Аналіз втрат від браку підприємства

 

З табл. 2.4 можна зробити висновок, що основною причиною браку виявилося постачання неякісної сировини чи інших видів матеріальних ресурсів. У 2012 році, ґрунтуючись на досвіді 2011 року, виробник склав договір на постачання матеріалів, що передбачає компенсацію у випадку їхньої низької якості, що і дозволило скоротити абсолютний розмір утрат від браку на 9 300 грн. (24 000 – 14 700) чи на 38,75% (14 700 / 24 000 · 100%).

Відносний розмір утрат  від браку знизився на 2,5%.

Можна також визначити  вартість придатної продукції, що могла  б бути отримана при відсутності  браку (∑q). Для цього необхідно  фактичний обсяг товарної продукції  в планових цінах (q₁*Pпл) помножити на частку остаточного браку виробничої собівартості (d _о.б.).

q₁*Pпл = 500 000 грн.

Тоді

Менеджери повинні рекомендувати  керівництву ТОВ „ФЕРУМ” знайти підприємство, що поставляє більш  якісну сировину для даного виробництва.

Аналіз браку, виявленого на підприємстві варто починати з вивчення причин їхнього виникнення. Це дозволить більш точно визначити розмір витрачених засобів і шляхи зниження витрат на забезпечення якості продукції.

 

Розділ 3. Шляхи зниження рівня браку продукції на

ТОВ „ФЕРУМ”

 

Наряду з діючою системою управління якості ТОВ „ФЕРУМ”, на мою думку, на підприємстві доцільно створити систему аналізу якості керівництвом підприємства. Така система є ефективним управлінським інструментом на підприємстві, який дозволяє ліквідувати непогодженість у діях відділів, налагодити комунікації, поліпшити взаємодія з зовнішніми організаціями. Розглянемо докладніше сутність даної системи.

Так, в ТОВ „ФЕРУМ”  повинна бути створена Рада якості яка б формувалася з вищого керівництва підприємством. Основна  мета засідань Ради якості – це забезпечення постійної придатності, адекватності і результативності системи менеджменту якості (СМЯ) компанії, уживання своєчасних заходів по поліпшенню її функціонування, стеження та запобігання виникненню браку на виробництві а також рішень про необхідність внесення змін у СМЯ, у тому числі політику і цілі в області якості.

Періодичність проведення аналізу СМЯ керівництвом у ТОВ  „ФЕРУМ” повинна бути не рідше  двох разів у рік. Підготовка засідання  Ради якості починається завчасно зі збору й обробки інформації.

Керівники середньої  ланки разом із провідними спеціалістами  підрозділів у встановлений термін проводять оцінку СМЯ, заповнюють лист оцінки СМЯ і відправляють його в  Службу забезпечення якості, що аналізує дану інформацію і використовує її при складанні довідки про функціонування СМЯ.

Довідка оформляється на підставі:

• результатів виконання заходів, намічених на попередніх засіданнях Ради якості;
• результатів виконання плану заходів щодо зниження рівня браку на виробництві та підвищення якості;
• результатів внутрішніх і зовнішніх аудитів;
• зворотного зв'язку зі споживачами;
• витрат на втрати від браку;
• результатів аналізу коригувальних і попереджуючих дій;
• аналізу функціонування процесів (таблиця);
• результатів аналізу СМЯ із боку середнього ланки управління (аркуші оцінки СМЯ).

Доцільно також використовувати для підготовки засідань Ради інформацію про причини виникнення браку продукції і погіршення якості. В таблиці 3.1 наведено приклад такої інформації.

Таблиця 3.1

«Аналіз причин погіршення якості»

№ п/п	Критерії оцінки	Величина критерію
		прийнята	поточна	попередня
1	Число відхилень з  вини служб технічного директора  на тисячу відпрацьованих нормо-часів		0,171	0,173
2	Число замовлень, на які  КТД не підготовлено в строк		0	4
3	Час простою при ремонті  устаткування (включаючи планові простої)		682	683

 

Не пізніше ніж за два дні до засідання довідку  розсилають всім учасникам Ради якості, які вивчають матеріали, що містяться  в довідці, готують питання і пропозиції до майбутнього засіданню. Дату і місце проведення Ради якості визначає генеральний директор. При необхідності за пропозицією директора по якості на засідання Ради якості може бути запрошений керівник будь-якого структурного підрозділу. Крім того, керівники структурних підрозділів готують короткі повідомлення про функціонування процесів за критеріями.

