Краєзнавча робота з природознавства у початковій школі

Ураховуючи багатобічні інтереси дітей до природи, вчитель направляє  їх. Із цією метою використовується загальнодоступний метод вивчення – спостереження. Тому в організації  позакласної роботи велике місце  відводиться методиці постановки спостережень. Вправи в спостереженнях створюють необхідні умови для вироблення таких найважливіших рис особи, як спостережливість і допитливість. Діти допитливі вже по своїй природі. Але це абсолютно не означає, що ці якості формуються в них стихійно, без направленої роботи з боку вчителя. Ось чому в позакласній роботі повинна бути розроблена така ж чітка методика, як і в класних заняттях.

В процесі спостережень в дітей  розвивається інтерес до навколишньої природи. Їм потрібно допомогти знайти нове, цікаве в найзвичайніших явищах, з якими вони зустрічаються щодня. Ось невелике водоймище на шляху в школу. На його поверхні снують водомірки, швидко відштовхуються від води і не тонуть. Миттєво нападають вони на метелика, що тільки що впав. А ось в цьому ж водоймищі кружляється невеликий жучок-вертячка. Швидко упірнає він у воду і з такою ж швидкістю з'являється на поверхні. Спробуйте піймати його сачком! Якщо наведете сачок зверху, він упірне вниз, якщо знизу, він встигає вислизнути убік. Тут же на торішній траві діти побачать драглисту масу з чорними плямами. Що це? Все це дивує дітей, зупиняє їх увагу.

З великим інтересом слухають діти про життя і звички птахів, звірів, риб.

Неодмінною умовою організації  позакласної роботи є керівна роль вчителя. Тільки в тих школах учні займаються позакласною роботою, де вчитель любить природу і сам із захопленням вивчає її.

Якими знаннями повинен володіти вчитель, якими уміннями, щоб захопити учнів? Він повинен досконало знати  природу рідного краю і бути готовим відповісти на будь-яке питання. Разом з тим він повинен багато що вміти: вміти спостерігати, обробляти результати спостережень і використовувати їх в своїй учбовій роботі, вміти проводити найпростіші польові дослідження (вимірювання висоти горба і глибини яру або балки, визначення напрямку і швидкості течії води в річці, визначення типу ґрунтів і ін.), уміти скласти гербарій рослин, колекції корисних копалин, гірських порід, ґрунтів, комах; поставити дослід з рослинами, тваринними, правильно спланувати і обробити пришкільну ділянку, організувати догляд за тваринами і т.д.

Абсолютно очевидно, що без відповідних  знань і умінь не можна організувати позакласну роботу по природознавству. І якщо вона не проводиться, це вірна  ознака того, що сам вчитель не підготовлений до неї.

Всі види роботи з учнями, у тому числі і позакласну роботу по природознавству, проводять за планом з виконанням поставлених задач. Тому перед початком учбового року разом з класною  роботою планується і позакласна. В плані вказують основні заходи, терміни виконання і відповідальних за проведення. Вивчення позакласної роботи показує, що вона нерідко здійснюється у відриві від класної роботи. Педагогічний ефект від такої організації позакласної роботи незначний.

Одна з умов позакласної роботи – врахування індивідуальних особливостей дітей. В процесі колективної роботи створюється обстановка, сприяюча виявленню, їх інтересів.

Зміст позакласної роботи по природознавству  визначається учбовою програмою, педагогічними  інтересами вчителя і учнів. Розглянемо зміст класної роботи по класах.

І клас. Вивчення оточуючої природи. Спостереження за погодою, рослинами і тваринами. Участь в проведенні свята урожаю, дня птахів, озелененні школи, в роботах на пришкільній ділянці, вирощуванні кімнатних рослин і догляді за ними, участь в роботах у живому куточку, екскурсії та прогулянки в природу.

