Аналіз аудиту

Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками, покупцями  і підрядчиками та інші розрахункові відносини у бухгалтерському  обліку і звітності відображають у сумах, звірених взаємно і оформлених відповідними актами. Аудитор перевіряє їх достовірність за даними рахунків бухгалтерського обліку "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки з покупцями та замовниками", "Розрахунки по претензіях", "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та ін.

Курсові різниці за операціями у іноземних валютах визначаються як різниця між оцінкою валютних активів та пасивів на дату відображення їх у бухгалтерському обліку і на дату фактичного здійснення розрахунку (надходження або сплати коштів) за курсом Національного банку України і відображаються у прибутках і збитках окремо.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції, робіт, послуг і товарів визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без акцизного збору, податку на додану вартість і витратами на виробництво та реалізацію. У торговельних організаціях виручка від реалізації є сумою торговельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари. Аудитор перевіряє правильність відображення прибутку (збитку) у балансі (ф. № 1) і звіті про фінансові результати та їх використання (ф. № 2) за даними аналітичних і синтетичних регістрів на рахунку "Прибутки і збитки", Головної книги, рішень зборів засновників та ін.

Усі статті балансу повинні  бути підтверджені матеріалами інвентаризації, яка провадиться не раніше від жовтня місяця поточного року, тому аудитор перевіряє правильність їх оформлення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку. За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновок про достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві. Достовірність звітності, що публікується, підтверджується аудиторською організацією, аудитором.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві покладена на головного бухгалтера відповідно до нормативних документів про бухгалтерський облік. Аудитором встановлюється, чи є в бухгалтерії розподіл обов'язків між окремими працівниками і структурними підрозділами бухгалтерії, наявність плану удосконалення обліку відповідно до розвитку технічного прогресу на підприємстві. Одночасно перевіряють, як підвищується професійна і ділова кваліфікація працівників обліку. Аудитор також визначає відповідність фактичної наявності працівників обліку штатній чисельності, укомплектованість і плинність працівників обліку, додержання трудової дисципліни. Одночасно з перевіркою рівня методичної роботи аудитор з'ясовує, чи проводяться семінарські заняття з працівниками щодо удосконалення обліку, чи забезпечені працівники обліку необхідними інструктивними і законодавчими актами і спеціальною літературою з питань обліку, контролю, економічного аналізу, застосування обчислювальної техніки.

Аудитор також з'ясовує, чи ознайомлені працівники бухгалтерського обліку з усіма ділянками роботи з обліку діяльності підприємства і чи можуть вони взаємозамінятися, а також перевіряє організацію раціоналізаторської роботи серед працівників обліку. Окремо вивчає питання, як молоді кадри висувають на відповідальні ділянки облікової роботи.

Перевірка доброякісності звітності  і своєчасності її подання вищій організації і відповідним державним органам провадиться аудитором на підставі нормативних актів про бухгалтерські звіти і баланси. При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваження податкових служб, пропозиції і рішення вищої організації, фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітності, зокрема з'ясовує, чи внесені корективи до балансу, зроблені при затвердженні звіту за минулий рік. Встановлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників і акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподіл прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.

Аудитором вивчаються всі  зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходять на підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з'ясовують, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшення фінансово-господарської діяльності.

3.2 Аудит балансу підприємства

Бухгалтерський баланс являється  одним з головних джерел при проведенні аудиту фінансового стану підприємства. Зважаючи на велику кількість статей балансу необхідно виділити рохрахунки по заробітній платі, так як це одна з головних статей балансу, тому що на кожному підприємстві, незважаючі на форму власності, ця стаття обов’язково заповнюється.

Аудит оплати праці починається  з перевірки розрахунків з  робітниками і службовцями по оплаті праці з встановленням  відповідності показників аналітичного обліку по рахунку 70 з записами в  головній книзі і бухгалтерському  балансі на одну і ту ж дату. Для  цього звіряється сальдо по рахунку 70 на перше відповідного року в Головній книзі і в балансі підприємства.

