Аналіз аудиту

    

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Фінансова звітність підприємства як об’єкт аналізу і аудиту
2. Методика аналізу фінансового стану підприємства
1. Загальний аналіз фінансового стану підприємства
2. Аналіз платоспроможності підприємства
3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

3.  Методика аудиту фінансової звітності

3.1 Теоретичні основи аудиту фінансової звітності підприємства

3.2 Аудит балансу підприємства

3.3 Аудит дебіторсько-кредиторської заборгованості

3.4 Аудит фінансових результатів підприємства

5. Документальне забезпечення аудиту

4.   Практика

Висновки

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта являється предметом уваги  широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує економічний аналіз, за допомогою якого можна об’єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об’єкта, що аналізують : охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обґрунтовані рішення.

Економічний аналіз являє собою процес, побудований на вивченні даних про фінансовий стан підприємства і результатах його діяльності в минулому з метою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності. Таким чином, головною метою економічного аналізу є зниження неминучої невідомості, пов’язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих на майбутнє.

Економічний аналіз дає можливість оцінити:

1)майновий стан підприємства;

2)степінь підприємницького ризику, наприклад, можливість погашення зобов’язань перед третіми особами;

3)достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій;

4)потребу в додаткових джерелах фінансування;

5)здатність до нарощування капіталу;

6)раціональність залучення займаних коштів;

7)обґрунтованість політики розподілу і використання прибутку;

8)обґрунтованість вибору інвестицій та ін.

Сучасний економічний  аналіз має певні відмінності  від традиційного аналізу фінансово-господарської  діяльності. Насамперед це пов’язано із зростаючим впливом зовнішнього середовища на роботу підприємства. Посилилась залежність фінансового стану господарського об’єкту від зовнішніх економічних процесів, надійності контрагентів (постачальників і покупців), ускладнення організаційно-правових форм функціонування. В результаті інструментарій сучасного економічного аналізу розширюється за рахунок нових прийомів і засобів, які дозволяють враховувати ці явища.

Не дивлячись на значну невизначеність в роботі підприємств, в останній час посилюється роль прогнозного аналізу, який дозволяє складати бізнес-плани.

Намагаючись вирішити конкретні  питання і отримати кваліфіковану оцінку фінансового положення, керівники підприємств все частіше прибігають до допомоги економічного аналізу. При цьому, як правило, вже не задовольняються констатуванням величини показників звітності, а розраховують отримати конкретне заключення про достатність платіжних засобів, нормальних співвідношень власного і залученого капіталу, швидкості обігу капіталу і причинах її зміни, типах фінансування тих чи інших видів діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОБ’ЄКТ АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ

 

На сьогоднішній день в  Україні утворилась нова економічна система, що побудована на ринкових відносинах. Якісні зміни торкнулися всіх ділянок управління, в тому числі і бухгалтерський облік. Для здійснення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних інформаційних систем.

У бухгалтерському обліку одночасно поєднуються три види управлінських робіт, завдяки чому бухгалтерський облік виконує три самостійні функції: інформаційну, контрольну, та аналітичну. Діяльність кожного підприємства в першу чергу будується на раціональній організації бухгалтерського обліку, від цього залежить  обґрунтований розподіл грошових коштів, рентабельність та платоспроможність підприємства, а також багато інших показників.

Отже, бухгалтерський облік є основним і єдиним видом обліку, за допомогою якого фіксація роботи підприємства здійснюється в цілому, як сукупності.

Особливе місце в прийнятті  управлінських рішень займає бухгалтерська  звітність, на підставі якої розрахувати  такі важливі для підприємства коефіцієнти, як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності та інші.

Бухгалтерська звітність  підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Звітність підприємства складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України , погодженими з Мінстатом України.

Бухгалтерська звітність  повинна бути подана підприємством  не пізніше встановленого строку.

Відповідно до діючого  порядку до складу бухгалтерської звітності, не залежно від того, за який час вона складається, обов’язково входить баланс.

На практиці більшість  підприємств щомісячно складає  для своїх потреб бухгалтерський баланс та різні форми, що потрібні для оперативного керівництва.

За нормативними актами, діючими в більшості країн світу, підприємства повинні подавати бухгалтерську звітність обов’язково один раз на рік за результатами діяльності.

