Лекции по "Медицине"

7. Якщо допомога надається  однією людиною, то після 15 рухів непрямого масажу серця  зробити 2 "вдихи" ШВЛ; при  наявності помічників на 5 рухів  непрямого масажу серця - 1 вдих ШВЛ;

8. Для проведення ШВЛ очистити  ротову порожнину пальцем за  допомогою марлі або носової  хустки, підкласти під плечі плоский  твердий предмет і висунути  нижню щелепу;

9. Затиснути ніс, захопити підборіддя  потерпілого й зробити максимальний  видих йому в рот або ніс (можна через хустку). Грудна клітка пацієнта повинна підніматися. Зробити 2-3 "вдихи" для потерпілого.

10. Для збереження головного  мозку - прикласти холод до  голови.

11. Кожні 5 хвилин натискайте  кулаком на живіт вище пупка,  щоб видалити повітря зі шлунка.

12. Доручити викликати "Швидку  допомогу" і продовжити реанімацію  до прибуття лікарів, появи  самостійного серцебиття й дихання  або ознак біологічної смерті.

Про ефективність масажу свідчить:

· поява пульсу на сонних, стегнових, плечових артеріях (іноді й променевих);

· рожеве забарвлення шкірних покривів і слизових оболонок;

· звуження зіниць;

· у ряді випадків - поява самостійних  дихальних рухів.

Штучна вентиляція легенів (ШВЛ) проводиться  одночасно з непрямим масажем  серця. Перш ніж почати ШВЛ, варто забезпечити прохідність дихальних шляхів. При западанні язика треба змістити його корінь і надгортанник вперед:

1) максимально закинути голову, підклавши під шию й лопатки  твердий предмет (дипломат, ранець, сумку й ін.); при перегинанні  голови задня стінка глотки відійде від кореня язика й звільнить доступ повітря в легені;

2) нижню щелепу висунути вперед, щоб підняти діафрагму порожнини  рота, а разом з нею й корінь  язика (створити "собачий прикус", щоб нижні зуби виявилися трохи  поперед верхніх);

3) другим пальцем кисті, обгорненою  марлею або носовою хусткою,  рот очистити від слизу й  сторонніх предметів;

4) зняти протези, витягнути язик. Штучне дихання методом "рот  у рот":

1) вказівним і великим  пальцем однієї руки затисніть  ніздрі постраждалого, а підборіддя обхопіть таким чином, щоб воно упиралося в шкірну складку між першим й другим пальцями іншої руки; інші пальці руки, що стискають підборіддя, як можна щільніше притисніть до щоки потерпілого;

2) енергійний вдих робіть, щільно  притискаючи свої губи до губ потерпілого, ніс хворого при цьому повинен бути затиснутий;

3) зробити видих у  рот хворого. Варто виконувати 12 - 15 дихальних рухів у хвилину  (дітям 18-20).

Якщо щелепи хворого щільно стиснуті й розширення грудної клітки не відбувається, то застосовують метод ШВЛ "рот у ніс":

1) голову закинути й  утримувати рукою, що лежить  на тімені, іншою рукою закрити  рот пацієнта;

2) після глибокого вдиху  своїми губами щільно охопити  ніс хворого й вдмухувати повітря  через ніс;

3) коли грудна клітка розшириться, вдмухування припинити;

4) якщо грудна клітка погано  зпадається, то рот під час  видиху рекомендується притримувати  напіввідкритим.

НЕПРИТОМНІСТЬ, КОЛАПС

Під непритомністю розуміють короткочасну втрату свідомості. Вся безліч причин і провокуючих факторів розвитку непритомностей і колапсів можна об'єднати в наступні групи:

Перша, що представляє найбільшу  небезпеку, є сховане кровотеча: позаматкова вагітність або крововилив у яєчник, прорив виразки дванадцятипалої  кишки або закрита травма живота з ушкодженням внутрішніх органів.

Другу групу становлять гострі отруєння різними токсичними речовинами або  інтоксикація при таких захворюваннях  як грип або пневмонія.

Третю - цілий ряд провокуючих  факторів, таких, як робота в задушливому  приміщенні (гіпоксичний колапс) або висока температура навколишнього середовища (тепловий удар).

До четвертої групи  ставляться такі "чисто фізичні" фактори, як швидка зміна положення  тіла (при різкому уставанні) або  тривале стояння - ортостатичний  колапс.

