нашої вибірки виявили високий показник емоційної готовності до навчання у школі. Таким чином, діти з низькою емоційною готовністю до навчання у школі потребують психологічної корекції у дошкільному навчальному закладі.

 

Список використаної літератури

 

  1. Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 411 с.
  2. Адаптація дитини до школи / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 111 с.
  3. Бадулина О.И. К проблеме преемственности дошкольного и начального образования // Начальная школа. 2002. - 1. - С.101-104.
  4. Белопольская Н.Л. Азбука настроений: развивающая эмоционально-коммуникативная игра для детей 4-10 лет. - Москва: Институт психологии РАН, 1993.
  5. Вальдамірова, О.П. Емоційна сфера дошкільника та її корекція // Освіта Донбасу. - 2003. - № 4. - С.61-66.
  6. Вікова психологія. - К.: Педагогіка, 1976. - 269 с.
  7. Возрастная и педагогическая психология / Сост. И.В. Дубровина и др. - М.: Академия, 1999. - 320 с.
  8. Воспитание детей в старшей группе детского сада / Сост. Г.М. Лямина. - М.: Просвещение, 1981. - 256 с.
  9. Воспитание нравственных чувств у младших школьников / Под ред. А.М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.
  10. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991.
  11. Готовність дитини до навчання / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 112 с.
  12. Дошкольная педагогіка / Под ред. В.И. Логиновой. - М.: Просвещение, 1988. - 270 с.
  13. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. - Кам'янець-Подільський, 2002. - 96с.
  14. Запорожец А.В. Психология. - М.: Учпедгиз, 1961. - 228 с.
  15. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб.: Гиппократ, 1995.
  16. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1986.
  17. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. - М.: Просвещение, 1981. - 127 с.
  18. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М.: Академия, 2000. - 270 с.
  19. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К., 1998.
  20. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.
  21. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы. - М.: Просвещение, 1991. - 162 с.
  22. Маркова А.К. Формировании мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.
  23. Мухина В.С. Возрастная психология. - М.: Академия, 1999. - 456 с.
  24. Оклендер В. Окна в мир ребенка. - М.: Независимая фирма "Класс", 1997.
  25. Подготовка детей к школе в детском саду / Под ред. Ф.А. Сохина. - М.: Педагогика, 1978. - 160 с.
  26. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: Психологическая природа и возрастная динамика. - М., 2000.
  27. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 1989.
  28. Ставицька С.О. Взаємозв’язок успішності та шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Наукові записки аспірантів. (Академія наук вищої школи, Волинський Академічний дім). Випуск 4. - Луцьк, 1997. - с.78-85.
  29. Ставицька С.О. Вивчення особистісної тривоги у дітей молодшого шкільного віку проективними методами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Методи підготовки фахівців до професійного спілкування". Книга І. - Черкаси - 1997. - с.109-119.
  30. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. - М., 1995.

 

Додатки

 

Додаток І

 

Дослідження рівня тривожності в дітей  від 3 до 7 років

Методика  призначена для виявлення рівня  дитячої тривожності на основі зіставлення  результатів спостереження, отриманих  від самого дослідника, батьків дитини й вихователів. Фіксація спостережень відбувається в кілька етапів. На першому  етапі дослідник протягом 2-3 днів спостерігає за дитиною в різних видах діяльності (грі, на заняттях, новій обстановці й т.д.) і заносить результати в спеціальний лист спостережень. Протягом дня необхідно відзначити наявність або відсутність даної  ознаки в поводженні дитини знаками "+" або "-".

Лист  спостережень

Прізвище  й ім'я дитини _____________________

Вік дитини _______________

 

Дата спостереження

Ознаки тривожності

Результат спостереження

 

 

Підвищена збудливість

Підвищена напруженість, скутість

Страх перед новим, незнайомим, незвичним

Невпевність у собі, занижена самооцінка

Очікування неприємностей, невдач, несхвалення старших

Ретельність, розвинене почуття  відповідальності

Безініціативність, пасивність, боязкість

Схильність пам'ятати скоріше  погане, ніж хороше

 

 

 

Кожна окремо взята ознака не є  свідченням вираженої тривожності. Необхідно підсумувати кількість  спостережуваних ознак і зробити  висновок виходячи з наступної інтерпретації:

Наявність 6-7 ознак говорить про  високу тривожність, 3-5 - про тривожність  середнього рівня, 1-2 - про низьку тривожність.

Додаток ІІ

 

Тест "Два будиночки"

Для проведення тесту потрібен лист паперу, на якому  малюють два будиночки. Один з  них побільше - червоного кольору, інший поменше - чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у  дитини чорним і червоним олівцями.

