Розвиток естетичних почуттів у молодших школярів

Гра «Чим зможу — допоможу».

Берізка боїться.

Не бійся.

Я буду поруч з тобою і не дозволю обривати листочки, ламати гілочки.                                       

Берізка радіє.

Я дуже радий за тебе. З'являються  перші  листочки.

 Привіває   весняне   сонечко. Прилетів   шпачок   і   співає свою пісеньку.

Берізці боляче.

Співчуваю тобі дуже, коли тебе ріжуть  і  проколюють цвяхами.  Коли діти під час перерви   вживають нечемні слова.

Згадай! Доповни!

Чим корисна береза?

1.  Соком — березовий сік смачний і корисний, чистий, ?к сльоза.

2.  Листям, гілочками — з берези в'яжуть віники. Відвар j листя лікує хворі ноги.

3.  Бруньками — відвар з  бруньок лікує нирки.

4.  Корою — з кори варять дьоготь.

5.  Грибом чагою — з чаги  виготовляють ліки, що лікують шлунок І онкологічні хвороби.

III. Розвиток уяви, фантазії, складання мультфільму.

Легенько прикрийте очі і дайте волю своїй фантазії. (Вчитель читає вірш).

«Берізонька»

Берізонько, берізонько,

                                              Ти мавко лісова,

                 Зелені твої кіски вітрисько розвіва.

                      Стоїш ти при дорозі у травах і кущах,

               І білі свої ноги все миєш на дощах.

                      Прошу вас, із берези Ви соку не точіть,

                     Ви краще їх сестричку зелену посадіть.

                          Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,

                                             І  щоб прилетів до неї

Друг лісу — добрий птах!

IV. Похід у леґенду.

Легенда — народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей. Всім вам доводилося бачити красуню - березу. Стоїть і сумовито поглядає навколо. В   одному   українському селі жила молода красуня. Була   настільки   вродлива, що всі задивлялися на неї. Вміла ткати, в'язати, вишивати. А вже коли заспіває, то всі слухають той спів. Багато хлопців задивлялися на її вроду, але вона нікому не відповідала взаємністю.

Щиро покохав дівчину нечистий. Вона від нього втікала, ховалася, але він її скрізь знаходив. Одного разу красуня втікала від нечистого до лісу. З великого розпачу дівчина перетворилася на красиве білокоре дерево. Нечистий довго шукав дівчину і коли не знайшов, тоді підійшов до білокорого дерева і гірко заплакав. Сльози у нього чорні. І з того часу на стовбурі берези є чорні плями.

А тепер гра «Твоя думка!».

Що принесла нам весна у подарунок?                                

Весна нам принесла зелене дерево, дзвінкий голос, запашну квітку, тепле сонечко, зелену траву, теплий дощ і вітер.

Ми за подарунок весни обіцяємо:

 Милуватися дарунками весни,

 Оберігати і примножувати  їх — саджати дерева, доглядати квіти,

 Оберігати пташок та водойми.

V. Прогулянка у шкільний парк.

Придивіться до берези, послухайте шелест листочків і пофантазуйте, про що вони розмовляють.

Листочки горнуться один до одного і тихенько шепочуть. Дуже незатишно їм було взимку у маленькій бруньці. Спочивала земля у зимовому сні, спочивала і берізка. Коли стало пригрівати сонечко, заворушилися листочки у бруньках. Підростали вони під впливом теплого проміння, руху соку по стовбуру і гілочках. Потім тісно стало листочкам у бруньці, і вона розкрилася. Маленькі листочки побачили тепле сонечко, відчули подих теплого вітру і дотик весняного дощу, почули голоси птахів і дітей. Дуже добре листочкам на волі.

Спостерігає берізка за дітьми, які граються під час перерви. Прикро стає красуні, коли чує від дітей нечемні слова.

А коли ще уважніше прислухатися, то почуєте голос листочків, які лежать на землі. Чиясь необачна рука зламала гілочку, кинула на землю засихати. А так було приємно кожного ранку вмиватися чистою росою, слухати пісню шпаків, спостерігати за сходом і заходом сонця, слухати гуркіт трактора і веселі голоси дітей.

Прохання листочків.

1.  Не ламайте гілочок.

2.  Коли буде сухо, то дайте нам води напитися.

