Аналіз зовнішнього середовища підприємства

 

Рис.3.1.1. Вміст заліза в концентраті

 

 

Рис. 3.1.2. Вміст вологи в концентраті

 

Рис. 3.1.3. Вміст заліза в обкотишах

 

Рис. 3.1.4. Вміст дріб’язку в обкотишах

 

Як видно з табл. 3.1.1. та діаграм, якість концентрату за останній рік поліпшилась, збільшився вміст заліза до 65,79 % і зменшилась вологість до 9,82%.

Також, покращилися якісні показники обкотишів: вміст заліза збільшився до 61,76% у 2009 році, вміст дріб’язку зменшився до 3,11% у 2009 році.

 

3.2. Аналіз цінової  політики підприємства

Проаналізуємо динаміку показників товарної продукції, її собівартості і витрат на 1 грн. товарної продукції ВАТ «ПівнГЗК»(табл.2.7.1.).

 

Таблиця 3.2.1.

Динаміка показників вартості і собівартості товарної продукції  та      витрат на 1 грн. товарної продукції

Показники	2007	2008	2009
ТП в діючих цінах, тис.грн.	3339275	3113213	4837048
Собівартість ТП, тис.грн.	1472491	1758016	2131905
Витрати на 1 грн. ТП, грн.	0,44096129	0,564695059	0,440745058

 

Для наочності зобразимо  дані таблиці на рисунках.

Рис. 3.2.1. Динаміка показників вартості та собівартості товарної продукції

 

З рисунку видно, що в 2007р. вартість товарної продукції набагато перевищувала собівартість, що є позитивним чинником в діяльності підприємства. Але вже в 2008р. собівартість почала зростати і майже наздогнала вартість товарної продукції, тобто підприємство балансувало на межі збитковості. У 2009р. ситуацію було виправлено: вартість товарної продукції значно зросла і набагато перевищила собівартість. 

 

Проаналізуємо витрати  на 1 грн. товарної продукції (рис.3.2.2.).

Рис. 3.2.2. Динаміка витрат на 1 грн. товарної продукції

 

Як ми бачимо з рис., витрати в 2007р. були на рівні 44 коп., тобто не дуже високі. Але в 2008р. вони підскочили до рівня 56 коп. на 1 грн. товарної продукції. У 2009р. через збільшення обсягу товарної продукції та її вартості вдалося знову скоротити витрати до рівня 44 коп.

Проведемо ABC - аналіз собівартості товарної продукції ВАТ «ПівнГЗК» у 2009 році (табл.3.2.2.). З табл. 3.2.2. видно, що:

- до групи А (0-80%) входять: електроенергія, заробітна плата, газ, ремонт та утримання основних засобів, послуги по підриванню, дизпаливо, витрати на збут, помольні тіла, амортизаційні відрахування, капітальний ремонт сторонніх організацій, відрахування на соц. заходи.

- до групи В (80-95%) входять: плата за забруднення  навколишнього середовища, адміністративні витрати, допоміжні матеріали на капітальний ремонт, інші послуги сторонніх організацій, гума автомобільна, вапняк, бентоніт, футеровочна сталь, плата за надра, ремонт та утримання основних засобів.

- до групи С (95-100%) входять: колосники, відрахування за ГГР, інші загальні витрати, мастильні матеріали, послуги по бурінню, інші допоміжні матеріали, плата за землю, транспортерна стрічка, теплоенергія, витрати майбутніх періодів, вода питна, бензин, інші податки та платежі, госпстоки, фільтротканини, інше паливо.

Таблиця 3.2.3.

Детальний АВС – аналіз собівартості товарної продукції, (тис. грн.)

