Шпаргалка по "Международному приватному праву"

 

106. Колізії законів,  які регулюють  Зобов'язання внаслідок  завдання шкоди 

1. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються за правом країни, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

2. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання  шкоди за кордоном, а його сторони  мають звичайне місце перебування або місце знаходження в одній країні, визначаються за правом цієї країни.

3. Іноземне право не застосовується, якщо дія чи інша обставина,  що стала підставою для вимоги  про відшкодування шкоди, за  законодавством України не є  протиправною.

4. Сторони зобов'язання у будь-який  час після його виникнення  можуть обрати право суду. 
 
 
 
 
 
 
 
 

107. Колізійні питання  деліктних зобов’язань  в українському  законодавстві. 

Lex loci delicti  за законом місця заподіяння шкоди:

• повністю дотримується;
• діє кумулятивно з іншими;
• виняток.

1. прив’язки до закону прапора (в морі, Антарктиці);

2. закон суду;
3. закон місця регістрації транспорта;
4. місця знаходження підприємства;
5. місця проживання;

lex patria – громадянство осіб. 

108. Зобов’язання із  безпідставного збагачення та інші зобов’язання недоговореного характеру. 

фактично, недоговірні зобов'язання поділяються  на зобов'язання по виконанню публічної  обіцянки та по відшкодуванню завданої шкода (так звані деліктні зобов'язання). Окрім, цього чинне законодавство України кваліфікує внедоговірні зобов'язання також по наступним напрямкам:

2.ВЧИНЕННЯ  ДІЙ В МАЙНОВИХ ІНТЕРЕСАХ ІНШОЇ  ОСОБИ БЕЗ ЇЇ ДОРУЧЕННЯ (до  моменту схвалення особою, в інтересах  якої діяли)

3. РЯТУВАННЯ  ЗДОРОВ'Я ТА ЖИТТЯ ФІЗИЧНОЇ  ОСОБИ, МАЙНА ФІЗИЧНОЇ АБО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (без відповідних на те повноважень)

4. Усунення  загрози життю, здоров'ю, майну  фізичної особи або майну юридичної  особи (особи, яким є загроза  чи їх майну, мають право  вимагати її усунення від того, хто її створює; і відповідно  якщо не буде усуното - то виникає внедоговірне зобов'язання по відшкодуванню нанесеноб таким чином шкоди)

6. зобов'язання по НАБУТТю, ЗБЕРЕЖЕННю МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ.  
 

109. Колізійні норми  щодо умов укладення  шлюбу та його  форми. 

Сімейне право – самостійна гілка права, під якою розуміють сукупність правових норм, які регулюють сімейні (власні та майнові) відносини, які утвор. між людьми в формі  браків, з кровного юродства, усиновлення і прийняття дітей в сім’ю на виховання.

Гаагські  конвенції з сімейного права

• о регулюванні колізій законів в сфері заключення браків
• о регулювання коліз. законів, щодо розлучень (іноді судових);
• щодо коліз. закон. Майнових відносин.
• Конвенція про заключення браків: визнання його недійсним
• Щодо права застосов.до майна.

Колізійні прив’язки матеріально-правові  норми сімейного права дуже багато, що породжує колізію при вирішенні  питань шлюбних відносин.

• закон місця укладання шлюбу;
• закон громадянства подружжя;
• закон країни постійного проживання подружжя;
• закон усиновлення
• закон суду тощо.

Шлюб  – юридично оформлений добровільний союз мужчини і жінки, направлений  на утворення родини, який породжує для них взаємні майнові права  і обов”язки.

- шлюб  – договір, шлюб – партнерство,  шлюб – статут.

Країни  з різними формами браку

- правові  наслідки породжує лише гражданський  шлюб (Німеччина, Франція, Швейцарія..)

- шлюб  може бути укладений в гражданській  формі  (Англія, США ...)

- лише  релігійна форма шлюбу (Ізраїль,  Ірак, Іран)

Умови укладання шлюбу:

1) Матеріальні  (про дійсність шлюбу, вік тощо) та

2) формальні  (цивільний, цивільно-релігійний, релігійний) – вимоги до процедури оформлення. 

110. Колізійні питання  розірвання шлюбу 

Розірвання  шлюбів , наприклад, громадян України  з іноземними громадянами, а також  шлюбів іноземних громадян між собою в Україні відбувається по законодавству України. Тобто, ці особи вправі розірвати шлюб як у суді, так і в органах загсу. Розглядаються в суді справи про розірвання шлюбу українського громадянина з іноземцем і в тих випадках, коли обидві особи проживають за кордоном. Можливий розгляд справи про розлучення між особами - українськими громадянами й у тих випадках, коли такий чоловік і жінка проживають за кордоном.

Громадянин  України, що проживає поза межами України, вправі розірвати шлюб із проживаючим поза межами України чоловіком у судах України. Але не завжди розірвання шлюбу , зроблене в Україні, може бути визнане за рубежем. 

