Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2011 в 17:48, курсовая работа
Об'єктом дослідження є організація системи управлінського контро-лю на підприємстві ТОВ «Олена».
Предмет дослідження - сфери застосування інструментів управлінсь-кого контролю на підприємстві.
Метою курсової роботи є обґрунтування сфер застосування інстру-ментів управлінського контролю і розробка практичних рекомендацій щодо оптимізації системи управлінського контролю на підприємстві.
1.2.2. Інструменти управлінського контролю
Існують різні підходи до класифікації засобів управлінського контролю. Д.е.н. Євген Попов (Інститут економіки уральського відділення РАН) класифікує по 2 критеріям:
Таблиця 1.1 - Інструментарій контролю по сферах застосування
|
Рис. 1 Типологія інструментів контролю по періоду дії
Відзначимо, що слідує ретельним чином зважувати необхідність впровадження того або іншого інструменту. Наприклад, навряд чи підприємству, що діє на монопольному ринку (або в умовах олігополії), потрібні інструменти для детального аналізу конкурентів. У подібних випадках система бюджетування є найбільш відповідним методом планування. Використання ж такої системи в компаніях, повністю залежних в здобутті доходів від творчого потенціалу співробітників, часто дає негативний ефект із-за зниження мотивації.
По іншій класифікації фірми широко використовують дві форми контролю: фінансовий (як основа загального управлінського контролю) і адміністративний) [9].
На практиці усю сукупність інструментів контролю поділяють на три групи:
Складовими елементами фінансового контролю (табл. 1.2) є:
Табл. 1.2. - Основні складові системи фінансового контролю
| Фінансовий контроль | ||
| Фінансовий аналіз | Бюджетування | Аудит |
| Аналіз фінансової звітності | Внутрішній аудит | |
| Аналіз фінансових коефіцієнтів | Зовнішній аудит | |
| Аналіз беззбитковості | ||
Фінансовий аналіз також можна розглядати як складну підсистему, де основними інструментами є:
Аналіз фінансової звітності організації. Для оцінки та контролю діяльності організації застосовують такі документи фінансової звітності:
Баланс. Концепцію балансу можна описати як “фотокартку” фінансового стану фірми на певний момент часу. В балансі засоби фірми згруповані з одного боку за їх складом і розміщенням, а з іншого – за джерелом їх формування. Отже, він відбиває співвідношення між ресурсами фірми та їх забов’язаннями. Зобов’язання бувають: а) перед кредиторами (пасиви); б) перед власниками часток його фірми. Баланс використовується в процесі фінансового аналізу як: - засіб контролю можливостей організації виконувати свої поточні зобов’язання шляхом конвертації активів у готівку; - інструмент, який надає картину загального фінансового стану фірми; - документ, з якого можна отримати первинну інформацію для розрахунків стандартних фінансових коефіцієнтів.
Звіт про прибутки і збитки дозволяє аналізувати фінансову діяльність фірми впродовж певних періодів часу. За допомогою цього документу контролюється прибутковість фірми. Крім того, він дозволяє контролювати /порівнювати/: - прибутки поточного періоду з попереднім; - витрат и поточного періоду з попереднім; і на закладі цього робити висновки щодо проблем фірми. Звіт про прибутки і збитки містить первинну інформацію для розрахунків стандартних фінансових коефіцієнтів.
Звіт про рух готівки дозволяє зробити попередні висновки щодо рівня платоспроможності фірми.
Характеристика
інструментів аналізу фінансової звітності
наведена у табл 1.3.
