Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Октября 2013 в 13:53, курсовая работа
Метою курсового дослідження теоретичне обґрунтування проблеми психологічної готовності до навчання дитини дошкільного віку.
Відповідно до мети об’єкту та предмету дослідження були поставлені наступні завдання:
Дати аналіз поняттю психологічної готовності до школи дітей дошкільного віку.
Визначити структуру психологічної готовності до навчання.
Охарактеризувати значення мотивації та розвиток мотивів навчання у дітей дошкільного віку.
Експериментально дослідити такі компоненти готовності до навчання у школі, як інтелектуальний, емоційний та соціальний.
Вступ
Розділ 1. Особливості психологічної готовності до навчання у школі
1.1 Сутність та основні підходи до визначення психологічної готовності дошкільника до шкільного навчання
1.2 Компоненти психологічної готовності до шкільного навчання
1.3 Структура готовності до навчання у школі дітей дошкільного віку
1.4 Визначальна роль мотивації у готовності до шкільного навчання
Розділ 2. Організація, методи та результати дослідження психологічної готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку
2.1 Методика та організація дослідження
2.2 Психологічний аналіз сформованості психологічної готовності до навчання
2.2.1 Дослідження інтелектуального компоненту готовності до шкільного навчання
2.2.2 Дослідження емоціонального компоненту готовності до шкільного навчання
2.2.3 Дослідження соціального компоненту готовності до шкільного навчання
2.2.4 Психологічний аналіз сформованості емоційної та соціальної готовності до шкільного навчання у дітей старшого дошкільного віку
Висновки
Список використаної літератури
До шести-семи років починається більше інтенсивне формування словесно-логічного мислення, що пов'язано з використанням і перетворенням понять.
Досягнення вищої стадії логічного мислення - тривалий і складний процес, тому що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не тільки високої активності розумової діяльності, але й узагальнених знань про загальні й істотні ознаки предметів й явищ дійсності, які закріплені в словах. Приблизно до 14 років дитина досягає стадії формально-логічних операцій, коли її мислення здобуває риси, характерні для розумової діяльності дорослих.
Методика дослідження словесно-
Визначення понять, пояснення причин, виявлення подібності й розходжень об'єктів - це операції мислення, оцінюючи які ми можемо судити про ступінь розвиненості в дитини інтелектуальних процесів. Дані особливості мислення встановлюються по правильності відповідей.
Дитина відповідає на питання:
1. Яка із тварин більше - кінь або собака?
2. Ранком люди снідають. А ввечері?
3. Удень на вулиці світло, а вночі?
4. Небо блакитне, а трава?
5. Черешня, груші, сливи, яблука... - це що?
6. Чому, коли йде поїзд, опускають шлагбаум?
7. Що таке Київ, Харків, Рівне?
8. Яка зараз година? (Дитині показують годинник й просять назвати час)
9. Маленька корова - це теля. Маленька собака й маленька ягничка - це?. .
10. На кого більше схожа собака - на кішку або на курку?
11. Для чого потрібні автомобілю гальма?
12. Чим схожі один на одного молоток і сокира?
13. Що загального між білкою й кішкою?
14. Чим відрізняються цвях і гвинт один від одного?
15. Що таке футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання?
16. Які ти знаєш види транспорту?
17. Чим відрізняється стара людина від молодої?
18. Для чого люди займаються спортом?
19. Чому вважається поганим, якщо хтось не хоче працювати?
20. Для чого
на конверт необхідно
Правильні відповіді:
1. Більше кінь.
2. Увечері вечеряють.
3. Темно.
4. Зелена.
5. Фрукти.
6. Щоб не
було зіткнення поїзда з
7. Міста.
8. Правильна
відповідь по годинах і
9. Щеня, ягня.
10. На кішку, тому що в них 4 ноги, шерсть, хвіст, пазурі (досить назвати хоча б одну ознаку).
11. Правильною
вважається будь-яка відповідь,
12. Це інструменти.
13. Це тварини, що вміють лазити по деревах, що мають лапи, хвіст, шерсть й т.д.
14. Цвях - гладкий, а гвинт - нарізний; цвях забивають молотком, а гвинт укручують.
15. Види спорту.
16. Як мінімум дитина повинна назвати три види транспорту (автобус, трамвай, метро, літак, і т.д.).
17. Три істотних ознаки як мінімум: ”Стара людина ходить повільно, з паличкою, у неї багато зморшок, вона часто хворіє й т.д."
18. Щоб бути здоровим, сильним, гарним і т.д.
