Емпіричне дослідження психологічних особливостей креативності у студентів-психологів

За результатами тесту Торренса оригінальність знаходиться на низькому рівні, а за результатами тесту Вишнякової – на високому. Беручи до уваги те, що тест Торренса визначає дійсний стан речей, а тест Вишнякової – перспективи розвитку, то буде логічним сказати що оригінальність має перспективу до розвитку.

Показник гнучкості мислення свідчить про відсутність стереотипності, шаблонності мислення і здатність швидко переключатись з однієї теми на іншу. Висока швидкість мислення дає змогу в досить короткий час знаходити декілька шляхів для вирішення проблем.

Відзначаємо перспективи у розвитку креативності, домагання у стимулюванні шести компонентів, крім – емоційності (Е), оскільки її показник “Я-ідеальний” (6,44 балів) менший, ніж “Я-реальний” (6,92 балів) та інтуїції (І) «Я-ідеальний» - 6,68, «Я-реальне» – (7,12) (див рис 2.2.1.)

 

 

 

 

 

 

                                             Висновки

Область креативності складна для дослідження і викликає багато суперечок, оскільки кількість фактів, які відносяться до даної проблеми, надзвичайно велика. В сучасній психологічній науці не існує навіть загальноприйнятого визначення креативності.

      На думку  П.Торренса, креативність - це не спеціальна, а загальна здібність, яка базується на констеляції загального інтелекту, особистісних характеристик, здібностей до продуктивного мислення. Під креативністю вчений розумів загострене сприйняття недоліків, білих плям у знаннях, дисгармонії тощо.

Креативність визначалася П.Торренсом як процес появи чуйності до проблем, дефіциту знань, їх дисгармонії, пошуку рішень, висування гіпотез; перевірок, змін і перевірок гіпотез; формулювання результатів їх вирішення. П.Торренс відмічав, що для того щоб поділити "креативність", описати якісну своєрідність креативності особистості, виділити її сильні та слабкі сторони, необхідно проаналізувати структуру креативних здібностей: рівні прояву таких показників як: «Швидкість», «Гнучкість», «Розробленість», «Оригінальність».

Креативність як здатність до конструктивного нестандартного мислення і поведінки, а також до усвідомлення та розвитку особистісного і професійного досвіду, вкрай необхідна фахівцю в галузі практичної психології. Адже креативність відіграє важливу роль в формулюванні проблеми та професійного запиту для клієнтів, при утворенні професійних цілей та їх формулюванні і прогнозуванні можливостей здійснення.

Ключове вміння психолога – саме в оригінальності мислення, нетрадиційності та інноваційності погляду фахівця, у поєднанні оригінальності, конструктивності і реальності здійснення рішення, та, нарешті, в оригінальності і неповторності "конструктивного бачення" будь-якої, іноді навіть складної й (на перший погляд) безнадійної проблеми.

Професійне мислення завжди пов’язане з використанням як репродуктивних, так і продуктивних компонентів. Однією з провідних характеристик професійного мислення є творча здатність фахівця бачити процеси, явища, ідеї у розвитку, динаміці, яка є провідною характеристикою як творчого мислення, так і творчої особистості. Професійне мислення як вищий рівень фахового мислення, за визначенням багатьох фахівців, відноситься саме до творчого мислення.  Розгляд креативності як процесу та як професійно-важливої якості, надає можливість виявляти як здібності до творчості, так і умови, що полегшують та стимулюють цей процес і розвиток означеної властивості, а також дозволяють оцінювати результати продуктивності професійного мислення в контексті творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця.

В ході дослідження було виконано всі поставлені перед нами завдання. Ми використали дві методики: «Закінчи малюнок (Е. Торранса)» та «Тест Креативність (Вишнякової Н.)». Вибірка дослідження складала 25 студентів 31-П групи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. На початку дослідження була висунута така гіпотеза: для студентів, які здобувають психологічну освіту буде характерний вищий за середній рівень розвитку креативності.

