Емпіричне дослідження психологічних особливостей креативності у студентів-психологів

 П.Торренс, створивши системи вимірювання творчих здібностей, відмічає наслідувальний потенціал, який не є важливим показником майбутньої творчої продуктивності. В якій мірі творчі імпульси людини перетворюються у творчий характер, залежить більше від впливу соціуму. Автор розумів під креативністю, також, і природний процес, котрий породжується значною потребою людини у знятті напруги, що виникає в ситуації невизначеності або незавершеності. Розгляд креативності як процесу, на його думку, надає можливість виявляти як здібності до творчості, так і умови, що полегшують і стимулюють цей процес. Іншими словами, дослідження креативності як процесу дозволяє оцінювати результати професійних здібностей майбутнього психолога в контексті креативного потенціалу його особистості. П.Торренс виділив, спираючись на теорію дивергентного (творчого) мислення Дж.Гілфорда, параметри креативності:

• "Швидкість" - здібність створювати велику кількість ідей; цей параметр відображає "здібність особистості генерувати велику кількість осмислених ідей"; показник швидкості, продуктивності, відображає здатність до породження великої кількості ідей, що виражені у вигляді малюнків. Він вимірюється кількістю результатів, які відповідають вимогам завдання. Цей показник корисний, насамперед, тим, що дозволяє зрозуміти інші показники. Імпульсивні та банальні відповіді дозволяють отримати високий бал за цією шкалою. Однак, такі відповіді призводять до низьких показників гнучкості, оригінальності та розробленості. Низькі значення швидкості можуть бути пов'язані з детальною розробленістю відповідей, але можуть, також, спостерігатись у загальмованих, інертних чи недостатньо мотивованих досліджуваних.
• "Гнучкість" - здібність застосовувати різноманітні стратегії при вирішенні проблем; цей параметр відображає "здібність застосовувати різні стратегії при вирішенні проблем, уміння розглядати існуючу інформацію під різними кутами зору"; показник гнучкості оцінює здатність особистості висувати різноманітні ідеї, переходити від одного аспекту проблеми до іншого,  використовувати різноманітні стратегії рішення проблем.  Цей показник визначається кількістю різних категорій відповідей, для встановлення яких можуть використовуватись як самі малюнки, так і їх назви (що іноді не співпадає). Якщо досліджуваний мас низький показник гнучкості, то це може свідчити про ригідність його мислення, низький рівень інформованості, обмеженість інтелектуального потенціалу та (або) низьку мотивацію. Високі значення гнучкості передбачають протилежні характеристики, але надзвичайно висока гнучкість може відображати метання досліджуваного від одного аспекту до іншого і нездатність дотримуватись єдиної лінії в мисленні.
• "Оригінальність" - здібність знаходити незвичайні, нестандартні ідеї: цей параметр відображує "здібність придумувати незвичайні, унікальні відповіді, які потребують "творчої сили"; оригінальність характеризує здатність особистості до висунення ідей, які відрізняються від очевидних, загальновідомих, загальновизнаних, банальних чи твердо встановлених. Але завжди постає питання про оцінку оригінальності відповідей в яких досліджуваний об'єднує декілька вихідних фігур в єдиний малюнок. П.Торренс вважає це проявом високого рівня творчих здібностей, оскільки такі відповіді доволі рідко зустрічаються. Вони вказують на нестандартність мислення і відхилення від загальноприйнятого. Інструкція до тесту і відокремленість вихідних фігур ніяк не вказують на можливість такого рішення, але разом з тим і не забороняють його. Всі, хто отримує високі бали за оригінальність, звичайно характеризуються високою інтелектуальною активністю і неконформністю.
• "Розробленість" - здібність детально розробляти ідеї, які виникають; показник розробленості, деталізації ідей характеризує здатність особистості до винахідницької та конструкторської діяльності. "Вміння чинити опір замиканню" - відображує здібності не повторювати стереотипи та довгий час залишатися відкритим" для різної інформації, яку отримує особистість при вирішенні тієї чи іншої проблеми.
• "Змістовна назва" - в основу покладено ідею, що творчий підхід передбачає розуміння суті проблеми, того, що дійсно є основним, крім того, процес назви відображує здібності до трансформації уявної інформації в словесну форму.

Однак, на думку П.Торренса, високі показники тестів креативності ще не гарантують творчих досягнень особистості, а лише свідчать про високі можливості їх прояву. Для того, щоб пояснити роль творчих здібностей у розумінні творчості, П.Торренс запропонував модель з трьох частково-перетинаючих півкуль, які відносяться до творчих здібностей, творчих умінь і творчої мотивації. Високий рівень творчих досягнень може досягатися тільки при співпаданні всіх цих трьох факторів. Важливою умовою творчої реалізації, на його думку, є також, по-перше, підтримка зацікавленості чимось, по-друге, рівень інтелектуальних здібностей (він повинен бути вище середнього рівня) і по-третє, досвід проживання і навчання в інших країнах (раннє оволодіння іноземними мовами).