Генеральний директор чи особа, що його заміщує, відкриває засідання Ради якості і встановлює регламент його проведення. Директор по якості чи призначена їм особа проводить огляд функціонування СМЯ.

За результатами засідання  Ради якості оформляється протокол, що розсилається учасникам Ради якості і відповідальним особам, зазначеним у даному протоколі.

Виконання заходів, занесених  до протоколу, відслідковується протягом термінів, прийнятих на засіданні Ради якості. Результати початих дій розглядаються на наступному засіданні Ради якості.

Впровадження комплексної  системи управління якістю і запобіганню браку на виробництві стане нагальною потребою для ТОВ „ФЕРУМ” вже в найближчі рік-два, так як обсяг випуску продукції підприємства зростає, внаслідок чого постає необхідність в розширенні географії реалізації продукції та більш ефективної системи контролю якості продукції.

Таким чином, в даному параграфі було наведено ряд рекомендацій по створенню дієвої комплексної системи, яка працюватиме над запобіганням та контролем виникнення браку продукції на виробництві на ТОВ „ФЕРУМ”. Впровадження даної системи дозволить вийти підприємству на якісно новий рівень обслуговування споживачів, що позитивно відзначиться на іміджу підприємства та підвищить прибутковість підприємства.

 

 

Висновки

 

Політика підприємства повинна бути спрямована на досягнення високої якості. Брак, що є її протилежністю, може виникнути на будь-якім підприємстві. Але в будь-якому випадку витрати на брак також необхідно аналізувати.

На більшості підприємств, що займаються виробництвом і обслуговуванням, витрати на задоволення очікувань  споживача в області якості складають  значні суми, що у дійсності не знижують величину прибутку, тому представляється логічним, що витрати на якість повинні бути виявлені, оброблені і представлені керівництву подібно іншим витратам. На жаль, багато керівників не мають можливості одержувати наочну інформацію про рівень витрат на якість просто тому, що в компанії немає системи для їхнього збору й аналізу, хоча реєстрація і підрахунок витрат на якість – не складна, уже відпрацьована процедура. Визначені один раз, вони забезпечать керівництво додатковим могутнім інструментом керування.

Вміло організований  аналіз витрат браку може стати джерелом значної економії для підприємства, а також може підвищити імідж  підприємства в очах потенційних  клієнтів.

Як наслідок витрати на забезпечення якості продукції є частиною загальних витрат на виробництво й експлуатацію продукції за весь період її служби. З економічних позицій ці витрати являють собою суму поточних і одноразових витрат, використовуваних виготовлювачем і споживачем на всіх етапах життєвого циклу продукції.

На аналізованому підприємстві розробку заходів щодо удосконалення методів контролю якості виготовлення продукції, впровадження прогресивних методів контролю, виявлення причин і винуватців браку здійснює відділ технічного контролю.

В сучасних умовах підприємства ВТК є контролюючою організацією, головний обов’язок якої полягає в запобіганні випуску продукції, що не відповідає СТП та інструкційно-технологічним картам, технічним описам.

ВТК виконує такі завдання як регулювання відносин із замовниками, контролю браку виробів, що випускаються, координація робіт всіх відділів, виробничих ділянок підприємства. що направлена на забезпечення стабільного високого рівня якості продукції підприємства. ВТК контролює якість сировини, напівфабрикатів по всьому виробничому циклу, а також здійснює контроль якості готової продукції.

Щодо загального фінансово-економічного стану ТОВ „ФЕРУМ”, то можна зробити  висновок, що підприємство досить стабільне. Показники рентабельності ліквідності  та ділової активності підприємства мають сталу тенденцію до покращення.

Щодо побажань підприємству щодо зниження рівня браку на виробництві – про вдосконалення системи управління якістю, то керівництву підприємства можна запропонувати створити на базі відділу ВТК службу контролю якості, а також в перспективі запровадити комплексну систему якості на підприємстві, частиною якої буде система аналізу якості керівництвом підприємства та запобігання браку. Це необхідно зробити (і рано чи пізно це скоріше за все таки буде зроблено) тому, що обсяги продукції яка випускається постійно збільшуються.

