Розвиток естетичних почуттів у молодших школярів

Це важливий бік духовно розвиненої особистості [82, 1 - 23]. У деяких школах до уроків музики, малювання ставляться як до другорядних. Але саме ці предмети особливо важливі для формування творчої особистості! Творчість тісно пов’язана з естетичним ставленням до дійсності, і перш за все – до особистої праці. Дитина, ознайомившись із творчістю нового для неї поета, письменника, композитора, інакше сприймає світ, починає бачити барви, звуки, форми, яких раніше не помічала. Вона починає інакше жити, відчувати.      Мистецтво бере участь у формуванні духовного світу людини. Наприклад, Платон ще у V столітті до нашої ери зробив сам для себе несподіване відкриття: він виявив, що заняття з хореографії впливають на формування у хлопчиків мужності, а класична музика налаштовує на переживання величі життя, людини. Естетичний розвиток не досягається шляхом проведення розроблених занять. Він відбувається найбільш активно, коли естетичний початок охоплює всі боки навчально – виховного процесу. Ознайомлюючи дітей з прекрасним, необхідно їх навчити бачити, зберігати та примножувати цю красу в праці, в суспільному житті; розвивати у дітей правильні почуття, а саме засудження негативної поведінки людей; навчати їх боротися з негативними явищами в нашому житті [85, 47 - 49]. Якщо дитину розвивати естетично тільки засобами мистецтва, це може змістити її інтереси з життя колективу до сфери рафінованих смаків, почуттів, призвести до відриву від трудових, моральних напрямків. Це одне з багатьох підтверджень того, що   будь – який бік особистості повинен формуватися у поєднанні з іншими, а головне – в тісному зв’язку з формуванням позитивних якостей особистості, моралі.   Урок – це складна форма систематичного, регулярного навчання згідно з програмою і розкладом із застосуванням різноманітних методів і прийомів. Естетичне виховання на уроках природознавства є органічною складовою частини всього виховання, метою якого є виховання всебічно розвиненої особистості. Засобами естетичного виховання при цьому є сама природа, а також відображення її краси у слові, музиці, художніх полотнах. Сприйняти красу рідної природи допоможуть дітям пейзажні полотна художників І. Левітана «Золота осінь», В. Полєнова, О. Пластова «Перший сніг», І. Шишкіна «Зима», «Осінь», Т. Яблонської «Весна» та ін., які вчитель використовує на узагальнюючих уроках. Ознайомлення з пейзажними картинами великих майстрів сприяє розвитку естетичного смаку, пробуджує бажання і розвиває вміння дітей розповісти про цю красу, побачити аналогічні картини в житті, серед навколишньої природи, зберегти її красу.