Таблиця 1.3 - Характеристика інструментів аналізу фінансової звітності
| Назва інструменту | Сфери контролю |
| Аналіз балансу | - попередня оцінка
можливостей організації виконувати свої
поточні зобов’язання;
- визначення загального фінансового стану організації |
| Аналіз звіту про прибутки та збитки | - зіставлення прибутків
і збитків організації;
- зміна прибутків і витрат поточного періоду проти попередніх |
| Аналіз звіту про рух готівки | - контроль надходжень
грошей в організацію з усіх джерел та
їх виплат за зобов’язаннями організації;
- попередні висновки щодо рівня ліквідності організації |
Аналіз стандартних фінансових конфіцієнтів. Будь-який взятий окремо показник балансу або інших документів фінансової звітності ще мало чого вартий. Але якщо ці показники співставити, з’являється можливість значно глибшої оцінки фінансової діяльності фірми. Такий підхід дозволяє: порівнювати результати фінансової діяльності фірми з попередніми періодами, визначати зміни, встановлювати тенденції; порівнювати фінансові результати діяльності однієї фірми з результатами діяльності інших фірм (див. табл. 1.4)
Таблиця 1.4. - Характеристика фінансових коефіцієнтів
| Характеристика фінансових коефіцієнтів | Сфера контролю | Різновиди | Характеристика |
| Коефіцієнти ліквіності | Здатність організації сплатити свої боргові забов'язання за рахунок власних активів | -чистий оборотний капітал | - обсяг коштів,
що не потребують |
| - коефіцієнт по-точної ліквід-ності | - частка короткострокових
зобов'язань, яку організація
може сплатити за рахунок | ||
| -коефіцієнт термінової ліквідності | - частка короткострокових
зобов'язань, яку організація
може сплатити за рахунок | ||
| Коефіцієнти ліквідності | Використання запозичених коштів | - коефіцієнт за-боргованності | - частка залучениз
засобів у загальній сумі |
| -коефіцієнт спі-ввідношення залучених і власних коштів | - частка залучениз засобів у власному капіталі (здатність організації повернути борги за рахунок власного капіталу) | ||
| Коефіцієнти прибутковості (рентабельнос-ті) | Здатність організації отримувати прибуток на вкладений капітал | -коефіцієнт ва-лового прибутку | - рівень прибутковості
на кожну грошову одиницю |
| -коефіцієнт операційного прибутку | - прибутковість
виробничої діяльності | ||
| -коефіцієнт чистого прибутку | - реальна прибутковість організації (із компенсацією ризику вкладення капіталу) | ||
| -окупність інве-стицій | - ефективність
управління фінансами | ||
| -окупність власного капіталу | - прибутковість
вкладення коштів в данну |
Бюджетування - один із основних засобів планування і контролю за діяльністю підрозділів в організації. Бюджетами визначаються як планові, так і фактичні показники витрат (грошові кошти, активи, сировина і ресурси, заробітна плата) структурних одиниць організації. Цілі аналізу виконання бюджетів: точне вимірювання дійсного стану справ; порівняння результатів діяльності різних підрозділів і рівнів управління за різні проміжки часу. Недоліки бюджетного контролю: орієнтація переважно не на результати, а на витрати; можливість перевитрачання коштів запланованого бюджету.
Аудит – незалежна формальна засвідчення фінансових звітів і операційних видів діяльності організації. Розрізняють зовнішній (проводиться зовнішньою незалежною аудиторською організацією і спрямований на перевірку фінансової звітності) і внутрішній аудит (додатково оцінює операційну діяльність організації і опрацьовує рекомендації щодо її удосконалення).
Інструменти операційного контролю.
На практиці широко використовують такі інструменти операційного контролю:
Графік Гантта – інструмент розробки графіків виробничих процесів і контролю за їх виконанням, що дає можливість швидко оцінити стан виробничого процесу.
Мережеві графіки. Мережеве планування та управління (МПУ) –специфічний метод планування та управління проектами шляхом застосування мережевих графіків. Система МПУ дозволяє: формувати календарний план виконання комплексу робіт; мобілізувати часові, трудові, матеріальні та грошові ресурси; управляти комплексом робіт за принципом "провідної ланки" із прогнозуванням та попередженням можливих зривів у ході робіт; підвищити ефективність управління шляхом чіткого поділу відповідальності між керівниками різних рівнів та виконавцями.
Метод оцінки та перегляду планів (PERT) – це метод складання виробничого графіку, при якому виробничий процес розбивається на окремі операції з наступним аналізом їх послідовності і ролі кожної в загальному процесі. Операції можуть здійснюватись як одночасно, так і послідовно. Далі визначається час, необхідний для виконання кожної операції. На основі цього складається таблиця. Найдовший шлях називають критичним шляхом, оскільки саме він визначає тривалість усього виробничого процесу. Знання критичного шляху необхідно для того, аби сконцентрувати зусилля на його удосконаленні, оскільки він показує найбільш важливі етапи процесу[10].