Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Октября 2014 в 18:01, курсовая работа
Методика формування елементарних математичних уявлень в системі педагогічних наук призвана надати допомогу в підготовці дітей дошкільного віку до сприйняття та засвоєння математики – одного з найважливіших навчальних предметів в школі, сприяти вихованню різностороннього розвитку особистості.
Виділившись з дошкільної педагогіки, методика формування елементарних математичних уявлень стала самостійною науковою та навчальною областю. Предметом її дослідження являється вивчення основних закономірностей процесу формування елементарних математичних уявлень у дошкільників в умовах суспільного виховання.
Вступ ..........................................................................................................3-4
1.Особливості сприймання часу дітьми дошкільного віку……………5-8
2.Значення знань про час у роботі з дітьми дошкільного віку…….....9-11
3.Завдання і зміст ознайомлення дітей дошкільного віку з часовими уявленнями……………………………………………………………………12-15
4.Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з часовими уявленнями……………………………………………………………………16-18
4.2Методика навчання розрізнення частин доби, визначення їхньої послідовності…………………………………………………………………18-22
4.3.Методика ознайомлення з календарем як системою мір часу….22-25
4.4.Формування відчуття часу у старших дошкільників……………25-26
4.5. Почуття часу в інтервалах 3,5 і 10 хвилин у дітей старшої та підготовчої групи…………………………………………………………………………..27-33
5.Практична частина…………………………………………………34-
Висновки…………………………………………………………………
Список використаних джерел…………………………………………...
Розгляньте другу ілюстрацію: «швидка допомога» їде нічним містом. Хто працює вночі? (Лікарі, медичні сестри, водії.)
На третій картинці дитина обідає. Що вона робить? Коли обідають діти: удень чи вночі? Що ви робите вдень? Що робить удень мама?
Наприкінці роботи з картинками загадайте загадки.
Зорі в небі запалали,
Діти спати полягали.
Місяць вийшов з білим линком р?
То настала темна... (нічка).
Сонце в небі ясно світить,
Погуляти вийшли діти.
Коли це буває?(Удень.)
Після обговорення картинок вихователь обирає й проводить будь-яку із запропонованих ігор.
«Ми крокуємо»
Діти ходять кімнатою. За командою «Короткий!» вони роблять короткі кроки, а за командою «Довгий!» довгі.
Після гри вихователь пропонує дітям по черзі вимовляти слова «довгий-короткий»
У гру можна вносити доповнення. Наприклад: діти роблять довгі(чи короткі) кроки навшпиньках.
«Що довше?»
Діти утворюють коло. Вихователь стоїть у центрі, він котить м’яч комусь із дітей і каже:
Дитина, у якої м’яч, відповідає:
Котить м’яч вихователеві.
— Пальто довге, а куртка... (коротка).
На ділянці запропонуйте малятам накреслити доріжку на снігу, іншим — доріжку, коротшу чи довшу, ніж уже накреслена. Порівняйте ЇХНЮ довжину.
Увіткніть гілочки в замет «за зростом». Запитайте в дітей, які гілочки довші, які коротші.
Поради вихователеві
ліхтарики з паперу.
Рекомендації' для батьків
Під час готування обіду звертати увагу дітей на довжину морквин, огірків, кабачків. Запитувати: що довше, що коротше, чи є овочі однакової довжини.
Програмне навчальне завдання: ознайомити дітей з послідовністю частин доби.
Матеріали та обладнання: по одному аркушу паперу, на якому намальовано будиночок, чотири кольорові квадрати (рожевий, білий, синій, чорний), які зображують вікна, пензлик, клей, серветка на кожну дитину.
Вихователь показує дітям будиночок, який називається «доба». У цьому будиночку живуть брати та сестра, яких звуть – Ранок, День, Вечір, Ніч. У кожного з них своє віконце в будиночку.
Діти розглядають зразок – будиночок з чотирма кольоровими віконцями, розташованими вертикально та співвіднесеними з певною частиною доби.
Запитання до дітей:
Що раніше за всіх приходить у наш дім?
(Ранок). Що відбувається після дня, вечора?
Назвіть усіх мешканців будиночка, який
називається «доба».
Гра «Що спочатку?А що потім?»
Ігровий матеріал: картинки із зображенням дня,вечора,ранку,ночі; картинки про Даринку.
Кількість гравців:вся група.
Правила гри. Виграє той учасник, який перший правильно розкладе всі частини доби.
У кожної дитини на столі картинки з малюнками дня, ночі,ранку,вечора.
Ігровий матеріал: кольорові картки квадратної або прямокутної форми (рожевого, білого, синього та чорного кольорів), кожна з яких символізує одну з частин доби. Зі зворотного боку всі картки сірі.
Кількість гравців: троє-четверо дітей.
Правила гри. 1. Виграє той учасник, який перший правильно побудує з кольорових карточок модель доби. 2. Приз одержує той учасник, який правильно назве кожну частину доби.
