Взаємозв'язок школи і сім'ї у системі виховання учнів початкових класів

 

2.3 Організація роботи класного керівника з неблагополучними сім'ями

Причина поганої поведінки  дитини – це морально-емоційна атмосфера, що склалася в його сім’ї. Тому процес виховання, спрямований на подолання негативних якостей особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов, необхідно починати з сім’ї, з намагання відкоригувати сімейне виховання, захисту дитини від негативного впливу неблагополучної сім’ї.

Неблагополучні сім'ї — це сім’ї, які з об’єктивних або суб’єктивних причин втратили свої виховні можливості, внаслідок чого в них виникають несприят-ливі умови для виховання дитини.

Класний керівник є першим, хто встановлює контакт із сім’єю учня, і його компетентність повинна стати обличчям навчального закладу. Він має віднайти такі підходи і такі слова до кожної окремо взятої сім’ї, щоб відновити і посилити її позитивний потенціал. Для цього потрібно знати причини існування неблагополучних сімей. У кожної вони свої, але є й низка спільних ознак [19, 397].

Умовно сім’ї можна класифікувати на п’ять типів. Це дозволить класному керівникові більш індивідуально і точно попереджати та корегувати проблеми сімейного виховання.

1. Неповні сім'ї. У них дитину виховує один із батьків, переважно мати

Виникають вони здебільшого внаслідок: розлучення подружжя, смерті одного з батьків, позбавлення батьківських прав тощо. Спілкування в сім’ї збіднене, часто виникають труднощі побутового характеру, психологічний дискомфорт, тому нерідко дітям бракує врівноваженості, доброзичливості, натомість виявляються надмірна роздратованість, байдужість.

Для досягнення контакту з такою сім’єю класний керівник може використовувати такі поради:

• встановити контакт із матір’ю, заручитися довірою, якщо вона ставиться насторожено, не поспішати ображатися;
• спробувати подивитися на себе очима матері. Це допоможе краще зрозуміти і контролювати своє ставлення до неї;
• зацікавитися долею учня, спонукати до відповідальності за його та її, матері, майбутнє;
• делікатно, тактовно доторкнутися до потаємних почуттів, природного бажання матері влаштувати життя дитини, викликати в неї потребу в душевних контактах із дитиною, в обміні думками, спільному розв’язанні повсякденних життєвих проблем.

 

 2. Сім'ї, де батьки — алкоголіки, наркомани, ведуть аморальний спосіб життя

У таких сім'ях формування дитини спотворюється. Вона народжується слабкою, хворобливою, страждає на нервово-психічні захворювання, росте без турботи, опіки, немає найнеобхіднішого. Батькам, з такої сім'ї зовсім не притаманна культура спілкування, духовний зв’язок із дітьми, бракує почуттів.

Завдання класного керівника — терпляче, без докорів спробувати довести батькам негативізм їхнього способу життя на маленьку особистість, звернути увагу на почуття дитини — переживання, біль, сором і образу за батька і матір, які ведуть аморальний спосіб життя.

3. Сім'ї, що є зовні благополучними, але систематично припускаються серйозних прорахунків у вихованні дітей через низьку педагогічну культуру та неосвіченість

В таких сім'ях, взаємостосунки з дітьми є формальними, відсутня єдність у вимогах до дитини, наявні бездоглядність, надмірна батьківська любов або суворість у вихованні, застосовуються фізичні покарання тощо. Вони недооцінюють значення сімейного виховання, підривають авторитет школи та вчителів.

Завдання класного керівника — сформувати в батьків потребу поповнювати педагогічні знання через проведення з ними консультацій, залучення їх до систематичної і методичної роботи школи з батьками учнів. Дуже важливо сприяти пробудженню потреби батьків до самоосвіти. Спробувати пояснити, що всі діти потребують педагогічно освічених батьків.

3. Сім'ї, в яких пріоритетними є матеріальні цінності, що домінують над духовним життям

У таких сім’ях діти, як правило, виростають егоїстами, доволі практичними споживачами. Батьки ці якості схвалюють.

Завдання класного керівника — спробувати змінити орієнтацію батьків тільки на матеріальні цінності, зацікавити внутрішнім духовним світом дитини.

У тактовній формі слід дати зрозуміти, що пріоритет матеріального в житті призводить до маніпуляції свідомістю дитини, деформує систему життєвих цінностей і в багатьох випадках є причиною неадекватної поведінки.