Також П.Торрансом була висунута теорія "інтелектуального порога", заснована на експериментальних даних, отриманих з використанням розробленого ним тесту: якщо IQ нижче 115-120, інтелект і креативність утворюють єдиний фактор, тобто пов'язані між собою, а якщо вище 120 - креативність стає незалежною величиною, тобто немає людей з низьким інтелектом і високою креативністю, але високий інтелект не обов'язково пов'язаний з високою креативністю.[18]

 

Свого часу П. Джексон і С. Мессік виділили наступні критерії креативного продукту, підкресливши тим самим необхідність комплексної процедури його опису:

1) оригінальність (статистична рідкість),

2) осмисленість (наприклад, рідкісний спосіб використання  канцелярської скріпки - «скріпку можна з'їсти» - креативним не є);

3) трансформація (ступінь перетворення початкового матеріалу на основі подолання конвенціональних обмежень);

4) об'єднання (об’єднаності і зв'язності елементів досвіду, що дозволяє висловити нову ідею в концентрованій формі). 

Ряд вчених вважають, що оригінальні ідеї не можна розглядати у відриві від їх корисності.  Якщо оригінальні ідеї розглядати безвідносно щодо їх корисності, неможливо буде відокремити креативні ідеї від ексцентричних або шизофренічних, які також можуть бути оригінальними, але при цьому неефективними.

1.3  Значення креативності для професійної діяльності психологів.

Креативність як здатність до конструктивного нестандартного мислення і поведінки, а також до усвідомлення та розвитку особистісного і професійного досвіду, вкрай необхідна фахівцю в галузі практичної психології як у професійному спілкуванні, так і у вирішенні професійно-психологічних завдань (наприклад, у створенні психотерапевтичного контакту, формулюванні професійних запитів, прийнятті професійних рішень, прогнозуванні ефективності психокорекційних впливів тощо).  Професійна діяльність психолога значною мірою базується на знанні психологічної сутності процесів та явищ, широкій інтуїції, рефлексії особистісного життєвого досвіду, активному пошуку новаторських підходів й інноваційних технологій, пізнавальній та особистісній ініціативі, високо розвиненому інтелекті, а також – на креативному потенціалі особистості.[5]

У психологічному плані можна визначити ряд основних напрямів місця та прояву креативності в професійній діяльності та в професійному мисленні психолога-практика, а саме:

• показова роль креативності при формулюванні проблеми та професійного запиту для клієнтів, при утворенні професійних цілей та їх формулюванні і прогнозуванні можливостей здійснення, тобто їх реалізації й конструктивності у вирішенні проблеми клієнта.
• креативність має прояв у продуктивності та якості вирішення професійно-психологічних проблем (наприклад, у вирішенні конфліктів). Ключове вміння психолога – саме в оригінальності мислення, нетрадиційності та інноваційності погляду фахівця, у поєднанні оригінальності, конструктивності і реальності здійснення рішення, та, нарешті, в оригінальності і неповторності "конструктивного бачення" будь-якої, іноді навіть складної й (на перший погляд) безнадійної проблеми.
• особливу значущість креативність має в інноваційному контексті розв’язування професійно-психологічних завдань, а саме: у постановці професійних діагнозів, їх інтерпретацій, здійсненні збору матеріалу для постановки діагнозу, застосуванні професійних прийомів та технологій психокорекції, їх оновленні та поєднанні, у здатності психолога до пошуку нових рішень, технологій, альтернатив, та, загалом, у наявності потреб у творчості та професійних інноваціях.[6]  

Креативність виступає одним із ключових чинників професійного розвитку мислення психолога-практика, є унікальним конституювальним утворенням на межі особистісної та інтелектуальної сфери особистості, що виступає водночас проявом і показником рівня творчого потенціалу особистості.  

Професійне мислення завжди пов’язане з використанням як репродуктивних, так і продуктивних компонентів. Однією з провідних характеристик професійного мислення є творча здатність фахівця бачити процеси, явища, ідеї у розвитку, динаміці, яка є провідною характеристикою як творчого мислення, так і творчої особистості. Професійне мислення як вищий рівень фахового мислення, за визначенням багатьох фахівців, відноситься саме до творчого мислення.  Розгляд креативності як процесу та як професійно-важливої якості, надає можливість виявляти як здібності до творчості, так і умови, що полегшують та стимулюють цей процес і розвиток означеної властивості, а також дозволяють оцінювати результати продуктивності професійного мислення в контексті творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Область креативності складна для дослідження і викликає багато суперечок, оскільки кількість фактів, які відносяться до даної проблеми, надзвичайно велика. В сучасній психологічній науці не існує навіть загальноприйнятого визначення креативності.

