Організація, методи та результати дослідження психологічної готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку

З іншого боку, якщо дитина не відчуває складнощів у  спілкуванні с однолітками, та її товариство є бажаним для багатьох інших дітей, то це свідчить про те, що емоційна готовність дитини до навчання у школі на достатньому рівні. Адже прийшовши у перший клас діти повинні будуть налагоджувати контакти з новим оточенням - своїми однокласниками. Відповідно, можна прогнозувати, що діти, які не мали проблем в емоційному спілкуванні у дошкільному закладі, не будуть їх мати і у школі.

2.2.4 Психологічний  аналіз сформованості емоційної  та соціальної готовності до  шкільного навчання у дітей  старшого дошкільного віку

Для узагальненого  визначення наявного рівня тривожності  був використаний тест тривожності. (Див. Додаток І). Тестування проводилося  серед 15 дітей. Зважаючи на те, що вік  досліджуваних дітей становить 5-6 років, то нами була обрана, як найоптимальніша  методика-спостереження. Методика призначена для виявлення рівня дитячої  тривожності на основі зіставлення  результатів спостереження, отриманих  від самого дослідника, батьків дитини й вихователів. Фіксація спостережень відбувається в кілька етапів. На першому  етапі дослідник протягом 2-3 днів спостерігає за дитиною в різних видах діяльності (грі, на заняттях, новій обстановці й т.д.) і заносить результати в спеціальний лист спостережень (Див. додаток І). За результатами дослідження  високий рівень тривожності склав - 5 дітей; середній рівень - 6 дітей; низький  рівень - 4 дітей. Отримані результати графічно можна зобразити наступним чином:

 

Діаграма 2.1

Розподіл рівня тривожності  серед групи дітей старшого дошкільного  віку

 

При високому рівні тривожності подразник  за силою майже завжди переважає  індивідуально психофізіологічну  здатність організму дитини успішно  його подолати чи швидко адаптуватися до нього, щоб знизити тривожність. При середньому рівні - подразник часто переважає здатність до адаптації. При низькому (в рамках активізуючої ситуативної тривожності) - лише інколи призводить до неадекватної реакції. Коли вплив подразника закінчується, то реакція у вигляді страху, агресії, апатії тощо при високому рівні тривожності зберігається ще тривалий час (дні, тижні, місяці, роки); при середньому рівні - певний час (години, дні); при низькому - зникає повністю при усуненні дії подразника. У схожих обставинах, навіть коли подразник не діє, реакція тривожності при високому рівні особистісної тривожності виникає завжди; при середньому - часто; при низькому - інколи.

Виявлені  фактори виникнення особистісної тривожності  та показники її прояву вказують на необхідність організації спеціальної  роботи з дітьми старшого дошкільного  віку по її подоланню, оскільки високий  рівень тривожності негативно впливає  на формування емоційної готовності до навчання у школі, на розвиток емоційної  сфери загалом і затримує розвиток пізнавальної сфери та дегармонізує особистість на подальших етапах її становлення. Виявлення рівнів особистісної тривожності свідчить про необхідність проведення роботи з подолання тривожності, яка базувалась би на усуненні факторів її виникнення, розвитку і закріплення у дітей старшого дошкільного віку.

Наступним етапом дослідження стала діагностика  адекватності емоційних проявів  та реакцій досліджуваних дітей  старшого дошкільного віку. Для цього  нами була використана розвиваюча, емоційно-комунікативна гра "Абетка настроїв", розроблена Н.Л. Белопольською [4] (Див. додаток ІІ).

Дітям пропонувалися  дидактичні картки з малюнками людей  або тварин, що відображають різні  настрої - радість, горе, переляк, самовдоволення, агресію, невдоволення. Діти описували, як вони розуміють кожен з запропонованих малюнків, згадували коли вони відчувають ту чи іншу емоцію. Також дітям пропонувалося  намалювати лінію інтенсивності  своїх емоцій. Якщо емоція хороша, то її потрібно було намалювати червоним олівцем, якщо погана - чорним.

Психолог пропонує дітям: "Подивіться, будь ласка, уважно на ці малюнки. Побудуйте висловлення від імені персонажа, зображеного на кожному з них. Доведіть, що ваше уявлення про його зміст має об'єктивну основу, що крім вас можуть бачити й інші". Психолог докладно записує висловлення досліджуваного. Підраховується кількість якісних характеристик в описі переживання кожного персонажа. Підраховується середня кількість таких характеристик по групі й у порівнянні з ними робиться висновок про індивідуальну емоційну чутливість досліджуваного.