4. Сім'ї, в яких батьки висувають дітям завищені вимоги, що межують із жорстокістю

У таких сім’ях дітей карають часто фізично, за найменшу провину. Як наслідок, діти ростуть жорстокими й цинічними. Завдання класного керівника полягає в тому, щоб довести батькам, що з власною дитиною стосунки потрібно будувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівного партнерства. Слід відмовитись від позиції сили, упередженого ставлення. Тільки повага, любов і терпіння є головними засобами виховання в сім’ї.

Отже, неблагополучні сім’ї становлять велику небезпеку при вихованні молодого покоління. Найефективніший педагогічний результат для всіх типів сімей дає прийом залучення батьків до виховної роботи класу. Їхня діяльнісна участь у педагогічному процесі допомагає формувати навички співпраці з дітьми загалом і з власною дитиною зокрема. У кризових ситуаціях, коли педагогу не вдається встановити зв'язок і батьки не йдуть на співпрацю, захистити дитину від сімейного неблагополуччя може система регулювання сімейного виховання .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

 

Завдання  вчителя полягає в тому, щоб знайти індивідуальний підхід до кожної сім'ї свого класу. А це можливо за умови, коли педагог буде знати, які взаємостосунки панують в сім'ї, яка учать батьків у вихованні дитини, і взагалі яким чином відбувається процес виховання в родині. Саме з цією метою педагогу необхідно вивчати сім'ю кожного учня.

Оскільки  переважна більшість батьків  не має належної психолого-педагогічної підготовки і позбавлена громадянської відповідальності за достойне виховання своїх дітей, класний керівник має виступити, з одного боку, сполучною ланкою між школою і сім'єю, а з другого – організатором підвищення педагогічної культури кожного батька і матері.

Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від  традицій у сім'ях, в яких виросли  вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже  завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа має дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи.

Легко працювати з  благополучними сім'ями,  але ж  є і такі сім'ї, які потребують невідкладної допомоги у вихованні  дитини. Тому класовод повинен вчасно виявити проблему і встановити зв'язок з батьками для спільного її подолання, ажде скоріше за все це пов'язано  з прогалинами батьків, які не беруть участі у житті дитини або взагалі з морально-емоційною атмосферою, що склалася в сім'ї. І вкройньому випадку, якщо з батьками не можливо встановити контакт, то захистити дитину від негативного впливу неблагополучної сім'ї.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

1. Сім’я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. Сім’я як соціальний інститут виховання має широкі і різноманітні можливості виливу на дитину, майбутнього батька чи матір, формуючи у них певні шлюбно-сімейні уявлення. Проте коло впливу сім’ї на дитину не обмежується тільки виховною діяльністю батьків - на формування особистості дитини значний вплив справляє весь спосіб життя сім’ї. Саме з сім'ї дитина дістає необхідні дані для побудови своїх майбутніх взаємовідносин з людьми. Взаємовідносини  в сім'ї є основою формування особистості  дитини та її поведінки. Всі сім’ї  дуже різні, кожна з них має свою специфіку, щось відмінне, приритаманне тільки їй. І саме це впливає на формування поведінки дитини.

Педагогічне середовище розвитку дитини створюється в процесі сімейного виховання і залежить від типу сім'ї та умов в яких дитина росте. Морально-естетичні цінності сім'ї, її соціальні установки і життєві погляди, уклад життя впливають на потреби й поведінку дітей, формують їхній світогляд і систему ціннісних орієнтацій, ставлення до навколишнього світу. На жаль, не завжди сім'я є для дітей сприятливим виховним середовищем. Розуміння цього педагогами сприяє поглибленню зв'язків з сім'єю, пошуку можливостей щодо корекції сімейного виховання, підвищення педагогічної культури батьків, захисту дитини від несприятливого впливу неблагополучної сім'ї.

2. Завдання  вчителя полягає в тому, щоб знайти індивідуальний підхід до кожної сім'ї свого класу. А  це можливо за умови, коли педагог буде знати, які взаємостосунки панують в сім'ї, яка учать батьків у вихованні дитини, і взагалі яким чином відбувається процес виховання в родині. Саме з цією метою педагогу необхідно вивчати сім'ю кожного учня. З метою виявити загальну атмосферу в сім’ї та виявити внутрішньо-сімейні відносини між батьками і дітьми, під час проходженя практики було проведено анкетування «Родители  и дети.

