Реєстрація платників ПДВ

Зміст

Вступ

1. Платник податку на додану вартість

2.Реєстрація платників ПДВ

   2.1 Реєстрація особи як платника податку на додану вартість.

   2.2 Обов’язкова реєстрація особи як платника податку на додану вартість.

   2.3 Добровільна реєстрація особи як платника податку на додану вартість

   2.4 Вимоги до Заяви та її розгляд

   2.5 Перереєстрація особи як платника податку на додану вартість

3.Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість

4. Спрощена система оподаткування   

Висновок 
          Список Літератури

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Облік платників податків є однією з основних функцій органів  Державної податкової служби, яка  створює передумови для здійснення контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю перерахування  податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів.

Робота з обліку платників  податків в органах Державної  податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків. Для забезпечення повноти обліку платників податків органи Державної податкової служби положенням на перше число кожного місяця звіряють у рамках району Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб, а також Реєстр фізичних осіб з даними відповідних органів державної реєстрації з обов'язковим складанням акта звірки.

Автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного податкового обліку платників податків, містить:

─ Єдиний банк даних юридичних  осіб ─ платників податків;

─ реєстр неприбуткових  організацій і установ;

─ Державний реєстр фізичних осіб ─ платників податків;

─ реєстр фізичних осіб ─ платників податків - суб'єктів  підприємницької діяльності;

─ реєстр платників податків ─ постійних представництв нерезидентів в Україні;

─ реєстр договорів про  спільну діяльність.

Робота з обліку платників податків у органах Державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується Державною податковою адміністрацією України.

 

 

 

1. Платник податку на додану вартість

 

Платник податку — особа, яка зобов'язана здійснити утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Головною особливістю платника податку на додану вартість є розрив між реальним і формальним платником. Реальним платником є особа, яка купує товари (роботи, послуги), фактично покупець (споживач), тому що саме за рахунок його коштів здійснюється сплата цього податку. Кошти для податку на додану вартість є складовим елементом тієї грошової суми, яку він сплачує, купуючи товари (роботи, послуги). Формальним же платником податків є фактично збирач податків — особа, яка реалізує товари (роботи, послуги) та отримує кошти від їх покупця. Першою дією такої особи після реалізації товарів (робіт, послуг) є перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Фактично при цьому сума податку, сплачена реальним платником, проходить через формального платника, яким вона і перераховується на відповідні бюджетні рахунки.

Фактично всю систему  платників можна розділити на дві групи: юридичні та фізичні особи.

 — це будь-яка  із зазначених далі осіб, незалежно  від того, чи є така особа  резидентом або ні:

—суб'єкт підприємницької  діяльності, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

—інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

—фізична особа (громадянин, іноземний громадянин або особа  без громадянства), діяльність якої віднесено до підприємницької відповідно до законодавства, або та, яка ввозить(пересилає) товари на митну територію України.

Якщо при виникненні податку на додану вартість його можна  було б віднести до податків з юридичних  осіб, то на цей час він є класичним  варіантом податку, що передбачає змішаного  платника. Тому серед платників цього податку стійку групу складають фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність. У цьому разі можна говорити про виділення фізичної особи як умовного платника. Іншими словами, він виступатиме платником податку на додану вартість виключно за таких умов:

а)якщо обсяг операцій з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються, обчислюється за останні 12 календарних місяців;

б)якщо обсяг подібних операцій перевищує 3600 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, тобто 61200 грн.

Платники розділені  на дві великі групи залежно від  того здійснюють вони від свого імені  виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України  або ввозять в Україну товари як для власних, так і для виробничих потреб з метою реалізації у вільному обороті, а також на правах комісії, лізингу і тимчасово.

Платника ПДВ можна  представити як певну систему суб'єктів.

1.Особа, обсяг оподатковуваних  податком операцій з продажу  товарів (робіт, послуг) якої протягом  будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.Особа, яка ввозить  (пересилає) товари на митну  територію України, або отримує  від нерезидента роботи (послуги)  для їх використання або споживання  на митній території України.

3.Особа, яка здійснює  на митній території України  підприємницьку діяльність з  торгівлі за готівкові кошти,  незалежно від обсягів продажу,  за винятком фізичних осіб, які  здійснюють торгівлю на умовах  сплати ринкового збору. 

4.Особа, яка на митній території України надає послуги, пов’язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.

5.Особа, яка відповідає  за внесення податку до бюджету  по об'єктах оподаткування на  залізничному транспорті, що визначена  в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6.Особа, яка надає  послуги зв'язку і здійснює  консолідований облік доходів  і витрат, пов'язаних з наданням  таких послуг і отриманих (понесених)  іншими особами, що перебувають в її підпорядкуванні

Центральний податковий орган України веде реєстр платників податку. Будь-яка особа, діяльність якої підлягає оподаткуванню, отримує індивідуальний податковий номер, що використовується при справлянні податку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. було затверджено Положення про Реєстр платників податку на додану вартість. Цей законодавчий акт вніс деякі зміни: наприклад, значно розширено перелік основ для виключень з Реєстру, і відповідно до цього ідентифікаційний номер платника податку на додану вартість зберігається за ним до моменту виключення його з Реєстру (раніше — до анулювання його свідоцтва). Якщо виключення з Реєстру відбувається на підставі заяви платника, то датою такого виключення є дата подання заяви. Щодо реєстрації платника податку на додану вартість підкреслюється, що юридичні особи можуть зареєструватися за місцем знаходження, а фізичні — за місцем проживання. Також обумовлена можливість відмови при видачі свідоцтва, але тільки у разі подання заявником недостовірних даних.

