Інновації на підприємстві

 

      Основна роль в проведенні інноваційної діяльності лягає на місцеві державні адміністрації, які відповідно до своєї компетенції:

      - розробляють проекти регіональних і місцевих інноваційних програм і подають їх для затвердження відповідним місцевим радам;

      - вживають заходів щодо виконання регіональних та місцевих інноваційних програм;

      - залучають підприємства, установи й організації, розташовані на підпорядкованій їм території, за їх згодою, до розв’язання проблем інноваційного розвитку регіонів, міст, населених пунктів;

      - доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам або комунальним інноваційним фінансово-кредитним установам проведення конкурсного відбору інноваційних проектів місцевих інноваційних програм  і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених у відповідному бюджеті;

      - готують і подають відповідним радам пропозиції щодо створення комунальних спеціалізованих інноваційних фінансових-кредитних установ для фінансової підтримки інноваційних програм;

      - подають пропозиції спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стосовно включення інноваційних проектів за місцевими програмами до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із державного бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи.

      З метою ефективної концентрації науково-виробничого  потенціалу на реалізації пріоритетних проблем, які вимагають акумуляції значних інвестицій розробляються  науково-технічні програми. Розроблені програми дозволяють комплексно вирішити галузеві, міжгалузеві, регіональні та державні проблеми і базуються на основі розроблених прогнозів. Прогнозування є найважливішою функцією державного регулювання інноваційної діяльності і служить інформаційним середовищем для формування державних науково-технічних пріоритетів і розробки відповідальних науково-технічних програм. У прогнозі повинні бути погодженні напрямки розвитку всіх галузей національної економіки.

      Сьогодні  у роботі над прогнозами необхідно  враховувати: нову політичну та економічну ситуацію; регіоналізацію економіки; перехід на ринкові відносини і звуження сфери державного регулювання; зміну пріоритетів і механізму інноваційної діяльності; господарську самостійність підприємств і організацій; зміну структури власності; загострення проблем екології; енерго- та ресурсозбереження; необхідність формування перспективного інноваційного потенціалу і його ефективне використання.

      Конкурсно-контрактна система створення науково-технічної  продукції дозволяє ефективно використовувати  кошти, призначені для реалізації науково-технічних програм. Залучення до складу конкурсної комісії висококваліфікованих експертів дає можливість об’єктивно встановити науково-технічний рівень і можливості тих, хто претендує на отримання замовлень щодо створення науково-технічної продукції, обрати на альтернативній основі розробника, який забезпечить оптимальні параметри розробки.

      Для проведення конкурсу розробляється  положення,  у якому ініціатор  конкурсу встановлює вимоги до документації і терміни її подання; критерії оцінки пропозицій, що надійшли на конкурс порядок їх розгляду. При проведенні відкритих конкурсів оголошення публікується за 1 – 3 місяці до його проведення.

      При оцінці пропозицій учасників конкурсу незалежні експерти приймають до уваги як техніко-економічні параметри  розробки, так і організаційно-комерційні умови (вартість, терміни, ціна робіт, можливості залучення кваліфікованих субпідрядників, надійних постачальників). Конкурсний вибір розробника проводиться в закритому порядку, незалежно від виду конкурсу. Учасники конкурсу можуть запрошуватися комісією для пояснення своїх підходів до вирішення проблеми. Всі учасники сповіщаються про прийняття або відхилення їхніх пропозицій у письмовому вигляді.

      Час від часу доцільно проводити комплексні статистичні обстеження для отримання даних, що характеризують науковий потенціал, результати роботи наукових організацій, стан інноваційної та патентно-ліцензійної роботи підприємств та організацій України. Це, зокрема, дані по структуру наукових організацій, чисельність та структуру кадрового потенціалу, матеріально-технічну базу науки, обсяги фінансування наукових досліджень та розробок, впровадження нововведень в промисловості та вплив інноваційної діяльності на кінцеві результати роботи промислових підприємств і оновлення продукції, надходження та використання об’єктів промислової власності, продаж ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності, освоєння нових видів продукції на основі закуплених за кордоном ліцензій, охорону промислової власності тощо. Обстеження слід робити як в цілому по країні, так і в розрізі її регіонів, галузей економіки та наук, міністерств, типів організацій та секторів науково-технічної сфери.

