Основні напрями вдосконалення процесу мотивації

 

    Міністерство освіти і науки України

    Черкаський національний університет

    імені Богдана Хмельницького 
 

                             Кафедра менеджменту 
 
 
 

    Реферат

    на тему " Основні напрями вдосконалення процесу мотивації” 
 
 
 
 
 

    Виконала студентка 3 курсу групи ОА

                      спеціальності 6.050100

                     ННІ економіки і права

                                                 Лазаренко А. А. 

                Науковий керівник

       Россоха М. Ю. 
 
 
 

    Черкаси-2010

    ЗМІСТ 
 

    ВСТУП......................................................................................................................3

    1. Мотивація праці, як складова управління персоналом....................................5

    2. Сутність змістовних теорій мотивації праці...................................................10

    3. Вплив процесуальних теорій мотивації праці на практику управління персоналом.....................................................................................................................14

    4. Матеріальна, трудова і статусна мотивація в управлінні персоналом.........17

    5. Вдосконалення мотивації праці в нових економічних умовах.....................21

    ВИСНОВКИ...........................................................................................................25

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................26 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

     З-поміж  основних теоретичних і прикладних проблем сьогодення чільне місце  належить створенню ефективного  організаційно-економічного механізму  підвищення мотивації трудової діяльності. Про мотивацію говорять багато. Це слово увійшло в повсякденну мову, в словники ділових людей і практично у всі підручники по управлінню. В процвітаючих фірмах США, Японії, Німеччини мотивація є найважливішою функцією керівників усіх рівнів.

     Суспільна цінність досвіду країн з розвинутою ринковою економікою не тільки в тому, що створені і удосконалені ринкові  технології, але і в тому, що серед  них викристалізовувалась і одержала максимальний розвиток одна із найважливіших  технологій – мотивація.

     Актуальність  теми. В результаті переходу від централізованої до ринкової економіки в Україні необхідно створити власну економічну модель системи господарювань, в якій якомога повніше і гармонійніше поєднувалися б традиційні та ринкові атрибути, особливості національного менталітету та економіко-соціальної структури суспільства. В цих умовах значну роль має відігравати мотивація.

     Мотивація як сукупність рушійних сил, що спонукають людину до виконання певних дій, як усвідомлення прагнення до певного типу задоволення потреб до успіху ніби є «локомотивом» трудової діяльності працівників, а відтак здатна значно вплинути на соціально-економічний розвиток.

     Вивчення  проблеми мотивації трудової діяльності має теоретичне і практичне значення. Від того, як розуміє людина свою трудову діяльність і якими мотивами керується, залежить її ставлення до роботи. Тому вивчення, розуміння внутрішніх механізмів мотивації праці дає змогу виробити ефективну політику в сфері праці й трудових відносин, створити «режим найбільшого сприяння» для тих, хто прагне до продуктивної праці.

     Осмислення  проблеми мотивації розпочалось  із зародженням капіталізму. Одним  з перших почав вивчати-цю проблему Адам Сміт.

     Значний внесок у розвиток теорії і практики мотивації трудової діяльності зробили Ф. Тейлор, О. Шелдон, А. Файоль, Е. Мейо. Відомими авторами сучасних теорій мотивації на заході стали А. Маслоу, Ф. Герцберг, А. Портер, Е. Лоулер, Д. Мак-Клелланд, В. Врум та інші.

     Суттєвий  внесок у розвиток теорії і практики мотивації зробили українські вчені – В. Вольський, Г. Цехановський, М. Туган-Барановський.

     Важливість  даної проблеми, необхідність вдосконалення  мотиваційних систем на підприємстві і зумовило тему магістерської роботи.

     Мета роботи полягає у розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи мотивації на підприємстві.

     Завдання дослідження: досягнення мети передбачало формування та вирішення наступних завдань:

     – дослідити економічний зміст мотивації;

     – розглянути найважливіші теорії мотивації праці та їх використання у вдосконаленні системи мотивації праці;

     – проаналізувати необхідність вдосконалення мотивації праці в сучасний період становлення в Україні ринкової економіки.

     Об'єктом дослідження є система мотивації на підприємствах і в організаціях.

     Предметом дослідження є матеріальні і нематеріальні методи мотивації праці; кадрова політика на підприємстві, її вплив на кінцеві результати діяльності.

     Методи  дослідження. В процесі дослідження використовувались діалектичний метод (обґрунтування категорії і підходів до мотивації), метод логічного і історичного (розвиток теорій мотивації), та інші методи статистично-економічного дослідження. 
 
 
 
 
 
 

    1. Мотивація праці, як складова управління персоналом. 

    У всі часи праця була джерелом матеріальних і духовних цінностей, тому проблема спонукання людей до праці ніколи не втрачала своєї актуальності. Спроби пояснити поведінку людей і сприяти підвищенню мотивації передової діяльності робилося вже на перших етапах зародження суспільного виробництва. Згодом під різними назвами і з різних позицій науковці і практики почали досліджувати те, що сьогодні називається проблемою мотивації, тобто різноманітні аспекти активізації, заохочення, стимулювання.