3.  Ховайтеся у затінок від спекотного сонечка.

VI. Відгадування загадок.

1.  Що ж це за три брати навесні землю прикрашають?

2.  Де пройде чарівниця, Там усе оживає: Розцвітають бруньки, Зеленіє трава.

Скажіть, хто це така? (Весна)      

VII. Підсумок уроку. (див. Дод. Б)

Отже, розвиток  естетичних  почуттів - це : по-перше, передбачає відповідно організовану навчальну  діяльність, мета, завдання, зміст, засоби і методи якої визначаються, плануються та творчо реалізуються  педагогами, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління;                                                                         

 по-друге, процес формування  естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати  та створювати прекрасне, умінь  та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.;                                                          

по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати,  з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості;                                                                 

по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини.

     Водночас із формуванням  естетичних почуттів здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення. Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності. Реалізація естетичних почуттів відбувається через твори мистецтва, художню літературу, фольклор, природу, красу оточуючого світу та побуту, участь в різних видах діяльності.                     

Отже, доцільним у розвитку естетичних почуттів є використання можливостей навчальної діяльності, оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів; організація факультативів. І як зазначав В. О. Сухомлинський «Щоб навчити дитину бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, духовне багатство, доброту, щирість і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі. Саме естетичне виховання має різнобічні зв’язки з усіма сферами духовного життя особистості та колективу». [69, 12].

   Завдання, яке стоїть перед сучасною  психолого - педагогічною наукою, полягає у розумінні оптимальних шляхів підвищення ефективності естетичного виховання дітей у навчальних закладах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Використання різноманітних форм розвитку естетичних почуттів в               позакласній та позашкільній роботі

 

 Форми позакласної роботи – це види обєднань, способи організації учнів і педагогів ддля спільної діяльності після навчальних занять, а також конкретні просвітницько – пізнавальні й виховні акції, розраховані на масову чи диференційовану учнівську аудиторію. Позашкільної роботою називають освітньо – виховну діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.       

Педагоги широко використовують у своїй роботі з естетичного виховання екскурсії, під час яких школярі безпосередньо спілкуються з природою. Організацію і проведення екскурсії можна поділити на такі етапи: підготовка, проведення, підбиття підсумків, використання зібраного матеріалу на уроках. Готуючись до екскурсії, педагог визначає не тільки послідовність запитань, на які школярі повинні відповісти, а й завдання, що їх учні виконуватимуть під час екскурсії. Перед тим, як вирушити у похід, учитель проводить із учнями бесіду, щоб викликати у них інтерес до наступної  екскурсії, створити певний емоційний настрій. Для цього слід використати репродукції картин   І. Левітана, І. Шишкіна, В. Бакшеєва, уривки з літературних творів про природу. Потрібно націлити учнів на спостереження за природою під час екскурсії [23, 96]. Значна роль у збагаченні інтелектуального багажу молодших школярів належить сезонним екскурсіям, під час яких діти сприймають красу природи різних місць у різні пори року в її динаміці, в розвитку. Важливо продемонструвати їм безмежне багатство барв у тихі сонячні дні «бабиного літа», урочисту красу білосніжної зими, весняне пробудження природи, квітування садів, буйноцвіття природи влітку.   

Для молодших школярів, які мають ще незначний естетичний досвід, для спостереження слід обирати  об’єкти, які характеризуються виразністю, максимально концентрують у собі естетичні якості. Так, барви осіннього вбрання дерев краще показати дітям на клені, червоному дубі, де можна спостерігати найрізноманітніші відтінки багатьох кольорів – від зелено – жовтого до багряно – червоного. Важливо залучити до процесу сприйняття всі органи чуття: зір, слух, дотик; ставити перед дітьми завдання, які б спрямували їхню увагу на естетичні властивості природи [23, 97].   

 

Тема: Світ навколо тебе. Довкілля (виховна година)

Мета: розширювати поняття дітей про довкілля. Розвивати вміння і навички правильної поведінки в довкіллі. Виховувати спостережливість, усвідомлення того, що людина - частина природи.

Учитель.                 

Йдемо в гості до природи.

Є в ній різна дивина: В небі - зорі, в ріках - води,

 В полі - квіточка ясна.