        Після  аналізу результатів проведення  методики «Закінчи малюнок» були  отримані такі дані: швидкість мислення у студентів-психологів майже 100% - 9,7 балів, гнучкість вище середнього рівня – 8,5 балів, оригінальність низька – 10,28 балів, по Т-шкалі – 47 балів і розробленість ідей середня – 46 балів, по Т-шкалі – 55 балів. Це свідчить про: високу здатність до переключення з однієї проблеми на іншу; змогу в досить короткий час знаходити декілька шляхів для вирішення проблеми; Низький рівень продуктивності та показник низької мотивації досягнення;  здатність до винахідливості та конструктивної діяльності.

         Проаналізувавши результати отримані  в результаті проведення методики «тест Креативність Н. Вишнякова», були отримані наступні результати: у студентів-психологів на високому рівні розвинені: інтуїція, емоційність та оригінальність. Середній рівень: почуття гумору, творче мислення, уява та допитливість. Низький рівень: творче відношення до професії. Простежуються суперечності у розвитку творчого мислення та інтуїції. Наявність перспективи у розвитку креативності, домагання у стимулюванні шести компонентів, крім – емоційності (Е) та інтуїції (І), оскільки їх показники “Я-ідеальний” менший, ніж “Я-реальний”.

         Отже, на  основі результатів ми можемо  зробити такий висновок – рівень  розвитку креативності не є  сталим, його можна розвивати. Оригінальність мислення прямо залежить від мотивації досягнення. А рівень креативності у студентів психологів 31-П групи вищий за середній, оскільки показники, у своєму загалі, є досить високими. Гіпотеза підтверджена. Проте, слід також вказати на те, що у дослідженні була задіяна мала вибірка (25 осіб), тому отримані дані ми не можемо перенести на генеральну сукупність.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М.: Педагогика, 1982. – Т.4. – 488 с.

2. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2001.

3. Бутовская М.Л. Тайны пола. Мужчина и женщина в зеркале эволюции. Фрязино: Век 2, 2004.

4. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли // Свод № 3. Международный альманах / Сост. Н.В. Гумилева. М.: Танаис ДИ-ДИК, 1994.

5. Быкова А.В.  Особенности креативности личности студентов различных социальных// Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. Психологія. 2012. Т. 17. Вип. 8(20)

6.. Богоявленская Д. Б. Пути к творчеству / Д. Б. Богоявленская. – М. : Знания, 1981. – 96 с.

7. Левченко О. А. Творчество и креатотерапия / О. А. Левченко. – Лу- ганск : Изд-во Восточноукраинского гос. ун-та, 1998. – 307 с.

8. Шейнин Ю. М. Интегральный интеллект / Ю. М. Шейнин. – М. : Мо- лодая гвардия, 1970. – 255 с.

9. Засєкіна Л. В. Особливості формування професійно-творчого мислен- ня майбутнього фахівця іноземної мови : автореф. дис. на здобуття на- ук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Л. В. Засєкіна. – К., 2000. – 19 с.

10. Гусева Т. П. Психологічні засоби розвитку креативності майбутній учителів філологічного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. сту- пеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психо- логія» / Т. П. Гусева. – К., 2006. – 22 с.

11. Гоцуляк Н. Є. Психологічні умови професійної креативності виклада- ча іноземних мов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пси- хол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Н. Є. Гоцуляк. – К., 2008. – 20 с.

 12. Вишнякова Н.Ф., Ткач Р.В. Тест «Креативність» // Обдарована дитина. – 1998. – № 5-6. – С.44-49.

13. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер, 1999. – 356 с.

14. Кедров Б.О. О творчестве в науке и технике: (Научно-популярные очерки для молодежи). – М.: Мол. гвардия, 1987. – 192 с.

15. Кульчицька О.І. Обдарованість та психологічні технології її розвитку // Педагогічні технології: наука – практиці: Навч.-метод. щорічник / О.І.Кульчицька, С.О.Сисоєва, Я.В.Цехмістер / За ред. С.О.Сисоєвої. – К.: ВІПОЛ, 2002. – Вип. 1. – С. 145-192.

16. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посіб. – К.: ІЗМН, 1996. – 236 с.  

17. Періг І.М.  Діагностика креативності студентів - 2007

18. Холодная М.А. Психология  интеллекта. Парадоксы исследования. СПб.: Питер, 2002. 

19. Туник Е.Е. Тест Е. Торренса. Диагностика креативности. Методическое руководство. СПб.: ГП «ИМАТОН», 1998.