Емпіричне дослідження психологічних особливостей креативності у студентів-психологів

На виконаннятеста дається 10 хв., Але, на думку багатьох психологів, час виконання завдання можна не обмежувати, так як креативний процес передбачає вільну організацію тимчасового компонента творчої діяльності.

Тест може проводитися як в індивідуальному, так і в груповому варіанті. 
Цей тест дозволяє оцінити:

• Вербальну креативність;
• Образну креативність;
• Окремі креативні здібності: швидкість, гнучкість, оригінальність та розробленість мислення.

Швидкість. Цей показник визначається підрахунком числа завершених фігур. Максимальний бал дорівнює 10.

Гнучкість. Цей показник визначається числом різних категорій відповідей. Для визначення категорії можуть використовуватися як самі малюнки, так і їх назви (що іноді не збігається). Далі наведено список № 2, що включає 99% відповідей. Для тих відповідей, які не можуть бути включені до жодної з категорій цього списку, слід застосовувати нові категорії з позначенням їх «XI», «Х2» і т. д.

Оригінальність. Максимальна оцінка дорівнює 2 балам, мінімальна - 0 балів.

Категорії відповідей, оцінюваних 0 або 1 балом за оригінальність занесені в список № 1 окремо для кожної стимульної фігури. А ті категорії відповідей, оригінальність яких оцінюється 2 балами – в список №2.

Преміальні бали за оригінальність відповідей, у яких випробуваний об'єднує кілька вихідних фігур в єдиний малюнок. Торренс вважає це проявом високого рівня творчих здібностей, оскільки такі відповіді досить рідкісні. Торренс вважає за необхідне давати додаткові бали за оригінальність при об'єднанні в блоки вихідних фігур: об'єднання двох малюнків - 2 бали; об'єднання 3-5 малюнків - 5 балів; об'єднання 6-10 малюнків - 10 балів. Ці преміальні бали додаються до загальної суми балів за оригінальність по всьому завданням.

Розробленість. При оцінці ретельності розробки відповідей бали даються за кожну значущу деталь (ідею), що доповнює вихідну стимульную фігуру, як у межах її контуру, так і за її межами. При цьому, однак, основний, найпростіший відповідь має бути значущим, інакше його розробленість не оцінюється.

Один бал дається за:

• кожну істотну деталь загальної відповіді. При цьому кожен клас деталей оцінюється один раз і при повторенні не враховується.

• колір, якщо він доповнює основну ідею відповіді; спеціальну штрихування (але не за кожну лінію, а за загальну ідею); тіні, об'єм, колір;

• прикраса, якщо вона має сенс сама по собі; кожну варіацію оформлення (крім суто кількісних повторень), значиму по відношенню до основного відповіді;

• кожну подробицю в назві понад необхідного мінімуму. Якщо лінія розділяє малюнок на дві значущі частини, підраховують бали в обох частинах малюнка і підсумовують їх. Якщо лінія позначає певний предмет - шов, пояс, шарф і т. д., то вона оцінюється 1 балом.

Інструкція досліджуваному: На цих двох сторінках намальовані незавершені фігури. Якщо ти додаси до них додаткові лінії, у тебе вийдуть цікаві предмети або сюжетні малюнки. Спробуй уявити такий малюнок або історію, яку ніхто інший не зможе вигадати, зроби її повною та цікавою, додай до неї нові ідеї. Придумай цікаву назву до кожного малюнка та підпиши його.

Аналіз отриманих результатів показав, що швидкість мислення у студентів-психологів майже 100% - 9,7 балів, гнучкість вище середнього рівня – 8,5 балів, оригінальність низька – 10,28 балів, по Т-шкалі – 47 балів і розробленість ідей середня – 46 балів, по Т-шкалі – 55 балів (див. таблицю 2.2.2.).

 

 

 

 

Таблиця 2.2.1.

