Сучасні тенденції розвитку світового кредитного ринку

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження світового кредитного ринку

1.1. Сутність, призначення  та передумови виникнення світового  кредитного ринку

1.2. Структура  (сегменти), основні способи та  форми кредитування, учасники світового  кредитного ринку

1.3. Вплив глобалізації  економіки на світовий кредитний  ринок

Розділ 2. Сучасний стан та тенденції розвитку світового  кредитного ринку

2.1. Сучасний стан (масштаби і  обсяги кредитування, географічна  структура, склад учасників) світового  кредитного ринку

2.2. Тенденції розвитку світового  ринку синдикованого кредитування

2.3. Регіоналізація як тенденція  розвитку світового кредитного  ринку

2.4. Поточний стан, тенденції та  перспективи розвитку українського  сегменту світового кредитного  ринку

Висновки

Список використаних джерел

 

ЗМІСТ

 

Вступ..............................................................................................................	4
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження  світового кредитного ринку…………………………………..............................................................	6
1.1. Сутність, призначення та передумови  виникнення світового кредитного  ринку………………….................................................................	6
1.2. Структура (сегменти), основні  способи та форми кредитування, учасники світового кредитного ринку..................................	11
1.3. Вплив глобалізації економіки  на світовий кредитний ринок….	15
Розділ 2. Сучасний стан та тенденції  розвитку світового кредитного ринку…………………………………………………………….	18
2.1. Сучасний стан (масштаби і обсяги кредитування, географічна структура, склад учасників) світового кредитного ринку…………………	18
2.2. Тенденції розвитку світового  ринку синдикованого кредитування………………………………………………………………….	20
2.3. Регіоналізація як тенденція  розвитку світового кредитного ринку…………………………………………………………………………..	22
2.4. Поточний стан, тенденції та  перспективи розвитку українського  сегменту світового кредитного  ринку……………………….	25
Висновки.......................................................................................................	33
Список використаних джерел…..................................................................	35

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах забезпечити зростання конкурентноздатності без залучення великих капіталів, фінансуючи проекти розвитку лише за рахунок прибутку підприємств, неможливо. Із цієї причини в центрі сучасної світової конкуренції точиться боротьба за інвестиційні ресурси. Багато українських підприємств уже сьогодні поставлені перед необхідністю пошуку інвестиційних джерел на світовому ринку капіталів.

Одним із головних завдань держави  в умовах розвитку світової глобалізації є ефективне використання переваг від повномасштабної інтеграції до світової економіки та одночасне обмеження негативних наслідків такої інтеграції. Вирішення цього завдання можливе лише за умов повноцінного дослідження особливостей та тенденцій розвитку світового кредитного ринку в умовах глобалізації, дослідження та аналізу впливу глобалізаційних процесів на розвиток як національних кредитних ринків, так і на розвиток світового кредитного простору в цілому.

Сьогодні відбувається повільний, але невідворотний процес інтеграції економіки України до світової економічної  системи. В той же час спостерігається  відставання такої інтеграції у фінансово-кредитному секторі. Відповідно, вітчизняний кредитний ринок є недостатньо ліквідним за якісними активами і вузький через обмеженість попиту з боку консервативних довгострокових інвесторів, що робить його досить нестійким. Це потребує негайної корекції економічної політики держави.

Слід відзначити, що дослідженню  особливостей функціонування світового  кредитного ринку присвятили праці такі відомі вітчизняні вчені, як: О.Гаврилюк, В.Геєць, Б.Губський, М.Дудченко, Б.Луців та інші. Варто також вказати, що значний теоретичний внесок в дослідження питань міжнародної міграції капіталів, було здійсненно іноземними вченими-економістами: Даннінгом Д., Коузом Р., Ліндертом П., та ін. Проте, критичний аналіз праць іноземних та вітчизняних дослідників дозволяє зробити висновок про недостатнє висвітлення деяких аспектів окресленої проблематики, пов'язаних в першу чергу із дослідженням комплексу взаємозв'язків між процесами загальноекономічної глобалізації, фінансової глобалізації та новітніми тенденціями розвитку міжнародного кредитного ринку, особливостями впливу зазначених процесів на розвиток фінансового сектору вітчизняної економіки.

В умовах посилення глобальних процесів, що обумовлює невизначеність нових  тенденцій функціонування сучасного  ринку позикового капіталу, питання щодо ефективності його структурних змін залишаються досить актуальними та потребують подальшого дослідження.

Об’єктом роботи є світовий та національний кредитний ринок.

Предметом роботи є дослідження  комплексу відносин, що виникають в процесі функціонування світового кредитного ринку в сучасних умовах глобалізації світового господарства.

Метою цього дослідження є визначення особливостей формування та розвитку світового кредитного ринку в умовах глобалізації світового господарства.

У межах поставленої мети вирішено такі наукові завдання:

- визначено сутність, призначення  та передумови виникнення світового  кредитного ринку;

- досліджено структуру (сегменти), основні способи та форми кредитування, учасники світового кредитного  ринку;

- визначено вплив глобалізації  економіки на світовий кредитний  ринок

- досліджено сучасний стан (масштаби  і обсяги кредитування, географічна  структура, склад учасників) світового  кредитного ринку;

- визначено тенденції розвитку  світового ринку синдикованого кредитування;

- досліджено регіоналізацію як тенденцію розвитку світового кредитного ринку;

- досліджено поточний стан, тенденції та перспективи розвитку українського сегменту світового кредитного ринку.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ  СВІТОВОГО КРЕДИТНОГО РИНКУ

 

1.1. Сутність, призначення  та передумови виникнення світового  кредитного ринку

 

Світовий кредитний ринок є складовою міжнародного ринку боргових зобов'язань. Це ринок банківських кредитних зобов'язань, на якому укладаються кредитні угоди, що не є предметом вільної купівлі-продажу. За визначенням Петрашко Л.П., світовий кредитний ринок — це сфера ринкових фінансових відносин, де здійснюється рух позичкового капіталу між суб’єктами названого ринку згідно прийнятих принципів кредитування[14, с. 59].

Виникнення світового кредитного ринку обумовлено низкою причин і  факторів, що діють у світовій економіці. До них в першу чергу належать активне формування, починаючи із середини 80-х років, та функціонування у світовому господарстві транснаціональних корпорацій. Уже на початку 70-х років у США та 14 західноєвропейських державах нараховувалося двісті міжнародних корпорацій[4, с. 29].

Протягом другої половини XX століття число ТНК не тільки продовжувало зростати, але, що є характерним для  цього процесу, значно зросла їх економічна могутність. їх розвиток вимагав прискореного розвитку світового кредитного ринку.

За останні 10-15 років міжнародний  кредит зазнав суттєвих змін. Якщо, наприклад, у 1980 році обсяг міжнародного кредиту  становив 320 мільярдів доларів, у 1995 році - майже 8 трильйонів доларів, станом на 2011 рік – більше 50 трильйонів доларів[12, с. 145].

На світовому кредитному ринку  спрощена стандартизована процедура  здійснення угод з використанням  новітньої комп'ютерної технології. Угоди на євроринку здійснюються по телефону, телефаксу з обміном у той же день телеграфним підтвердженням, яке служить єдиним документом. При цьому не потрібно забезпечення: гарантією угоди служить авторитет банку-контрагента чи небанківського клієнта з високим рейтингом (ААА).

Ще однією особливістю світового  кредитного ринку є відсутність  чітких просторових і часових  меж. Світовий ринок позикових капіталів  безперервно функціонує, долаючи  обмеженість годинних поясів у пошуках  оптимальних умов (економічних, особливо податкових, політичних) для кредитно-фінансових операцій.