Демонстрування кінофільмів, кінофрагментів дає можливість показати учням процеси, явища, недоступні для безпосереднього спостереження у природі (наприклад, життя в морях і океанах, процес розкриття квітів, граціозність рухів тварин) [52, 52 - 56]. Учителеві слід постійно підкреслювати, що все живе – прекрасне, і людина повина берегти цю красу. Вміру того, як зростає самостійність дитини, ці основні сигнали, що доповнюються словом-дозволом «можна», стають для досвідченого вихователя основними засобами керування діями дитини. У зв'язку з тим, що до кінця переддошкільного віку самостійність дітей помітно зростає, дитина дедалі частіше зустрічається з цими сигналами, які поступово набувають узагальненного значення. У дітей старшого дошкільного віку ці сигнали стають основою й для саморегуляції. Дитина діє, підкоряючись певним правилам, і хоч їй не хочеться пити гіркі ліки, але вона чує сигнал «треба» і виконує цю дію, стримуючи негативні почуття. Ці перші елементарні вияви волі дитини. Набутий три- п'ятирічною дитиною досвід дій з різними речами та її успіхи в практичній діяльності створюють сприятливі умови для виникнення в неї почуття впевненості в своїх силах, самостійності [51, 78 - 80].       Усвідомлюючи свої дорослі можливості, дитина починає ставити собі дедалі сміливіші і різноманітніші цілі. Для їх досягнення вона змушена застосовувати дедалі більші зусилля і витримувати триваліше напруження своїх нервових і фізичних сил. Кожний новий успіх зміцнює в дитині горде і радісне усвідомлення своїх можливостей. Це виявляється в словах «я сам», «я можу», «я хочу» і «я не хочу», які так часто говорить дитина цього віку. Дедалі частіше і сміливіше діти здійснюють свої численні бажання і наміри. Діти дошкільники звичайно дуже активні. Щоб виконати яке-небудь доручення дорослих, дитині доводиться гальмувать свої бажання і припиняти справу, яка цікавила її в даний момент. Це тренування волі дитини, що розвивається. Дуже різноманітними стають у цей період і ті цілі, на досягнення яких дитина спрямовує свої зусилля. Дошкільник може прагнути до уявлюваної цілі, тобто уявляти, а не сприймати бажане. Наприклад, уявляючи, як вона братиме участь через місяць у святі, п'яти, семирічна дитина старанно готується до виконання ролі. Це відсування мети потребує витримки. Відстрочення в досягненні бажаної мети малюкові зовсім недоступне. Зусилля, яке він застосував, щоб чогось добитися, треба відразу підкріпити досягнутим успіхом [74, 15 - 16]. Угадуючи наперед більшу далеку мету, шести-семерічні діти можуть витримувати вольове напруження протягом тривалішого часу. Так дитина - дошкільник вправляється у витримці. Її воля стає більш витиривалою. У старшому дошкільному віці дитина починає мріяти про те, ким вона буде, і в деяких випадках уявлювана мета спонукає її виконувати такі дії, які не дають їй задоволення. Наприклад, бажаючи стати моряком, льотчиком, багато хлопчиків цього віку починають регулярніше займатися зарядкою, вчаться плавати, стрибати. Деякі навіть роблять спробу вчитися «хоробрості»  і «сміливості».     

     Таким чином, аналіз психолого – педагогічної літератури, вивчення передового педагогічного досвіду та практичне дослідження дають змогу зробити важливий висновок, що процес розвитку естетичних почуттів вимагає від вчителя знань і вмілого використання можливостей навчально – виховного процесу.

РОЗДІЛ 2

ОПТИМАЛЬНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 

2.1. Оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів учнів

       Зміст естетичного  виховання, орієнтованого на формування  естетичної культури школярів, передбачає: розвиток у школярів здібності сприймати в природі, в праці, в творах мистецтва, оточуючій дійсності, поведінці людей, які бажають насолоджуватися цим прекрасним. Структурними компонентами естетичного виховання є естетичне сприйняття, естетичне ставлення, естетичне почуття, естетичне судження, естетичний ідеал, естетичний смак, естетична діяльність. Вони визначаються розумовою, моральною, емоційною, духовною діяльністю людини і зумовлюють істотні зміни в її світосприйнятті, переконаннях, поведінці, сприяють естетичній діяльності особистості, розвитку її творчих сил та здібностей відповідно до об'єктивних законів розвитку краси [56, 62 - 65]. Естетичне сприйняття нерозривно пов'язане з естетичними почуттями, які виникають у процесі сприйняття прекрасного і відбивають ставлення людини до прекрасного.

Естетичні почуття виражаються у хвилюванні людини, насолоді. Це досить складне явище, яке відбиває багатство індивідуального духовного життя особистості. Естетична насолода спонукає людину ходити в театр, слухати концерти, відвідувати картинну галерею. Де не має естетичної насолоди, там не має і художнього сприймання, а є лише ознайомлення, спостереження [19, 11].  Естетичний ідеал відображає уявлення людини про красу, тобто це мета, до досягнення якої прагне людина, і разом з тим це основний критерій, з позиції якого оцінюється навколишня дійсність, особистість людини, її поведінка, вчинки. На базі конкретних естетичних знань сприйняття, почуття, ідеалів, суджень і понять формується естетичний смак, під яким розуміємо стійке емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий характер. У відповідності з особливостями розвитку і виховання у кожної людини виробляється свій особистий смак в тій чи іншій галузі. Якщо предмет не залишає дитину байдужою, його емоційне відношення переходить в активно-дійове відношення, прагнення зберегти те, що подобається, помножити красу, передати її іншим (намалювати, описати в віршах, скласти казку і таке інше). Так з'являється естетична діяльність [65, 66].  В її результатах естетичне ставлення до світу знаходить своє предметне втілення, свою матеріалізацію. Створені за законами краси предмети є важливим показником рівня естетичного компонент змісту естетичної культури особистості.                                                  