Оцінка креативних здібностей студентів психологів

(Зведена таблиця результатів)

критерій № п/п	Швидкість	Гнучкість	Оригінальність	Розробленість
1	10	10	8	42
2	10	8	9	25
3	10	8	10	76
4	9	7	12	37
5	10	8	12	46
6	10	9	8	26
7	10	8	11	68
8	9	7	7	47
9	10	9	10	26
10	10	10	8	25
11	10	9	11	30
12	7	7	7	66
13	10	10	12	38
14	9	9	9	15
15	10	9	10	36
16	10	8	9	52
17	9	7	13	47
18	10	10	6	35
19	10	10	12	18
20	10	8	14	61
21	10	8	11	50
22	10	9	15	60
23	10	7	10	51
24	10	9	15	60
25	10	8	8	45

 

Таблиця 2.2.2.

Середні значення результатів

	Швидкість	Гнучкість	Оригінальність	Розробленість
Бали	9,7	8,5	10,28	46
По Т-шкалі			47	55

 

Показник гнучкості мислення свідчить про те, що вони легко можуть переключатись з однієї теми на іншу, що допоможе їм у професійній діяльності в роботі з різними клієнтами. Така висока швидкість мислення дає змогу в досить короткий час вирішувати актуальні проблеми, а бо ж знаходити декілька шляхів для їх вирішення. Низький рівень індексу оригінальності є свідченням низького рівня продуктивності та показником низької мотивації досягнення. А середній рівень розробленості свідчить про здатність до винахідливості та конструктивної діяльності.

     

Методика №2 тест «Креативність» Наталі Вишнякової.

Мета:  за допомогою цієї методики можна виявити, рівень творчих схильностей особистості і побудувати психологічний креативний профіль. Порівняння двох образів креативності "Я-реальний" і "Я-ідеальний" з метою визначення креативного резерву і творчого потенціалу особистості.

За допомогою даного методу діагностуються наступні вісім компонентів креативності: творче мислення, допитливість, оригінальність, уява, інтуїція, емоційність, почуття гумору, творче відношення до професії.

За допомогою даного методу діагностуються наступні вісім компонентів креативності: творче мислення, допитливість, оригінальність, уява, інтуїція, емоційність, почуття гумору, творче відношення до професії. 

Творче мислення – один із видів мислення, який характеризується створенням суб’єктивно нового продукту і новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності по його створенню, пов’язаний з породженням, продукуванням багатьох рішень проблемної ситуації на основі однозначних вихідних даних [3, 29].  Показниками творчого мислення є: уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію; здатність до виявлення протиріч; здатність до подалання інерції мислення; альтернативність.

Допитливість – це інтегративна властивість особистості, яка об’єднує ряд інтелектуальних, емоційних та вольових властивостей і проявляється у прагненні до відкриття знань. 

Оригінальність – це здатність висувати нові, несподівані ідеї, що відрізняються від широковідомих, загальноприйнятих, традиційних, банальних, відповідати на подразники нестандартним способом.

Уява – це психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв’язків між відомими образами та знаннями.  Критеріями оцінки розвинутої уяви є: розвинена фантазія, яка дає можливість створювати багато образів та ідей, відтворювати пропущені ланки та факти в логічному ланцюгу; бурхливий прояв фантазії в оповіданнях, малюнках.

Інтуїція – це знання, яке виникає без усвідомлення шляхів і умов його    отримання – як результат “безпосереднього розсуду”. Інтуїція приходить як винагорода за працю, пошук після стадії підготовки до вирішення проблемної ситуації, де домінуючим є логічний компонент.

Емоційність у творчому процесі – це безпосереднє пристрасне переживання результатів діяльності. Мотиваційна креативність забезпечується емоцією здивування (Е.Фромм) та глибоко розвиненою пізнавальною активністю. Змістовні аспекти емоційності відображають явища і ситуації, які мають особливу значимість для суб’єкта. Вони нерозривно пов’язані із стрижневими особливостями особистості, її моральним потенціалом: спрямованістю мотиваційної сфери, світоглядом, ціннісними орієнтаціями тощо.