II клас. 1. Вивчення оточуючої природи.  Розширення змісту спостережень  за сонцем: місце сходу і заходу  сонця, довжина тіні від гномона  і визначення висоти сонця протягом дня і по порах року. Ускладнюються спостереження за погодою: температурою повітря, вітром, хмарністю, опадами та іншими атмосферними явищами. 2. Збирання народних прикмет про зміни в природі, їх перевірка. 3. Спостереження за промерзанням, відтаванням ґрунту і його просиханням. 4. Вивчення річки, вимірювання рівня води в річці. 5. Спостереження за рослинами. Практичні роботи в саду і на пришкільній ділянці. Складання гербарію, виготовлення муляжів. 6. Спостереження за домашніми й дикими тваринами. Робота в куточку живої природи. Догляд за рослинами і тваринами. Постановка дослідів. 7. Перегляд природознавчих телепередач.

III клас. 1. Вивчення рідного краю. Поглиблення спостережень за  погодою. Прогнози погоди по  місцевих ознаках. Перевірка народних прикмет. 2. Обробка результатів спостережень за природою, складання таблиць, що характеризують погоду по порах року. Збір художніх текстів про природу рідного краю, малюнків і фотографій місцевої природи. Складання монтажів і альбомів з малюнків і фотознімків, організація виставок. 3. Вивчення місцевого джерела, струмка, річки, озера, ставка; характеристика місцевих водоймищ. 4. Вивчення ґрунтів своєї місцевості. Виготовлення макетів ґрунтів. 5. Вивчення рослинності лісу, поля, лугу, саду, городів, водоймищ. Складання і оформлення гербаріїв рослин. Практичні роботи в лісі: збирання насіння, прибирання хмизу, догляд за окремими деревами, прополка молодих посадок. 6. Участь дітей в проведенні свята урожаю. 7. Участь дітей в проведенні дня птахів, виготовлення годівниць і підгодівля птахів, спостереження за птахами. 8. Робота дітей в живому куточку і на пришкільній ділянці. 9. Вивчення праці населення. Складання альбому «Праця наших батьків». 10. Робота над санітарно-гігієнічними правилами «Хочу бути здоровим». 11. Організація виставки, складання альбомів, підбір художніх текстів на тему «Охорона здоров'я». 12. Охорона природи. Практичні роботи по охороні природи. 13. Перегляд природознавчих телепередач.

Перераховані види позакласної  роботи допускають використання різноманітних форм і методів. Звичайно позакласну роботу підрозділяють на індивідуальну, масову і гурткову.

Індивідуальна позакласна робота. Інтерес до позакласної роботи виникає в дітей на уроці. Цікавий, емоційний урок формує прагнення до більш глибокого вивчення предмету. Виникають численні запитання, відповіді на які учні можуть отримати на різних позакласних заняттях. З цією метою вчитель дає завдання: провести спостереження за тим або іншим природним явищем, зібрати різноманітний природний матеріал, підібрати листівки, сірникові етикетки, малюнки по певних темах, оформити альбоми, а з природних елементів – колекції, гербарії. З великим захопленням діти займаються збиранням прислів'їв, загадок, приказок, віршів для яскравої характеристики природних явищ, наприклад пір року, річки, лісу, полів. Виконані роботи оформляються, стають надбанням всіх учнів. Вчитель організовує конкурси, виставки кращих робіт, тим самим заохочуючи творчу самостійність дітей, розвиваючи їх стійкі інтереси. Дитячі захоплення нерідко залишаються на все життя.

Дуже важливий вид позакласної  індивідуальної роботи – читання  літератури про природу. І в цьому  виді роботи організуюча роль вчителя  безперечна. Він вміло направляє  позакласне читання, підбирає книги, рекомендує послідовність читання (від простого до складного), ставить запитання, допомагає дітям розібратися в прочитаному.

Індивідуальна позакласна робота сприяє розвитку в дітей інтересу до вивчення природи, дозволяє диференціювати їх інтереси і тим самим готувати дітей для масової і гурткової позакласної роботи.