      Статистичні обстеження та аналіз їх матеріалів здійснює відділ статистики науково-технічного прогресу управління статистики інвестицій та будівництва Головного управління статистики виробництва Держкомстату України. Статистичне вивчення НТП дає уявлення про рівень інноваційної активності України. Інноваційна активність – необхідна умова економічного росту і підвищення якості життя, а тому займає центральне місце в реалізації інноваційної політики держави. Показниками інноваційної активності є обсяг національних витрат на НДДКР по відношенню до ВВП і виробничих інвестицій. Іншими показниками служать, наприклад, кількість патентів і ліцензій, сальдо зовнішньої торгівлі, ресурсоємкість продукції.

        Інноваційна активність на макрорівні обумовлена економічним і науково-технічним потенціалом країни, духовним станом суспільства, його спроможністю сформулювати національну інноваційну доктрину, стратегію науково-технічного розвитку, визначити напрямки і форми інноваційної політики, сконцентрувати ресурси на її реалізації. Інноваційна активність неможлива без розвитку ринку і конкурентного середовища. [5]                          

           

      РОЗДІЛ 2.

      ОРГАНІЗАЦІЙНО- ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВОВВЕДЕНЬ ТзОВ «ПОЛІНЕО»

      2.1. Загальна характеристика ТзОВ «ПОЛІНЕО» 
 

      Товариство  з обмеженою відповідальністю «Полінео»  створено згідно з рішенням Зборів Учасників від 20 травня 1994 року. Згідно зі Статутом передбачені такі види діяльності:

      - використання сучасних технологій, в т.ч. голографії для захисту цінних          паперів, бланків суворої звітності і товарів;

      - виконання робіт пов’язаних із захистом інформації;

      - виробництво продукції виробничо-технічного призначення;

      - рекламно-видавнича діяльність, виготовлення поліграфічної та упаковочної продукції;

      - оптова та роздрібна торгівля.

      Товариством здійснюється зовнішньоекономічна  діяльність в порядку, встановленому  чинним законодавством (протягом останнього року встановлені контакти з виробниками упаковочних матеріалів та друкарнями).

      На  протязі останніх років фірма  провела пошук альтернативних можливостей, застосувала масу заходів для  визначення свого місця на ринку  та його зайняття.

      Першими кроками на початку створення товариства була розробка обладнання для виробництва голограм. До детальної розробки були задіяні спеціалісти в даній галузі. Результатом робіт стала поява комплексу обладнання для запису оригіналу голограм, обладнання для виготовлення нікелевих матриць, з котрих проводять тиснення голограм на плівку, обладнання для тиснення на полімерних плівках: ПВХ та поліестер.

      Першими замовниками такої продукції  у вигляді рекламних голограм стають заводи: «Електрон» м. Львів, «Оріон»  м. Черкаси, «Лорта» м. Львів.

      Паралельно  розробляються проекти реклам для  чеської фірми-виробника лікерів, але подальшого розвитку співробітництво  не мало.

      В середині 90-тих років на українському ринку з’являється новинка: голографічні плівки для гарячого тиснення. Ці плівки можна було впресовувати в папір, пластмасу і т.д. У порівнянні  з золотою фольгою «Ювілейна», яка використовувалась на території СРСР протягом десятиліть, вона вигідно відрізнялась як за якістю, так і за експлуатаційними характеристиками. Таким чином, в плівки для гарячого тиснення були реальні перспективи щодо зайняття провідних позицій на ринку та подальшого витіснення золотої фольги з вжитку.

