Аналіз втрат від браку підприємства

Прихований брак може мати статус доброякісної продукції (передовсім це стосується деталей, вузлів і напівфабрикатів). Таке явище є наслідком зменшення вимогливості відділу технічного контролю або його недбалості.

Прихований брак створює  враження доброї організації виробництва, його безпроблемності. Проте він накопичується в складі незавершеного виробництва і поступово збільшує ту його частку, котра непридатна для дальшого виробництва. Він порушує ритм роботи і спричиняє несподівані збитки в майбутньому. Саме тому головні зусилля адміністрації слід спрямовувати не на виправлення вже допущеного браку, а на повсякденну профілактичну запобіжну роботу.

Брак класифікують за характером дефектів у виробах та за характером виникнення браку, що видно з рис. 1.1.

 

Рис. 1.1 – Класифікація браку у виробництві

 

Показники браку у  виробництві характеризують кількість, вартість або питому вагу виробів, що виготовляються з відхиленням від  вимог державних стандартів, креслень, технічних умов або зразків-еталонів.

Рівень браку – це в першу чергу показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, а також, він є показником порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

Важливі умови профілактики браку:

– висока культура й організація виробництва;

– стабільний ритм роботи й постачання;

– запровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;

– підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінованості й відповідальності.

Варто пам'ятати, що між  якістю продукції і величиною  браку існують складні й суперечливі  зв'язки. Зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спричиняє загальне погіршання її якості, як це іноді вважають. Рівень браку – це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів та існуючої організації виробництва. Боротьба з високим рівнем браку та низькою якістю продукції потребує не розроблення поточних заходів, а створення збалансованої і складної системи бездефектної праці.

Зауважимо, що між якістю продукції та величиною браку існують неоднозначні взаємозв'язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спричиняє погіршення її якості.

Вивчаються причини  зниження якості та допущеного браку продукції місцями їх виникнення та центрами відповідальності, розробляються з їх ліквідації. Основними причинами зниження якості продукції є якість сировини, низький рівень технології та організації виробництва та недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність виробництва тощо.

 

 

 

 

1.4 Порядок  проведення аналізу браку та  збитків від браку

 

Під час аналізу підраховують не тільки загальну суму браку, а й  відносну його величину (% браку). Останній показник є дуже зручним для вивчення динаміки утворення браку. Далі необхідно вивчити види, причини й місця виникнення браку. Важливим є визначення також винуватців браку, рівня їхньої кваліфікації і сумлінності.

Отже, оперативний аналіз випуску продукції має включати як обов'язковий елемент інформацію стосовно кількості зафіксованого браку, причин і місць його виникнення та вжитих запобіжних заходів.

Аналіз втрат від  браку здійснюється за наступною  методикою:

- визначають величину остаточно забракованої продукції за періодами, знаходять відхилення, дають оцінку, аналізують визначені показники в динаміці;

- розраховують питому вагу браку в собівартості товарної продукції за тріодами, дають оцінку;

- визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму недовипущеної продукції в результаті допущеного браку. Щоб нарахувати обсяг недовипущеної продукції, необхідно обсяг продукції звітного року помножити на рівень браку в собівартості товарної продукції і поділити на 100%.

 

 

Розділ 2. Аналіз рівня браку та збитків від браку на виробництві

ТОВ „ФЕРУМ”

2.1 Техніко-економічна  характеристика фінансового стану

підприємства

 

Підприємство „ФЕРУМ” зареєстровано у 1991 році в формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Основним видом діяльності є виробництво автомобільних причепів та скоб’яних виробів.

Проаналізуємо фінансово-економічний  стан підприємства за останні три  роки. Згідно даних, наведених в табл. 2.1 (Додаток-2) , загальна вартість активів підприємства на кінець 2012 року склала 44182 тис. грн. В порівнянні з 2010 роком вона збільшилась на 4388 тис. грн. або 11,03%. Це свідчить про те, що підприємство розвивається і має стабільний фінансовий стан.

Вартість необоротних активів у 2012 році в порівняння з 2010 роком збільшилась на 3705 тис. грн., або на 14,48%; оборотних на 683 тис. грн. або 4,81%. Дана ситуація типова для підприємства виробничої сфери на якому, як правило, необоротні активи перевищують оборотні.

Дебіторська заборгованість за аналізований період зменшилась на 1447 тис. грн., або на 40,92%, це є позитивний показник, який свідчить про виважену політику керівництва підприємства щодо дебіторів.

Власний капітал підприємства збільшився на 6297 тис. грн., або на 17,42%, внаслідок чого відпала потреба  в залучені додаткового запозиченого капіталу, сума якого скоротилась  на 1909 тис. грн., або 52,29%.

Вартість основних засобів  збільшилась на 5877 тис. грн., або на 12,5%, проте коефіцієнт зносу основних засобів свідчить, що основні засоби підприємства зношені на 45% (2012р.) і потребують більш інтенсивного оновлення.

 

 

 

Матеріаломісткість господарської діяльності є дуже високою – 0,73 (2012 р.), а трудомісткість досить низькою – 0,09 (2010 р.). Це обумовлено специфікою випускаємої продукції.

Коефіцієнти співвідношення необоротних і оборотних активів  та оборотних і необоротних активів свідчать, що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше ніж оборотних), що характерно для всіх виробничих підприємств.

Середньо облікова чисельність  працівників за аналізований період збільшилась на 90 чол., або на 40%, що свідчить про збільшення обсягу виробництва.

Для того, щоб проаналізувати ліквідність підприємства розглянемо таблицю 2.2. (Додаток-3).

Загальний коефіцієнт покриття на протязі аналізованого періоду  має сталу тенденцію до збільшення. Це свідчить про достатність у підприємства обігових коштів для погашення боргів протягом року.