П'яту групу причин непритомності становлять емоційні потрясіння й "хвилюючі ситуації".

Шосту - грубі порушення  серцевого ритму, що супроводжуються  короткочасною зупинкою серця.

Ознаки непритомності: раптова короткочасна втрата свідомості (не більше ніж на 3-4 хвилини), збліднення шкірних покривів і різке зниження артеріального тиску.

Розвиток непритомності  й колапсу при схованій крововтраті. КРОВОВТРАТА > (ОЦК v) > ( УОС v) > ( АТ v)

Особливість непритомності  й колапсу при втраті рідини.Втрата рідини > (ОЦК v) > (УОС v) > (АТ v)

Особливості розвитку колапсу  й непритомності при емоційних  стресах й інтоксикації. Емоції >Токсини > (Псv)>депонування>(Оцкv) >(Уосv) > (АТv)

Схема надання невідкладної допомоги при раптовій втраті свідомості (при збереженні пульсації на сонній артерії):

1. Переконатися в наявності пульсації  на сонній артерії.

2. Підняти ноги, розстебнути  воріт сорочки, послабити краватку  й поясний ремінь.

3. Піднести до носа вату з нашатирним спиртом або надавити на болючу точку під носом і помасажувати її.

4. Якщо протягом 3-4 хвилин свідомість  не з'явилася, необхідно повернути  пацієнта на живіт, подбати  про прохідність його дихальних  шляхів і покласти холод на  голову.

5. При непритомності в задушливому приміщенні - винесіть хворого на свіже повітря або розкрийте вікна.

6. При тепловому або сонячному  ударі - перенесіть у прохолодне  місце або тінь, покладіть на  голову й груди змочений холодною  водою рушник.

7. У всіх випадках зневоднювання: понос, багаторазова блювота, заливний піт - рясне солоне або солодке питво.

8. Після голодної непритомності  - напоїть солодким чаєм.

9. З появою болю в животі, в  області поперека або при повторних  непритомностях - покладіть холод  на живіт (можлива внутрішня кровотеча).

10. Навіть якщо втрата свідомості  тривала не більше 1-2 хвилин, а  через 5-10 хвилин після надання  першої допомоги шкірні покриви  порожевіли, артеріальний тиск повернувся  до норми й сама людина ніяких  скарг не пред'являє - однаково варто звернутися до лікаря або краще викликати його до хворого.

ТРАВМАТИЧНИЙ ШОК

Поняття про захисні  реакції при шоку. Страх Стрес > адреналін > (ПС ^) > (ОЦК^) > (УОС^) > (АТ^)

Ушкодження Біль (ПС) - периферичний опір; (УОС) - ударний обсяг серця; (АТ) артеріальний тиск; (ОЦК) - обсяг циркулюючої крові

Зовнішні прояви першої стадії травматичного шоку. Стадія порушення (еректильна):

· порушення,

· бліда холодна шкіра (гусяча шкіра),

· артеріальний тиск часто підвищений,

· дихання прискорене (до 40 у хвилину),

· прискорений пульс (100-120 ударів у  хвилину).

Схему розвитку другий (торпідної) стадії шоку можна зобразити так: Некроз > (ПС v) > (Оцкv) > (Уосv) > (Адv) > смерть отруєння Кровоточивість ран

Результат шоку: розвиток тромбо-геморагічного  синдрому, гостра ниркова, печінкова недостатність, набряк головного мозку, порушення серцевої діяльності.

Зовнішні прояви другої стадії травматичного шоку. Стадія гальмування (торпідна)

· байдужість, апатія, загальмованість,

· шкіра із землистим відтінком  і мармуровим малюнком,

· холодний липкий піт,

· артеріальний тиск знижений,

· грубі порушення серцевого  ритму,

· зниження температури,

· припинення виділення сечі.

Схема надання першої медичної допомоги при травматичному  шоку

1. При кровотечі - негайно накласти  кровоспинні джгути й тугі пов'язки, що давлять;

2. При шокогенних ушкодженнях  (переломах костей кінцівок, таза, ребер, хребта, проникаючих пораненнях  грудної й черевної порожнини)  навіть при відсутності скарг  на болі якнайшвидше провести  знеболювання (3-4 таблетки анальгіну або 50 мл алкоголю);

3. Обробити рани й накласти  стерильні пов'язки;

4. Зробити транспортну іммобілізацію  підручними засобами;

5.Якнайшвидше викликати "Швидку  допомогу" для надання медикаментозної  допомоги вже на місці події  (введення плазмозамінюючих рідин, корекція ацидозу й поліпшення мікроциркуляції);

6. При неможливості викликати  "Швидку допомогу" вирішити  питання про спосіб перевезення  для госпіталізації потерпілого  в лікарню, а при масивній  артеріальній кровотечі спробувати  здійснити її самостійно.