Упевнившись, що дані Головної  книги і баланса співпадають  можна продовжити подальшу звірку. Для йього порівняємо дані Головної книги і зводом нарахувань і уримань.

3.3 Аудит дебіторсько-ередиторської заборгованості

На сучасному етапі  Україна переживає економічний  кризис, який має всеоб’ємлючий характер.  Одним із атрибутів економічної кризи являється кризис платежів, який проявляться у тому,  що підприємства не здійснюють  платежі одне одному за товари,   работи і  послуги. Цей  процес супроводжується ростом дебіторсько-кредиторської заборгованості при  розрахунках  між  суб’єктами  підприємницької діяльності. Постійно зростаюче   переливання  оборотних засобів у запаси - це безумовно суттєва причина росту кредиторської заборгованості.  В цих запасах  заховано збитковість підприємств Укрїини.  На збільшення  запасів також впливають інфляційні очікування.  Ймовірно, що значна доля того,  що числиться в  запасах, у дійсності  давно перероблена і  не  один раз   продана,  і все в тому ж безподатковому секторі.  А гроші за ці запаси дійсно,  реально не сплачені.  Частина з "тіньових "  коштів недоотримана бюджетом,  звідси ще одна причина неплатежів вцілому.

    Кредиторська  заборгованість складається   із  боргів  підприємства іншим  підприємствам,  організаціям або  окремим особам,   наприклад,  постачальникам - за отримані,  але  не оплачені сировину і   матеріали, підрядникам - за виконані  роботи і  надані   послуги,   які також не оплачені.  Кредиторами  можуть виступати і окремі  особи, якім підприємство за  що небудь заборгувало грошові  суми,   наприклад,  утримало  аліменти,  але ще не перерахувало  їх  отримувачам. 

Заборгованість по утриманим,  але ще не перерахованим сумам  податків також разглядається, як кредиторська  заборгованість. Тимчасову нехватку засобів підприємство покриває за рахунок  банківських кредитів - так виникає ще один вид кредиторської  заборгованості підприємств.

  Дебіторськая заборгованість  складається з боргів перед  підприємствами покупців - за відгружену  їм,  але не оплачену ними  продукцію,  наприклад,  сировину  і матеріали,   а  також   із  боргів  перед підприємством  замовників - за попередньо сплачені  і  не виконані  роботи і  не надані послуги. 

    Підприємство  може  одночасно мати кредиторську  і  дебіторську заборгованості.  Покривати одну заборгованість  іншою  забороняється.  Дебіторська  заборгованість показується в   активі,   кредиторська - в пасиві  бухгалтерского баланса. 

    Мета і задачи  аудиту дебіторсько-кредиторської  заборгованості-

це виявлення подібних недоліків,  якщо вони мають місце  в балан-

сі; визначення  достовірної  інформації про  дебіторсько-кредиторську заборгованість і перевірка правильності її віднесення  з метою недопущення  безпідставного зменшення оподаткованого  прибутку підприємств, тобто,    перевірка  законності  операцій  з дебіторсько-кредиторською заборгованістю.

    Призначення аудиту  дебіторсько-кредиторської заборгованості - допомогти підприємству сформулювати  рекомендації і  визначити   заходи по ліквідації заборгованості  не лише як засобів покращення  розрахункових операцій,  але  і фінансового положення підприємства.  А в державних масштабах з’являється можливість ліквідувати ланцюг неплатежів, тобто  обминути платіжну кризу .

Дебіторська і кредиторська заборгованість може виникати  в результаті здійснення розрахунків, які по своїй  економічній суті поділяються:

- розрахунки по товарним  операціям (рахунки 45, 60, 61, 62, 63);

- розрахунки по фінансовим  зобов’язанням (рахунки 65, 68, 69);

- розрахунки з працюючими (рахунки 70/2, 71, 72, 73, 76).

