Краєзнавча робота з природознавства у початковій школі

II. Узагальнення спостережень за  сонцем. В результаті спостережень  за сонцем у вересні ще важко  зробити якісь висновки, але вже  в жовтні, порівнюючи результати  спостережень, можна встановити  дуже важливі взаємозв'язки. Сонце в жовтні пізніше сходить (8.00) і раніше заходить (18.00), – значить, день став коротшим. Місця сходу і заходу сонця як би «зближувалися». Тінь від гномона опівдні стала довшою, – значить, сонце в жовтні підіймається нижче над горизонтом, ніж у вересні. Воно менше світить, менше гріє.

Такі висновки дозволяють формувати  в учнів уявлення про те, що похолодання  і всі інші зміни в природі  залежать від висоти сонця на небозводі. Без спостережень за сонцем не можна  відповісти на основне питання природознавства в II класі: чому відбуваються сезонні зміни в неживій і живій природі?

III. Наступний етап уроку –  кількісна обробка результатів  спостережень і запис їх в  загальнокласні таблиці.

Кожний працює з індивідуальним «Щоденником спостережень». Діти підраховують, скільки у вересні було ясних, похмурих днів, днів із змінною хмарністю, з опадами, днів з температурою нижче за нуля, вище нуля, вітряних днів. Вони відзначають найнижчу і найвищу температуру повітря.

Температура

Що узагальнювати	Назва місяця			Всього за осінь
	вересень	жовтень	листопад
Днів з температурою нижче за нуль
Днів з температурою вище за нуль	30

 

Всі ці дані записують і в загальні таблиці, які готують наперед.

Вітер

Що узагальнювати	Назва місяця			Всього за осінь
	вересень	жовтень	листопад
Вітряних днів	30
Безвітряних днів

 

Хмарність

Що узагальнити	Назва місяця			Всього за осінь
	вересень	жовтень	листопад
Ясних днів	23
Похмурих днів	7

 

 

 

Опади

Що узагальнювати	Назва місяця			Всього за осінь
	вересень	жовтень	листопад
Дощ	3
Сніг	—
Без опадів	27

 

Так складається характеристика місяця по погоді, наприклад: «Вересень був  теплий, вітряним, ясним, було мало опадів».

IV. На основі аналізу спостережень  встановлюється залежність між температурою і хмарністю. (У вересні в ясну погоду тепліше, ніж в похмуру.)

V. Наступний етап уроку –  узагальнення результатів спостережень  за ґрунтом, водоймищами, рослинами,  тваринними, працею людей. Задаємо  дітям питання: «Які зміни відбулися  з ґрунтом і водою в ставку (річці) в порівнянні з літом?» (Учні роблять висновок, що вода охолоджується (люди не купаються), ґрунт – теж.) «Чому відбулися ці зміни?» (З'ясовуємо, що поверхня водоймищ і ґрунту одержує восени менше тепла від сонця, а це, у свою чергу, відбувається тому, що сонце стало нижче підійматися. Воно менше гріє.)

Далі узагальнюємо спостереження  за рослинами і тваринами. «Які зміни  відбулися з деревами, чагарниками, травами?» (Листя на деревах і  чагарниках змінило забарвлення, вони пожовтіли і почервоніли. Багато дерев почали скидати листя, трави пожовтіли і висохли.) «Що відбувається в житті тварин у вересні?» (Комах стало менше. Вони з'являються тільки в теплу погоду. Багато які птахи відлетіли в теплі краї. До нас прилетіли птахи з півночі. В звірів утворюється підшерстя, яке захистить їх від холоду в суворі зимові морози.)

Головне на узагальнюючому уроці не тільки повторити весь матеріал, а  й відповісти на питання, чому відбуваються ті або інші зміни восени в житті  тварин. (Комахи харчуються рослинами, рослини восени відмирають або скидають листя, оскільки комахи мають чимось харчуватися, вони або гинуть або ховаються в щілини і інші затишні місця; птахи, які харчуються комахами, відлітають; звірі, які харчуються рослинами, впадають в сплячку. Так тварини готуються до зими.)

З настанням осені змінилася і праця людей: головне заняття жителів сільської місцевості восени – збирання врожаю, підготовка худоби до зимівлі. Діти називають й інші види праці людей в місті і селі.

