Вища освіта у Швейцарії. Порівняльна характеристика з українською вищою освітою

навчання протягом 3-4 років. Такі випускники мають вузьку спеціалізацію та якісну професійну підготовку.

• Рівень бакалавра надають кращі в світі інститути готельного

менеджменту та туризму. Це, загалом, 4-річна програма навчання, яка може становити і шість років, в залежності від факультету.

• Ступінь лиценціата (Lizentiat) чи диплом (Diploma)відповідають

рівню магістра, але можуть надаватися лише університетом.

• Наступний ступінь — докторант (PhD) — потребує ще 3 років

навчання.

Післядипломна освіта.

Суттєвою різницею у цьому пункті є те, що країна не прагне до безперервного навчання особи, навпаки, перевага надається особам від 30 років. Це пояснюється тим, що ставка робиться на людей з великим досвідом роботи для залучення їх у виробничу сферу. На фахівців такого рівня дуже високий попит.

 

 

ІІ. СИСТЕМА АКРЕДИТАЦІЇ

Україна.

Під акредитацією розуміють процедуру надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-медичного та матеріально-технічного забезпечення.

Вищій навчальний заклад України отримує певний рівень акредитації у відповідності до спроможності цього закладу проводити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

В нашій державі встановлено 4 рівні акредитації:

ВНЗ І рівня (технікум) – на базі повної загальної середньої освіти, особи здобувають неповну вищу освіту та кваліфікацію молодшого спеціаліста, на базі базової загальної середньої освіти, особи здобувають повну загальну

середню освіту та кваліфікацію молодшого спеціаліста;

ВНЗ ІІ рівня (коледж) – здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра;

ВНЗ ІІІ рівня (інститут, коледж як структурний підрозділ, технікум як структурний підрозділ) – здійснює підготовку фахівців за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра та спеціальностями освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;

ВНЗ IV рівня (університет, академія, інститут, коледж як структурний підрозділ, технікум як структурний підрозділ) – здійснює підготовку фахівців за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра та спеціальностями освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра.

 В системі вищої освіти  функціонують вищі навчальні  заклади державної та інших  форм власності. До мережі входить 979 вищих навчальних закладів  І-ІV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети).

Швейцарія.

Вищу освіту в Швейцарії можна отримати в 3-х типах учбових закладів: університетах (Universitat), технічних коледжах (Fachhochschule) і вечірніх коледжах (Adendtechnikum).

Технічні і вечірні коледжі спеціалізуються на підготовці кваліфікованих фахівців для різних сфер діяльності. У Швейцарії існує близько 120 коледжів, які мають вузьку спеціалізацію і надають програми професійної освіти, наприклад, в області бухгалтерського обліку або туризму. Як правило, це прикладні програми тривалістю 3,5 - 4 роки.

Поступити в коледж легко, ніж в університет, тому цю дорогу обирають багато іноземних студентів, що бажають згодом продовжити навчання в швейцарському університеті. Відмінність вечірніх коледжів в тому, що вони виучують працюючих людей, тому цей варіант для наших студентів проблематичний.

Класичну академічну освіту можна здобути лише в університеті. Університети Швейцарії переважно державні: 10 кантональних університетів і 2 кантональних вузу із статусом університету. Найбільший з них - університет Цюріха, який вміщає 20 тисяч студентів.

Існує також декілька приватних університетів. Крім того, є ще 2 федеральних технологічних інституту, які займаються проведенням прикладних досліджень.  Тривалість університетської освіти від 4 до 6 років.

У Швейцарії завершується реформа вищої освіти відповідно до норм процесу Болонського. Велика частина вузів вже працює по трирічних бакалаврських програмах і магістерських програмах тривалістю в 1,5 - 2 роки. Що бажають отримати міру доктора наук, вчаться ще 3 роки після здобуття міри магістра. Сьогодні в Швейцарських університетах виучується від 5% до 20% іноземних студентів.

 

ІІІ. ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ.

Україна.

В Україні в 2012-2013 навчальному році кількість вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації зменшилася на 12 установ - до 489, III-IV рівнів акредитації - також зменшилася на 11 од. (334 установи). Про це повідомляє Державна служба статистики України (Держстат).

При цьому кількість студентів у ВНЗ I-II рівнів акредитації зменшилася на 3,2% - до 345,2 тис. осіб, у ВНЗ III-IV рівнів акредитації - на 6,6% (1 млн 824,9 тис. осіб).

Крім того, в 2011-2012 навчальному році зменшилася кількість прийнятих студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації - на 4,9% (99,8 тис.), у III-IV рівнів акредитації зросла 8,5% (341,5 тис. осіб).