"Для оцінки  переживання персонажів скористайтеся  кольоровими олівцями". Кожен  колір відповідає певному переживанню:  червоний - захват; синій - занепокоєння; жовтогарячий - радість; фіолетовий - тривога; жовтий - задоволення; чорний - похмурість; зелений спокій.

Інтенсивність переживання виразіть в довжині  лінії. Ваше власне переживання в  даний момент відзначте кольоровим олівцем на лінії 5" (Див Додаток  ІІІ).

Важливо, щоб  кожна дитина зрозуміла, що від неї  вимагається. Лише в цьому випадку  отримані результати будуть достовірними.

В результаті даного обстеження ми виявили, що 3 досліджуваних  дітей старшого дошкільного віку мають низьку індивідуальну емоційну чутливість, 8 детей - достатню або середню індивідуальну емоційну чутливість, і лише 4 досліджуваний виявили схильність до підвищеної індивідуальної емоційної чутливості. Отримані результати можна зобразити так:

 

Діаграма 2.2

 

Заключним етапом нашого дослідження було виявлення  дітей з проблемами у емоційному спілкуванні з однолітками. Для  цього використовувалая методика "Дві хатки" - один з варіантів соціометрії для виявлення дітей з проблемами спілкування з ровесниками (в контексті нашого дослідження це емоційні порушення у спілкуванні).

У результаті проведення даного тестування було виявлено, що серед досліджуваних дітей  переважають ті, з ким однолітки  залюбки спілкуються - 8 дітей, статус "Зірка" у групі отримали 3 дітей, ізольованими серед однолітків виявилось 4 дітей старшого дошкільного віку, відкинутими однолітками від  спілкування не виявилось жодної дитини.

Таким чином, відобразити отримані результати можна  так:

 

Діаграма 2.3

 

Таблиця 2.3 Розподіл соціометричного  статусу серед досліджуваних  дітей старшого дошкільного віку

Прізвище, ім'я дитини	Кількість позитивних виборів	Кількість негативних виборів	Соціометричний статус у групі
Бабылева Марія	0	0	"Ізольована"
Дмитрієва Тетяна	3	-	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Гаків Володимир	3	1	Переважна більшість хоче з ним  спілкуватися
Грабарчук Михайло	0	0	"Ізольований"
Янгельдина Рината	7	1	"Зірка"
Миколаїв Руслан	4	1	Переважна більшість хоче з ним  спілкуватися
Боліщук Юрій	8	2	"Зірка"
Бондар Поліна	4	0	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Молот Данило	0	1	"Ізольований"
Царук Лілія	5	2	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Хильчук Анна	4	0	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Ковалець Андрій	9	3	"Зірка"
Мамотюк Настя	5	1	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Прищепа Олександра	5	0	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Романюк Діма	0	0	"Ізольований"

 

Таблиця 2.4 Зведена таблиця  результатів трьох етапів дослідження

П. І	Рівень тривожності	Рівень індивідуальної чуттєвості	Соціометричний статус у групі однолітків
Бабылева Марія	високий	підвищений	"Ізольована"
Дмитрієва Тетяна	середній	достатній/середній	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Гаків Володимир	низький	достатній/середній	Переважна більшість хоче з ним  спілкуватися
Грабарчук Михайло	високий	підвищений	"Ізольований"
Янгельдина Рината	низький	низький	"Зірка"
Миколаїв Руслан	середній	достатній/середній	Переважна більшість хоче з ним  спілкуватися
Боліщук Юрій	низький	достатній/середній	"Зірка"
Бондар Поліна	середній	низький	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Молот Данило	високий	підвищений	"Ізольований"
Царук Лілія	середній	достатній/середній	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Хильчук Анна	високий	достатній/середній	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Ковалець Андрій	низький	низький	"Зірка"
Мамотюк Настя	середній	підвищений	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Прищепа Олександра	середній	достатній/середній	Переважна більшість хоче з нею  спілкуватися
Романюк Діма	високий	підвищений	"Ізольований"

 

При співставленні  результатів трьох етапів досліджень ми дійшли таких висновків. Діти, які  виявили підвищену тривожність, виявили також підвищену емоційну чуттєвість, що ймовірно призвело до проблем  у емоційному спілкуванні. Всі ці три показники виявилися взаємопов’язаними, що дало нам підставу стверджувати, що 4 дітей з досліджуваної групи  старших дошкільників знаходяться  на низькому рівні емоційної готовності до навчання у школі, 7 дошкільників визначили середню або достатню емоційну готовність до навчання у  школі. І лише 4 дітей з нашої  вибірки виявили високий показник емоційної готовності до навчання у  школі.