 

РАНИ Й КРОВОТЕЧІ

Раною називається всяке ушкодження цілісності шкірних покривів або слизових оболонок тіла людини й глибших тканин.

Артеріальна кровотеча.

Ознаки: кров з рани випливає фонтануючим струменем або поштовхами; велика кривава пляма на одязі або калюжа крові біля потерпілого.

Схема надання невідкладної допомоги при артеріальній кровотечі:

1. Негайно зупиніть  кровотечу кулаком або пальцем.  Не треба витрачати час, щоб  зняти одяг.

2. Накладіть кровоспинний джгут  (хустка, ремінь) або пов'язку, що давить.

3. Після зупинки кровотечі обробіть  прилягаючу до рани поверхню  шкіри йодом і накладіть стерильну  пов'язку.

4. На холоді (на морозі) укутайте  ушкоджену кінцівку, щоб запобігти  переохолодженню (відмороження).

5. Укрийте потерпілого, щоб він не замерз. Напоїть його теплим солодким чаєм (якщо немає ушкодження черевної порожнини).

6. Терміново доставте потерпілого  в лікувальну установу.

Притиснення артерій з метою  зупинки кровотечі застосовується лише протягом короткого часу, необхідного  для підготовки накладення джгута або закручення. Притиснення артерії до кістки вимагає значних зусиль.

Внутрішня кровотеча

Ознаки: раптово наступає блідість, похолодіння рук, стоп, частішає пульс, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, непритомний стан. При перших ознаках внутрішньої кровотечі хворого потрібно негайно направити в лікувальну установу! Внутрішню кровотечу в голові, грудях, животі можна зупинити тільки на операційному столі. Необхідно покласти холод і терміново доставити в лікувальну установу.

Венозна кровотеча

Ознаки. Кров більше темна, ніж при артеріальній кровотечі; випливає з рани повільніше - не пульсує, а витікає безперервним струменем.

Допомога: підняти кінцівку й накласти пов'язку, що давить.

Носова кровотеча

Причини: удар, колупання в носі, коливання атмосферного тиску й вологості, фізична перенапруга, переїдання, духота, перегрів, гіпертонічний криз.

Дії:

1. Сядьте, злегка нахиливши голову  вперед, і дайте стекти крові  - це недовго. Не закидайте голову, інакше кров потрапить у шлунок, що може викликати блювоту;

2. Стисніть на 5 хвилин ніс ледве  вище ніздрів і дихаєте ротом;

3. Прикладіть холод до перенісся  й на потилицю (мокра хустка, сніг, лід);

4. Для зупинки кровотечі змочіть  ватяний тампон розчином трипроцентного  перекису водню й вставте в ніс.

5. Недовго полежіть. Після зупинки  кровотечі обережно витягніть  тампон. Уникайте різких рухів.  Не сякайтеся. Не їжте гарячої  їжі в найближчі години.

При великій втраті крові: укладіть потерпілого на спину (голова нижче  тулуба); якщо немає поранень черевної порожнини, можна дати рясне питво із сіллю або цукром; терміново доставте в лікувальну установу, де варто організувати уливання крові або кровозамінників.

ПОРАНЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Ознаки: з рани випливає кров з пухирцями повітря (піниста кров); часте, іноді хрипке дихання; сині губи.

Надання невідкладної допомоги при пораненні грудної клітки:

1. Притисніть долоню до рани, щоб закрити в неї доступ  повітря й посадіть пораненого;

2. Обробіть прилягаючі до рани  ділянки шкіри дезінфікуючою  рідиною (йодом, спиртом);

3. Накрийте рану будь-якою чистою серветкою, повністю прикривши краї рани;

4. При засмоктуванні повітря  в рану покладіть під серветку  прогумовані оболонки ІПП чистою  внутрішньою стороною або інші  повітронепроникні матеріали (клейонку, пластиковий пакет, лейкопластир), попередньо обробивши їхнім йодом або спиртом;