За рік кожне підприємство повинне подати бухгалтерську звітність  у такому обсязі:

-баланс підприємсва - форма №1

-звіт про фінансові  результати та їх використання - форма №2 

-звіт про фінансово-майновий  стан підприємства – форма  №3 

До річного бухгалтерського  звіту обов’язково додається пояснювальна записка, в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий та майновий стан.

Бухгалтерські звіти - баланси та інші форми фінансового звіту складаються та подаються у відповідному складі та у встановлені строки в органи , які визначено законодавством.

Бухгалтерський  баланс складається  на підставі бухгалтерських записів, підтверджених виправдовувальними документами. Вихідними для складання бухгалтерського балансу є головна книга, данні оборотних відомостей за синтетичними та аналітичними рахунками.

Розгляд і затвердження балансів ( звітів ) виконуються відповідно до діючого законодавства.

Організація, яка приймає баланс, виявляє помилки і вносить правки з повідомленням. Правки вносяться в баланс за грудень звітного року. Виявлені помилки після затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансі за січень наступного року.

Журнально-ордерна форма  обліку застосовується на багатьох підприємствах народного господарства України.

Ця форма бухгалтерського  обліку основана на принципі накопичення  даних первинних документів в розрізі, які забезпечують синтетичний і аналітичний облік засобів і господарських операцій по всім розділам бухгалтерського обліку.

У випадку необхідності отримання  аналітичних даних використовуються допоміжні відомості. Підсумкові дані переносяться в журнал-ордери.

Всі журнал-ордери і допоміжні  відомості побудовані по кредитовій ознаці регістрації господарських  операцій по синтетичним рахункам. Синтетичні дані регіструються по даних первинних документів тільки по кредиту відповідних рахунків і кореспонденції з дебітованими рахунками.

Підсумкові дані журнал-ордерів  в кінці місяця переносяться в  Головну книгу .

Сума дебетових оборотів в Головній книзі повинна відповідати  сумі кредитових оборотів , так як і сальдо відповідно повинні бути рівними.

Сальдовий баланс складається  за даними Головної книги з використанням  в необхідних випадках окремих показників із облікових регістрів.

На багатьох малих підприємствах  України використовується спрощена форма обліку. Спрощена форма обліку може вестись : по простій формі бухгалтерського обліку, ( без використання регістрів обліку майна малого підприємства) і по формі бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

 

 

 

 

2 МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1.Загальний аналіз фінансового  стану підприємства.

 

Фінансовий стан підприємства – це здатність підприємства фінансувати  свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального  функціонуваня підприємства, потребою в їх розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами  з іншими юридичними особами, платоспроможністю  і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність  підприємства своєчасно проводити  платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про  його хороший фінансовий стан.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани  успішно виконуються, то це позитивно  впливає на фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання  плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки  і суми прибутку і як наслідок –  погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Стійкий фінансовий стан в  свою чергу здійснює позитивний вплив  на виконання виробничих планів і  забезпечення потреб виробництва необхідними  ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської  діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і використання грошових ресурсів, виконання розрахункової  дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш ефективного  його використанння. Головна мета фінансової діяльності- вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.

Для того щоб вижити в  ринкових умовах і не допустити бункрутства  підприємства, необхідно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна  бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, які частку повинні займати  власні кошти, а  яку- залучені. Необхідно знати і  такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості, ступінь ризику, ефект  фінансового важелю і інші, а також  методику їх аналізу.

Головна мета аналізу- своєчасно  виявляти і попереджувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити  резерви покращення фінансового  стану підприємства і його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішувати наступні задачі.

1. На основі вивчення причин взаємозв’язку між різними показниками виробничої, фінансової і комерційної діяльності дати  оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів  і їх використанню з позиції покращення фінансовго стану підприємства.
2. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячі із реальних умов господарської діяльності і наявності власних і залучених ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів.
3. Розробка конкретних міроприємств, направлених на більш ефективне використання фінансових ресурсів і укріплення фінансового стану підприємства.

Аналзом фінансового стану  займаються не лише керівники і відповідні служби підприємства, а і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для  оцінки умов кредитування і визначення ступеню ризику, постачальники для  своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до бюджету, тощо. У відповідності з цим аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.