Особливості організація системи управлінського обліку

Оскільки повний обсяг  контрольної інформації про господарську діяльність ДП “Парада” дуже великий, то для різних рівнів господарювання її слід ретельно проаналізувати і дібрати потрібні відомості. Досягають цього методом добору — кожний керівник відповідного рангу сам визначає, яка інформація йому потрібна для оцінювання результатів роботи.

Результати контролю доводять до відповідних керівників безпосередньо і негайно. В окремих випадках ця інформація може бути доступною всьому колективу підрозділу.

Результати контрольного процесу оформлюються окремими документами, форми яких можуть бути різними. Усе залежить від конкретних умов та потреб. Такими документами можуть бути протоколи виробничих зборів і засідань бюро економічного аналізу, накази та розпорядження про результати перевірки господарської діяльності, службові і доповідні записки, експертні оцінки і висновки тощо.

Важливим етапом контрольного процесу є осмислення й оцінка здобутих результатів та оформлення висновків про господарський  стан об'єкта. Під час підготовки письмового або експертного висновку за результатами контролю до такого документа доцільно включити:

• значення об'єкта перевірки;

• результати загального оцінювання й визначення основних абсолютних даних, які найповніше характеризують стан справ на об'єкті;

• характеристику змін складових  об'єкта за допомогою окремих показників, характер та ступінь їх впливу на загальні результати роботи, причини, наслідки;

• визначення втрат внаслідок  допущених відхилень з окремих  даних;

• висновки та пропозиції щодо усунення виявлених недоліків  у роботі того чи іншого підрозділу, дільниці.

У висновку відображують загальну оцінку роботи, вказують організаційні заходи, яких слід вжити для усунення недоліків у роботі. Тут можуть бути також різні розрахунки з економічної ефективності заходів, запропонованих до впровадження. У всіх випадках обов'язковим елементом цього етапу є контроль за виконанням накреслених заходів.

Основними напрямами  використання контрольної інформації на ДП “Парада” є прийняття управлінських  рішень для регулювання виробничих процесів та інших рішень господарських справ.

Складним елементом контрольного процесу є організація руху інформації, що потребує знань технології різних управлінських робіт. Основне завдання організації контрольної інформації полягає в тому, щоб створити оптимальні канали руху її, а потім на основі взаємопов'язаної схеми побудувати один технологічний процес контролю.

Створення раціонального  руху потоку інформації в контрольному процесі на ДП “Парада” грунтується на заздалегідь визначених принципах, основними з яких є такі:

• виявлення інформаційних  потреб і прийомів для найповнішого задоволення цих потреб;

• об'єктивність відображення господарських фактів — явищ і  процесів;

• єдність інформації, здобутої з різних джерел;

• уникнення дублювання інформації;

• швидкість одержання  інформації;

• обробка інформації з допомогою ПК;

• можливість обмеження  інформації, кодування;

• розробка програм з  використання інформації. Додержання цих принципів сприяє побудові та організації контрольного процесу.

Тепер найпоширенішим є  графічний метод організації  контрольного процесу та руху в ньому носіїв інформації. Форму графіка не визначають наперед. Вона залежить від конкретних умов. У цих графіках фіксують найважливіші характеристики руху носія інформації. При цьому обов'язково визначають виконавців, строки, прийоми.

У контрольному процесі на відміну від облікового не формуються документи і документопотоки у прямому розумінні. Немає й жорсткої регламентації, як в обліковому процесі.

Заключним етапом контрольного процесу є оцінка результатів  контролю, узагальнення даних, розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення роботи.

 

 

 

 

 

3.2. Шляхи вдосконалення  системи управлінського обліку

 

Сьогодні все найбільше  з’являється публікацій, присвячених  становленню та розвитку управлінського обліку в Україні. Проблеми управлінського обліку широко обговорюються на на наукових конференціях різних рівнів¹. Виходячи з того, що думки різних вчених не тільки щодо сутності управлінського обліку, а й необхідності його існування часто дуже суперечливі та протилежні, вважаємо за доцільне зупинитись на деяких найважливіших питаннях.

Проблема управлінського обліку постала перед Україною в  зв’язку з переходом й зміни  характеру управління. Ефективність механізму управління насамперед пов’язана  з якісними змінами в інформаційній  системі, зокрема в системі обліку. Саме цим пояснюється прийняття Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, в п. 5 ст. 8 якого зазначається: “підприємство самостійно ... розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій”.

