Особливості організація системи управлінського обліку

Витрати, пов'язані з  транспортною доставкою (в тому числі вантажно - розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів і персоналу підприємства, включаються, до відповідних елементів (витрати на оплату праці, амортизація, матеріальні витрати тощо).

Класифікація витрат на ДП “Парада” на виробництво за елементами використовується з метою:

• визначення розміру оподатковуваного прибутку;
• визначення суми національного доходу держави;
• планування витрат (складання кошторисів);
• розрахунку різних економічних показників (матеріаломісткості, трудомісткості, структури витрат на виробництво тощо).

Ця класифікація дає  відповідь на питання що витрачено  на виробництво, але не дає відповідь  на питання на яку конкретно мету зроблені витрати. Тому ця класифікація хоча і має певне значення в  економічній роботі, проте вона повинна доповнюватись класифікацією витрат на виробництво за статтями калькуляції (див.: додаток __).

Підприємство ДП “Парада” поділяється на структурні підрозділи — цехи основного і допоміжного  виробництва, дільниці, бригади. В залежності від характеру виготовленої продукції виділяють три типи виробництва: індивідуальне (на основі індивідуальних замовлень або ремонтних робіт), серійне (виготовлення окремих партій або серій виробів), та масове (виготовлення продукції в масовій кількості).

Вказані особливості  обумовлюють об'єктивну необхідність виявлення витрат на виробництво в декількох розрізах: за місцем їх виникнення (цехи, переділи), за носіями витрат (замовлення, види продукції, напівфабрикати) і т.ін.

Прямі витрати на виробництво (матеріальні ресурси, заробітна плата) плануються і контролюються центрами витрат і відповідальними особами (лінійний персонал), а непрямі витрати (витрати по утриманню і експлуатації машин і устаткування, витрати на управління) штабним персоналом (начальниками відділів і служб).

Основними завданнями управлінського обліку на ДП “Парада” є:

• нормування втрат на виробництво продукції;
• облік витрат на виробництво паралельно по багатьох напрямах (цехах, дільницях, бригадах, виробах, елементах, статтях калькуляції);
• визначення об'єктів калькулювання, калькуляційних одиниць;            
• вибір методів обліку витрат на вирооництво і калькулювання собівартості продукції;
• складання планових і звітних калькуляцій;
• аналіз відхилень від норм витрат;
• групування відхилень за причинами і винуватцями;
• забезпечення інформації для управління про відхилення від норм;                       
• визначення собівартості продукції, норми прибутку, рентабельності;
• аналіз собівартості продукції і виявлення резервів її зниження;
• автоматизація обліку, калькулювання і аналізу собівартості продукції.

Контроль за формуванням  собівартості продукції на ДП “Парада” передбачає таку систему інформації, яка при невеликих витратах повністю забезпечує апарат управління в необхідних даних для прийняття управлінських  рішень.

У зв'язку з цим виникає  необхідність планування стану об'єктів  управління, на основі детально розроблених  норм і нормативів витрат на виробництво по всій номенклатурі виробів. Норми і нормативи витрат на виробництво служать для визначенння обсягу необхідних ресурсів для запланованого обсягу випуску продукції (матеріалів, енергії, палива, заробітної плати, витрат на обслуговування і управління виробництва тощо).

Норми і нормативи  чисельності працююючих, їх професійний  склад служать для визначення  розцінок, тарифних ставок і окладів та фонду оплати праці. Відхилення від планового фонду оплати праці також фіксується у первинних документах і указанням причин і винуватців. Така інформація узагальнюється і періодично подається працівникам управління для прийняття рішень.

Непрямі витрати також  плануються в розрізі кожної статті витрат. При цьому, розробляються  кошториси витрат на місяць чи квартал. Відхилення виявляються в кінці  звітного періоду, що послаблює поточний контроль за ними протягом місяця. З  метою посилення контролю доцільно кошториси витрат розробляти по окремих структурних підрозділах підприємства і визначати відповідальних осіб за дотримання кошторису.