19. Не буде грошей, щоб купувати продукти й одяг, оплачувати квартиру й т.д.
20. Так платять за пересилання листа.
При аналізі відповідей, які дає дитина, правильними вважаються ті, які досить розумні й відповідають змісту поставленого питання.
Таблиця 2.1 Оцінка словесно-логічного мислення досліджуваної вибірки
ПІ / ВІК |
Правильні відповіді |
Кількість балів |
Рівень розвитку |
Бабылева Марія 6 років |
18 |
9 |
Високий |
Дмитрієва Тетяна 6 років |
16 |
8 |
Високий |
Гаків Володимир 6 років |
10 |
5 |
Середній |
Грабарчук Михайло 6 років |
6 |
3 |
Низький |
Янгельдина Рината 6 років |
8 |
4 |
Середній |
Миколаїв Руслан 6 років |
14 |
7 |
Середній |
Боліщук Юрій 6 років |
8 |
4 |
Середній |
Бондар Поліна 6 років |
16 |
8 |
Високий |
Молот Данило 6 років |
6 |
3 |
Низький |
Царук Лілія 5,5 років |
12 |
6 |
Середній |
Хильчук Анна 6,5 років |
18 |
9 |
Високий |
Ковалець Андрій 6 років |
10 |
5 |
Середній |
Мамотюк Настя 6,5 років |
16 |
8 |
Високий |
Прищепа Олександра 5,5 років |
12 |
6 |
Середній |
Романюк Діма 6 років |
14 |
7 |
Середній |
Із п’ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку словесно-логічного мислення показали лише п’ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає.
Методика дослідження розвитку образно-логічного мислення
"Четвертий зайвий"
Дитині зачитується 4 слова, три з яких пов'язані між собою за змістом, а одне слово не підходить до інших. Дитині пропонується знайти зайве слово, і пояснити, чому воно зайве.
1. Книга, портфель, валіза, гаманець;
2. Морква, капуста, яблуко, цибуля;
3. Трамвай, автобус, трактор, тролейбус;
4. Човен, тачка, мотоцикл, велосипед;
5. Добрий, ласкавий, веселий, злий;
6. Дідусь, учитель, папа, мама;
7. Хвилина, секунда, година, вечір;
8. Василь, Федір, Іванов, Семен.
9. Ріка, міст, озеро, море;
10. Метелик, лінійка, олівець, ластик.
("Зайві" слова виділені курсивом)
За кожну
правильну відповідь
Таблиця 2.2 Оцінка образно-логічного мислення досліджуваної вибірки
ПІ / ВІК |
Правильні відповіді |
Кількість балів |
Рівень розвитку |
Бабылева Марія 6 років |
9 |
9 |
Високий |
Дмитрієва Тетяна 6 років |
8 |
8 |
Високий |
Гаків Володимир 6 років |
7 |
7 |
Середній |
Грабарчук Михайло 6 років |
4 |
4 |
Низький |
Янгельдина Рината 6 років |
6 |
6 |
Середній |
Миколаїв Руслан 6 років |
7 |
7 |
Середній |
Боліщук Юрій 6 років |
6 |
6 |
Середній |
Бондар Поліна 6 років |
8 |
8 |
Високий |
Молот Данило 6 років |
3 |
3 |
Низький |
Царук Лілія 5,5 років |
6 |
6 |
Середній |
Хильчук Анна 6,5 років |
10 |
10 |
Високий |
Ковалець Андрій 6 років |
5 |
5 |
Середній |
Мамотюк Настя 6,5 років |
8 |
8 |
Високий |
Прищепа Олександра 5,5 років |
6 |
6 |
Середній |
Романюк Діма 6 років |
7 |
7 |
Середній |
Із п’ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку образно-логічного мислення показали п’ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає.
Таким чином, співставляючи результати двох етапів дослідження мислення маємо показники, які абсолютно збігаються.
Із проведених вище викладених досліджень ми бачимо, що на поріг школи приходять діти з різним рівнем підготовки й розвитку, і це стосується не тільки розвитку мислення, але й розвитку пам'яті, уяви, мови й ін. характеристик шкільної зрілості. Психодіагностика готовності до навчання в школі відіграє величезну роль в організації навчального процесу. Учитель повинен ознайомитися з Картою Психологічного Розвитку кожного учня, щоб визначити методи й прийоми побудови процесу навчання, провести роботу з батьками й залучити їх до психологічної роботи з дітьми, тому що для одержання високих результатів навчання необхідна єдність вимог школи й родини. Повинні додаватися однакові зусилля, спрямовані на те, щоб за менш короткий час адаптуватися в новій "шкільному" середовищі.