Почуття гумору – це здатність виявляти безглуздості, бачити смішне в щоденному оточенні, різноманітних ситуаціях; це вміння сміятися. Нерозривно пов’язане з вмінням суб’єкта виявляти суперечності в оточуючій дійсності. Стверджувати наявність почуття гумору можна за тим, як людина розуміє жарти, анекдоти, шаржі, карикатури, чи схоплює комізм ситуації, чи здатна сміятися не тільки над іншими, але і тоді, коли сама стає об’єктом жарту.

Творче відношення до професії – це бажання, здатність займатися діяльністю через інтерес, коли вона стимулюється не з почуття обов’язку, не прагненням здобути винагороду, а насамперед – самою діяльністю. Спостерігається явище „позаситуативної активності” (за А.В.Петровським).

Кількість балів за кожним індексом креативності визначається за ключем тесту при підсумовуванні отриманих балів. Якщо у випробуваного відповідь на питання збігається з ключем тесту, він отримує один бал за даним індексовим показником: "Я-реальний" і "Я-ідеальний". Наприклад, якщо на перше питання випробуваний відповів позитивно (+) у графі "Я-реальний" і "Я-ідеальний" і ключ відповіді +, то за першим індексом М (творче мислення) він отримує по одному балу, якщо негативно (-), то не отримує бали.

 

Інструкція досліджуваному:

Вам пропонується самостійно оцінити свої особистісні якості, відповідаючи на запитання тесту. Уважно прочитайте питання. При позитивній відповіді на запитання поставте знак «+», при негативній – «-» в графу «Я-реальний» і «Я-ідеальний». Довго над відповіддю не думайте, тому що перша відповідь, імпульсивна, і є правильною. Будьте щирими.

Аналіз отриманих результатів показав, що у студентів-психологів розвинуті на високому рівні: інтуїція, емоційність та оригінальність. Середніх значень набули: почуття гумору, творче мислення, уява та допитливість. Низькі показники: творче відношення до професії. Простежуються суперечності у розвитку творчого мислення та інтуїції. Відзначаємо перспективи у розвитку креативності, домагання у стимулюванні шести компонентів, крім – емоційності (Е), оскільки її показник “Я-ідеальний” (6,44 балів) менший, ніж “Я-реальний” (6,92 балів) та інтуїції (І) «Я-ідеальний» - 6,68, «Я-реальне» – (7,12) (див рис 2.2.1.)

Ідеальне уявлення про креативність і творчі нахили виконує функцію регулятора самооцінки і рефлексії, однак потрібно враховувати, що у людей ідеальне уявлення про свої творчі можливості не співпадає з реальним, воно буває завищеним або заниженим.          

 Н.Ф.Вишнякова додає, що  до діагностики креативності  потрібно підходити як до “мініатюрної моделі творчого акту” (Е.Торранс), яка дає можливість орієнтації в рівні розвитку індивідуальної програми креативної особистості [2, 49].                           

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2.3.

Оцінка профілів креативності

(Середні значення результатів)

М		Д		О		У		І		Е		Г		П
р	і	р	і	р	і	р	і	р	і	р	і	р	і	р	і
5,84	7,4	5,68	6,08	6,08	6,32	5,72	6,64	7,12	6,68	6,92	6,64	5,96	6,76	4,52	6,52

 

р – Я-реальне; і – Я-ідеальне; М – творче мислення; Д – допитливість; О – оригінальність; У – уява; І – інтуїція; Е – емоційність; Г – почуття гумору; П – творче ставлення до професії; 1…25 – п/п.

Рис. 2.2.1.

Профілі креативності

Висновок

Отже, провівши дослідження за двома методиками:  «Закінчи малюнок (Е. Торренса)» та «тест Креативність (Н. Вишнякова)», були отримані такі результати:  високий рівень рефлексії розвитку інтуїції, емоційності та оригінальності. Середні значення: почуття гумору, творче мислення, уява та допитливість. Низькі показники: творче відношення до професії. Простежуються суперечності у розвитку творчого мислення та інтуїції.