 

Перелік використаних літературних джерел

1. Алферов Н.П. Управление качеством. Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 374 с.
2. Алексеенко В.С. Финансовый анализ. – К.: МАУП, 2009. – 250 с.
3. Алехин П.П. Подходы к созданию систем управления качеством продукции // Экономика, №4, 2006. – с. 10-12
4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.; Финансы и статистика, 2010 г. – 113 с.
5. Гличев А.В., Круглов М.И. Управление качеством продукции. – М.: Экономика, 2006. – 198 с.
6. Джуран Д. Все о качестве: Зарубежный опыт. Выпуск 2. Высший уровень руководства и качество. – М., 2008. – 250 с.
7. Дубров А.М. Последовательный анализ в статистической обработке информации. – М.; Статистика, 2008. – 243 с.
8. Єськов П.О. Українська асоціація якості – запорука якості в Україні. // Факти, 25.10.2011 р. – с. 3-4.
9. Зорин Ю.В., Ярыгин В.Т. Качество технологической документации при подготовке предприятий к сертификации. Стандарты и Качество. – 2006. – 95 с.
10. Ильенкова Н.Д. Спрос: анализ и управление. – М.; Финансы и статистика, 2011 г. – 215 с.
11. Ильенкова С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю. и др. Инновационный менеджмент. Учебник. – М.; Изд. "Банки и биржи", ЮНИТИ, 2010 г. – 456 с.
12. Как работает японское предприятие. Под ред. Мондена Я., Сибакавы Р., Такаянаги С., Нагао Т. – М.; Экономика, 2009. – 15 с.
13. Кардаш В.Я. Стандартизация и управление качеством продукции. – К.: Вища школа, 2010. – 189 с.
14. Карначева Т.Г. Оценка затрат на качество продукции // Автоматизация и современные технологии, №6, 2011 – с. 15-16
15. Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством. – М: Издательство стандартов, 2007 – 298 с.
16. Курицин А.Н. Секреты эффективной работы: опыт США и Японии для предпринимателей и менеджеров. – М.: изд-во Стандартов, 2009. – 317 с.
17. Лапидус В.А. Звезды качества // Стандарты и Качество. – 2007. – №7. – с. 47-53.
18. Лаштдуо В.А. Статистические методы, всеобщее управление качеством, сертификация и кое-что еще... // Стандарты и качество. – 2010, №4. – с. 68-70.
19. Менеджмент систем качества: Учеб. пособие / М.Г. Круглов, С.К. Сергеев, В.А. Такташов и др. – М.: ИПК Издательство стандартов, 2011. – 368 с.
20. Мердок Дж. Контрольные карты. – М: Финансы и статистика, 2010. – 256 с.
21. Моисеева Н.К. Функционально-стоимостный анализ. Теория и практика. – М.: Электроника, 2008 г. – 365 с.
22. Моисеева Н.К., Карпунин М.Г. Основы теории и практики функционально-стоимостного анализа. – М.: Высшая школа, 2006 г. – 311 с.
23. Монден Я. ”Тоета”, Методы эффективного управления. – М.; Экономика, 2006. – 168 с.
24. Мхитарян В.С. Статистические методы в управлении качеством продукции. – М.: Финансы и статистика, 2010. – 305 с.
25. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности: Пер. с англ. – М.: Издательство стандартов, 2012. – 230 с.
26. Переалина Н.С. Качество в системе маркетинга. – М.: Система, 2006. – 200 с.
27. Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. – М: Ось-89, 2007. – 80 с.
28. Рабинович П.М. Резервы предприятия и статистика. – М.: Статистика, 2006. – 298 с.
29. Робертсон А. Управление качеством. – М: Прогресс, 2009 – 423 с.
30. Сиськов В.И. Экономико-статистическое исследование качества продукции. – М.: Статистика, 2006. – 119 с.
31. Сиськов В.И. Статистическое измерение качества продукции. – М.: Статистика, 2008. – 27 с.
32. Солонин И.С. Математическая статистика в технологии машиностроения. – М.: “Машиностроение”, 2006 – 309 с.
33. Статистические методы повышения качества / Под. ред. Хитоси Кумэ. – М: Финансы и статистика, 2008. – 211 с.
34. Управление качеством / Под ред. С.Д. Ильенковой. – М: ЮНИТИ, 2009 – 350 с.
35. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 2010. – 540 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток-1

Таблиця 1.1

«Показники якості продукції»