Масова позакласна робота. Основною формою позакласної роботи в початкових класах є масова, в якій беруть участь всі учні. До масових заходів відносяться: день лісу, день птахів, день урожаю, колективні походи за грибами, збирання лікарських трав, екскурсії, різного роду ранки, вечори, відвідування музеїв, зоопарку, ботанічного саду та ін. Значення масових заходів важко переоцінити. По-перше, під час їх проведення розв'язуються численні пізнавальні, виховні і розвиваючі задачі. По-друге, вони здійснюються колективно, а всі кращі риси дітей формуються в шкільному колективі.

Виховання через колектив, дія колективу  на окремих учнів виключно велика. Воно забезпечує різноманітні форми  дії, особливо сильно впливає на емоційний підйом всього колективу. В дітей з'являється бажання взяти участь у тому або іншому заході, наприклад поході за грибами на початку осені. Скільки радості він викликає в дітей! По-третє, кожний масовий захід – це прищеплювання навичок норм поведінки, які важко розвиваються в буденному житті. Під час масових заходів недисциплінований учень вважає виконання правил природним, що не підлягає обговоренню і сумніву, оскільки від виконання завдання залежить успіх колективної справи.

Таким чином, найважливіше значення масових позакласних заходів полягає в тому, що вони є могутнім засобом організації дітей, сприяючим вихованню відповідальності за доручену справу.

Проте в проведенні масових заходів  є багато «підводних каменів», які  необхідно врахувати при їх підготовці. Перш за все, успіх масових заходів залежить від глибокої продуманості і умілої організації.

Масові заходи повинні плануватись  на весь термін навчання дітей в  початкових класах. У плані необхідно  вказати частку участі класу в  кожному заході.

Кожен із заходів – складний і різноманітний вид роботи. Перед ним ставляться певні учбово-виховні задачі. Наведемо приклад, як можна провести в школі день птахів. Звичайно цей захід проводиться на початку четвертої четверті учбового року. Але підготовка до нього ведеться протягом всього учбового року. Складається план проведення заходів для всіх класів.

І клас. Вчитель підбирає літературу про птахів і організовує колективні читання. В процесі підготовчої  роботи діти вивчають птахів і намічають  програму спостережень за птахами по ознаках: величина (в порівнянні з відомими птахами), оперення, чим харчується, де живе, звички, яку користь приносить; виявляють, як треба проводити підгодівлю птахів взимку, заучують вірші про птахів.

II клас. Учні читають книги про  птахів. За допомогою старших виготовляють годівниці і підгодовують птахів, організовують спостереження за звичками птахів, що прилітають на годівниці, звертають увагу на те, якому корму віддають перевагу птахи. Здійснюють колективні спостереження за птахами на екскурсіях в природних умовах, а також під час індивідуальних спостережень. Результати спостережень діти узагальнюють і готують виступи на уроках і на святі птахів.

III клас. Вивчення птахів заглиблюється.  Учні знайомляться по книгах  не тільки з птахами, що мешкають в околицях школи, але і з птахами нашої країни. Складають альбоми з видами і описом птахів. В них звертають увагу на житла, пристосування птахів до жител, умовам живлення, виявляють користь, яку приносять птахи, і заходи їх охорони. Описи супроводжують ілюстраціями, художніми розповідями і віршами. Спостереження за птахами заглиблюються. Діти вивчають звички птахів, взнають птахів по крику і співу, польоту і оперенню, спостерігають, як птахи піклуються про пташенят. З приходом зими діти виготовляють пташині будиночки, підгодовують птахів, звертають увагу на харчування птахів.

Діти збирають прислів'я, приказки, загадки про птахів, нерідко складають  їх самі. Все це вони використовують підчас проведення дня птахів.