      «Полінео» відразу підхоплює ідею використання товару- новинки   на вітчизняному ринку. Підприємством через українських посередників було придбано тайванські верстати, які забезпечували зварку кульків та тиснення. За допомогою цього обладнання розпочинається виробництво:

      - етикеток;

- упаковок для панчішних виробів;

- ярликів;

- голограм для захисту документів суворої звітності.

      Серед клієнтів слід відмітити ВАТ «Хутрофірма Тисмениця », для якої розробляються рекламні календарі, брошури, ярлики на вироби; СП «ЕСТЕР»; ВАТ «Хуст», для яких виробляли упаковку; ВАТ «Сокальська панчішна фабрика». Певна частина оплати голографічної продукції йде через бартер, поступово обсяги замовлень скорочуються через невиправдано високі витрати на виробництво, малі обсяги замовлень та фінансову кризу багатьох крупних фірм-замовників, які після розпаду СРСР втратили велику частку ринків збуту.

      Використовуючи  фольгу німецької фірми «RoxFoils», «Полінео» розпочинає розробку етикеток пива для Бузького пивного заводу. Друкує етикетки львівська друкарня. Ці етикетки стали першою упаковочної продукцією, виготовленою підприємством.

      Паралельно  запускається виробництво обкладинок з поліпропілену для зошитів. Випуск носив сезонний характер.

      В передсвятковий період розпочинається інша за специфікою діяльність. «Полінео»  отримує замовлення від профспілок Західної України на поставку дитячих подарунків на новорічні свята. Підприємству вдається поєднати випуск упаковки двох видів (картонні коробки з тисненням та поліпропіленові пакети)  з наступним комплектуванням подарунків. Для виконання цих робіт орендується додаткове приміщення, на тимчасову роботу приймаються 2 бригади робітників, які по 9 -10 годин на добу займаються фасуванням подарунків.

      На  замовлення клієнтів наприкінці року підприємство займається розробкою  та випуском сертифікатів з тисненням  для АТ «Світоч», Львівського Холодкомбинату та ЗАТ «Тур комплекс» .

      Згодом  підприємство знову повертається у  сферу упаковки, на цей раз рулонної, яка використовується для упаковки кондитерських виробів, морозива. Поступово  налагоджуються зв’язки з фірмами  Дніпропетровська, Києва, Харкова та інших міст.

      Першими замовниками стають:

      - Запорізька кондитерська фабрика;

- Донецька  кондитерська фабрика;

- ВАТ «Житомирські ласощі»;

      - Кіровоградська кондитерська фабрика;

- ВАТ «Житомирський маслозавод»;

- ВАТ «Дніпропетровський холодокомбінат»;

- Миколаївська кондитерська фабрика;

- ВАТ «Бердичівський маслозавод»;

- Львівська кондитерська фабрика «Світоч».

      З більшістю з них співробітництво  триває досі. Протягом всього свого  існування підприємство бере активну  участь у багатьох виставках , присвячених упаковці, входить в Клуб Упаковщиків.

      В 1999 році Житомирський маслозавод придбав лінію по виробництву заморожених соків. Новий товар вимагає упаковку. На даний момент «Полінео» веде переговори щодо поставки останньої заводу виробнику.

      Для забезпечення безперебійного механізму роботи, виключення функції дублювання, підприємство потребувало створення чіткої організаційної структури, яка включала би оптимальну кількість працівників потрібного фаху, виходячи з наявних потреб в них. Тому не дивно, що протягом років вона постійно змінювалась, вдосконалювалась. На даний момент організаційна структура має вигляд: 

Організаційна структура підприємства 

      

      Рис. 2.1 

      У більшості випадків на уподобання кінцевих споживачів, а значить і на їх попит впливає не тільки якість товару та схильність задовольняти потреби, а й товарний вигляд, тобто упаковка. Через це в багатьох країнах упаковочна промисловість стала однією з найбільш важливих.