Суттєвими напрямками естетичного виховання є:                                             

-  Оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів. Особливе навантаження лежить на предметах художнього циклу: музиці, живопису, літературі. Звісно, що предмети художнього циклу в цьому плані не рівноцінні. Особливе значення в естетичному виховання молодших школярів належить урокам художньої літератури (читання) - як за відведеним на них часом, так і за впливом на загальний розвиток дітей. Слово - найбільш зрозумілий засіб вираження ідей митця ( на відміну від звуків, фарб і т.д.), що робить літературу найдуховнішим універсальним видом мистецтва. Українські письменники Б.Грінченко, М.Коцюбинський, Олена Пілка, Леся Українка, І.Франко вважали художню літературу одним з найефективніших засобів естетичного виховання дітей [65, 69]. Образотворче мистецтво відіграє не менш значущу роль в естетичному розвитку дітей молодшого шкільного віку. Воно дозволяє не тільки знайомити школярів зі специфічним видом мистецтва, яке має свої засоби, свою мову, розширюючи тим самим знання і уявлення про мистецтво, але й включати учнів у художню діяльність з урахуванням віку дітей і особливостей розвитку їх особистості. Практична діяльність поєднує традиційну роботу на площині (малювання) з навичками об'ємно-просторового зображення і художньої орієнтації середовища (ліплення, художнє конструювання, архітектура).

Урок образотворчого мистецтва у 3 класі

Тема: Сади цвітуть                                                                                                      

Мета уроку: Розвивати спостережливість і вміння відтворювати свої спостереження в художній роботі; удосконалювати навички роботи з папером; виховувати любов до рідної природи. Художньо - ілюстративний матеріал. Звукозапис фрагмента І концерту П.І.Чайковського, великий аркуш паперу (А-1), кольоровий папір, ножиці.

 Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Вступ.

Бесіда про екскурсію, проведену напередодні. (Хочеться застерегти вчителів від стереотипних питань: «Яка тепер пора року? Які прикмети весни? Які весняні місяці?», якими нерідко починаються такі бесіди. Ці питання не викликають емоцій в дітей, не розвивають естетичне ставлення до такого прекрасного явища природи, як весна. На уроці образотворчого мистецтва потрібно говорити про красу весни, пробудження землі до життя, появу перших квітів).                                                                                                 

- Діти! Учора ми разом з вами ходили на екскурсію у весняний сад.                        День видався чудовим! Ми стояли, зачаровані красою таких звичних для нас предметів. Нас огорнув квітучий світ природи. Сонечко сяяло у лазуровій височині і десь відтіля, з невидимої висоти, доносився дзвінкоголосий спів. Тетянко, пам'ятаєш, як саме ти визначила, що це пісня жайворонка? Кожен відразу відчув ніжний запах квітучого саду. Цвітуть яблуні! Багато хто з вас дотягувалися до запашних галузок, а наші дівчатка просто «занурювали» обличчя в ніжні квіти, навіть кінчики носа у багатьох ставали жовтими від квіткового пилку!   Сама природа зібрала невеликі букетики наче порцелянових біло-рожевих пелюстків і густо всипала ними гнучкі галузки дерева! З квітки на квітку перелітали мохнаті бджоли. Вони пробиралися навіть у напіввідкриті пуп'янки. їхнє сердите гудіння чулося скрізь над нашими головами. Ми довго стояли мовчки. На думку приходили вірші про весну...                                                                                                  

Заплющимо ненадовго очі та уявимо цю картину. (Діти замружують очі, а вчитель запитує, хто що бачить. Неголосно звучить музика П.І.Чайковського, не заглушуючи розповіді дітей).  Я бачу ліворуч і праворуч яблуневі галузки всі у квітах. Я пригнула галузку. Я бачу за гілочками ще багато таких же білих дерев. Вони здаються білими, тому що кожна галузка цвіте. Над ними в'ються бджоли і пурхають барвисті метелики.                                                                                                                     