Інструкція: "Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку". Дорослий записує, хто, де оселиться, потім запитує, чи не хоче дитина поміняти когось місцями, чи не забула кого-небудь.

Аналіз  результатів:

Інтерпретуючи результати тесту, варто звернути увагу  на те, скільки дітей дитина помістила  в червоному й чорному будиночках, у відношенні кого з дітей групи  зроблений позитивний, а у відношенні кого негативний вибір. Для кожної дитини вираховують число позитивних (кількість балів зі знаком "+") і негативних виборів (кількість балів зі знаком "мінус") з боку інших дітей групи, потім з більшого віднімають менше й ставлять знак більшого числа.

+4 і більше балів - "соціометричні зірки", це зовні привабливі, досить впевнені в собі діти, які мають авторитет у групі однолітків, вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти. від +1 до +3 балів (виборів зі знаком "мінус" немає) - ці діти віддають перевагу іграм і спілкування з постійним обмеженим колом друзів (або одним постійним другом), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфликтують, у своїй маленькій групі можуть бути лідерами. від -2 до +2 балів (сума складається з "+" й "мінусів") - активні, рухливі, досить товариські, але нерідко, конфліктні діти, вони легко вступають у гру, але також легко сваряться й відмовляються грати, часто ображаються й кривдять інших, але легко забувають образи.0 балів (вибори зі знаком "+" й "мінус" відсутні) - цих дітей просто не зауважують, їх як би немає в групі, як правило, це тихі, малоактивні діти, які грають на самоті й не прагнуть до контактів з однолітками; найчастіше такі результати виходять у відношенні дітей, які часто хворіють і тих, хто недавно прибув у групу. -1 і менш балів - це діти, яких відкидають однолітки, нерідко вони зовні мало привабливі або мають явно виражені фізичні дефекти; нервозні, надмірно конфліктні, негативно настроєні стосовно інших дітей.

Особливу  увага варто звернути на тих дітей, які основну масу однолітків відправляють у чорний будиночок, залишаючись  на самоті або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, нетовариські діти або конфліктні, що встигли  посваритися майже з усіма. Пророчити  труднощі в спілкуванні з однокласниками в школі в таких дітей можна  з великою ймовірністю.

 

Додаток ІІІ

 

Методика-гра "Абетка настрою"

Розвиваюча, емоційно-комунікативна гра "Абетка настроїв" допоможе познайомити  дітей з основними людськими  емоціями й способами їхнього  вираження. Також допоможе визначити  індивідуальну емоційну чуттєвість дитини.

Інструкція 1: "Подивіться, будь ласка, уважно на ці малюнки. Побудуйте висловлення від імені персонажа, зображеного на кожному з них. Доведіть, що ваше уявлення про його зміст має об'єктивну основу, яку крім вас можуть бачити й інші".

Експериментатор докладно записує висловлення досліджуваного. Підраховується кількість якісних  характеристик в описі переживання  кожного персонажа. Підраховується середня кількість таких характеристик  по групі й у порівнянні з ними робиться висновок про індивідуальну  емоційну чутливість випробуваного.

Інструкція 2: "Для оцінки переживання персонажів скористайтеся кольоровими олівцями. Кожен колір відповідає певному переживанню: червоний - захват; синій - занепокоєння; жовтогарячий - радість; фіолетовий - тривога; жовтий - задоволення; чорний - похмурість; зелений - спокій.

Інтенсивність переживання виразіть в довжині  лінії. Ваше власне переживання в  момент обстеження відзначте кольоровим олівцем на лінії 5".

1. _____________ 4. _____________

2. _____________ 5. _____________

3. _____________

Аналіз результатів: підраховується середня довжина ліній одного кольору по кожному персонажеві серед всіх учасників групи. Порівнюються середні варіанти відповідей по групі з індивідуальними відповідями. Результати інтерпретуються з використанням поняття співпереживання.

Заняття "Пасьянс"

Психолог  розкладає перед дитиною по вертикалі  всі картки, на яких зображений той  самий персонаж, наприклад, всі картки з кішкою в різних настроях. Дитина повинна розкласти інші картки відповідно настрою персонажа, тобто поруч  із веселою кішкою покласти веселу людину, папугу, рибу, мишку й т.д., причому по горизонталі повинні  бути розташовані різні персонажі  з однаковим настроєм, а вертикальні  стовпчики повинні становити  картки з тим самим персонажем. Після того як розкладка пасьянсу закінчена, попросіть дитину назвати  вам ті настрої, які мають персонажі  в горизонтальних рядах.

 

 

 

 

 


Информация о работе Організація, методи та результати дослідження психологічної готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку