Краєзнавча робота з природознавства у початковій школі

Таблиця 2.1

Зразковий план роботи краєзнавчого гуртка

Теми		Форми і методи роботи	Практична робота
1. Природа рідного краю
1. Положення краю		Бесіда «Рідний край». Розучування  вірша про рідний край
2. По долинах і по узгір'ях		Екскурсія в околиці школи. Вивчення окремих форм поверхні (річкова долина, яр, горб)	Вимірювання висоти горба, глибини  яру. Заходи боротьби з ярами
3. Підземні скарби		Розповідь члена краєзнавчого гуртка старших класів про підземні багатства  краю. Демонстрація діафільмів або  кінофільмів. Самостійні завдання	Пошуки корисних копалин в околицях школи. Складання колекцій корисних копалин
4. Під сонцем на землі		Розповідь про сонце, значення його тепла на землі, спостереження за сонцем: місце сходу і заходу, висота (по довжині тіні), тривалість дня	Монтаж малюнків і відомостей про  сонце. Користування сонячним годинником
5. Погода по порах року свого краю		Спостереження за погодою, підведення підсумків спостережень. Підбір літератури про пори року, заучування віршів. Екскурсія на метеорологічну станцію	Перевірка народних прикмет. Складання таблиці  «Наша погода». Прогноз погоди по місцевих ознаках
6. Подорож крапельки води		Екскурсії та походи в цілях вивчення місцевих джерел, струмків, річок, ставків. Спостереження за струмком. Складання  схематичного плану струмка. Повідомлення членів гуртка про водоймища краю. Демонстрація кінофільмів, діафільмів	Заходи охорони  місцевих водоймищ. Участь членів гуртка в охороні водоймищ. Виготовлення наочних приладь про воду
7. Земля – наша годувальниця		Розповідь агронома про місцеві  ґрунти. Вивчення ґрунтів околиць  школи (екскурсія). Знайомство з добривами	Складання макетів ґрунтів, короткий опис ґрунтів
8. Ми і рослини		Повідомлення про рослини лісу, поля, лугу, саду, городу. Екскурсія  по вивченню рослинності в околицях школи. Робота з гербаріями, малюнками. Показ діафільмів і кінофільмів. Опис окремих видів дерев, чагарників, трав. Догляд за кімнатними, рослинами	Складання гербарію, макетів лісу, лугу. Участь в охороні лісу, практичні роботи в лісі, на полі, лугу і городі, в  саду. Збирання лікарських рослин. Складання  альбому-гербарію з описом окремих  рослин. Участь в святі урожаю, в озелененні школи, догляд за зеленими насадженнями
9. Тварини – наші друзі		Спостереження за тваринами. Читання  книг про тварин. Повідомлення членів гуртка про користь тварин: звірів, птахів, комах. Визначення птахів по величині, оперенню, звичкам, співу. Колективний перегляд природознавчих телепередач. Прослуховування грамплатівок із записом голосів птахів. Показ діафільмів і кінофільмів про тварин. Гра «Сліди на снігу»	Участь в  охороні тварин, підгодівля птахів взимку, виготовлення пташиних будиночків. Проведення свята птахів
II. Праця людей
Праця людей краю		Екскурсія на найближче підприємство. Знайомство з працею місцевого населення. Повідомлення членів гуртка	Виготовлення фотомонтажу «Праця наших батьків»
III. Історія краю (селища, села, міста)
Видатні люди краю		Розповідь краєзнавця про історію  заселення краю. Виставка картин, малюнків, фотографій. Знайомство з видатними  людьми своєї місцевості	Збір відомостей про історію  свого населеного пункту. Збирання пісень, приказок, прислів'їв, загадок. Складання альбому «Видатні люди нашої місцевості»
IV. Культура нашого краю
	Розповідь про відпочинок людей. Збирання матеріалів про особисті бібліотеки, відвідувани театрів, кінотеатрів, виставок та ін.		Монтаж фотографій «Наші культурні установи»

 

З плану видно, що зміст робіт  краєзнавчого гуртка виключно різноманітний. Об'єм виконаних робіт залежить від  місцевих умов і, безумовно, від інтересів  керівника гуртка. Окремі розділи  можуть стати темами гуртка на цілий  рік.

Значну допомогу в організації та проведенні різноманітних видів позаурочної роботи може надати краєзнавчий куточок, в якому містяться відомості про природу рідного краю, корисні копалини, водні ресурси, рослинний і тваринний світ, колекції, гербарії тощо. З метою вивчення теми «Рослини лісу своєї місцевості. Тварини лісу. Охорона лісу» у 3(2)-му класі проводиться урок-екскурсія. На цьому уроці потрібно сформувати у дітей поняття про ліс, хвойні та листяні дерева, уявлення про ярусність лісу (розміщення рослин залежно від освітлення), а також формувати вміння розпізнавати рослини лісу, встановлювати взаємозв'язки. Для більш свідомого формування даних уявлень і понять учитель напередодні екскурсії може запропонувати учням певні види позаурочної роботи: ознайомитись у краєзнавчому куточку із рослинним світом своєї місцевості (деревами, кущами, травами), поцікавитись, які рослини переважають у нашій місцевості.

Отже, основними формами краєзнавчої  роботи у викладанні природознавства  у початкових класах є екскурсії  та позаурочні форми навчання.

Розділ III. Практика використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природознавства в початковій школі

• 3.1. Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні нової теми

Природознавство створює великі можливості для розумового розвитку учнів. Успішне засвоєння предмету вимагає високого рівня пізнавальної діяльності дітей, і перш за все їх логічного мислення.

Із психології відомо, що засвоєння  знань відбувається при активній розумовій діяльності учнів. Учень  повинен не просто запам'ятовувати визначення понять, пасивно сприймати роз'яснення вчителя, а «здобувати», осмислювати знання в самостійній роботі. Тому навчальна робота школярів будується так, щоб кожний виконував ті дії, які забезпечують якнайкраще розуміння і засвоєння конкретного навчального матеріалу, і опановував системою прийомів, за допомогою яких він зможе самостійно придбавати нові знання. Залежно від того, як учні володіють прийомами навчальної роботи, чи вміють переносити їх в нові умови, залежить ефективність всієї навчальної роботи, у тому числі й по природознавству.

На уроках необхідно більше використовувати  знання, отримані дітьми при спостереженні за природою рідного краю. Краєзнавчі знання переносяться в нові умови. Вивчаючи таким чином дану тему, діти опановують прийоми логічного мислення.

Так, при формуванні поняття тундра деякі ознаки цього поняття виявляються на основі знань, отриманих дітьми при спостереженні оточуючої природи. Якщо в околицях є водойма, уздовж берегів якої тягнуться заболочені луги, то при вивченні природи свого краю можна ходимо в ці місця на екскурсію. На екскурсії потрібно звертати увагу дітей на рівнинний характер поверхні лугу, заболоченість і особливості рослин в заболочених місцях.

Після визначення по карті положення  тундри, характеру її поверхні треба запропонувати дітям пригадати екскурсію, встановити схожість поверхні місцевих лугів з поверхнею тундри. Учні відзначають одну з важливих ознак тундри – рівнинність і сильну заболоченість поверхні. Далі характеризуємо погодні умови тундри. Порівнюємо зиму і літо тундри з цими ж порами року в нашому краї. На основі спостережень за погодою відзначаємо, що взимку в нас теж деколи бувають сильні морози, завірюхи, ґрунт промерзає. В тундрі ґрунт промерзає на велику глибину і за коротке прохолодне літо встигає відтанути лише її верхній шар.

Щоб встановити особливості рослин тундри, учням роздаються зразки з  гербарію. Розглядаючи гербарні екземпляри рослин тундри, учні взнають, що деякі  рослини цієї території зустрічаються  і в нашій місцевості: мохи, ягідні чагарнички голубики і брусниці, багно, верби.

Такі зіставлення, перенесення  знань про природу свого краю в нові умови сприяють розвитку уяви, формуванню більш яскравих уявлень  про природу далекого краю. При  цьому формуються прийоми роботи, пов'язані з виявленням особливостей даного об'єкту і поясненням причин цих особливостей: аналіз, порівняння, вичленовування істотних ознак, різносторонній розгляд об'єкту, встановлення зв'язків, узагальнення.

Користуючись перерахованими прийомами  навчальної роботи, учні встановлюють залежність рослинного світу від  особливостей неживої природи. Розглянувши  рослини тундри і визначивши їх особливості, учні приходять до висновку, що в  тундрі ростуть тільки низькорослі рослини із стеблами, що стеляться, і поверхневим корінням, тому що там дуже суворі погодні умови, земля скута багаторічною мерзлотою, і навіть улітку відтає лише її верхній шар. Сніг оберігає низькі рослини від вимерзання.

Отже, в даному випадку формування прийомів навчальної роботи відбувається одночасно із засвоєнням нових знань. Надалі засвоєні прийоми стають засобом самостійного надбання знань.

• 3.2. Узагальнення результатів спостережень учнів за природою і трудовою діяльністю людей

Спостереження є основним методом, за допомогою якого діти вивчають природу в початкових класах.

Накопичені учнями спостереження  вимагають ретельної обробки  і узагальнення. Ця робота дозволяє на основі спостережень встановлювати  найпростіші зв'язки між предметами і явищами природи, формувати основі світогляду учнів, розвивати їх розумові здібності.

Щоб спостереження дітей за явищами  природи стали основою міцних і систематичних знань, такі спостереження  потрібно організовувати вже з І  класу. За якими ж об'єктами природи  можуть спостерігати учні класу? Перш за все – за сонцем. Вже в І класі потрібно розказувати дітям, що сонце дає всьому живому на землі тепло і світло, що настання дня і ночі залежить від сонця, що сонце міняє своє положення протягом дня: рано вранці воно низьке на небозводі, вдень – високо, а до вечора знову опускається. В погожі сонячні дні можна спостерігати, як сонце рухається по небозводу. Діти помічають, що вранці і увечері, коли сонце низько, то буває холодніше, ніж вдень, коли сонце високо знаходиться на небозводі.

В II класі потрібно починати вести  систематично один раз в місяць (звичайно в двадцятих числах) спостереження  за сонцем; спостерігати, де сходить  сонце вранці, і відзначати час, коли воно зійшло; де воно заходить увечері  і час заходу.

Опівдні сонце займає найвище положення на небі. В цей час вимірюється довжина тіні від гномона (метрової жердини). Результати спостережень записуються на листочках паперу і вкладаються їх в «Щоденники спостережень», наприклад: «23 вересня сонце зійшло праворуч від будівлі школи о 7 год., зайшло зліва від магазина о 19 год. Тривалість дня – 12 год. Довжина тіні від гномона опівдні – 3 м 50 см». «23 жовтня сонце зійшло за будівлею школи о 8 год., зайшло за будівлею магазина о 20 год. Тривалість дня – 10 год. Довжина тіні від гномона опівдні – 5 м».

Іншим найважливішим об'єктом спостережень другокласників є погода. Спостереження  за погодою діти повинні проводити  щодня: вимірювати температуру повітря  по термометру, вивішеному за вікном класу, визначати тип погоди по температурі, наявності та силі вітру, хмарності й опадам. Результати записуються в загальнокласному календарі природи і праці (це робить черговий) і в індивідуальних «Щоденниках спостережень».

За водоймищами, ґрунтами, рослинами  і тваринами, працею людей учні проводять спостереження на сезонних екскурсіях (під моїм керівництвом) і вдома (самостійно).

Основні задачі в роботі за спостереженнями  за природою – встановлення доступних  другокласникам зв'язків між явищами  природи і виділення характерних  сезонних ознак по всіх елементах природи.

Узагальнюючий урок за результатами спостережень вимагає ретельної  підготовки як з боку вчителя, так  і з боку учнів. Напередодні такого уроку потрібно уважно проглянути записи в загальнокласному календарі природи  і праці, проаналізувати їх, скласти характеристику місяця (або сезону), виділити ту причинну залежність, яка є видимою цього місяця на основі проведених спостережень, скласти програму спостережень на наступний місяць. Вдома учні обробляють свої записи в «Щоденниках спостережень»: підраховують кількість ясних і похмурих днів, днів із змінною хмарністю, днів з опадами, з температурою нижче і вище нуля, вітряних днів, відзначають найнижчу і найвищу температуру повітря. По «Щоденниках спостережень» діти проглядають також записи про зміни в неживій природі, в житті рослин, тварин, в трудовій діяльності людей.

Нижче наведений приклад узагальнюючого уроку за наслідками спостережень за вересень.

Тема уроку: «Узагальнення результатів спостережень за природою і працею людей у вересні».

Мета уроку: обробити результати спостережень за природою (сонце, погода, водоймища, ґрунти, рослини, тварини) і працею населення; навчити дітей записувати результати в узагальнюючі таблиці; навчити складати характеристику місяця за отриманими даними; встановити залежність між окремими явищами природи у вересні; почати формування ознак осені на прикладі з ранньої осені.

Обладнання уроку: загальнокласний календар природи і праці, «Щоденники спостережень» в кожного учня, аналогічні таблиці на дошці, картини природи та праці людей восени.

ПЛАН УРОКУ

1. Повідомлення учнів про спостереження  за погодою, порівняння спостережень  за погодою сьогоднішнього та  вчорашнього дня. Бесіда про  погоду.

2. Характеристика спостережень  за сонцем і температурою повітря.  Розповіді учнів.

3. Перевірка визначення учнями  кількості ясних і похмурих  днів у вересні, днів зі змінною  хмарністю, з опадами, вітряних  днів і т.д. Самостійна робота  з «Щоденниками спостережень».

4. Складання характеристики погоди  за вересень. Узагальнення результатів.

5. Встановлення причинних зв'язків  між елементами погоди (хмарністю  і опадами, температурою і опадами  та ін.). Самостійна робота з  «Щоденниками спостережень».

6. Узагальнення результатів спостережень  за водоймищами і ґрунтом, рослинами  і тваринами, працею людей. Встановлення залежності між неживою і живою природою восени.

7. Робота над ознаками осені.  Самостійна робота по таблиці  «Ознаки осені».

8. Складання програми спостережень  на жовтень. Робота по таблиці  «Спостереження в жовтні». Домашнє  завдання.

ХІД УРОКУ

І. Спостереження за погодою. Головна  задача цього етапу уроку (можна  назвати його «Хвилинка календаря») полягає в тому, щоб навчити  дітей самостійно щодня спостерігати за погодою. Це розвиває спостережливість школярів, привчає їх робити висновки і узагальнення, аналізувати і зіставляти отримані результати.

На «Хвилинці календаря» один з  учнів (звичайно це черговий класу) розказує про погоду сьогоднішнього дня по наступному плану: температура повітря, вітер, хмарність, опади. Під час  розповіді він відзначає погоду в загальнокласному календарі природи і праці. Решту учнів перевіряють свої записи в індивідуальних «Щоденниках спостережень». Інший учень розказує про погоду вчорашнього дня, користуючись записами в своєму «Щоденнику спостережень». Третій учень порівнює погоду сьогоднішнього дня з вчорашнім, визначаючи загальні і відмітні ознаки. Іноді діти розказують про причину зміни погоди. Всі відповіді учнів оцінюються. (В класному журналі виділяються спеціальні графи, де кожному учню виставляється відмітка за спостереження.)