Створення принципово нового механізму управління ДП “Парада”, а отже, і зміни в системі  обліку викликані такими зовнішніми та внутрішніми причинами:

1. Конкуренція на зовнішньому  і внутрішньому ринках, постійними змінами в зовнішньому та внутрішньому середовищах. Все це потребує формування такої системи інформації, яка б могла задовольнити потреби всіх рівнів управління підприємством в обгрунтованій і конкретній інформації не тільки оперативно реагуючи на зміни, що відбуваються на самому підприємстві, а й передбачаючи та уникаючи небажаних ситуацій, пов’язаних із змінами в зовнішньому середовищі.

2. Відсутність необхідної  інформації примушує керівника  підприємства при розробці рішень  опиратися на інтуіцію, тим самим підвищувати ризик прийняття неправильного рішення.

3. Керівнику ДП “Парада”  уже недостатньо знати, скільки  коштує та чи інша продукція  (виріб, робота, послуга), його цікавить, чому вона стільки коштує, а  також те, як зробити, щоб її  виробництво було вигідним. Досягти цього можна, по-перше, за умови забезпечення управління “поведінкою” витрат з метою оптимізації їх величини, а по-друге, постійно збільшуючи доходи. Це потребує від системи обліку формуванням інформації з метою рішення зовсім нових завдань, не властивих для традиційного бухгалтерського обліку: складання попередніх кошторисів, дослідження “поведінки” витрат, розробки альтернативних варіантів управлінських рішень і вибір на їх основі оптимальних.

Постає закономірне  запитання: чи може виконати ці завдання вітчизняна система бухгалтерського обліку і якщо ні, що для цього потрібно?

Управлінський облік  — це система інтегрованої інформації, що містить підсистеми прогнозування  та планування собівартості, обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, аналізу формування собівартості і підготовки управлінських рішень, пов’язаних з поточною діяльністю та майбутнім розвитком підприємства.

Крім того, слід зазначити, що ні один із видів інформації в  ізольованій (традиційній) формі не може слугувати ефективною основою для прийняття управлінських рішень. Тому управлінський облік грунтується на використанні всієї сукупності інформації, що існує на підприємстві: крім внутрішньої залучається також зовнішня інформація; до внутрішньої інформації, що використовується в управлінському обліку, належить не тільки бухгалтерська, а й небухгалтерська інформація; дані оперативного обліку, нормативно-довідникова інформація; аналітична, планова інформація, результати маркетингових досліджень та ін. При цьому основним принципом з метою інтерпретації необхідної інформації із усієї існуючої сукупності має стати принцип доцільності задовольняти потреби. Тільки за таких умов можливо реалізовувати мету системи управлінського обліку, методологія якого повинна бути спрямована на отримання всіх можливих (за конкретних умов та обставин) альтернативних варіантів рішення проблем, що виникають у діяльності підприємства та пов’язані з управлінням витратами і результатом. У зв’язку з цим кардинально змінюються завдання в сфеір управлінського обліку у порівнянні з фінансовим, сутність яких полягає в тому, що в сучасних умовах значно важливіше управляти процесом формування витрат і доходів, ніж констатувати їх фактичну величину.

Останнім часом менеджери  ДП “Парада” все більше виявляють зацікавленість до управлінського обліку. Однак існує ціла низка труднощів, пов’язаних із розумінням сутності, можливостей управлінського обліку, прийомів та методів, його організації тощо. Тому із метою надання їм методичної допомоги, очевидно, слід спрямувати зусилля на розробку типового положення з впровадження системи управлінського обліку, яке б мало рекомендаційний характер, однак містило загальні принципи, концепції та підходи. Пропозиції щодо вдосконалення існуючих типових положень і приведення їх у відповідність з процесами, що сьогодні відбуваються, цілком справедливі та своєчасні.

Для вдосконалення системи  управлінського обліку на ДП “Парада” слід покращувати не лише матеріально-технічний  стан підприємства, але і підвищувати  кваліфікаційних рівень кадрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

На основі вивчених джерел у відповідності до поставленої  мети дипломного дослідження можна  зробити наступні висновки-узагальнення.