Система планування на ДП “Парада” адекватна системі обліку витрат на виробництво. Це забезпечити за умови розробки робочого проекту організації планування, обліку і калькулювання собівартості продукції на конкретному підприємстві.

Якщо проаналізувати фактичні дані “Звіт про фінансові  результати” на 2001 рік по ДП “Парада”, то можна відзначити.

 

Таблиця 2.2.2. Основні витрати на ДП “Парада” за 2000-2001 роки

 

	2001	2000
Адміністративні витрати	107,6	100,9
Витрати на збут	91,4	139,8
Інші операційні витрати	10,0	14,5
Фінансові витрати	31,8	16,7

 

Таким чином ми бачимо, що значно зменшилися витрати на збут та інші операційні витрати. Але поряд із цим збільшилися адміністративні та фінансові витрати.

Зменшення витрат на збут пов’язано з тією обставиною, що підприємство закупило вантажну автомашину і здійснює доставку продукції власним транспортом. Також, на зменшення цих витрат, впливають заключені угоди із підприємствами, за якими вони зобов’язуваться самостійно (власним транспортом) вивозити куплену продукцію.

Збільшення фінансових витрат, в основному, пов’язано з  подорожчанням сировини.

Операціні витрати на ДП “Парада” склали:

 

Таблиця 2.2.3. Операційні витрати на ДП “Парада” за 2000-2001 роки

 

Елементи витрат	Сума тис. грн.
	2001 р.	2000 р.
1. Матеріальні витрати	24,5	8,8
2. Заробітна плата	98,4	110,0
3. Відрахування на  соціальні потреби	35,1	39,2
4. Амортизація основних  фондів і нематеріальних активів	5,9	1,7
5. Інші витрати	45,1	95,5
6. Витрати на виробництво  — усього	209,0	255,2

 

Майже в три рази збільшилися  матеріальні витрати та витрати  на амортизацію основних фондів і  нематеріальних активів.

Зменшилися витрати  на заробітну плату, відрахування на соціальні потреби, інші витрати.

В загальному спостерігається  тенденція до зменшення операційних  витрат на ДП “Парада” (див.: додаток ___).

 

 

2.3. Складання  кошторису підприємства

 

Управління витратами — це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства.

Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат. Такими підсистемами керують відповідні структурні одиниці підприємства залежно від його розміру (відділи, бюро, окремі виконавці).

Виявлення й використання чинників економії ресурсів, зниження витрат є обов'язком кожного працівника підприємства, передусім спеціалістів і керівників усіх рівнів. Згідно з певними організаційно-технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: сировини, основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів тощо.

Установлені норми витрат — це граничні витрати окремих  видів ресурсів заданих організаційно-технічних  умов виробництва. Вони є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії і відповідно конкурентоспроможності підприємства. У процесі планування встановлюються граничні (допустимі) загальні витрати в підрозділах і в цілому по підприємству (кошториси) та на одиницю продукції. Фактичний рівень витрат обчислюється за даними поточного обліку.

Порівняння фактичних  витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з'ясовувати причини відхилень фактичних витрат від планових і відповідно стимулювати працівників підприємства до їхнього зниження.

Кошторис виробництва  — це витрати підприємства, зв'язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Отже, кошторис виробництва і собівартість загального обсягу продукції, як правило, не збігаються.

Кошторис виробництва на ДП “Парада”, узагальнюючи поелементні витрати підприємства, показує їхню ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, основні фонди), що надзвичайно важливо для аналізу факторів формування та зниження собівартості продукції (див.: додаток __ ).

Порядок розробки кошторису  виробництва може бути різним залежно  від стадії планування, стану інформаційної  бази та розміру підприємства. На стадії прогнозних оцінок величини витрат кошторис виробництва можна складати коригуванням фактичних витрат за минулий період.