      На думку  П.Торренса, креативність - це не спеціальна, а загальна здібність, яка базується на констеляції загального інтелекту, особистісних характеристик, здібностей до продуктивного мислення. Під креативністю вчений розумів загострене сприйняття недоліків, білих плям у знаннях, дисгармонії тощо.

Креативність відіграє важливу роль в формулюванні проблеми та професійного запиту для клієнтів, при утворенні професійних цілей та їх формулюванні і прогнозуванні можливостей здійснення.

Ключове вміння психолога – саме в оригінальності мислення, нетрадиційності та інноваційності погляду фахівця, у поєднанні оригінальності, конструктивності і реальності здійснення рішення, та, нарешті, в оригінальності і неповторності "конструктивного бачення" будь-якої, іноді навіть складної й (на перший погляд) безнадійної проблеми.

Професійне мислення завжди пов’язане з використанням як репродуктивних, так і продуктивних компонентів. Однією з провідних характеристик професійного мислення є творча здатність фахівця бачити процеси, явища, ідеї у розвитку, динаміці, яка є провідною характеристикою як творчого мислення, так і творчої особистості. Професійне мислення як вищий рівень фахового мислення, за визначенням багатьох фахівців, відноситься саме до творчого мислення.  Розгляд креативності як процесу та як професійно-важливої якості, надає можливість виявляти як здібності до творчості, так і умови, що полегшують та стимулюють цей процес і розвиток означеної властивості, а також дозволяють оцінювати результати продуктивності професійного мислення в контексті творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II. Емпіричне дослідження гендерних відмінностей поведінки підлітків у конфліктних ситуаціях

 

2.1. Програма дослідження  психологічних особливостей креативності у студентів психологів.

Тема дослідження: психологічні особливості креативності у студентів психологів.

Об’єкт дослідження: креативність студента-психолога.

Предмет дослідження: психологічні особливості проявів креативності студентів-психологів.

Мета дослідження: визначення рівня розвитку креативності мислення у студентів-психологів в освітньому середовищі.

Гіпотеза: – для студентів, які здобувають психологічну освіту буде характерний вищий за середній рівень розвитку креативності.

Дане дослідження виконує ряд таких завдань:

1. Проаналізувати сучасні психологічні уявлення про природу творчості, емоційності, рефлексії про професійно-значущі якості  особистості психолога. 
2. Виявити психологічні умови розвитку креативності у студентів-психологів. 
3. Експериментально вивчити вплив навчально-практичних занять на творчий, особистісний, інтелектуальний і професійний розвиток студентів.

ЗЗ: прояви креативності.

НЗ: умови, які сприяють прояву креативності.

КЗ: досліди її студентами проводяться в першу половину дня, форма проведення – групова.

РЗ: самопочуття респондентів під час проведення дослідження, настрій учасників дослідження.

План дослідження: внутрішньогруповий план, де вплив варіантів НЗ і вимір експериментального ефекту здійснюється в межах однієї групи досліджуваних.

План за критерієм кількості експериментальних впливів: план з однією незалежною змінною, оскільки дослідник маніпулює лише однією незалежною змінною, яка може мати необмежену кількість варіантів прояву.

Людські ресурси: студенти факультету педагогіки і психології Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Матеріальні ресурси:

• бланки методик;
• олівці;

Часові ресурси: дослідження проводиться протягом одного тижня.

Методи виміру експериментального впливу:

1. тест креативності Торранса «Закінчи малюнок»;
2. тест «Креативність» (автор Вишнякова Н.)

                         План дослідження

1. Провести методику Торранса «Закінчи малюнок»

2. Провести Тест «Креативність» (автор Вишнякова Н.)

3. Обробка результатів дослідження

4. Висновок 

2.2. Аналіз результатів  дослідження

Для з’ясування психологічних особливостей креативності студентів ми використовували дві методики: «Закінчи малюнок (Элис Пол Торренс)» та Тест «Креативність (Наталія Вишнякова)».

Методика №1.  Тест «Закінчи малюнок» (Элис Пол Торренс)

Мета: призначений для діагностики креативних здібностей.

 

Пропонований варіант тесту являє собою набір картинок з деяким набором елементів (ліній), використовуючи які, випробуваним необхідно домалювати картинку до деякого осмисленого зображення. У даному варіанті тесту використовується 10 картинок, які не дублюють за своїми вихідним елементам один одного і дають найбільш надійні результати.