VI. На основі узагальнення спостережень  діти підводяться до формування понять, пов'язаних з ознаками осені, постійно порівнюючи їх з ознаками літа. В цій роботі допоможе наступна таблиця.

Ознаки літа і ранньої осені

	Влітку	Восени
Сонце	Високо	Нижче, ніж влітку
Тривалість дня	Довше, ніж навесні	Коротше, ніж влітку
Температура	Тепло, жарко	Похолодання
Осідання	Зливові дощі	Обложні дощі, що мрячать
Ґрунт, водоймища	Прогріваються	Охолоджуються
Рослини	Квітнуть, утворюються плоди	Пожовтіли трави, дозріли насіння  і плоди, змінюють забарвлення листя  дерев і чагарників, листопад
Тварини	Розмножуються, вигодовують потомство	Комахи зникають, осінні перельоти  птахів, освіта підшерстя в звірів, заготівка корму
Праця людей	Догляд за рослинами, сінокіс, пасіння  худоби	Збирання врожаю

 

В кінці уроку учні знайомляться з програмою спостережень на жовтень. В програму включаються спостереження майже за всіма елементами природи. Свої спостереження учні записують в «Щоденники спостережень». Додатково в жовтні увага дітей звертається на наступне:

1. 23 жовтня спостерігай місце і час сходу і заходу сонця.

2. Визнач, скільки годин триває  день 23 жовтня.

3. Відзнач, коли буде перший  мороз.

4. Відзнач, коли останній раз  побачиш комара (метелика).

5. Постеж, коли на «твоєму» дереві  спаде листя. Намалюй своє дерево  без листя.

6. Запиши, коли перший раз надінеш зимове пальто.

7. Чим займається двірник восени (біля твого будинку або школи)? Чим ти можеш допомогти йому?

VII. Домашнє завдання. Склади розповідь  на тему «Вересень в природі», в якому використовуй результати  своїх спостережень.

Проведений таким чином урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у вихованні  учнів: спостереження стають потрібними дітям, вони бачать значення своїх спостережень і охоче займаються ними.

Результати спостережень, оброблені  і узагальнені на уроці, можна використати на решті уроків і в позакласній роботі. На уроках математики кількісні результати спостережень за погодою складають зміст задач і обчислень. На уроках читання прочитані описи природи порівнюються з природою, яку учні спостерігають безпосередньо. На уроках мови діти приводять приклади орфограм в словах, що позначають об'єкти і явища природи. На уроках трудового навчання другокласники монтують нескладні макети, що зображають ранню, а потім пізню осінь і т.д.

Але основне значення дитячих спостережень полягає в тому, що вони є основою формування в учнів елементарної системи знань про природу. Головною думкою, ідеєю цієї системи є залежність зміни сезонів від положення сонця на небі і послідовна залежність інших об'єктів природи від цієї причини. Засвоєння і розуміння цих зв'язків в природі складають стержень узагальнюючого уроку за наслідками спостережень учнів в природі.

Висновки 

Отже, нові геополітичні реалії, що склалися в Україні після здобуття державної  незалежності, активізували процеси духовного відродження. У цих процесах, що мають державне значення, важливе місце належить краєзнавству, яке сьогодні переживає справжній ренесанс. Координаційним центром краєзнавчого руху у державі з березня 1990 p. стала Всеукраїнська спілка краєзнавців, яку очолює академік П.Т. Тронько. Все ширше розгортається робота на місцях. У більшості областей і районів України створено регіональні осередки. Краєзнавчий рух, як і в 20-ті pp., набув масового характеру.

Значення краєзнавчої роботи в  школі не тільки в тому, що вона сприяє всебічному вивченню природноекономічних і соціальних умов рідного краю і перспектив його розвитку, а й у тому, що дає вчителю можливість вивчити психологічні особливості учнів, виявити їхні інтереси.

Важливе значення під час вивчення природознавчого матеріалу мають екскурсії. Урок-екскурсія – це особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою: на луках, у полі, лісі, саду тощо.