Гурткова робота. В процесі проведеної індивідуальної і масової позакласної роботи створюються групи учнів, які з великим задоволенням виконують окремі доручення, наприклад: здійснюють догляд за кімнатними рослинами, ведуть роботу в живому куточку, доглядають за рослинами на пришкільній ділянці, роблять наочні приладдя, годівниці для птахів, пташині будиночки, оформляють гербарії, колекції та ін. В процесі роботи виявляються інтереси, певні схильності дітей. Зі складу цієї групи формується актив, на який вчитель може спиратися в своїй багатогранній роботі. Більш міцні групи з єдиними задачами можуть перерости в гуртки. Гурток – добровільна організація. Прийом в нього проводиться на зборах. Прийнятий учень повинен дотримуватись певних правил, розроблених наперед. Кожний член гуртка :

1. Працює по якій-небудь певній темі.

2. Веде роботу за планом.

3. Доводить роботу до кінця.

4. Веде щоденник спостережень  і дослідів.

5. Акуратно відвідує заняття  гуртка і виконує доручення  керівника гуртка.

6. Робить звіт про виконану  роботу перед гуртком.

7. Бере активну участь в заготівці, виготовленні матеріалів і устаткування для гуртка.

8. Виступає перед учнями з  невеликими виступами про виконану  роботу.

Звичайно на перших зборах члени  гуртка вибирають старосту із найбільш ініціативних і авторитетних учнів. Під керівництвом вчителя староста організовує роботу гуртка, стежить за виконанням плану, організовує громадські справи, встановлює зв'язок з шкільними організаціями.

Теми роботи гуртків можуть бути різні. Але неодмінною вимогою до тематики гуртка є її суспільна значущість. Корисна справа об'єднує дітей. Це одна із сторін, що найбільш відрізняють позакласну роботу від учбових занять.

Так, наприклад, у зв'язку з вивченням  розділу «Природа нашого краю» вчитель  може організувати краєзнавчий гурток, ціль якого – вивчити природу околиць школи, показати її різноманітність і красу, використання і заходи охорони. Темою роботи гуртка може стати охорона природи околиць школи.

Якщо учні зацікавляться цією темою, вчитель пропонує план роботи гуртка, намічає зміст роботи:

1. Закон про охорону природи  і участь дітей в охороні  природи.

2. Охорона вод (ґрунтових вод,  колодязів, струмків, річок, ставків,  озер) від забруднення і отруєння.

3. Охорона пам'ятників природи.

4. Охорона рослинного світу

5. Охорона тваринного світу.

Кожний пункт плану виконується  окремою групою учнів, які зацікавилися тією або іншою темою. Наприклад, охорона вод від забруднень і  отруєння. З чого починається робота? Спочатку підбирається література про  властивості і використання води, про охорону водоймищ від забруднення. Вчитель складає список книг, статі з дитячих журналів і газет і пропонує їх прочитати. На найближчому засіданні гуртка діти роблять невеликі повідомлення про прочитані книги, ілюструють їх малюнками, а якщо по темі є діафільми або кінофільми, то їх показують дітям. Особливо важливо звернути увагу членів гуртка на ті книги і статті, в яких описана робота дітей по охороні водоймищ.

 Після вивчення літератури ставиться задача – виявити, який стан місцевих водоймищ і як вони використовуються. З цією метою гуртківці організовують екскурсії на місцеві водоймища. Під керівництвом вчителя намічаються заходи охорони водоймищ, в яких діти можуть взяти безпосередню участь. Пропозиції обговорюються на засіданні гуртка.

Робота гуртка по вивченню природи, господарства, історії, культури краю кінець кінцем може привести до створення краєзнавчого кутка або музею при школі, щепить любов до рідного краю. Там же, де краєзнавчі кутки і музеї вже створені, ведеться їх поповнення. Залежно від цього складається план роботи краєзнавчого гуртка. Наведемо зразковий план роботи краєзнавчого гуртка для учнів третіх класів (табл. 2.1).