    В економічній літературі поняття  «мотивація праці» перекладається неоднаково, хоча більшість його визначень багато в чому схожі. На думку одних авторів, мотивація – це свідоме прагнення до певного типу задоволення потреб, до успіху. Інші автори під мотивацією праці розуміють усе те, що активізує діяльність людини. На думку третіх, мотивація – це надія на успіх і боязнь невдачі. М. Мескон визначає мотивацію як процес спонукання себе й інших до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей організації [3, 360].

    Досить  поширеним є визначення мотивації  праці як рушійної сили поведінки, як прагнення людини до активної дії з метою задоволення своїх потреб. У кінцевому підсумку мотивація виявляється у внутрішніх стимулах до праці, прагненні досягнути найкращих її результатів. Така різноманітність визначень засвідчує, що мотивація праці – це складне і багатопланове явище, яке потребує всебічного вивчення.

    Питання про те, як зацікавити персонал у  роботі, виникло ще задовго до наукових розробок про управління персоналом. Кому з керівників минулого, сьогодення і майбутнього не хотілося б мати у своєму розпорядженні такі інструменти і технології мотивації праці, які спонукали б працівників до продуктивної роботи на свою особисту користь і користь організації. На перший погляд здається, що нічого складного в мотивації праці немає, оскільки ключові її ланки давно відомі: потреби – мотивація – винагорода. Однак не потрібно поспішати з висновками. Адже випадки вдалої мотивації праці скоріше є винятками, ніж правилами.

    Вивчення  складових теоретичних і практичних проблем мотивації праці розпочинається з розгляду категорії «потреби». Людина є біосоціальною системою, відносно автономною, високоорганізованою, яка саморозвивається, активно взаємодіє з зовнішнім середовищем, потребує постійного задоволення потреб.

    Потреби – це те, що неминуче виникає і супроводжує людину в процесі її життя, те, що є спільним для різних людей, а водночас виявляється індивідуально у кожної людини. Правомірним є і трактування потреб як стану нерівноваги, дефіциту, на усунення яких спрямовані дії людини.

    Величезна роль потреб полягає в тім, що вони спонукають людей до дій, тобто породжують інтерес до певної цільової діяльності. Характер походження потреб досить складний, але в їх основі лежать дві визначальні причини. Перша має фізіологічний характер, тому що людина як жива істота потребує певних умов і засобів існування. Друга є результатом суспільних умов.

    

    Рис. 1.1 Механізм мотивації через потреби

    Як  видно з рис. 1.1, по-перше, в основі мотиваційного механізму лежать потреби: усвідомлені (інтереси) чи неусвідомлені (інстинкти). Вони можуть бути різноманітні: від почуття голоду до службового просування. Потреби далі викликають бажання, напруження тощо. Але слід врахувати, що не всі потреби перетворюються в бажання, які, у свою чергу, не завжди викликають відповідні напруження. Звичайно, не всі дії призводять до запланованих результатів. У свою чергу, навіть заздалегідь визначені результати можуть отримати зовсім не ту винагороду, яка була обумовлена. Тому керівнику слід бути надзвичайно уважним у пошуку тих деталей мотиваційного механізму, які знижують коефіцієнт його корисної дії, продуктивності.

    По-друге, мотиваційний механізм не є таким  простим. Як це зображено на рис. 1.1 Потреби викликають певну поведінку (дії), але сама поведінка може впливати на потреби. Справа не тільки в тому, що спілкування з іншими знімає потреби підлеглих. Недосягнення запланованих результатів часто створює уявлення про недоцільність напруження, яке, у свою чергу, завдяки зворотному зв'язку провокує людину знищити рівень бажань І потреб. У системі мотивації вживається поняття «мотиватор» або «мотив», що являє собою спонукальну причину, яка зумовлює певне індивідуальне виконання. В структуру мотивів праці входять:

1. потреба, яку хоче задовольнити працівник;
2. благо, здатність задовольнити цю потребу;
3. передові дії, необхідні для отримання благ;
4. ціна – витрати матеріального і морального характеру, що пов'язані із здійсненням передової дії.

    Мотиви  праці формуються якщо:

1. в розпорядженні суспільства (суб’єкту управління) є необхідний набір благ, що відповідають соціальне обумовленим потребам людини;
2. для отримання цих благ необхідні трудові зусилля працівника;
3. трудова діяльність дозволяє працівнику отримати ці блага за меншими матеріальними і моральними витратами, ніж інші види діяльності.

    Велике  значення для формування мотивації праці має оцінка ймовірності досягнення мети. Якщо для отримання блага не треба особливих зусиль, або потрібні над-зусилля, то мотив швидше всього не формується. Мотивація праці формується тільки тоді, коли трудова діяльність є якщо не єдиним, то основним джерелом отримання благ.

    Класифікація  мотивів:

1. по змісту потреб:

• матеріальні;

• ідейні (політичні, естетичні);
2. по типу змістовної орієнтації:
• результативні;
• процесуальні;
3. по джерелу виникнення:
• соціальні;
• колективістські;
• діяльності;
• заохочувальні;
4. по видах діяльності:
• громадсько-політичні;
• професіональні;
• навчально-пізнавальні;
5. по часу виявлення:
• пасивні;
• тривалі;
• короткочасні;
6. по силі виявлення:
• сильні;
• помірні;
• слабкі;
7. по виявленню в поведінці:
• реальні;
• актуальні;
• потенційні;
8. по ступеню стійкості:
• сильностійкі;
• середньостійкі;
• слабостійкі.