Підвівши  підсумки, можно сказати, що у всіх дітей класу гарні стосунки з  батьками, які грунтуються на повазі і взаєморозумінні. Серйозних проблем у відносинах дітей з батьками не виявлено.

3. Успішна виховна робота з дітьми  неможлива без постійного співробітництва школи та сім’ї, метою якого є узгодження, та координування виховних впливів. З цією метою педагоги використовують такі форми і методи роботи з батьками учнів, як відвідування їх удома, запрошення їх до школи, дні відкритих дверей у школі, класні батьківські збори. Оскільки переважна більшість батьків не має належної психолого-педагогічної підготовки і позбавлена громадянської відповідальності за достойне виховання своїх дітей, класний керівник має виступити, з одного боку, сполучною ланкою між школою і сім'єю, а з  другого – організатором підвищення педагогічної культури кожного батька і матері. Тому школа має дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи. Педагог повинен залучати батьків до співпраці, разом вирішувати проблеми, які виникають при вихованні дітей, залучати батьків до виховної роботи.

Легко працювати з  благополучними сім'ями,  але ж  є і такі сім'ї, які потребують невідкладної допомоги у вихованні  дитини. Тому класовод повинен вчасно виявити проблему і встановити зв'язок з батьками для спільного її подолання, адже скоріш за все це пов'язано з прогалинами батьків, які не беруть участі у житті дитини або взагалі з морально-емоційною атмосферою, що склалася в сім'ї. І в крайньому випадку, якщо з батьками не можливо встановити контакт, то захистити дитину від негативного впливу неблагополучної сім'ї.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Батьки – партнери вчителів : Інклюзивна освіта // Шкільний світ. – 2008.- № 15, квітень. – С. 18 -19.
2. Вакуленко Т. Партнерство сім'ї та школи / Тетяна Вакуленко //Завуч. –

     2009. - № 34 грудень. – С. 12- 13.

3. Горностаєва Л. Взаємозв'язок школи та сім'ї /Л. Горностаєва // Підручник для директора. – 2010. - № 2 . – С. 30- 36.
4. Гусак В. М. Організація роботи класного керівника з неблагополучними сім'ями / В. М. Гусак // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2010. -

      № 9. – С.  28- 30.

5. Зайченко І. В. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, 2-ге вид. / І. В. Зайченко. – К.: «Освіта України», «КНТ», 2008. – 528 с.
6. Івончик Г. Ф. Вплив сім'ї на розвиток у молодших школярів позитивного ставлення до навчальної діяльності / Г. Ф. Івончик // Психологія. –

     Освіта. –  1991. – С. 68-72.

7. Кононенко Н. Сім'я як осередок формування культури поведінки / Наталія Кононенко // Рідна школа. – 2005. - № 6. – С. 32- 34.
8. Кравченко Т. Взаємодія сім'ї і школи : сучасний погляд на проблему /

     Тамара  Кравченко // Освіта і управління . – 2006. – Т. 9. – № 2. –

      С. 144- 148.

9. Кудрявцева В. Виховуємо дітей разом / Валентина Кудрявцева // Початкова освіта. – 2008. - № 21, червень. – С.  7- 10.
10. Кутнякова І. С. Сім'я як об'єкт соціально – педагогічного впливу/

      І. С.  Кутнякова //Соціальна педагогіка : теорія і практика. – 2009. - № 4. –

           С. 60- 65.

11. Лізинський В. Кожна школа повинна мати не лише «свого» учня, а й «своїх» батьків / Володимир Лізинський // Завуч.– 2009.- № 30, жовтень. – С. 6 - 7.
12. Мартиненко С. Особливості співпраці вчителя початкових класів з родинами учнів / Світлана Мартиненко // Початкова школа. – 2010. –

     № 3. –  С. 59 – 61.

13. Мартиненко С. Педагогічна взаємодія вчителя поч. класів і батьків першокласників: у запитаннях і відповідях /Світлана Мартиненко //

   Початкова школа. – 2010. - № 1. - С. 20 - 22.

14. Петрович Н. І. Сім'я і школа. Грані співпраці / Н. І. Петрович // Розкажіть онуку. – 2010.  - № 7, липень.  – С. 8- 28. 
15. Пилипенко Г. О. Створення класу-родин - важливий засіб навчання і виховання /Г. О. Пилипенко // Початкове навчання та виховання. – 2007.- № 15. – С. 2-7.
16. Роговець О. Взаємодія сім'ї і школи як чинник виховання громадської