Тривалий час бухгалтерський облік сприймався серед наукових працівників і практиків як метод контролю засобів підприємства і бухгалтерія знаходилась в ізоляції від інших служб управління. Таке положення приводило до того, що управлінський апарат в своїй практичній діяльності користувався даними оперативно - технічного обліку про хід виробничого процесу і його результати. Бухгалтерський облік в силу його інерційності орієнтувався на узагальнення даних для забезпечення звітності зовнішнім споживачам вищестоячій організації, установам банку, фінансовим та статистичним органам. За таких умов не було необхідності в підвищенні рівня оперативності та аналітичності бухгалтерського обліку.

Ці часи не застали  ДП “Парада”, так як воно було створено на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика” від 26 березня 1999 року. Вже з самого початку тут були закладені основи ведення ефективного управлінського обліку, які і надалі продовжують розвиватися та удосконалюватися.

Неповний аналіз можливостей  використання системи бухгалтерського  обліку з метою підготовки інформації для прийняття управлінських рішень свідчить про нереальність цього задуму. Існуюча вітчизняна система бухгалтерського обліку ефективна для відображення фактичної діяльності підприємства та складання на її основі відповідних форм звітності, однак вона не може бути використана для повного задоволення потреб системи управління. Для цього слід додати, що система управлінського обліку діє дещо іншому часовому періоді. Так, розробка альтернативних варіантів рішень здійснюється значно раніше, ніж фіксуються дані бухгалтерського обліку в первинних документах. З альтернативних вибирається оптимальний, який є основою для прийняття управлінського рішення, результати якого відображуються в бухгалтерських документах, адже для того, щоб ефективно управляти, облік має бути спрямований у майбутнє, оскільки “передбачати” означає “попереджувати”.

За оцінкою західних бухгалтерів і аудиторів фірм, їх клієнти 90% часу та ресурсів обліку витрачають на впровадження й ведення  управлінського обліку і тільки 10% —  на фінансову бухгалтерію, або рахівництво. Проте на більшості українських підприємств це співвідношення має протилежний вигляд. Тому результати зарубіжних підприємств та аналогічних їм вітчизняних суттєво відрізняються.

Отже, один із варіантів  в розширенні можливостей бухгалтерії, яка крім характеристики фінансового стану та результатів минулої діяльності, передбачає надання інформації для прийняття управлінських рішень та рішень, спрямованих у майбутнє. А чи готова бухгалтерія до цього? Вирішуючи питання про розширення можливостей бухгелтерії, деякі фахівці основну проблему вбачають у тому, що більшість бухгалтерів і фінансистів не мають елементарної підготовки в сфері менеджменту, а також практичного досвіду. Крім того, вони повинні постійно підвищувати свою кваліфікацію в різноманітних сферах економіки. В цій ситуації чи не найбільшою проблемою є виконання в межах однієї системи суттєво різних завдань, для вирішення яких не тільки потрібні принципово різні методи підготовки інформації, а й різні типи людей з відповідною психологією, адже особливість у системі менеджменту виступає як об’єкт і суб’єкт управління, а психологія особистості — той ключ, який дає можливість сприяти підвищенню ефективності управління персоналом, а отже, і ефективності діяльності підприємства.

Фахівці в сфері управлінського обліку, з одного боку, повинні володіти трансформативними методиками, призначеними для підготовки інформації це тільки в стандартних, а й у екстремальних  умовах. З іншого обку, фінансовий і  управлінський облік мають багато спільного, зокрема облік витрат і результатів, через які вони тісно між собою пов’язані. З зв’язку з цим виникає  питання доцільності створення ще однієї паралельної служби. Очевидно, підприємству слід самостійно вирішувати, автономну чи інтегровану систему обліку створювати, головне, щоб витрати не перевищували отриманий ефект.

Перехід України до ринкових відносин різко змінив рівень нестабільності внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, що вимагає корінного  поліпшення системи обліку. Якщо раніше бухгалтерський облік орієнтувався на зовнішніх споживачів його інформації, то тепер на потреби апарату управління підприємством. З цією метою   необхідно посилити інформаційні функції обліку, організувати аналітичний облік виходячи з потреб управління. Для вирішення цього завдання необхідно вивчити запити системи управління - кому, яка інформація потрібна, в які строки та в якій формі її подавати. Потреба у співставленні витрат на виробництво і отриманого результату від реалізації продукції, формуванні собівартості продукції за центрами витрат і сферами відповідальності, ефективному використанню ресурсів та іншої економічної інформації стане визначальною в системі управління.