Світовий кредитний ринок характеризується обмеженістю доступу позичальників  на світовий ринок позикових капіталів. Основними позичальниками на цьому  ринку є ТНК, уряди, міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації. Однією з нових форм кредитування ТНК є паралельні позики, засновані на поєднанні депозитної операції (материнська компанія розміщує депозит в ТНБ своєї країни) і кредитної (цей ТНБ через своє відділення надає кредит філії ТНК в іншій країні). Країни, що розвиваються, у тому числі їх уряду, мають обмежені можливості вдаватися до позик на світовому ринку. В основному вони використовують прямі іноземні інвестиції, допомогу, позики міжнародних організацій або змушені платити міжнародним банкам дорожче, ніж аналогічні позичальники з промислово розвинених держав. Привілейований доступ на світовий ринок позикових капіталів набувають позичальники з країн, які отримали кредити МВФ і МБРР. Статус міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій також забезпечує їм пільговий доступ на світовий ринок капіталів, зокрема на фінансовий ринок, де вони розміщують свої облігаційні позики.

На світовому кредитному ринку  більш висока прибутковість операції в євровалютах, ніж в національних валютах; мається на увазі, що ставки по євродепозитах вище, а по єврокредитам нижче, тому що на євродепозити не поширюється система обов'язкових резервів, які комерційні банки зобов'язані тримати на безпроцентному рахунку в центральному банку, а також прибутковий податок на відсотки.

Кредитний ринок сприяє економії витрат товарного та грошового обігу, посилює  та активізує процеси централізації, концентрації та нагромадження капіталів, здійснює перерозподіл фінансових ресурсів в економіці.

Кредитні відносини та кредитний ринок перебувають у перманентному стані перетворень та змін під впливом чинників середовища.

Основні функції кредитного ринку  такі:

● об'єднує заощадження населення, державних структур, приватного бізнесу, іноземних інвесторів та акумулює значні обсяги фінансових ресурсів;

● трансформує кошти у позиковий  капітал, тобто формує зовнішні джерела  фінансування матеріального виробництва  національної економіки;

● надає кредити державним органам  та населенню, наприклад, для покриття бюджетного дефіциту, фінансування соціальних програм [9, с. 88].

Міжнародний кредит визначається як рух позичкового капіталу у формі фінансових вимог між кредиторами і позичальниками різних країн, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів (активів)на умовах повернення, строковості і сплати відсотків. Беручи участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях, міжнародний кредит опосередковує його перехід з однієї форми в іншу: з грошової у виробничу, потім у товарну і знову в грошову. Отже, на світовому кредитному ринку здійснюється рух грошового капіталу, формується попит та пропозиція.

Міжнародний кредит розглядають як особливий вид міжнародної торгівлі. Ця торгівля не є обміном товару на товар, а обміном сьогоднішнього товару на товар у майбутньому. Такий обмін називають міжчасовою торгівлею.

В економіці завжди існує проблема вибору між поточним і майбутнім споживанням. Як правило, виготовлена продукція негайно цілком не споживається, частина її використовується як виробничий капітал на розширення виробництва з тим, щоб збільшити обсяг споживання в майбутньому. Іншими словами, йдеться про вибір між виробництвом споживчих товарів нині і в майбутньому.

Міжнародний кредит дає можливість торгувати в часі. Якщо країна-кредитор надає позику, то вона продає нинішнє споживання за споживання в майбутньому. Країна-позичальник, беручи позику,отримує можливість витратити сьогодні більше, ніж зароблено, в обмін на зобов'язання виплатити компенсацію в майбутньому за сьогоднішнє споживання. Які країни беруть позики, а які їх надають —визначається виробничими можливостями. Країни, які мають добрі поточні інвестиційні можливості, беруть позики в інших країн, котрі таких відносних інвестиційних можливостей не мають, але отримують великі поточні доходи.

Країни, які мають  відносно великі фінансові ресурси порівняно з можливістю їх прибуткового застосування всередині країни, можуть збільшити свій національний доход за рахунок надання кредиту країнам, у яких вища норма доходу на капітал (відсоток, дивіденд). Країна-імпортер капіталу отримує можливість збільшити свій національний доход за рахунок зарубіжних інвестицій, одержаних на вигідніших, порівняно з внутрішніми, умовах кредитування. Загалом за допомогою міжнародного кредиту відбувається максимізація світового продукту за рахунок загального приросту світового виробництва.