Розробка системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту на підприємстві

 

 
Рацюк Альона Сергіївна   - Розробка системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту на підприємстві.

    Інформаційне  забезпечення фінансового  менеджменту  

    Все розмаїття відносин, в яке підприємство вступає з суб’єктами зовнішнього  середовища, базується на фінансовій інформації про це підприємство, що дозволяє оцінити можливість практичної реалізації свої економічних інтересів у взаємовідносинах з ним. Фінансова інформація представляє собою набір даних (в систематизованій певним чином формі) про стан:

    -  господарських ресурсів, зобов’язань і фінансових джерел фірми;

    -  рівня прибутку і витрат, що дозволяють судити про очікувані доходи і пов’язані з ними ризики;

    -  оборотів фірми і якості її активів;

    -  обсягу і якості потоків грошових коштів.

    Кожне підприємство розпоряджається трьома потоками фінансової інформації: нормативною, плановою і фактичною. Однак, зовнішньому користувачу доступні лише фактичні дані про фінансовий стан підприємства. Ця обставина ускладнює задачу користувача з розрахунку рівня ризиків, оскільки найбільш надійний спосіб оцінки рівня ризику, ніж дистанції між плановими і фактичними даними, зовнішньому користувачу недоступний.

    В умовах ринкової економіки попит  на фінансову інформацію дуже високий.

    Щоб задовольнити такі різноманітні потреби всіх зацікавлених сторін, сучасне підприємство мусить конструювати упорядковані потоки своєї фінансової інформації, її систематизоване подання в залежності від змісту запиту відповідної групи споживачів з точки зору її корисності.

    З іншого боку, фінансова інформація, яка є продуктом праці вищого менеджменту кожного підприємства, формується, виходячи з ідеї раціонального управління фінансами. Це об’єктивне за своєю природою переважне право вищого менеджменту підприємства формувати фінансову інформацію безперечно нехтує інтересами інших користувачів. Саме ця обставина – головна причина появи асиметрії фінансової інформації.

    Складне переплетіння інтересів різних користувачів інформації спричиняє побудову фінансової інформації на певних принципах, що грунтуються на об’єктивних аргументах і максимально задовольняють інтереси всіх користувачів.

    Інформаційне  забезпечення процесу управління фінансами  – це сукупність інформаційних ресурсів і способів їх організації, необхідних та придатних для реалізації аналітичних процедур, які забезпечують фінансову сторону діяльності підприємства. Його основу становить інформаційна база, до складу якої входять 5 блоків (рис. 1)  

 

 

    Рис. 1. Інформаційне забезпечення процесу  управління фінансами  

    Перший блок – це закони, постанови та інші нормативні акти, положення і документи, які насамперед, визначають правову основу фінансових інститутів, ринку цінних паперів. Документи, представлені в цьому блоці, мають обов’язковий для виконання характер.

    До  другого блоку входять нормативні документи державних органів (Міністерства фінансів України, НБУ тощо), міжнародних організацій та інших фінансових інститутів, які містять вимоги, рекомендації та кількісні нормативи в сфері фінансів до учасників ринку. Не всі документи цього блоку є обов’язковими для виконання.

    Третій  блок включає в себе бухгалтерську  звітність, що в умовах ринку є  найбільш інформативним та надійним джерелом, яке характеризує майновий та фінансовий стан підприємства. Склад  та структура звітності періодично змінюються.

    Система підготовки і представлення статистичних даних фінансової сфери (четвертий  блок) є виключно важливою для становлення  та розвитку ринкових відносин. Цей  розділ інформаційного забезпечення ще не набув належного розвитку в  Україні, але, як свідчить досвід західних країн, саме він є найбільш вагомим для прийняття фінансових рішень. Зокрема, інформація цього блоку дуже важлива для юридичних і фізичних осіб, які безпосередньо зайняті операціями на ринку цінних паперів.

    П’ятий  блок (несистемні дані) включає в себе відомості, які або не мають безпосереднього відношення до інформації фінансового характеру, або виникають поза будь-якою інформаційною системою. До першого типу належать офіційна статистика загальноекономічної спрямованості, дані аудиторських компаній тощо. Вважаємо, що поряд з обліково-статистичною слід було б виділити фінансову інформацію як один з найважливіших видів інформації.

    Щодо  організаційного боку інформаційного забезпечення, то він може бути побудований  в залежності від фінансових, технічних та інших можливостей господарюючого суб’єкта. Він може або використовувати власну інформаційну базу, або поєднувати інформаційні можливості сторонніх підприємств та організацій з власними, або шукати інші варіанти.

    Удосконаленню інформаційного забезпечення системи управління фінансами сприяють досягнення в області комп’ютеризації. Персональні ЕОМ вже  широко застосовуються в інформаційних процесах як на самому підприємстві, так і між підприємством та зовнішнім середовищем. Комп’ютери значно підвищ обсяг інформації, скорот час на її передачу і підвищ її якість. Сьогодні інформація перетворилась на один з основних ресурсів зростання продуктивності праці.

    Вимоги  до фінансової звітності  підприємств   
 

    Питання про невідкладність реформування фінансової звітності на Україні виникло разом з переходом української економіки на ринкові важелі керування. Інтеграція України у світове співтовариство потребує знання, розуміння і вміння складати звітність відповідну міжнародними стандартами.

    Фінансова звітність підприємства – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище підприємства на певну дату,   результати його діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Підприємство регулярно повинно складати звіт для:

    ·       сприяння плануванню і контролю організаційної діяльності;

    ·       успішної співпраці з постачальниками фінансів;

    ·       виконання вимог законодавства;

    ·       цілей оподаткування.

    З 1 січня 2000 р. на підприємствах України  незалежно від форм власності  (крім банків і бюджетних установ) запроваджені форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам. На сьогодні, згідно вимог статі 11 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємства включається:

    ·       Форма 1 “Баланс” – звіт проф. Фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і підприємства на встановлену дату.

    ·       Форма 2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди.

    ·       Форма 3 “Звіт про рух грошових коштів”, що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.

    ·       Форма 4 “Звіт про власний капітал”, що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

    “Примітки до звітів” – сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію  та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.

    Форми та порядок складання цих звітів відображаються в П(С)БО №2-5, затверджених наказом Міністерства фінансів України  від 31.03.99 р. №87, а вимогам до змісту інформації в Примітках до звітів; - у всіх П(С)БО.

    Планування  і контроль організаційної діяльності на підприємстві сприяє поліпшенню системи управління підприємством і попереджує:

    ·       затоварення;

    ·       помилки в розрахунках цін;

    ·       розкрадання запасів;

    ·       виявлення нерентабельних операцій;

    ·       безнадійні борги;

    ·       інше.   

    Мета складання фінансової звітності – надати користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

    Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

    ·       придбання, продажу та володіння цінними паперами;

    ·       участі в капіталі підприємства;

    ·       оцінки якості управління;

    ·       оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

    ·       забезпеченості зобов'язань підприємства;

    ·       визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

    ·       регулювання діяльності підприємства;

    ·       інших рішень.  

    Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

    Для того, щоб фінансова звітність  підприємства задовольняла інформаційні потреби різних категорій користувачів, її потрібно складати згідно з єдиними принципами, відображеними в ст.. 4 Закону про бухгалтерський облік, а саме:

    • обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

    • повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

    • автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

    • послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

    • безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;