Кількість випущених фахівців у ВНЗ I-II рівнів акредитації зменшилася на 4,5 тис. осіб, III-IV рівнів акредитації - на 9,1 тис. осіб.

В 2011-2012 навчальному році кількість ВНЗ III-IV рівнів акредитації зменшилася на 4 установи - до 345.Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за 70 напрямами, які включають понад 500 спеціальностей.

Швейцарія

У Швейцарії 12 державних університетів: сім "класичних" кантональних університетів —в Базелі, Берні, Фрібурзі, Женеві, Лозані, Невшателі, Цюриху та в Санкт-Галені — два невеликих кантональних вузи у статусі університету University College of Lucerne та Universita della Svizzera Italiana в Лугано, а також дві спеціальні політехнічні школы EPF

Lausanne та ETH Zurich, де вчат інженерним  наукам та архітектурі.

У Швейцарії нараховується близько 120 різних коледжів. Є і приватні вузи типу Європейського університету, проте швейцарці ставляться до таких закладів з недовірою і не визнають їхні дипломи.

Зараз у вузах Швейцарії навчаються 90.000 студентів.

Через те, що ВНЗ і підпорядковуються і федеральному уряду, і кантонам, єдиної освітньої програми у них немає. Обов’язковий мінімум існує лише для інженерних факультетів, факультетів економіки, права, менеджменту, сільського господарства та дизайну. Програми по всім іншим спеціальностям у різних кантонах суттєво відрізняються один від одного.

Переважно готують фахівців для фінансової, виробничої та сфери послуг. Це пояснюється державними потребами: прибутки держави від промисловості складають 24,4% ВВП, фінансової діяльності - 21,4 % ( майже порівну), крім того, на кожного мешканця Швейцарії припадає один іноземець.

 

 

ВИСНОВОК

Порівнявши системи вищої освіти України та Швейцарії, можна зробити деякі узагальнення по основних складових цих систем:

1. Ступенева освіта є подібною як в Україні так і в Швейцарії. Відмінності

полягають у термінах підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, наявність ступеня – доктора - у швейцарській системі освіти, а також у вимогах, що ставляться до післядипломної освіти. Зокрема Швейцарія робить акцент на професіоналізмі абітурієнта, коли зараховує його до закладу післядипломної освіти. Це є досить суттєвим, оскільки маючи стаж, тобто відпрацьовані прийоми роботи і поєднуючи їх з новими знаннями в процесі навчання, студент переходить на якісно новий рівень, аналогів якому в Україні не має, бо принцип безперервності освіти в нашій державі сприяє накопиченню теоретичної бази, навіть при паралельній роботі студента.

2. Систему акредитації присутню в Україні можна ототожнити з

швейцарською, хоча такого терміну там не використовують. Відмінностей, які значною мірою відрізняють Україну та Швейцарію у цьому пункті я не виявила. Хоча хочу підкреслити, що функції багатопланової підготовки у Швейцарії має лише університет, інші ж заклади розвивають спеціальності одного-двох напрямів, а в Україні ми женемося за всіма напрямками одразу, навіть на рівні технікумів. Це не дає змогу надавати глибоку підготовку у конкретній спеціальності, від чого і якість у деяких ВНЗ в Україні бажає лишати кращого.

3. Про якісні та кількісні характеристики можна сказати, що в обох країнах

представлений досить широкий спектр ВНЗ, напрямків підготовки, спеціальностей. Але в Швейцарії перевага надається дипломам державного зразка, а недержавні навіть не йдуть у порівняння (це стосується університетів). А в нашій країні кількість недержавних університетів є невиправдано високою. Відповідно і дипломи наших фахівців програють на фоні закордонних. Системи вищої освіти Швейцаріїї орієнтована на власний ринок, спеціальності та напрямки підготовки вдосконалюються відповідно з потребами країни, що підтверджується цифрами. А наша держава акцентує увагу на напрямках, що розвиваються в інших країнах, нехтуючи власними потребами.

Отже, необхідною умовою для України, у порівнянні з Швейцарією у галузі системи вищою освіти, є підвищення якості підготовки фахівців, шляхом розширення вже існуючих напрямків, часткової переорієнтація спеціальностей на державні потреби, більш суттєвої практичної бази студентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ

1. Гондюл В.П. Конспект лекцій “Вступ до спеціальності міжнародна

інформація”- К., -2002

2. Довідник для вступників до ВНЗ Укрїни 2000 р – К.,-2000
3. ЗУ «Про вищу освіту»

 Інформація з сайтів:

4. www.teacher.fio.ru

5. http://infostudy.com.ua/countries/switzerlands/