Художня література як засіб збагачення й активізації словникового запасу дітей середнього віку

Вчити відгадувати загадки, пояснюючи відгадку («Як ви здогадалися що це…?») [14,с183-184]

Показники успішного розвитку дітей. 
Діти:

• називають предмети та явища навколишнього світу, ознаки дії, групують предмети за їх характерними ознаками (це-посуд, це-меблі), вживаючи слова на позначення форми, кольору, смаку, величини тощо;
• правильно вживають відмінкові закінчення, рід, число, дієслівні форми, вищій, найвищій степені порівняння прикметників та прислівників; утворюють слова за допомогою суфіксів; граматично правильно будують речення;
• вміють спілкуватися з дорослими та однолітками відповідно до етичних норм, вживаючи звертання, слова ввічливості, формулюють у зв’язку із  заданою ситуацією запитання тощо;
• уважно слухають розповідь вихователя та однолітків;
• зв’язно розповідають за добре знайомою сюжетною картиною (три-чотири речення), складають невеликі описові розповіді, розповіді з власного досвіду[14,с190-191]

Всі вимоги програми «Дитина» та «Базового компоненту» щодо збагачення й активізації словникового запасу дітей середнього дошкільного віку засобами художньої літератури мають реалізуватися, спираючись на відповідні методи і прийоми збагачення словника дітей на заняттях фрагменти яких подано в наступному параграфі.

 

 

 

 

2.2. Розробка фрагментів занять з художньої літератури, спрямованих на збагачення й активізацію словникового запасу дітей середнього дошкільного віку

Фрагменті заняття з художньої літератури, спрямована збагачення й активізацію словникового запасу дітей середнього дошкільного віку.

Тема. Ознайомлення з українською народною казкою «Півник і двоє мишенят»

Мета: ознайомити дітей з українською народною казкою «Півник і двоє мишенят»;розвивати увагу, уяву, образне мислення та діалогічне мовлення, збагачувати словник дітей; виховувати працелюбність, товариські стосунки.

Словник: грати в довгу лозу, молотити, молоти, місити, розпалити, нагоріло, пекти, лінюх.

Обладнання: пиріжок або окраєць духмяного хліба, пшеничні зерна, пшеничний колосок, борошно.

Хід заняття.

І. Вступна бесіда

• Діти, сього дні я вам принесла чарівний мішечок, у якому лежить гостинець для вас. Цікаво, який гостинець у мішечку? Зараз ви спробуєте за запахом відгадати, що це. Усі заплющте очі, а я підійду до кожного з вас і дам понюхати гостинець. Відповідати будемо тільки після того, коли всі діти вдихнуть аромат гостинця.
• Здогадалися, що в мішечку? (Окраєць духмяного хліба). А чи доводилось вам бачити, як печуть пиріжки або хліб? (Відповідь дітей). Щоб спекти хліб, треба взяти борошно, додати до нього дріжджі, цукор, сіль, молоко, олію, замісити тісто і поставити його в піч. А звідки береться борошно? З маленької зернини (показ зернят). Її сіють у землю. А виростає з неї такий колосок (показ колоска). Коли колосок дозріває, його зрізають, молотять – вибивають зернятка (показ дії). Потім зернята мелють – розтирають (показ дії) і отримують борошно (показ борошна). Багато треба працювати, щоб скуштувати смачний окрайчик хліба.
• А зараз я прочитаю вам казку про півника, який знайшов пшеничний колосок.

 

ІІ. Розповідання казки

ПІВНИК І ДВОЄ МИШЕНЯТ

(Українська народна  казка)

Жили собі двоє мишенят – Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята, було, тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, усіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.

– Круть, Верть, –  став гукати півник, –  а гляньте-но, що я знайшов!

Поприбігали мишенята й кажуть:

–  Коли б це його обмолотити...

– А хто молотитиме? –  питається півник.

– Не я! –  одказує одне мишеня.

– Не я! –  каже й друге мишеня.

– Я обмолочу, –  каже до них півник. І взявся до роботи.

А мишенята й далі граються. От уже й обмолотив півник колосок та й знову гукає:

– Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!