Реєстр платників податку  на додану вартість — це автоматизована система збору, накопичення та обробки  даних про осіб, які зобов'язані  здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується  покупцем. Він створюється для  забезпечення єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість, їх реєстрації в органах державної податкової служби, здійснення контролю за справлянням цього податку тощо.

Для реєстрації особи  як платника податку на додану вартість необхідно, щоб ця особа була поставлена на облік до органів Державної податкової служби за місцем її перебування або за місцем проживання.

 

2.Реєстрація платників ПДВ

 

Державна податкова  адміністрація України у зв’язку  з набранням чинності з 01.01.11 Податковим кодексом України (далі – Кодекс), а також зважаючи на численні звернення, які надходять від регіональних ДПА з питань проведення процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації листом від 14.02.2011 №4021/7/16-1417 "Щодо проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ, та анулювання такої реєстрації " надала методичні рекомендації з питань проведення процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість (ПДВ) та анулювання такої реєстрації. Реєстрація особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180-184 розділу V Кодексу. Процедура реєстрації та анулювання такої реєстрації відбувається у порядку, встановленому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1400/18695 (далі – Положення).

 

2.1 Реєстрація особи як платника податку на додану вартість.

 

Категорії осіб, які для  цілей оподаткування податком на додану вартість мають право бути платниками ПДВ, визначено у статті 180 розділу V Кодексу. Статті 181 та 182 розділу V Кодексу визначають умови за яких, такі особи можуть або зобов’язані зареєструватись як платники ПДВ. Реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

 

2.2 Обов’язкова реєстрація особи як платника податку на додану вартість.

 

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу та пункту 3 розділу ІІІ Положення під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

Тобто, особа (у т. ч. і  новостворена), окрім особи, яка є  платником єдиного податку, зобов’язана зареєструватись як платник ПДВ після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 тис. гривень. При цьому, укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру у особи здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, не є підставою для реєстрації особи як платника ПДВ відповідно до вимог зазначеного пункту Кодексу.

Водночас, згідно з вимогами підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, під обов’язкову реєстрацію як платник ПДВ підпадають ті особи, що проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України). При цьому реєстрація таких осіб здійснюється незалежно від того, чи досягають вони загальної суми операцій з постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує такі особи згідно із законодавством.

Статтею 183 розділу V Кодексу та підпунктом «а» пункту 7 розділу ІІІ Положення  визначено, що для реєстрації особи  як платника ПДВ в обов’язковому  порядку така особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, має подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ (далі – Заява).

Крім того, згідно із пунктом 183.4 статті 183 розділу V Кодексу обов’язковій реєстрації підлягає особа, що переходить на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, у разі якщо така особа відповідає вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу. Датою переходу зазначеної особи на загальну систему оподаткування є дата її реєстрації як платника ПДВ.

У разі якщо у такої особи на момент переходу із спрощеної системи  оподаткування на загальну систему  оподаткування обсяг постачання товарів/послуг не перевищує суму, визначену у пункті 181.1 статті 181 розділу V Кодексу для обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ, то у подальшому при визначенні обсягу оподатковуваних операцій слід керуватися пунктом 18 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, а саме обраховувати обсяг оподатковуваних операцій починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

 

2.3 Добровільна реєстрація особи як платника податку на додану вартість

 

Згідно із пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу та пунктом 4 розділу ІІІ  Положення добровільно зареєструватися як платник ПДВ може лише та особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої статтею 181 розділу V Кодексу суми (300 тис. грн.) та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року особа, обсяг постачання товарів/послуг якої не перевищує 300 тис. грн., може зареєструватись як платник податку на додану вартість за добровільним рішенням у разі, якщо одночасно:

- зареєстрована суб’єктом господарювання  не менше 12 календарних місяців;

- за останні 12 календарних місяців  обсяг постачання товарів/послуг  іншим платникам податку на  додану вартість сукупно становить  50 і більше відсотків загального  обсягу постачання.

При цьому, якщо, наприклад, особа подала Заяву у січні 2011 року, то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість здійснюється за попередні 12 календарних місяців, тобто з січня 2010 року по грудень 2010 року.

 Відповідно до пункту 183.5 статті 183 розділу V Кодексу особи зазначені у пунктах 183.3. та 183.4 статті 183 розділу V Кодексу можуть вказати у Заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ. При добровільній реєстрації особи такий день відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця).