Аналіз втрат від браку підприємства

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни: «Економічний аналіз на підприємстві»

 

на тему: «Аналіз втрат від браку підприємства»

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу браку та збитків від браку продукції

1.1 Процес виробництва, аналіз  обсягів виробництва

1.2 Аналіз якості виготовленої  продукції

1.3 Поняття та явище браку на виробництві підприємства та його класифікація

1.4 Порядок проведення аналізу  браку та збитків від браку

Розділ 2. Аналіз рівня браку та збитків від браку на виробництві ТОВ „ФЕРУМ”

2.1 Техніко-економічна характеристика фінансового стану підприємства

2.2 Аналіз якості продукції  та витрат на якість

2.3 Аналіз браку на  виробництві та розрахунок витрат  на брак

Розділ 3. Шляхи зниження рівня браку продукції на ТОВ „ФЕРУМ”

Висновки

Перелік використаних літературних джерел

Додатки

 

Вступ

 

В умовах переходу до ринку  успіх кожного конкретного товаровиробника  оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу  ступенем задоволення потреб суспільства  з найменшими витратами. При цьому в даний час визначальною характеристикою, яка формує суспільні потреби, стає якість продукції. Це пов'язано з тим, що якість продукції в умовах конкуренції є головним стимулом придбання продукції, одним з факторів її конкурентоспроможності.

Одним із побічних показників якості продукції вважається брак, тобто зіпсовані деталі, вузли й готові вироби.

Брак може бути непоправним і поправним. Останній за певних додаткових затрат праці та заробітної плати можна перетворити на якісну продукцію.

На відміну від загальної величини браку, тобто суми цін продукції, яку не можна реалізувати, втрати від браку – це ті витрати, які бере на свій рахунок, тобто на собівартість, підприємство.

Метою курсової роботи є  теоретичне обґрунтування та розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо зниження рівня браку продукції та збитків від браку.

Для досягнення поставленої  мети було вирішено такі задачі:

• проведення теоретичного аналізу понять “брак”, “збиток від браку” та “якість продукції”, яке тісно переплітається з вищезгаданими;
• аналіз існуючих класифікацій витрат на брак та організаційної структури управління в системі забезпечення якості продукції;
• дослідження методів вирішення задачі пониження браку та підвищення якості продукції;

Об'єкт дослідження є діяльність підприємства ТОВ «ФЕРУМ»

Предмет дослідження – процес аналізу та управління виробництвом продукції і контроль над виникненням браку.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних вчених у сфері управління витратами на забезпечення якості.

 

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу браку та збитків від браку

продукції

 

1.1 Процес виробництва, аналіз обсягів виробництва

 

Сучасні умови господарювання надають підприємствам повну самостійність з питань виробництва та реалізації продукції: планування і організація технологічного процесу, обсяги виробництва, структура продукції, контрагенти та напрями реалізації тощо. Правильно обрана стратегія виробництва та відповідні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати – прибутки, що відповідають масштабам цієї діяльності. При цьому необхідно враховувати, що виробнича діяльність підприємства зумовлена загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями та платоспроможним попитом населення.

Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є знаходження шляхів збільшення обсягів виробництва  та реалізації продукції порівняно  з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як результат, збільшення прибутку підприємства.

Основне завдання комплексного аналізу виробництва та реалізації продукції – аналіз конкурентних позицій підприємства та його здатності до швидкого маневрування ресурсами при зміні кон'юнктури ринку.

Обсяг виробництва продукції  може бути виражений у натуральних  і вартісних вимірниках:

1) вартісні вимірники (гривні, копійки тощо) використовують для узагальнюючої характеристики обсягів виробництва та реалізації продукції;

2) натуральні вимірники (штуки, метри, тонни тощо) застосовують при аналізі обсягів виробництва та реалізації продукції за окремими видами та групами однорідної продукції;

3) умовно-натуральні вимірники (наприклад, тисячі умовних банок, кількість умовних ремонтів тощо) використовують для узагальнюючої характеристики обсягів виробництва та реалізації продукції, як правило, на підприємствах, де виготовляється однорідна продукція у різній за обсягом тарі. В умовно-натуральних вимірниках можна визначити й обсяг різної продукції шляхом перерахунку її за порівнювальними коефіцієнтами, які визначаються шляхом порівняння споживчої вартості продукції або трудових затрат.

Основними показниками  обсягу виробництва є товарна, валова та реалізована продукція.

Валова продукція – це вартість усієї виготовленої продукції, виконаних та наданих послуг, включаючи незавершене виробництво.

Товарна продукція характеризує обсяг виробництва повністю завершених належних до продажу продукції, робіт, послуг; відрізняється від валової тим, що до неї не включаються залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот.

До складу товарної продукції  входять:

• вартість готової продукції;
• напівфабрикати власного виробництва, відпущені на сторону, для капітального будівництва та допоміжним господарствам власного підприємства;
• вартість переробки сировини та матеріалів замовника;
• вартість інструменту, штампів, моделей, пристроїв, відпущених на сторону або зарахованих до основних засобів підприємства (продукції допоміжних цехів);
• вартість робіт промислового характеру, виконаних на сторону тощо

За своїм складом  на багатьох підприємствах валова продукція співпала з товарною, якщо відсутній внутрішньогосподарський оборот і незавершене виробництво.