Таким чином, діти з низькою емоційною готовністю до навчання у школі потребують психологічної  корекції у дошкільному навчальному  закладі.

 

Висновки

 

Готовність  до школи визначається соціальною та емоційною зрілістю дитини. Вона виражається  в умінні контактувати з іншими людьми (дітьми та дорослими), дотримуватись  прийнятих у суспільстві правил поведінки, уміти грати в ігри за правилами, самому їх дотримуватись  і стежити за їх дотриманням іншими учасниками.

Емоційна  готовність виявляється у задоволенні, радості, довірі, з якими дитина йде  до школи. Ці переживання роблять  її відкритою для контактів з  учителем і новими товаришами, підтримують  впевненість у собі, прагнення  знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов'язані із самою  навчальною діяльністю, її процесом і  першими результатами, вболівання за успішне виконання завдань.

Індивідуально-емоційна готовність дитини старшого дошкільного  віку до навчання у школі містить  у собі: мотивацію до навчання, уміння спілкуватися з однолітками й  дорослими, сформованість адекватної самооцінки й уміння володіти собою (довільність поведінки).

Мотивація до навчання. Знання тоді засвоюються  міцно, коли вони добуті самостійно. Те, що дитині повідомляють, може пройти повз її свідомість; але те, про що вона здогадалася сама, її власне відкриття, залишається в пам'яті назавжди. Тому заняття для підготовки дітей  старшого дошкільного віку до навчання у школі повинні проводитися  в ігровій, захоплюючій формі  з використанням практичних завдань  і творчих вправ. Таким чином, у дитини формується пізнавальний інтерес, бажання вчитися.

Спілкування. Також необхідно використовувати  колективні ігри, що дозволяють дітям  навчитися взаємодіяти, співробітничати  з однолітками й у той же час виявити свою індивідуальність. Спеціальні психологічні ігри спрямовані на розвиток емоційного світу старших  дошкільників, учать їх розуміти свої почуття й емоційні стани інших  людей.

Самооцінка. Неодмінний супутник освоєння нового - помилки. Уникнути їх не можливо, коли навчаєшся. Тому важливо сформувати в дитини правильне відношення до власних невдач, навчити її не боятися  помилок, вселити в неї впевненість  у тому, що будь-яка нова справа їй по силам. Доброзичлива атмосфера на заняттях, спеціальні прийоми мають  сприяти формуванню в дошкільнят правильного ставлення до помилок, розвивати упевненість у собі, допомагати перебороти страх виконати завдання невірно.

Довільність поведінки - уміння підкоряти власній  волі безпосередні бажання й дії. Дитині важко звикнути до шкільного  життя, якщо вона не вміє володіти собою. Адже їй потрібно буде вчасно прийти на урок, сидіти в класі відведений час, піднімати руку, щоб відповістити на запитання вчителя, виконувати завдання в той час, коли, можливо, хочеться пограти або помріяти. Якщо старший  дошкільник не вміє контролювати свої бажання, то у школі це може призвести  до емоційної дезадаптації. Тому важливо, щоб у дошкільному закладі проводилися ігри-тренінги для розвитку самоконтролю. Наприклад, ігри із правилами сприяють розвитку в дітей уміння контролювати свою поведінку.

Готуючи малюків  до школи слід навчати дітей справлятися  з власними емоціями. Невдача в  будь-якій справі надовго призводить до відчуття власної неповноцінності. При цьому здатність до сприймання оточуючого різко знижується. Занурені у власні переживання, діти не можуть зорієнтуватись в тому, що відбувається, у них стає слабшою увага, зникає здатність міркувати і логічно  мислити.

До 6 років  потрібно навчити дитину контролювати свої почуття і переживання, познайомити  її з прийомами саморегуляції (наприклад: "умовляти саму себе": "Все добре, все зараз пройде, я заспокоюся і все складеться").

При дослідженні  інтелектуального компоненту готовності до навчання у школі ми отримали наступні результати: із п’ятнадцяти  досліджуваних дітей високий  рівень розвитку словесно-логічного мислення показали лише п’ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає. Із п’ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку образно-логічного мислення показали п’ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає. Таким чином, співставляючи результати двох етапів дослідження мислення маємо показники, які абсолютно збігаються.

Емоційна  та соціальна готовність до навчання є дуже важливими для успішної адаптації дитини до шкільного життя. Емоційна готовність це вміння правильно  й адекватно реагувати в різних життєвих ситуаціях. Вона в основному  розуміється як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час  виконувати не дуже привабливе завдання.