Податковий менеджмент

(пункт 4.1 статті 4 доповнено підпунктом 4.1.7 
 згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

4.2. Визначення податкового  зобов'язання контролюючим органом

4.2.1. Якщо згідно  з нормами цього пункту сума  податкового зобов'язання розраховується  контролюючим органом, платник  податків не несе відповідальності  за своєчасність, достовірність  та повноту нарахування такої  суми, проте несе відповідальність  за своєчасне і повне погашення  нарахованого податкового зобов'язання  та має право на оскарження  цієї суми у порядку, встановленому  цим Законом.

4.2.2. Контролюючий  орган зобов'язаний самостійно  визначити суму податкового зобов'язання  платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження  або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

(підпункт "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 із змінами, 
 внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

(підпункт "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 доповнено 
 абзацом другим згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку  або збору (обов'язкового платежу), є  контролюючий орган.

4.2.3. Обов'язок доведення  того, що будь-яке нарахування,  здійснене контролюючим органом  у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається  на платника податків, за винятком  випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

4.3. Визначення суми  податкового зобов'язання за непрямими  методами

4.3.1. Якщо контролюючий  орган не може самостійно визначити  суму податкового зобов'язання  платника податків згідно з  підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку  з невстановленням фактичного  місцезнаходження підприємства  чи його відокремлених підрозділів,  місцезнаходження фізичної особи  або ухиленням платника податків  чи його посадових осіб від  надання відомостей, передбачених  законодавством, а також якщо  неможливо визначити суму податкових  зобов'язань у зв'язку з неведенням  платником податків податкового  обліку або відсутністю визначених  законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника  податків може бути визначена  за непрямим методом. Цей метод  може застосовуватися також у  випадках, коли декларацію було  подано, але під час документальної  перевірки, що проводиться контролюючим  органом, платник податків не  підтверджує розрахунки, наведені  у декларації, наявними документами  обліку у порядку, передбаченому  законодавством.

4.3.2. За непрямим  методом податкове зобов'язання  визначається за оцінкою витрат  платника податків, приросту його  активів, кількості осіб, які перебувають  з ним у відносинах найму,  а також оцінкою інших елементів  податкових баз, які приймаються  для розрахунку податкового зобов'язання  щодо конкретного податку, збору  (обов'язкового платежу) відповідно  до закону.

Якщо підставою  для застосування непрямих методів  є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися  виключно для визначення об'єкта оподаткування  або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або  інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

4.3.3. Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.

(підпункт 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 із змінами, внесеними 
 згідно із Законом України від 22.06.2004 р. N 1830-IV)

4.3.4. Застосування  непрямого методу для визначення  податкових зобов'язань платників  податків у випадках, не передбачених  цим пунктом, не дозволяється.

4.3.5. Рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

(абзац перший підпункту 4.3.5 пункту 4.3 статті 4 у 
 редакції Закону України від 22.06.2004 р. N 1830-IV)

Якщо непрямий метод  було застосовано у зв'язку з невстановленням  фактичного місцезнаходження підприємства чи його структурного підрозділу, місцезнаходження фізичної особи - платника податків, обов'язок доведення того, що податковий орган  здійснив достатні заходи для встановлення місцезнаходження такого платника податків, покладається на податковий орган.

4.3.6 Підпункт 4.3.6 пункту 4.3 статті 4 виключено

(згідно із Законом  
України від 22.06.2004 р. N 1830-IV)

4.3.7. Обвинувачення  особи в ухиленні від сплати  податків не може грунтуватися  на визначенні податковим органом  податкового зобов'язання з використанням  непрямого методу до остаточного  вирішення справи судом.

4.4. Конфлікт інтересів  та податкові роз'яснення

4.4.1. Конфлікт інтересів.

 
У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

(підпункт 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 із змінами, внесеними 
 згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

4.4.2. Податкові роз'яснення:

а) роз'яснення окремих  положень податкового законодавства  надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених уЗаконі України "Про систему оподаткування", та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається;

(підпункт "а" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із змінами, 
 внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

б) якщо законом  з питань оподаткування податком, збором (обов'язковим платежем) обов'язки з роз'яснення окремих його положень покладено на інші державні органи, такі роз'яснення надаються із дотриманням  правил, визначених у підпункті "а" цього підпункту;

(підпункт "б" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із змінами, 
 внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

в) якщо податкові  роз'яснення, надані згідно з підпунктом "а" цього підпункту, суперечать податковим роз'ясненням, наданим згідно із підпунктом "б" цього підпункту, пріоритет мають роз'яснення, надані згідно із підпунктом "а" цього підпункту;

(підпункт "в" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із змінами, 
 внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

г) податкове роз'яснення  є оприлюдненням офіційного розуміння  окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта;

(підпункт "г" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із змінами, 
 внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

д) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками;

(підпункт "д" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із змінами, 
 внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

 
е) центральний (керівний) орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових питань, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує узагальнюючі податкові роз'яснення, які підлягають оприлюдненню з дотриманням правил комерційної та банківської таємниці;

(абзац перший підпункту "е" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 
 у редакції Закону України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

Платник податків має  право безоплатно отримати будь-яке  податкове роз'яснення, у тому числі  надане іншому платнику податків з  питання, що розглядається (із дотриманням  правил комерційної або банківської  таємниці), у строки, передбачені  для надання відповіді на звернення  громадян до органів державної влади, встановлені законом;

є) центральний (керівний) орган контролюючого органу зобов'язаний видавати та оприлюднювати письмові роз'яснення норм законодавства, які стосуються усіх аспектів оподаткування окремим податком, збором (обов'язковим платежем) у спосіб, доступний для ознайомлення з ними більшості їх платників. При введенні нового податку, збору (обов'язкового платежу) або прийнятті змін до порядку справляння існуючих центральний (керівний) орган контролюючого органузобов'язаний роз'яснити їх платникам особливості такого справляння, використовуючи засоби масової інформації або інші доступні для таких платників способи доступу до зазначеної інформації, включаючи візити працівників контролюючих органів (не пов'язані із здійсненням податкових перевірок) до платників податків і зборів (обов'язкових платежів) з метою роз'яснення положень нового порядку.

(абзац перший підпункту "є" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із 
 змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

При плануванні змін або доповнень до діючих податкових законодавчих актів у поточному  або наступному бюджетному році мають  бути заплановані видатки відповідного бюджету, пов'язані з оприлюдненням  та застосуванням таких норм у  поточному або наступному бюджетному році;

ж) центральний (керівний) орган контролюючого органу зобов'язаний підготувати письмові правила користування податковими роз'ясненнями працівниками податкових органів. Такі правила мають бути деталізованими, містити конкретні приклади застосування окремого податку, збору (обов'язкового платежу) при виникненні ситуацій, що регулюються цивільним або зобов'язальним правом, та не допускати подвійних тлумачень;

(підпункт "ж" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із змінами, 
 внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

з) якщо внаслідок  запровадження нового податку, збору (обов'язкового платежу) або зміни  правил оподаткування змінюються форми  податкового обліку чи обов'язкової  податкової звітності, центральний (керівний) орган контролюючого органу зобов'язаний безоплатно оприлюднити такі нові форми обліку чи звітності. Забороняється використання бланків суворої звітності чи обліку як форм податкового обліку чи звітності, якщо інше прямо не встановлено законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

(абзац перший підпункту "з" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із 
 змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

Форми обов'язкової  податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

(абзац другий підпункту "з" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 із 
 змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV)

Податкова звітність  може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови  реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;