Коефіцієнт швидкої ліквідності становить: у 2010р – 1,07; у 2011р. – 1,48; у 2012 р. – 2,12. На протязі аналізованого періоду він становив нормативне значення (> 0,5). Цей коефіцієнт свідчить про те скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

Що стосується коефіцієнта  абсолютної ліквідності, то тут ситуація наступна: у 2010 році цей показник становив менше нормативу (норматив 0,2; показник 0,10), проте у 2011 та 2012 роках його значення збільшилось і становило відповідно 0,22 та 0,42. Цей показник свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

 

 

Частина оборотних активів  в загальній сумі активів та частина  виробничих запасів в оборотних активах на протязі аналізованого періоду майже не змінюються і їх значення свідчать, як вже зазначалося раніше, про те що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше).

В загальному можна зробити  висновок, що підприємство в аналізованому періоді мало ліквідний баланс.

 

2.2 Аналіз якості продукції та витрат на якість

 

Одним з методів, що дозволяють проаналізувати зміну витрат, пов'язаних зі зміною якості продукції, є індексний метод. Складність його застосування до даного предмета дослідження полягає в тім, що обидві ознаки повинні бути виражені кількісно. Якість же не завжди має кількісне значення і не завжди може бути описане словесно. Якщо показник якості має числові характеристики, то при побудові індексів їх можна використовувати як ваги витрат. У противному випадку вагами може служити кількість елементів конструкції виробу, кількість деталей, вузлів, виробів.

У табл. 2.3 наведено дані про заплановану і фактичну вартість сталевого листа, використовуваного для виробництва автомобільних причепів ТОВ „ФЕРУМ”.

Таблиця 2.3

«Вартість сталевого листа для автомобільних причепів»

По плану		Фактично
товщина листа, мм.	вартість листа, грош. од.	товщина листа, мм.	вартість листа, грош. од.
4,62	42	3,05	48
4,50	42	3,16	48
4,43	44	2,86	50
4,81	42	2,71	50
4,12	44	2,62	50
4,01	44	2,53	50
3,88	46	2,24	52
3,67	46	2,02	52
3,30	48	1,95	52
3,21	48	1,83	52
∑ 40,55	∑ 446	∑ 24,97	∑ 504

 

 

Витрати на дану сировину в порівнянні з планом зросли на 13%:

(504 – 446)/446 · 100% = 13%.

Однак з таблиці видно, що внаслідок зменшення товщини  сталевого листа на виготовлення виробу його потрібно менше на

100% – 24,97/40,55 ·100% = 38,42%.

Можна розрахувати індекс витрат з урахуванням якості і  проаналізувати вплив на нього обох факторів: зміни витрати нової сировини і його вартості.

                                                    (2.1)

де Ізз – індекс витрат з урахуванням якості;

qнк – витрата нового по якісних характеристиках сировини, нат. од.;

qск – витрата старого по якісних характеристиках сировини, нат. од.;

zнк – витрати (вартість) нової сировини, грош. од.;

                                                                                      (2.2)

Індекс, що враховує зміна якості сировини, без зміни його вартості;

zск – витрати (вартість) старої сировини, грош. од.;

                                                                                   (2.3)

 

Індекс, що враховує зміну витрат на продукцію, з урахуванням зміни якості сировини.

Отож, розрахунки для нашого підприємства:

Таким чином, з урахуванням  споживання більш якісної сировини індекс витрат з урахуванням якості склав 69,7%, тобто витрати знизилися  в порівнянні з планом на 30,3% (100,0% – 69,7%).

За рахунок зниження витрати високоякісної листової сталі в порівнянні з запланованим зміна склала:

Таким чином, зниження склало 38,6% (100,0% – 61,4%).

Зміна ж вартості нового якісного матеріалу, викликана підвищенням трудомісткості його обробки й оплати трудозатрат, дорівнює:

Тобто вартість матеріалу  підвищилася на 13,4% (113,4% – 100,0%).

Перевірити можна в  такий спосіб:

0,61446 * 1,13371 =0,69662, що підтверджує  правильність пророблених обчислень.

 

2.3 Аналіз браку на виробництві та розрахунок витрат на брак

 

При аналізі браку  розраховують абсолютні і відносні показники.

Абсолютний розмір браку  являє собою суму витрат на остаточно  забраковані вироби і витрат на виправлення  поправного браку. Абсолютний розмір утрат від браку одержують вирахуванням з абсолютного розміру браку вартості браку за ціною використання, суми утримань з особи-винуватців браку і суми стягнень з постачальників за постачання неякісних матеріалів.

Відносні показники розміру браку і втрат від браку розраховують процентним відношенням абсолютного розміру браку чи втрат від браку відповідно до виробничої собівартості товарної продукції.

Таблиця 2.4

«Розрахунок показників браку для ТОВ „ФЕРУМ”»

№ п/п	Показник, грн.	2011 рік	2012 рік
1	Собівартість кінцевого браку	20 000	24 000
2	Витрати на виправлення  браку	10 000	7 500
3	Абсолютний розмір браку (р.1 + р.2)	30 000	31 000
4	Вартість браку по ціні використання	6 000	6 500
5	Суми, стягнені з осіб – винуватців браку	-	1 500
6	Суми, стягнені з постачальників	-	8 000
7	Абсолютний розмір втрат  від браку (р.3 – р.4 –р.5 – р.6)	24 000	14 700
8	Валова (товарна) продукція  по виробничій собівартості	400 000	420 000
9	Відносний розмір браку (р3 / р.8 * 100)	7,5	7,5
10	Відносний розмір втрат від браку (р.7 / р.8 * 100)	6,0	3,5