На уроках-екскурсіях, як і на предметних уроках, учні безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать їх у природній обстановці, тоді як у класі об'єкти, що вивчаються, ізолюються один від одного і від навколишнього середовища. Тому екскурсії допомагають значно глибше і повніше вивчити різноманітність явищ і об'єктів природи, встановити зв'язки організмів один з одним і з середовищем, з умовами існування. Екскурсія конкретизує програмний матеріал, що вивчається в класі, пов'язує школу з життям нашої країни, з життям природи, є основою краєзнавчої роботи класовода з учнями. Проведення екскурсій розвиває в учнів інтерес і навички до вивчення природи свого краю, спостережливість. Перебуваючи на свіжому повітрі, діти загартовуються фізично.

Екскурсія конкретизує програмний матеріал, що вивчається в класі, пов'язує школу з життям нашої країни, з життям природи, є основою краєзнавчої роботи класовода з учнями.

Значну допомогу в організації  та проведенні різноманітних видів  позаурочної роботи може надати краєзнавчий  куточок, в якому містяться відомості  про природу рідного краю, корисні копалини, водні ресурси, рослинний і тваринний світ, колекції, гербарії тощо. З метою вивчення теми «Рослини лісу своєї місцевості. Тварини лісу. Охорона лісу» у 3(2)-му класі проводиться урок-екскурсія. На цьому уроці потрібно сформувати у дітей поняття про ліс, хвойні та листяні дерева, уявлення про ярусність лісу (розміщення рослин залежно від освітлення), а також формувати вміння розпізнавати рослини лісу, встановлювати взаємозв'язки.

Перераховані види позакласної  роботи припускають використовування різноманітних форм і методів. Звичайно позакласну роботу підрозділяють на індивідуальну, масову і гурткову.

Література

1. Аквилева Г. Н., Постникова Е. А., Суворова Г. Ф. Преподавание природоведения в малокомплектной школе: Пособие для учителя трехлет. нач. шк. – М.: Просвещение, 1987. – 96 с.
2. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі. – К.: Рад. шк., 1981. –206 с.
3. Біда О. А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. – 400 с.
4. Возрастные возможности усвоения знаний (младшие классы) / Под ред. Д.Б. Эльконина и В.В. Давыдова. – М.: Просвещение, 1966. – 442 с.
5. Вопросы психологии учебной деятельности младших школьников: Сб. статей / Под ред. Д. Б. Элысонина, В.В. Давыдова. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. – 287 с.
6. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1981. – 152 с.
7. Гальперин Л.Я. Основные результаты исследований по проблеме «Формирование умственных действий и понятий». – М.: Изд-во МГУ, 1965. –520 с.
8. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении: О коллективном способе учебы: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 192 с.
9. Захаров С. Функції, етапи, стадії географічного краєзнавства // Географія та основи економіки в школі. – № 3. – 1999. – С. 39-40.
10. Коваль Н.С., Нарочна Л.К. Природознавство в 3-му класі чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1988. – 120 с.
11. Костриця М. Географічне краєзнавство: актуальні питання теорії // Географія та основи економіки в школі. – № 3. – 1999. – С. 38-39.
12. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1977. – 224 с.
13. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. посібник / Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К. Д. Гончарова. – 2-е вид., перероб. і допов. К.: Вища школа, 1990. – 302 с.
14. Охотина Л.Т. Психологические основы урока: В помощь учителю. – М.: Просвещение, 1977. – 96 с.
15. Пакулева Л.Т. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
16. Педагогика: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. Ю.К. Бабанского. – М.: Просвещение, 1983. – 608 с.
17. Пути повышения усвоения знаний в начальных классах / Под ред. Д.Н. Богоявленского и Н.А. Менчинской. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.– 280 с.
18. Развитие младших школьников в процессе усвоения знаний: Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. М.В. Зверевой. – М.: Просвещение, 1983. – 168 с.
19. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підруч. для студентів пед. фак. – К.: Абрис, 1997.
20. Стрезикозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1976. – 207 с.
21. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1988. – 175 с.
22. Тімець О. Значення краєзнавства на різних етапах розвитку суспільства // Рідна школа. – № 8-9. – 2002. – С. 57-59.
23. Требование к знаниям и умениям школьников: Дидактико-методический анализ / Под ред. А. А. Кузнецова. – М.: Педагогика, 1987. – 176 с.
24. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. – М.: Педагогика 1986. – 176 с.
25. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1990. – 576 с.
26. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. – М.: Знание, 1974. – 64 с.