111. Визнання розлучень,  що здійсненні  за кордоном 

питання про розірвання шлюбу між чоловіком  і жінкою може виникнути за кордоном. Це може мати місце і випадках, коли обоє постійно проживають у якійсь одній державі або коли в країні, де порушена справа про розвід , проживає один з подружжя.

Статут  розірвання шлюбу за кордоном тісно  зв'язаний із застосуванням кумулятивних колізійних норм. розірвання шлюбів між громадянами України й іноземних громадян, зроблене поза межами України, визнається дійсним в Україні, якщо в момент розірвання шлюбу хоча б один з чоловіка і жінки проживав поза межами України.

Розірвання  шлюбів між громадянами України, зроблене поза межами України, визнається дійсним в Україні, якщо обоє на момент розірвання шлюбу проживали поза межами України.

Українським громадянам забезпечується можливість розривати шлюб як у судах України, так і в консульських установах України.

Комулятивне застосування коллидирующих законів - найбільш просте рішення : розлучення можливе тільки якщо воно передбачене  обома законами.

Зроблене  поза межами України рассторжение шлюбу  між іноземними громадянами, воно визнається дійсним в Україні. 

112. Колізійні питання  усиновлення, опіки  та піклування. 

1. Встановлення  і скасування опіки та піклування  над неповнолітніми, недієздатними  або такими, дієздатність яких  є обмеженою, повнолітніми особами  регулюються особистим законом підопічного.

2. Обов'язок  опікуна (піклувальника) прийняти  опікунство (піклування) визначається  за особистим законом особи,  яка призначається опікуном (піклувальником).

3. Правовідносини  між опікуном (піклувальником) та  особою, яка перебуває під опікою (піклуванням), визначаються правом країни, орган якої призначив опікуна (піклувальника). Проте якщо особа, яка перебуває під опікою (піклуванням), проживає в Україні, застосовується право України, якщо воно є більш сприятливим для цієї особи.

4. Опіка  (піклування), встановлена над громадянами України, які проживають за межами України, визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) або проти її визнання немає законних заперечень відповідного консульства України.

Усиновлення та його скасування регулюються за особистим законом дитини та особистим законом усиновлювача. Якщо усиновлювачі - подружжя, яке не має спільного особистого закону, то застосовується право, що визначає загальні юридичні наслідки шлюбу. 

113. Колізійні питання  спадкування за законом та за заповітом. 

Спадкування за законом і за заповітом виникають  внаслідок неоднакових вирішень питань законодавством держав, пов’язані  з визначенням кола спадкоємців.

Колізії за заповітом допомагають вирішити такі колізійні прив’язки (загальні, спеціальні):

• особистий закон спадковця;
• закон місця вчинення акта.

Заповіт – вид односторонньої угоди.

Форма – визначається, де заповідач жив.

Колізійні прив”язки, основою яких є відсилання до закону громадянства спадкодавця.

Швейц. основн. коліз. прив’язка – закон останнього місця проживання спадкодавця.

За законом  – важливо встановити права держави, до питань спадкування. Ґрунтується  на

• принципі громадянства спадкодавця
• місце постійного проживання.

Україна – де спадкодавець мав останнє  місце проживання або складав акт.

Вибір права спадкодавця буде недійсним, якщо змінив громадянство на момент смерті.

За законом  – правовідносини, не охоплені заповітом.

За заповітом  – волевиявлення спадкодавця, щодо юридичної долі його майна після  смерті, виражене у встановленій законом формі.

Джерела: закон і судовий прецедент. Заповіти: публічний акт, власноручний і таємний  заповіти. 

114. Спадкування нерухомості  в Україні. 

Спадкування нерухомого майна підпорядковується  законодавству держави місця  його знаходження (часто). Також потрібно вирішити конфлікт кваліфікації нерухомого майна.

Законодавством  деяких держав пропонувалося застосовувати  єдиний принцип до рухомого і нерухомого майна – закон громадянства спадкодавця.

Рухоме  майно – за законом останнього місця проживання особи – закон місця укладання угоди.

Україна – спадкування нерух. майна за її законом. Книга 8 Цив.Кодекс Укр.. також  за законом перебування нерухомості. Але майна, внесеного до державного реєстру України правом України. 

115. Питання спадкування в договорах про правову допомогу 

Норми цих договорів встановлюють принцип  рівності громадян договірних держав. Договори містять колізійні норми  з питань успадкування рухомого і  нерухомого майна, форми. Регулюється  можливість переходу майна до договірної держави та умови спадкування. У цих договорах передбачено компетенцію дипломатичного представництва консульських установ, та державних установ. Принцип рівності майже у всіх міжн. Договорах про надання допомоги у цивільних сімейних, кримінальних справах за участю України. Громадяни 2-х договірних держав прирівнюються в правах.

Всі договори про правову допомогу мають колізійні  норми, яі вказують за яким правом здійснювалося  спадкування.

Спадкування рухомого майна:    - громадянином якої держави був заповідач під час смерті;

                                                        - останнього місця проживання  спадкодавця;

Спадкування нерухомого майна:  -  місце знаходження.

Визначення  юридичної долі майна:  рухоме майно  – до держави спадкодавець в момент смерті, нерухоме – де знаходиться.