№	Група показників якості продукції	Характеристика	Показники якості м/грн. / м/V
1	2	3	4
1	Узагальнюючі	характеризують якість всієї продукції незалежно від  її виду і призначення	- питома вага нової  продукції в загальному випуску - питома вага сертифікованої  і несертифікованої продукції - питома вага продукції  вищої категорії якості - питома вага продукції, що відповідає міжнародним стандартам - питома вага продукції, що експортується
2	Індивідуальні (одиничні)	характеризують одну із властивостей продукції	- корисність (жирність  молока, попільність, вугілля, вміст  заліза в руді, вміст білків продуктах харчування) - марочність (харчова,  промисловість будівельних матеріалів) - сортність (легка,  харчова, хімічна та галузі  промисловості) - надійність (довговічність,  безвідмовність в роботі технологічність,  що характеризує, ефективність конструкторських і технологій рішень (трудомісткість, енергоємність) - естетичність виробів - вміст корисних або  шкідливих домішок (загальною  обсягу або ваги) - призначення одного  і часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива)
3	Непрямі	штрафи за неякісну продукцію, обсяг та питома вага забракованих продуктів, втрати від браку	- гарантійний термін роботи, кількість і вартість
			гарантійних ремонтів у  розрахунку на один виріб
			- наявність рекламацій, їх кількість і вартість
			- відповідність тенденціям (моді)
			- наявність і рівень  попиту на даний виріб тощо

 

Додаток-2

Таблиця 2.1

«Техніко-економічні показники стану ТОВ „ФЕРУМ” за 2010-2012 рр.»

Показники	Методика розрахунку показників	2010	2011	2012	Відхилення
					абсолютні 5-3	відносні,%
1	2	3	4	5	6	7
1. Загальна вартість  активів (майна).	Підсумок балансу (р.280)	39794,00	41399,00	44182,00	4388,00	11,03
2. Вартість необоротних  (довгострокових, постійних) активів.	Розділ І активу балансу (р.080)	25585,00	26313,00	29290,00	3705,00	14,48
3. Вартість оборотних  (мобільних) активів.	Підсумок р. ІІ і ІІІ активу балансу (р.260+р.270)	14209,00	15086,00	14892,00	683,00	4,81
4. Дебіторська заборгованість.	Підсумок р.150-210 розд. ІІ активу балансу.	3536,00	3036,00	2089,00	-1447,00	-40,92
5. Власний капітал.	Розділ І пасиву балансу (р.380)	36143,00	38996,00	42440,00	6297,00	17,42
6. Залучений капітал.	Підсумок (р.430, 480, 620, 630) розділів ІІ-V пасиву балансу	3651,00	2403,00	1742,00	-1909,00	-52,29
7. Фондоозброєність:
– (за оплатою праці)	ф.1 (р.030):ф.2(р.240)	8,60	8,16	6,41	-2,19	-25,51
– середньооблікового працівника	ф.1 (р.030):ф.5 (середньооблікова чисельність працівників)	112,59	91,27	92,80	-19,79	-17,58
8. Вартість основних засобів:
– первісна	ф.1, р.031	46812,00	48725,00	52689,00	5877,00	12,55
– залишкова	ф.1, р.030	25333,00	26195,00	29233,00	3900,00	15,39
9. Коефіцієнт зносу  основних засобів.	ф.1, р.032 / ф.1, р.031	0,46	0,46	0,45	-0,01	-2,98
10. Матеріаломісткість господарської діяльності.	ф.2 (р.230:р.280)	0,73	0,76	0,73	0,00	0,64
11. Трудомісткість господарської  діяльності.	ф.2 (р.240 + р.250) : (р.035)	0,12	0,08	0,09	-0,02	-19,78
12. Фондомісткість господарської  діяльності.	ф.2 (р.260:р.280)	0,07	0,07	0,07	0,00	-6,18
13. Матеріаловіддача.	ф.2 (р.280:р.230)	1,37	1,31	1,36	-0,01	-0,63
14. Коефіцієнт співвідношення:
– необоротних і оборотних  активів.	ф.1 (р.080):(р.260+р.270)	1,80	1,74	1,97	х	х
– оборотних і необоротних  активів.	ф.1 (р.260+р.270):(р.080)	0,56	0,57	0,51	х	х
15. Середньооблікова чисельність  працівників.	ф.5 (середньооблікова чисельність  працівників)	225	287	315	90,00	40,00