Поприбігали мишенята.

– Треба, –  кажуть, – зерно до млина однести та борошна намолоти.

– А хто понесе? –  питає півник.

– Не я! –  гукає Круть.

– Не я! –  гукає Верть.

– Ну, то я однесу, – каже півник. Узяв на плечі мішок та й пішов.

А мишенята собі одно скачуть — у довгі лози граються. Прийшов півник додому, знов кличе мишенят:

– Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно приніс.

Поприбігали мишенята, пораділи.

– Ой, півничку! Уже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.

– Хто ж міситиме? – питає півник. А мишенята знов своє:

– Не я! – пищить Круть.

– Не я! – пищить Верть. Подумав, подумав півник і каже:

– Доведеться мені, мабуть.

От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.

Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.

А ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.

А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.

– Ох, і голодний я! – каже Круть.

– А я який голодний! – каже Верть.

Та й посідали до столу. А півник каже:

– Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок?

– Ти, – кажуть мишенята.

– А хто обмолотив?

– Ти, – уже тихіше відказують Круть із Вертем.

– А хто тісто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?

– Ти, –  уже зовсім нищечком кажуть мишенята.—А що ж ви робили?

Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких лінюхів пиріжками пригощатиме?

 

ІІІ. Бесіда за змістом. Словникова робота.

• Чи сподобалась вам казка?
• Хто такі лінюхи? Чому їх не слід пригощати пиріжками?
• Що знайшов півник у дворі?
• Що півник спочатку зробив із колоском?Чи мишенята допомагали йому в цьому?
• Що потім зробив півник? А мишенята в цей час в яку гру грали? «Довга лоза» - це українська народна гра. У неї грали лише хлопчики. Вони стрибали один через одного.
• Як пік пиріжки півник?  ( Півник замісив тісто, приніс дрова, розпалив у печі). Пиріжки відразу в піч не ставлять. Піч має добре прогрітися. Для цього потрібно, щоб згоріло багато дров – нагоріло. І тільки після цього півник посадив у піч пиріжки.

• Чому мишенята вилізли з-за столу?
• Чого вчить ця казка?

• Діти запам’ятайте народну мудрість: « Хто не працює – той не їсть!» (Хорове повторення прислів’я).

 

IV. Фізкультхвилинка

Печу, печу хлібчик

Дітям на обидчик.

(рухи – імітація ліплення  пиріжків.)

Меншенькому – менший,

Більшенькому – більший.

(Показ руками розмірів  пиріжкоів.)

Шусть у піч!

Шусть у піч!

(Імітація рухів саджання  лопатою пиріжків у піч.)

Саджай – виймай,

Присіли – встали,

Саджай – виймай!

Присіли – встали.

Ріжу, ріжу

(Імітація рухів розрізання  хліба)

Я коштую, –

Гам!

(імітація відкушування  шматочка хліба.)

 

V. Підсумок заняття

- З я кою казкою ознайомилися?

- Хто з героїв казки  сподобався найбільше? Чому?

- Яким був півник? Якими  були мишенята?

- Яке прислів’я м запам’ятали?

 

Тема. Переказ української народної казки «Півник і двоє мишенят»

Мета: вчити дітей переказувати українську народну казку «Півник і двоє мишенят» за картинним планом; розвивати увагу, уяву, образне мислення та діалогічне мовлення; удосконалювати виразність мовлення; Виховувати працьовитість, товариські стосунки.

Обладнання: ілюстрації до казки, картинний план, маски півника, мишенят, пиріжок або окраєць духмяного хліба, пшеничні зерна, пшеничний колосок, борошно.

Хід заняття

І. Вступна бесіда

- Діти пригадайте, яка  відома нам казка дозволяє  зрозуміти таке прислів’я: «Хто  не працює – той не їсть!».

Запропонує дітям розглянути ілюстрації до казки «Півник і двоє мишенят», які розташовані в довільному порядку.

• Діти, учора до нашого куточка книги завітали Круть і Верть, Вони розглядали ілюстрації до казки «Півник і двоє мишенят». А потім. Як завжди загралися і забули їх поскладати. Тож давайте ми з вами розставимо ілюстрації в правильному порядку і пригадаємо казку.
• Яка ілюстрація має бути першою? Що на ній зображено? Давайте придумаємо назву до цього малюнка. (Півник знайшов колосок.)