Хід гри.
Перед гравцями на середину столу викладають кольорові картки зворотним боком. Перемішують. З допомогою лічилки визначають того, хто починає гру. Діти по черзі тягнуть картки, називають, яку частину доби ті картки позначають і ставлять на відповідне місце в моделі.
Рухлива гра «Тиждень. Шикуйсь»
Ігрове завдання: в ігровій формі закріпити знання назв тижня та їх послідовності.
Матеріали: сім великих карток з числовими фігурами від однієї до семи. Що позначають дні тижня.
Хід гри.
Вихователь ділить дітей на дві команди. Одна команда, що складається із семи дітей, - це називається «Тиждень». Кожному учасникові дається велика картка з назвою дня тижня. Друга команда – без картон. На сигнал вихователя, під музичний супровід діти розбігаються по майданчику. На останній сигнал вони (перша команда) мають вишикуватись у правильній послідовності: понеділок ..... неділя. Друга команда стежить, чи правильно учасники зайняли місця. Хто перший помітить помилку, той стає на місце того гравця з першої команди, який помилився.
Отже, використовуючи в системі та взаємозв’язку такі наочні засоби навчання, як моделі, вихователь може послідовно переходити від простого до складного, від близького до далекого, від конкретного до абстрактного, а отже, забезпечити рух дитини від незнання до знання, від неповного до ґрунтовнішого знання.
Формування часових уявлень у дітей дошкільного віку має дуже велике значення для їх подальшого розвитку.
Навколишній світ існує у часі. Час, як і простір, є загальною формою існування матерії. З цього випливає, що часові характеристики явищ - їх тривалість, частота, ритм і т. д. універсальні за своєю застосовністю для опису будь-яких природних процесів.
Час не має наочних форм, не підлягає чуттєвого споглядання, тому сприймається дітьми тільки опосередковано, через рух або якусь діяльність, пов'язану з певним часом, або через чергування якихось постійних явищ.
Складно для дітей і розуміння сенсу слів, що позначають часові відношення в силу їх відносного значення.
Характер уявлень дітей дошкільного віку про час пов'язаний з розумінням ними властивостей часу, оволодіванням часовими поняттями ( на світанку, в сутінки, опівдні, о півночі, доба, тиждень, місяць, рік), вмінням орієнтуватися в часі доби по природнім явищам, уявленням про причинно-часових залежно ритмічних природних явищ, про тривалість секунди, хвилини та години і умінь визначати час на годиннику, оцінювати часові інтервали.
Час сприймається дитиною опосередковано, через конкретизацію часових одиниць і відношень в постійно повторюваних явищ життя і діяльності. Більшою точністю відрізняються уявлення дітей про такі проміжки часу, навичка розрізнення яких формується на основі особистісного досвіду. Через це дітей потрібно знайомити з такими інтервалами часу, якими можна виміряти і визначити тривалість, послідовність, ритмічність їх дій, різноманітних видів діяльності.
Зрозуміло, що успішна реалізація цих завдань можлива завдяки цілеспрямованій роботі і застосуванню відповідних методів навчання дітей розрізненню і правильному вживанню часових термінів, визначених програмою для кожної вікової групи. Роботу передусім слід починати з розширення і поглиблення чуттєвої основи у повсякденному житті. Щоб викликати у дошкільників відчуття тривалості і послідовності певних подій, а також плинності часу, увагу дітей слід зосереджувати на їхніх власних відчуттях під час виконання ними певних рухів і дій, на сприйняття звуків, рухів і дій інших об’єктів в їхньому ритмі, темпі, швидкості, на сприйнятті явищ в їхньому розвитку. На основі спостережень далі застосовуються такі методи, як зіставлення і оцінка часових інтервалів у загальновизначеній формі за певним заповненням їх різними рухами чи подіями, використовуючи прийом порівняння а також локалізацію рухів і подій у часі.
Для поглиблення, уточнення і закріплення знань, які формуються у повсякденному житті, слід проводити заняття із застосуванням таких методів, як дидактичні ігри та вправи, розв’язування задач, вправляння у визначенні послідовності логічно пов’язаних подій, в оцінці недовго тривалих інтервалів секундами і хвилинами, в умінні вкладатися у відведений час при виконанні нетривалих практичних завдань.
Є така частина сприйняття як «відчуття часу». Його теж необхідно розвивати у дітей дошкільнят віку, так як сучасні умови праці та життя вимагають від людини вміння відчувати час, раціонально використовувати його. В свою чергу розвинуте «почуття часу» спонукає людину бути організованим, зібраним і точним.
Спеціально організована робота у дошкільних закладах з формування у дітей тимчасових поданні призводить до розвитку у них відчуття часу , що необхідно для підготовки до школи та дорослого життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з часовими уявленнями