МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут  бізнесу економіки та інформаційних  технологій

Кафедра економічних  систем та маркетингу 
 

Курсова робота

З маркетингу 
 
 
 
 
 

Виконала:

Ст..гр ОВ-083

Поладич О.М.

перевирила:

доц. Окландер Т.О. 
 
 
 
 

ОДЕСА – 2010

 

Зміст

Вступ

1. Законодавчі системи маркетингової діяльності.

1.1 Теоретична  сутність маркетингової діяльності  та її особливості в ринкових відносинах. 

1.2. Нормативно-правова  база маркетингової діяльності

в західноєвропейських  країнах.

1.3.Законодавче регулювання рекламної діяльності

2.Аналіз макмікромаркетингово середовища підприємства.

Висновки

Список використанних  літературних джерел

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

        Маркетингова діяльність є як об'єктивною необхідністю орієнтації науково-технічної, виробничої і збутової діяльності підприємства на врахування ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Вона спрямована на визначення конкретних цілей і шляхів їх досягнення. У сучасному світі виробник повинен випускати продукцію, що знайде збут і принесе прибуток. Для цього необхідно вивчати суспільні та індивідуальні потреби, запити ринку як умову і передумову виробництва.

           Основними принципами маркетингу як системи управління є: обґрунтований вибір стратегічних цілей діяльності й розвитку підприємств; ефективне поєднання виробництва новітньої продукції, продукції, що випускається, та призначеної до зняття з виробництва; комплексний підхід до узгодження цілей із ресурсами і можливостями підприємства, визначення шляхів для досягнення цілей (розробка програм маркетингу з продукції і у виробничому відділі); досягнення оптимального сполучення в управлінні підприємством елементів централізації й децентралізації.

Основними функціями маркетингу як елементу системи управління є: урахування вимог ринкового попиту і запитів споживачів на основі комплексного дослідження ринків, розробка технічної політики і проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок; визначення оптимальної номенклатури виробів, що випускаються, і структури виробництва на основі економічного розрахунку; прийняття власних ефективних рішень; розробка збутової політики, визначення вигідних каналів збуту, системи товароруху і стимулювання збуту. Реалізація виробів передбачає зворотний зв'язок із ринком для коригування розрахунків у маркетингових програмах. Маркетингова програма є основою планування виробництва виробів.

В умовах науково-технічного прогресу (що створив  науково-технічну базу, математичний апарат аналізу і прогнозу для розрахунків і вибору оптимального варіанта) маркетинг став не тільки можливим, але й необхідним, об'єктивно закономірним явищем. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Законодавчі системи маркетингової діяльності.

1.1 Теоретична  сутність маркетингової діяльності та її особливості в ринкових відносинах. 

Трансформація вітчизняної економіки від командно-адміністративної до ринкової спричинила безпрецедентні зміни у всіх сферах діяльності. Необхідність суттєвого підвищення рівня життя народу, відродження  та піднесення вітчизняної економіки, утвердження іміджу України потребують знання та розумного застосування надбань світової економічної теорії і практики стосовно виробничо-господарської і комерційної сфер діяльності, вивчення ринку, його структури, формування та функціонування.

Термін  “маркетинг” походить від слова  англійського походження “marketing”, що означає продаж, збут, ринкова діяльність. Його появу  пов’язують з американськими фермерами, які шукаючи ринок збуту продукції, ввели поняття “Market Getting”, що означало оволодіння ринком. Пізніше це словосполучення дало єдине слово – “маркетинг”.

Більш глибоке розуміння суті маркетингу передбачає розгляд його з економічної, господарської і комерційної  сторін.

Економічна  сторона маркетингу полягає у  застосуванні фірмою наступних умов:

• наявність фізичних і юридичних осіб;
• можливості комунікативних зв’язків, які базуються на порядності, чесності і добросовісності партнерів;
• вільний вибір альтернативних рішень і, відповідно, прийняття або відхилення пропозицій;
• можливості реально впливати на покращення економічного становища власної фірми, партнерів і конкурентів на ринку товарів.

Господарська  сторона маркетингу зводиться до розподілу виробничо-технологічних  і збутових функції з метою  пріоритету на ринку і успішного задоволення потреб споживачів. Воно охоплює:

• підготовку виробництва;
• процес виготовлення товарної продукції;
• забезпечення відповідних функцій служб і відділів;
• систему фінансово-економічних заходів фірми .

     Комерційна  сторона маркетингу означає формування особливого способу мислення, спрямованого на задоволення початкового попиту, тобто зацікавленості у купівлі і споживанні товарів. Комерція підпорядковує і скеровує виробника виробляти тільки те, що можна продати, не забуваючи про постійно зростаючи потреби і вимоги покупців на ринку. Дана функція маркетингу включає:

• виявлення потреб і різних груп покупців, розробку і виготовлення товарів;
• встановлення ціни та інших стимулюючих факторів;
• виявлення раціональних шляхів доставки товарів у потрібній кількості, упаковці та з відповідним інформативним супроводженням .

В узагальненому  виді маркетинг – це система організації  і збуту товарів, спрямована на задоволення  потреб конкретних споживачів і користувачів та на одержання прибутку фірмою на основі дослідження і прогнозування ринку.

Застосування  маркетингу підприємствами здійснюється з врахуванням принципів, цілей  і специфічних функцій, які ним  виконуються у виробничо-збутовій діяльності.