Подібним чином провести роботу з іншими ілюстраціями. Її результатом є складання картинного плану:

1. Півник знайшов колосок.
2. Півник обмолотив колосок.
3. Півник намолов борошна.
4. Півник напік пиріжків.
5. Мишенята за столом.
6. Засмучені мишенята.

 

ІІ. Переказ казки дітьми за частинами

Вихователь викликає дітей по черзі та пропонує кожному переказати епізод казки, спираючись на малюнок і пункт плану.

ІІІ. Дидактична гра « Що робить півник?»

Вихователь пропонує дітям пограти в гру. Дитина одягає маску  півника, обирає дію, яку виконував півник у казці і робить її, а інші діти (глядачі) повинні вгадати. Хто вгадав, той одягає шапочку пінка і показує іншу дію.

 IV. Підсумок заняття

• Яку казку ми переказували на занятті?
• Що нам допомогло під час переказу?

Тема: Читання і переказ оповідання А.Потапової «Миколчин городець»

Мета: ознайомити дітей з оповіданням А.Потапової «Миколчин городець»; розвивати увагу, уяву, образне мислення, збагачувати словниковий запас дітей; формувати навички переказу використанням опорних сюжетних малюнків, виховувати любов до природи.

Словник: цибулина, паросток, корінчики, пагінчик, склянка, зашарівся.

Обладнання: пророщена цибуля в склянці з водою, ілюстрації до оповідання.

Попередня робота: упродовж тижня спостереження за проростанням цибулі

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Бесіда

- Діти, поглянте, яка цибуля виросла в нас на підвіконні. Пригадайте, як ми її вирощували. Ми взяли цибулину із зеленим паростком. Налили в склянку води і поставили в неї цибулю. Подивіться, які зміни відбулися з цибулиною. Що ми бачимо? Зелений паросток піднявся в гору і збільшився. А в низу цибулини з’явилися… Що? (біленькі корінчики)

- Діти вам цікаво спостерігати  за тим, як росте цибулина? А  я знаю одного хлопчика, який  теж мав свій городець на  підвіконні. Послухайте про нього. 

ІІ. Читання оповідання.

МИКОЛЧИН ГОРОДЕЦЬ

У крупної цибулини проклюнувся паросток. Побачив це Миколка й загукав:

• Бабусю, бабусю! Поглянь, у цибулі зелений хвостик виріс!
• Візьми, онучку, склянку, налий туди води і поклади в неї цибулину.От  і буде в тебе свій городець, - відповіла бабуся.

Миколка так і зробив. Щоранку він підбігав до свого городу, дивився на цибулину. На третій день день у неї з’явилися тонесенькі білі ниточки-корінчики.

• Тепер мжна і в землю посадити, - сказала бабуся і зняла з полиці горщик на квіти.

Минув тиждень, потім ще один, потім і ще один, зелений пагінчик тягся в гору та в гору.

• Час із твого городу врожай збирати! – сказала бабуся.

За обідом усі їли смачний салат із зеленої цибулі, хвалили Миколку. А він, зашарівшися від похвали, казав:

• Їжте, їжте, я знов посаджу. От тільки насіння десь дістану.

А.Потапова.

ІІІ. Емоційна – оцінна бесіда

- Сподобалося вам оповідання?

- Хорошим городником був  Миколка?

 

IV. Словникова робота

• Діти, давайте ця раз розглянемо нашу цибулину в склянці. Як називається ця частина цибулини? (Вихователь показує на паросток.) Це…паросток. (Повторення слова хором.) Його ще можна назвати словом пагінець або пагінчик (повторення слів хором).

Аналогічно проводять роботу зі словом « корінчики».

Вихователь викликає по черзі кількох дітей і пропонує  показати і назвати склянку, цибулину, паросток (пагінець), корінчики. Наприклад: «Андрійко, покажи, будь ласка, склянку. Назви те що ти показав».

 

V. Повторне читання оповідання