Визначення рівня тривожності дитини страшого дошкільного віку
Словник практичного психолога подає таке визначення тривожності - це стан цілеспрямованого підготовчого підвищення сенсорної уваги і моторної напруги в ситуації можливої небезпеки, який забезпечує відповідну реакцію на страх.
Очікування небезпеки, що насувається, співвідноситься з почуттям невідомого: людина не усвідомлює, звідки вона може загрожувати. На відміну від емоції страху, тривожність не має конкретного джерела.
Такі слабко виражені прояви тривоги, як почуття переживання, невпевненість у правильності своєї поведінки є невід'ємною частиною емоційного життя будь-якої людини.
Тривожність негативно впливає не лише на емоційне самопочуття людини, а й у подальшому її житті порушує функціональні можливості психіки - занижена самооцінка, низький рівень навчальності в силу ригідності мислення, відсутності креативу уяви, продуктивності пам'яті - відбувається деструкція і гальмування розвитку особистості. Так звані "хронічні тривоги" здебільшого перетворюються на патопсихологічні розлади. Значна кількість тривожних дітей мають проблеми зі здоров'ям.
Висока тривожність здобуває стійкість при постійному невдоволенні навчальною роботою дитини з боку вихователя і батьків, якщо робити дитині багато зауважень, докорів.
Через наростання тривожності і зв'язаної з нею низької самооцінки, знижуються навчальні досягнення, закріплюється неуспіх. Непевність приводить до ряду інших особливостей - бажанню бездумно слідувати вказівкам дорослого, діяти тільки за зразками і шаблонами, остраху проявити ініціативу формальному засвоєнню знань і способів дій.
Висока тривожність
дитини свідчить про низький рівень
емоційної готовності до навчання у
школі. Тому дослідження рівня тривожності
у дітей старшого шкільного віку
в контексті емоційної
Вирішення цієї проблеми, а саме - виявлення чітких детермінант появи тривожності, об'єктивна оцінка наслідків наявності в емоційному житті дитини надмірної тривоги і страху, створення найбільш оптимальної бази тих соціальних інститутів, які супроводжують людину на шляху її соціалізації, розробка дієвих корекційних програм усунення особливо дитячої тривожності - значно допоможе у таких соціальних аспектах як навчально-виховний процес у закладах освіти, родинне виховання, соціалізація особистості, індивідуальний розвиток і саморозвиток.
Діагностика адекватності емоційних проявів та реакцій - Методика "Абетка насторїв"
Розвиваюча, емоційно-комунікативна гра "Абетка настроїв", розроблена Н.Л. Белопольською, використовувалась нами у якості методики для вивчення адекватності емоційних проявів та реакцій досліджуваних дітей старшого дошкільного віку. Заняття з дітьми можна проводити індивідуально або в невеликих групах. За допомогою цієї методики визначається індивідуальна емоційна чуттєвість досліджуваного. Якщо емоційна чуттєвість вище вікової норми, то це може свідчити про емоційну неготовність дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі. Тому рекомендуються корекційні заняття з психологом дитячого дошкільного закладу.
Визначення емоційного ставлення старшого дошкільника до себе та своїх ровесників - Тест "Дві хатки"
Тест "Дві
хатки" - один з варіантів соціометрії
для виявлення дітей з
Уже в старшій групі дитячого саду існують досить міцні виборчі відносини. Діти починають займати різне положення серед однолітків: одні більше популярні серед більшості дітей, а інших - менш. Зазвичай переваги одних дітей перед іншими позв'язують із поняттям "лідерство". Однак більш правильно для даного віку говорити не про лідерство, а про привабливість або популярність таких дітей, що на відміну від лідерства не завжди пов'язана з рішенням групового завдання. Ступінь популярності дитини в групі ровесників має велике значення. Від того, як складаються відносини дошкільника в групі однолітків, залежить наступний шлях його особистісного, соціального та емоційного розвитку.
Для проведення тесту потрібний лист паперу, на якому малюють два будиночки. Один з них побільше - червоного кольору, інший поменше - чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у дитини чорним і червоним олівцями.
Дитини говорять: "Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку".
Особливу увагу варто звернути на тих дітей, які основну масу однолітків відправляють у чорний будиночок, залишаючись на самоті або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, емоційно нестабільні, тривожні, нетовариські діти або конфліктні, які встигли посваритися майже з усіма. З великою ймовірністю можна сказати, що таких дітей очікують труднощі в спілкуванні з однокласниками в школі.