Якщо підприємство застосовує касовий метод визначення моменту  реалізації, облік відвантаженої  продукціїї по фактичній собівартості, а також закінчених і прийнятих  у встановленому порядку етапів робіт в сумі фактичниїх витрат здійснюється по дебету рахунка 45 «Товари відвантажені, виконані роботи  і послуги» , де і виникає ДЗ по перерахованим фактам.  КЗ  на  рахунку 45 бути не повинно.

Якщо підприємство застосовує метод визначення моменту реалізації по факту відвантаження власності, облік відвантаженої продукції, виконаних робіт і наданих  послуг ведеться на рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". ДЗ виникає по відвантаженій , але  не оплаченій продукції, по виконаним  і наданим, але не сплаченим послугам. Кредиторська заборгованість (КЗ) виникає при попередній оплаті , отриманій від покупця і замовника, а також по повернутій покупцями оплаченої ними продукції.

На рахунку 60  "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" дебіторська заборгованість (ДЗ) виникає по попередній платі постачальнику за непоставлення ТМЦ (матеріали в дорозі). КЗ виникає по отриманим від постачальника, але не оплачених йому ТМЦ, по невідфактурованим поставкам.

На рахунку 62 "Розрахунки по авансам" ДЗ виникає по сумам  виданих постачальникам і підрядчикам  авансів, КЗ - по сумам отриманих  від покупців і замовників авансів. 

На рахунку 63 "Розрахунки по претензіям" ДЗ виникає по виставленним, але не сплаченим претензіям, по штрафам, пеням, неустійкам, по помилково  знятим з розрахункового рахунка  сумам. КЗ виникає по отриманим  претензіям,  по помилково зарахованим на розрахунковий  рахунок сумам.

На рахунку 70 "Розрахунки по оплаті праці" субрахунок 2  "Депонована зарплата" КЗ  (депонентська заборгованість)  виникає по сумам не виданої депонованої  заробітної плати. ДЗ на рахунку  70  бути не повинно.

На рахунку 71 "Розрахунки з підзвітними особами" ДЗ виникає  по сумам, виданим під звіт, по яким не дано звіту. КЗ виникає по сумам  перевитрат підзвітної особи, не відшкодованих  йому на дату складання балансу.

На рахунку 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків" ДЗ виникає по сумам, що підлягають відшкодуванню з винних осіб за  недостачу грошових коштів і ТМЦ,  а також порчу (брак, лом) і збитки (від простоїв,   неправильних витрат підзвітних сум, штрафи,  пені,  неустійки) і по іншим  сумам збитків, відшкодованим по закону винними особми.  КЗ виникає тоді, коли нестачу віднесли на винну особу, але потім суд відмовив по утриманню з неї. КЗ по рахунку 72 бути не повинно.

 На рахунку 73 "Розрахунки  з робітниками і службовцями  по інших операціях" ДЗ виникає  по сумам, наданим для розрахунків  за товари, які придбані в кредит, по ссудам на індивідуальне  житлове будівництво, по ссудам  на будівництво садових будинків,  по ссудам молодим сім’ям. Сальдо  по рохунку 73 повинно бути дебетовим.  КЗ означає надлишкові внески  на погашення боргів, ці суми  потрібно повернути особам, які  помилково сплатили їх підприємству.

На рахунку 76 "Розрахунки з дебіторами и кредиторами"  ДЗ виникає по сумам належащих  підприємству платежів від кооперативних  і суспільних підприємств по проданим основним засобам, по нарахованій квартплаті і внескам батьків в дитячих  дошкільних установах, по орендній плате  за надані в оренду нежтлові приміщення. КЗ виникаэ  по сумам, утриманим із зарплати  робітніків, по виконавчим листам, транспортним і профсоюзним організаціям.

    На рахунках 65,  68,  69 ДЗ виникає по переплаті,  КЗ -  по  заборгованості відповідно  позабюджетним організаціям,  бюджету   і органам соцстраху.

Всю ДКЗ можна згрупувати за видами:

1.  Виправлена або   нормальна, обумовлена порядком  розрахунку.

2. Невиправдана або   просрочена, яку можна поділити  на:

- реальну до отримання;