Назва статті	Вартість, тис. грн.	Частка у заг. с/в, %	Вартість зрост. підс., тис.грн.	Частка зрост. підс., %
Електроенергія	4 753 900	20,64	4 753 900	20,64
Заробітна плата	2 328 880	10,11	7 082 780	30,75
Газ	1 710 570	7,43	8 793 340	38,18
Ремонт та утримання ОЗ	1 429 880	6,21	10 223 220	44,39
Послуги по підриванню	1 280 900	5,56	11 504 120	49,95
Дизпаливо	1 246 710	5,41	12 750 830	55,36
Витрати на збут	1 216 340	5,28	13 967 170	60,64
Помольні тіла	1 208 420	5,25	15 175 590	65,89
Амортизаційні відрахування	1 151 340	5	16 326 930	70,89
Капітальний ремонт сторонніх організацій	991 260	4,3	17 318 190	75,19
Відрахування на соц. заходи	890 740	3,87	18 208 930	79,06
Плата за забрудн. навкол. середовища	540 340	2,35	18 749 270	81,41
Адміністративні витрати	496 430	2,16	19 245 700	83,56
Допоміжні матеріали на капіт. Ремонт	444 140	1,93	19 689 840	85,49
Інші послуги сторонніх організацій	371 250	1,61	20 061 090	87,1
Гума автомобільна	348 860	1,51	20 409 950	88,62
Вапняк	325 350	1,41	20 735 300	90,03
Бентоніт	321 530	1,4	21 056 830	91,42
Футеровочна сталь	258 950	1,12	21 315 780	92,55
Плата за надра	249 660	1,08	21 565 440	93,63
Ремонт та утримання ОЗ	236 710	1,03	21 802 150	94,66
Колосники	208 740	0,91	22 010 890	95,57
Відрахування ГГР	150 770	0,65	22 161 670	96,22
Інші загальні витрати	128 420	0,56	22 290 080	96,78
Мастильні матеріали	114 220	0,5	22 404 300	97,28
Послуги по бурінню	109 680	0,48	22 513 980	97,75
Інші допоміжні матеріали	98 320	0,43	22 612 310	98,18
Плата за землю	93 730	0,41	22 706 040	98,59
Транспортерна стрічка	89 830	0,39	22 795 870	98,98
Теплоенергія	64 240	0,28	22 860 110	99,25
Витрати майбутніх періодів	51 380	0,22	22 911 480	99,48
Вода питна	34 070	0,15	22 945 550	99,63
Бензин	28 310	0,12	22 973 860	99,75
Інші податки та платежі	24 610	0,11	22 998 470	99,86
Госпстоки	18 150	0,08	23 016 620	99,93
Фільтротканини	12 410	0,05	23 029 030	99,99
Інше паливо	2 790	0,01	23 031 820	100
Повна собівартість	23 031 830	100

 

Для наочності зобразимо  дані таблиці на рисунку (рис.3.2.3.).

Рис. 3.2.3. АВС – аналіз собівартості товарної продукції ВАТ «ПівнГЗК».

 

Таким чином, можна зробити  висновок, що ВАТ «ПівнГЗК» є енергоємним та матеріалоємним (основні витрати на енергію та допоміжні матеріали), а також капіталоємним підприємством. Щоб знизити собівартість випускної продукції, необхідно, перш за все, економно використовувати сировину та матеріали, а також використовувати альтернативні джерела енергії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Аналіз організації  збуту продукції підприємства

Визначемо динаміку реалізації продукції.

Табл. 3.3.1.

Динаміка об'ємів реалізації продукції ВАТ «ПівнГЗК» за 2008 – 2009 рр.

Види продукції	Об'єм реалізації, тис. тонн		Відхилення
	2 008р.	2 009р.	абсолютне
Концентрат	2957,3	3475,7	518,4
Обкотиші	8725,8	9488,2	762,4

 

Як показують дані таблиці, об'єм реалізації  концентрату  та обкотишів у 2009 році  збільшився порівняно із 2008 роком.

Порівняємо темпи зростання виробництва і реалізації продукції. Перевищення темпів зростання виробництва над темпами реалізації продукції свідчить про накопичення залишків нереалізованої продукції на складах підприємства.

 

Табл. 3.3.2.

Порівняльний аналіз виробництва і реалізації продукції  ВАТ «ПівнГЗК» у 2009 році

Види продукції	Виробництво продукції		Реалізація продукції		Відхилення
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.
Концентрат	1079265,9	18,23	1011644,6	17,23	-67621,3
Обкотиші	4841619	81,77	4858107,5	82,77	16488,5
Разом	5920884,9	100,00	5869752,1	100,00	-51132,8

 

Як видно з таблиці 3.3.2. об'єм виробництва концентрату  перевищує об'єм реалізації, тобто  підприємство  не продає весь вироблений концентрат.

 

 

РОЗДІЛ 4

Аналіз сертифікації та стандартизації діяльності підприємства

ВАТ  «ПівнГЗК»

 

4.1. Органи з стандартизації в Україні

     Центральний   орган  виконавчої  влади з  питань стандартизації  організовує,  координує  та провадить діяльність  щодо розроблення, схвалення,    прийняття,    перегляду,    зміни,    розповсюдження національних   стандартів і  як національний   орган   стандартизації   представляє   Україну    в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації [5, ст.289].

     Центральний  орган  виконавчої  влади з питань стандартизації виконує такі основні функції:

• забезпечує    реалізацію    державної    політики   у   сфері стандартизації,  у  тому  числі  вживає  обґрунтованих заходів для прийняття  і  застосування  органами  стандартизації  на території України, а також регіональними органами стандартизації, створеними на  території  України,  членами  яких вони є, Кодексу доброчинної

практики   з  розроблення,  прийняття  і  застосування  стандартів           відповідно   до   Угоди   СОТ  про  технічні  бар'єри  в  торгівлі,  що  є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової  організації  торгівлі  1994  року;