Елементи фактичних  витрат коригуються на прогнозні  коефіцієнти зміни обсягу виробництва, кількості персоналу та вартості основних фондів з урахуванням закономірності динаміки витрат, імовірної зміни норм і цін (тарифів). Більш обґрунтовано кошторис виробництва обчислюється за кожним елементом на підставі планових обсягів продукції (послуг), норм і цін (тарифів). Причому на малих підприємствах таке обчислення є відразу узагальнюючим. На середніх і великих підприємствах кошторис виробництва складають, підсумовуючи кошториси місць витрат (цехів, служб, загальногосподарських витрат).

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Використання  даних управлінського обліку  для прийняття рішень і контролю

 

Основним призначенням системи обліку витрат на виробництво  на ДП “Парада” є забезпечення керівництва інформацією про використання матеріалів і заробітної плати, з метою контролю за формуванням собівартості.

Бухгалтер подає звіт для відповідного адміністративного органу підприємства щодо формування собівартості продукції, прибутковості, витрат тощо.

Працівники ДП “Парада”, які займають високі посади, орієнтуються у своїй роботі на бухгалтерські  звіти. З метою розуміння інформації, яку дає управлінський облік, вони відвідують заняття з питань організації системи інформації на ДП “Парада”.

Одним з напрямів аналізу  діяльності ДП “Парада” є аналіз конкурентних витрат і цін. Якщо появився новий конкурент на ринку, або відома фірма знизила ціну на свій товар, то необхідно реагувати на це таким чином, щоб прийняти рішення щодо закріплення на ринку цього товару виробленого ДП “Парада”.

Так, наприклад, у 2000-2001 році на ДП “Парада” було впроваджено нові моделі жіночих фартухів та штанів (див.: додаток ___), але в цей же період ряд підприємств у Польші, Угорщині та Італії стали виробляти майже аналогічні моделі, які поставлялися на Закарпаття. Проаналізувавши власні роздрібні ціни та ціни конкурентів виявилося, що продукція ДП “Паради” коштує менше ніж у конкурентів.

 

Таблиця 2.4.1. Відпускна ціна жіночих фартухів та штанів на ДП “Парада” та конкурентів

 

	Відпускна ціна на ДП “Парада” (грн)	Відпускна ціна конкурентів (грн)
Фартух жіночий	15-26	25-48
Штани жіночі	52-82	67-125

 

При проведених більш  детальних маркетингових дослідженнях виявилося, що продукцію конкурентів  купують майже у 11 разів більше. Менеджери по збуту зробили висновок, що попит на продукцію конкурентів вищій із-за оформлення та матеріалу. Тоді директор ДП “Парада” прийняв рішення про розширення штату працівників і наймання на роботу 2 дизайнерів-художників. Було оголошено конкурс і перевага надавалася особам із необхідною освітою, стажем роботи у відповідній галузі та творчим підходом до справи. Прийняття такого рішення не вплинуло суттєво на ціну виробу.

 

Таблиця 2.4.2. Зміни у собівартості жіночих фартухів та штанів після розширення штату працівників ДП “Парада”

 

Фартух жіночий (модель П-503)			Штани жіночі (модель П-401)
	Витрати (грн)		Витрати (грн)
	2000-2001	2002	2000-2001	2002
Матеріали	4,08	4,1	20,11	20,8
Обрабка матеріалів	2,1	2,1	5,8	6,0
Заробітна плата	1,5	1,7	6,13	6,4
Амортизация	0,4	0,35	2,5	2,4
Загальна сума витрат	8,08	8,25	34,54	35,6

 

 

Асортимент продукції  розглядається також з точки  зору використання виробничих потужностей. На практиці ДП “Парада” інколи буває така ситуація, коли різні види продукції мають однакову або близьку дохідність, але при цьому на одиницю продукції вимагають різної кількості годин. З метою визначення найкращого варіанту використання робочого часу і потужності підприємства розробляється план випуску продукції.