Обсяг реалізованої продукції визначається за діючими цінами (оптовими, договірними), а для потреб економічного аналізу включається вартість реалізованої продукції відвантаженої і оплаченої покупцями.

Аналіз динаміки обсягу виробництва та реалізації продукції  вводиться за допомогою наступних  показників:

1) базисних темнів зростання і приросту;

2) ланцюгових темпів зростання і приросту:

3) середньорічних темпів зростання (приросту).

Об'єктами аналізу при  цьому є валова, товарна, реалізована продукція, оцінена у вартісних вимірниках (як у поточних, так і в порівнюваних цінах); обсяг виробництва в натуральних (умовно-натуральних) вимірниках, що паралізує вплив інфляції.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, потрібно обов'язково визначати, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку та відокремити зовнішні й внутрішні.

Одним з важливих напрямів аналізу обсягу виробництва продукції є забезпечення його в асортиментно-структурному розрізі. Асортимент є однією з умов досягнення запланованого обсягу реалізації. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва за кожним видом. Він буває повний, груповий і внутрішньо груповий.

Розробка асортиментної  політики потребує постійної уваги  до продукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та удосконалення традиційних видів продукції, зняття застарілих з виробництва.

Основна мета асортиментної  політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск продукції, яка  за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільше відповідає потребам покупців, товаровиробник зайнятий не просто створенням і виробництвом, й нормуванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску продукції повинно враховувати й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства.

Номенклатура – перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції (ЗКПП). Структура – співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене, як правило, у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних зрушень, зміна структури виробництва – структурних зрушень. Ці явища тісно пов'язані між собою, що зумовлює появу асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції.

 

1.2 Аналіз якості виготовленої продукції

 

Важливим показником діяльності підприємств є якість продукції. Це один із основних факторів, що сприяє збільшенню обсягів реалізації продукції.

Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно призначення.

Якість продукції є  показником, який залежить від двох основних груп показників: умов ринкової кон'юнктури та внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості, використовуючи наявні потужності, воно має або змінити ринки збуту, або поліпшити виробничу базу.

Інформація, яка використовується для аналізу якості продукції, охоплює практично всі сторони об'єкта, що аналізується (його конструкція, технологічний процес виготовлення, засоби та предмети праці, результати виробництва та реалізації, реклама тощо).

Джерелами інформації можуть бути нормативно-технічна документація, акти випробувань, дані лабораторного контролю фізико-хімічних показників, дані відділів технічного контролю. журнали та графіки бездефектної здачі продукції тощо.

Кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, складових її якості, називається показником якості. Показники якості характеризують параметричні, споживчі, технологічні та дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність.

Так, по машинах, верстатах, обладнанню експлуатаційними показниками буде продуктивність, ступінь автоматизації і безперервності, надійність роботи, витрачання матеріалів і електроенергії на виробництво продукції на цьому обладнанні, чисельність обслуговуючого персоналу, експлуатаційні витрати, піна машин і обладнання. Одночасно береться до уваги матеріаломісткість і трудомісткість виробництва продукції, його собівартість. Позитивна оцінка технічного рівня машини може бути дана тільки в тому випадку, якщо сукупність прийнятих для оцінки показників машини відповідає передовим світовим досягненням у даній області машинобудування або переважає їх.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких можна виділити узагальнюючи, індивідуальні та непрямі (Додаток-1).

 

 

 

 

 

Аналіз якості продукції підприємства проводиться в наступній послідовності:

1) оцінка технічного  рівня продукції;

2) аналіз динаміки  перерахованих показників, виявлення  відхилення їх рівня за окремими  виробами порівняно з базовим  рівнем і теоретично можливим;

3) визначення впливу  якості продукції на вартісні  показники роботи підприємства: випуск товарної продукції, дохід  від реалізації продукції, валовий  прибуток;

4) вивчення динаміки  браку за абсолютною сумою  і питомою вагою в загальному  випуску продукції; визначення втрат від браку та втрат товарної продукції;

5) виявлення факторів, що стримують зростання технічного  рівня продукції, обґрунтування  можливостей підвищення якості  продукції, скорочення браку та  втрат.

 

1.3 Поняття  та явище браку на виробництві  підприємства та його

класифікація

виробництво витрата  брак якість продукція

Одним із побічних показників якості продукції вважається брак, тобто зіпсовані деталі, вузли й готові вироби.

Брак може бути непоправним і поправним. Останній за певних додаткових затрат праці та заробітної плати можна перетворити на якісну продукцію.

На відміну від загальної  величини браку, тобто суми цін продукції, яку не можна реалізувати, втрати від браку – це ті витрати, які бере на свій рахунок, тобто на собівартість, підприємство.

Серйозною проблемою  може стати так званий прихований брак, який з різних причин не обліковується під час визначення обсягів робіт, хоч уникнути при цьому фіксації перевитрат ресурсів здебільшого неможливо, як неможливо приховати збільшення питомих витрат основних ресурсів на одиницю відповідної продукції.