А зимою є сніжинка,

Літо дощик принесе,

Є метелик і пташинка - І таке цікаве все!

Росла собі людина і поступово пізнавала дивовижний і чарівний світ. Брала від природи все: повітря - щоб дихати, водичку - щоб пити, а рослини - щоб їсти. Людина була дуже спостережлива і навчилася багато чого від рослин і тварин та й сама почала вдосконалювати свій світ. Вона навчилася добувати вогонь, приручила тварин, навчилася захищатися від хижих звірів і полювати, будувати житло, знаходити і готувати собі їжу, яка зробила б її сильнішою.

І чим краще людина пізнавала світ, тим більше будувала будинків, мостів доріг, змінюючи у такий спосіб природне середовище, своє довкілля. І нині вона живе у гарних будинках, що захищають її від холоду, вітру і дощу, а під  рукою в неї - світло, вода, тепло. А ще людину оточують розумні речі - це радіо, телефон, телевізор, магнітофон, мікрохвильова піч, пральна машина, газова та електрична плита, комп'ютер і т. д. І все це навколишнє середовище, серед якого ми живемо. Тепер це наше довкілля.

Що таке довкілля?                            

Все, що є навколо тебе:

Сонечко, хмаринка, небо,

І пісок, каміння, води,

 Й люди - часточка природи.

Поле, гори і травичка,                                      

Ліс, повітря і водичка,                                       

Бджілка, пташечка і зорі,

 Вільний вітер на просторі,

 Квіточки і різне зілля - це, дитино, й є довкілля!

А тепер поміркуймо, чи можемо ми обійтися без цього чарівного довкілля.

Спочатку проведемо такий дослід: вдихнемо повітря багато-багато, а тоді закриємо руками носик і ротик, подивимося, на скільки нам його вистачить. Чи довго ви протрималися? Ні, треба швидше вдихнути.

      Отже, довкілля - це насамперед повітря! Вся наша земна куля вкрита повітрям. Ми його не помічаємо, але коли б воно раптом зникло, то не змогли б прожити і кількох секунд, бо відразу закипить уся вода на Землі, а промені Сонця спалять усе живе. Саме повітря захищає нас від згубної дії сонячних променів. Повітря має масу, але ми її не відчуваємо, воно нам не заважає. Навіть коли йдемо, воно розступається перед нами і відразу заповнює звільнене місце. Та коли швидко рухатися, його можна відчути. Якщо просунути долоньку у відчинене віконце автомобіля, що рухається, тоді відчуємо його тиск.

       Повітря - це суміш  газів, найбільше азоту і кисню, а всіх інших газів у сто  разів менше.

Повітря необхідне людині, тваринам і рослинам, щоб дихати, а отже, жити.

Ми не можемо уявити собі довкілля без води. Бо вода - це життя. Вона є у всьому живому. Люди і більшість тварин на дві третини складаються з води, а деякі рослини містять у собі чотири п'ятих частини води. Вода займає дві третини земної поверхні. Кількість її не змінюється, а от води, придатної для живих організмів, стає все менше і менше, тому що людина забруднює воду відходами промислової діяльності.

Тому запам'ятайте: воду треба берегти, очищати ріки, розчищати джерельця і струмочки, не забруднювати берегів.

А яким сумним було б довкілля без рослин!

Голе каміння, пісок розпечений і клуби пилу... Це зовсім неприваблива картина. Інша річ -квітучі поля, співучі ліси, степи, гаї і діброви!

Рослини не лише милують зір, вони ще й очищають повітря та воду. Недаремно їх називають легенями планети. А разом з тваринним світом рослини годують людину.

    Отже, чим більше ми  посадимо лісів, садів, гаїв, дібров, тим гарнішим і чистішим буде довкілля, в якому ми живемо. А ще людина повинна розумно використовувати природні багатства, тобто давати природі можливість відновлювати свої сили.

Пам'ятай!

1. Не можна спалювати опале листя, бо воно забруднює повітря, що ним ми дихаємо.

2. Не можна мити транспортні засоби біля водоймищ, криниць, колонок, бо це забруднює воду, що її ми п'ємо.

З.Не можна кивати будь-де папірці, пластикові пакети, пляшки, бляшанки, баночки та інші відходи, бо це засмічує землю, на якій ми живемо.