Основними принципами, завдяки яким маркетинг виконує  відповідні функції, є:

1. Великий вибір мети і стратегії функціонування та розвитку;
2. Концентрація зусиль на досягнення кінцевих результатів виробничо-збутової діяльності та оволодіння часткою ринку;
3. Відкритість до споживачів, їх потреб і побажань та активне пристосування і вплив на них;
4. Комплексний підхід до вирішення проблем відповідно до наявних ресурсів і можливостей підприємства;
5. Постійний пошук та реалізація резервів для оптимального та ефективного використання управлінських кадрів збутової сфери;
6. Науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, випередження конкурентів, систематичне проведення маркетингових досліджень;
7. Гнучкість у досягненні поставленої мети через реакцію на постійні зміни у макросередовищі ринку;
8. Активність, наступальність та підприємництво, що дозволяють швидко і ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища підприємства.

Завдяки перерахованим принципам підприємства мають можливість обирати цілі своєї  діяльності. Цілі поділять на загальні та конкретні.

До загальних  цілей маркетингу зараховують:

• дослідження максимально можливого високого споживання, що сприяє максимальному зростанню виробництва, зайнятості і збагаченню;
• досягнення максимального споживчого задоволення;
• надання широкого вибору товарів та послуг;
• підвищення якості життя.

До конкретних цілей маркетингу зараховують:

• задоволення вимог споживачів і покупців;
• задоволення частки ринку;
• забезпечення росту обсягів збуту;
• досягнення переваг над конкурентами;
• вдосконалення маркетингових структур управління збутом;
• застосування нових методів дослідження ринку.

Отже, основні  завдання маркетингу можна звести до наступних:

• виявлення існуючих і потенціальних побажань та попиту на товари і послуги;
• планування і координація виробничої, збутової та фінансової діяльності підприємства;
• організація і вдосконалення системи та методів збуту продукції;
• реалізація політики ціноутворення;
• комунікації маркетингу;
• аналіз маркетингової діяльності та контроль її здійснення .

 

Згідно з наведеними завданнями основними функціями  маркетингу є:

1. аналіз навколишнього середовища;
2. дослідження ринку і його середовища;
3. виявлення і детальний аналіз потреб споживачів;
4. довго- і короткострокове планування товарної номенклатури і її реалізації;
5. організація товаропропускання і розподіл продукції;

організація механізму  ціноутворення;

6. забезпечення соціальної відповідальності перед суспільством;
7. організація стимулювання збуту, реклами і післяпродажного обслуговування;
8. управління і контроль маркетингу.

Функції маркетингу, які виконують окремі суб’єкти, взаємоповязують їх у процесі  ринкових і комунікативних зв’язків.  Схема  взаємовідносин суб’єкті в і їх  відношення до товарів і послуг  зображено  на  рисунку 1.1 . (Взаємовідносини суб’єктів маркетингу у виробництві і збуті товарів та послуг). 

 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                       

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.1.1. Взаємовідносини суб’єктів маркетингу у виробництві і збуті товарів  та послуг 
 
 
 
 

1.2. Нормативно-правова база маркетингової діяльності в західноєвропейських країнах.

      Процес регулювання рекламної діяльності в Україні постійно розширюється. Однак існує ще чимало проблем, які вимагають подальших розробок з питань регулювання українських маркетингової діяльності в цілому. В цьому зв'язку видається доцільним дослідження досвіду регулювання маркетингової діяльності, зокрема реклами і стимулювання збуту, в деяких країнах – членах Європейського союзу. Його творче переосмислення і гнучке використання сприятиме розвитку процесу формування маркетингової комунікаційної політики в Україні.

           Для чого потрібен контроль Жителі країн Західної Європи загалом схвалюють рекламу та характер її просування, тобто в цілому визнають необхідність такої діяльності за однієї лише умови – постійного контролю за її правдивістю. Ось чому ефективність і, внаслідок цього, цінність реклами як економічного інструменту прямо співвідносяться з її становленням в очах споживача. Для позитивного сприйняття останнім її інформуючої повноти і логічної переконливості реклама має вирізнятися високим рівнем його довіри і впевненості. Обдурені рекламою споживачі відвернуться від неї, надалі не послуговуватимуться об'єктом її уваги, не купуватимуть те, що пропонується там, куди запрошуються. Це добре розуміють усі – від рекламодавців до служб рекламних агенцій та засобів масової інформації. Довготривалі інтереси всіх у комунікаційній галузі саме і полягають у тому, щоб забезпечити захист свободи рекламної мови шляхом підтримки її чесності та непідкупності. Та попри те, що реклама в цілому схвалена суспільством, все ж трапляються окремі випадки, коли вона розглядається як небажана. Особливо та реклама, яка навмисне фальсифікує факти або твердження, стимулює негайний контроль. Несхвальне ставлення до реклами з боку громадськості започатковується з різних причин. Дехто звинувачує її в зображенні надто стереотипного іміджу сімейного життя, інші вказують на те, що реклама нібито силоміць "нав'язує" людям бажання купувати зовсім не ті речі, які їм потрібні. Деякі верстви суспільства, особливо ж діти, потребують спеціального захисту від окремих, в основі своїй безапеляційних рекламних тверджень. Саме з цих та деяких інших причин в розвинених суспільствах упродовж ХХ століття розширювався діапазон контролю за сферою комунікаційної діяльності, зловживання в якій призвели до накопичення різних законодавчих нормативних актів, до кількісного зростання розмаїтих регулюючих організацій.