• вживає заходів  щодо  гармонізації розроблюваних національних стандартів    з    відповідними    міжнародними    (регіональними) стандартами;
• бере участь  у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;
• встановлює правила   розроблення,    схвалення,    прийняття, перегляду,  зміни  та втрати чинності національних стандартів,  їх позначення,  класифікації за видами та іншими ознаками,  кодування та реєстрації;
• вживає заходів щодо виконання зобов'язань,  зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;
• співпрацює у сфері  стандартизації  з  відповідними  органами інших держав;
• приймає рішення  щодо  створення  та  припинення   діяльності технічних  комітетів  стандартизації,  визначає їх повноваження та порядок створення;
• організовує надання    інформаційних    послуг    з    питань стандартизації;
• забезпечує адаптацію     стандартів,     процедур     оцінки відповідності,  процедур  сертифікації  та  практики відповідно до сучасних  досягнень  науки  і  техніки; 
• встановлює процедуру та приймає  рішення  щодо  створення  та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх  повноваження  та  порядок  створення;
• забезпечує відповідність   національних   стандартів; 
• встановлює символи  або  знаки,  що засвідчують відповідність продукції  національним  стандартам ;
• бере участь у розробленні технічних регламентів та підготовці робочої програми з технічних регламентів;
• бере участь   у   підготовці   міжнародних   і   регіональних стандартів,   які   розробляються   відповідними  міжнародними  та регіональними  організаціями,  та  підготовці   рекомендацій   для процедур  оцінки відповідності,  забезпечуючи врахування інтересів України;
• співпрацює та проводить консультації з відповідними  органами у сфері стандартизації інших держав, у разі потреби вживає заходів для розв'язання  суперечок або скарг,  які виникають;
• формує програму робіт з стандартизації  та  не  рідше  одного разу  на  шість місяців публікує актуалізовану програму;
• веде   реєстр  стандартів  та  документів  з  стандартизації;
• організовує створення    і    ведення   національного   фонду нормативних  документів  та  Національного  інформаційного  центру міжнародної  інформаційної мережі (ISONET);
• організовує розповсюдження  офіційних публікацій національних стандартів,  правил усталеної практики і класифікаторів  та  іншої друкованої  продукції  стосовно прийнятих національних стандартів, стандартів та документів відповідних міжнародних  та  регіональних організацій   стандартизації,  членами  яких  він  є  чи  з  якими;
• співпрацює відповідно до положень цих організацій або  відповідних договорів,  а  також  делегує  ці повноваження іншим організаціям;
• забезпечує і    сприяє   співробітництву   між   виробниками, постачальниками,  споживачами  продукції,  процесів  і  послуг  та відповідними державними органами у сфері стандартизації [5,ст.270].

     Центральний   орган  виконавчої  влади з  питань стандартизації може виконувати  інші функції та повноваження  згідно  із  законами України. 

     Центральний   орган  виконавчої  влади з  питань стандартизації вносить подання до Кабінету  Міністрів  України  щодо  делегування повноважень    стосовно    організації   розроблення,   схвалення, прийняття,  перегляду та зміни національних  стандартів  у  галузі будівництва  та  промисловості будівельних матеріалів центральному органу виконавчої влади в цій сфері діяльності [1, ст. 59].

 

Технічні комітети стандартизації

     Центральний   орган  виконавчої  влади з  питань стандартизації створює   технічні   комітети,   на  які  покладаються  функції  з розроблення,  розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

     Технічні  комітети  стандартизації  формуються  з  урахуванням принципу представництва  всіх заінтересованих сторін.  До роботи  в технічних  комітетах   стандартизації  залучаються  на добровільних засадах  уповноважені  представники  органів   виконавчої   влади, органів  місцевого самоврядування,  суб'єктів господарювання та їх об'єднань,  науково-технічних та  інженерних  товариств  (спілок),

товариств    (спілок)    споживачів,    відповідних    громадських організацій, провідні науковці і фахівці.

     Організаційне  забезпечення  діяльності  технічних   комітетів здійснюють їх секретаріати.

     Положення  про  технічні комітети затверджує  центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації.

     Технічні  комітети  стандартизації  не  можуть  мати  на  меті одержання прибутку від своєї діяльності [7, ст.140].

 

Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією 

     Центральні органи виконавчої влади та організації мають право у   відповідних   сферах  діяльності  та  в  межах  повноважень  з урахуванням   своїх   господарських   та   професійних   інтересів організовувати і виконувати роботи із стандартизації, зокрема:

• розробляти, схвалювати,   приймати,   переглядати,  змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти  їх  дію,  встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування;
• представляти Україну     у     відповідних    спеціалізованих міжнародних   та   регіональних    організаціях    стандартизації, виконувати    зобов'язання,   передбачені   положеннями   про   ці організації;
• створювати і  вести  реєстри  нормативно-правових  актів   та нормативних   документів  для  забезпечення  своєї  діяльності  та інформаційного обміну;
• видавати і   розповсюджувати   свої   стандарти,    документи спеціалізованих    відповідних    міжнародних    та   регіональних організацій  стандартизації,  членами  яких  вони  є  чи  з  якими співпрацюють   на   підставі   положень  про  ці  організації  або відповідних договорів,  а також делегувати ці  повноваження  іншим організаціям. [7, ст.142]