А я бачу жайворонків у синім небі, вони літають біля самого сонця! А я бачу трактор, він оре землю. (Це говорить наш найбільш серйозний Сашко. Він під час екскурсії вдивлявся кудись у далечінь, за галузки, за дерева. Отут діти трохи стрепенулися: «Там не було ніякого трактора!»).; Але Сашко наполіг на своєму: А я все одно бачу! Трактор зоре землю і на ній виросте такий же квітучий сад! (Слова цього хлопчика переконали усіх, ніхто не заперечував. Це велике щастя для вчителя, коли в учнів зорове уявлення чітко «вимальовує» навколишню дійсність).               Діти! А зараз за допомогою кольорового паперу виготовимо всі деталі, що ми сьогодні згадали і «побачили». На екскурсії були разом, а отже, разом будемо виконувати одну велику колективну роботу? (Учитель кріпить до дошки великий аркуш паперу верхня частина якого попередньо пофарбована ніжно-блакитною фарбою, а нижня частина - зеленою).                                                                               

3. Пояснення послідовності виконання колективної роботи. (Учитель водить рукою над поверхнею підготов-леного аркуша і говорить, де що буде розміщуватися):                                                                                                          - Праворуч і ліворуч, і трохи у верхній частині аркуша в нас будуть звисати рясні квітучі галузки, що «бачить» Марина. У небі сяє сонечко і літають птахи. 
Земля між деревами буде покрита густою кошлатою травичкою. Удалині покажемо трактор із плугом. (Учні при цьому ще раз уявляють майбутню композицію).  Учитель поділяє клас на кілька груп. Кожній групі доручається виконання деталей з кольорового паперу для певної чистини композиції: гілки та гілочки; квіти листя яблуні (у кожній квітці діти малюють жовту серединку і тичинки, а на листках прорисовують прожилки); трава, окремі травинки, яскраві квіточки серед трави;                                                                                               

- сонечко, промені, легкі білі хмарини (за словами дітей);                                       

-трактор із плугом, сліди плуга  на землі (ці деталі з більшим  бажанням хочуть виконувати хлопчики)                                                                                         

-бджілки, метелики.                                                                                                       

З числа учнів обираються 3 «укладачі» (працюють на одній парті).                   Один - постійно обходить клас і збирає готові деталі. Другий - працює клеєм (змазуючи деталі зі зворотного боку). Третій - приймає деталі з клеєм і компонуєш на великому аркуші. Учитель контролює роботу учнів, дає необхідні поради, підбадьорює. Якщо учитель вважає за необхідне, можна для компонування взяти двох учнів (робота піде швидше). Весняна композиція довершена! (Можна знову включити музику). Діти, (оцінюючи, дивляться на виконану композицію.     Звучна музика підсилює емоційно - естетичне сприйняття картини. Почуття задоволення і непідробне захоплення в очах учнів! Музика ще звучить, заповнюючи клас, з'єднуючись з виконаною компози-цією і в гасячи в паперове зображення живий подих Весни.

Урок української мови у 3 класі (розвиток зв’язного мовлення)

Тема: Берізка у шкільному парку.

Мета: Розвивати вміння описувати предмети за власними спостереженнями, вчити добирати потрібні слова для складання розповіді, формувати навички самоконтролю.

Обладнання: Пам'ятка для складання опису дерев, вірш Л. Забашти «Берізонька».

                                             Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

Цілісінький день береза співає,

 Спочинку не має та втоми  не знає.

 Ми стовбур біленький погладим  рукою,

 До віття тонкого торкнемось  рукою,

Нам би таємницю берізоньки взнати — про що її пісня,

Щоб змогли відгадати.

Для сьогоднішнього уроку розвитку зв'язного мовлення ми використаємо «живу картину» — берізку у шкільному парку. Ми сидимо у класі, а за вікном миготять кадри «природного кіно». Одні кадри пропливають дуже швидко, Інші затримуються довго на екрані неба. Голос весни давно чуємо за вікном, нам не хочеться сидіти у кімнаті, бо вона кличе нас на вулицю.

В Україні найбільш поширена береза бородавчаста до З метрів заввишки, до 80 см товщина стовбура. Росте швидко, на різноманітних грунтах, але краще на сухих її  називають «піонером лісу». Адже вона першою поселяється на пожарищах, на вирізаних ділянках лісу.