Особливості маркетингу в туризмі

                    СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                               ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                         Контрольна робота

                             з дисципліни: «Маркетинг послуг»

                       на тему: «Особливості маркетингу  в туризмі» 
 
 
 
 
 
 
 

Перевірив:                                                             Виконав:

викладач                                                                студентка 4 - г о курсу

Антонова І.В.                                                        групи ЗММ-81

                                                                                Катюха О.С. 

.                                                      
 
 
 
 
 
 
 
 

                                               Черкаси 2012

                                                             Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..3

1. Особливості маркетингу у туризмі…………………………………..4
2. Організація і проведення маркетингових досліджень…………….10
3. Організація і контроль маркетингу туристичного підприємства…14

Висновки…………………………………………………………………….17

Список  використаної літератури…………………………………………..18 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Життя сучасного суспільства характеризується зростанням ролі і значення сфери  послуг. Чим вище рівень економічного розвитку країни, тим більше частка витрат на послуги в загальній структурі споживчих витрат. З розвитком міждержавних контактів сфера послуг вийшла за рамки окремих країн і перетворилася на один з найважливіших видів світового господарства

     Збільшення  вільного часу людей, зростання їх грошових доходів в багатьох країнах світу, підвищення рівня освіти і культури сприяють зростанню їх потреби в туризмі. Туристські поїздки перейшли зараз в розряд першорядних потреб, від яких важко відмовитися навіть в умовах збільшених економічних труднощів.

     Всі перераховані чинники зумовили перетворення туризму на одну з важливих галузей економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Особливості маркетингу у туризмі.

     Туризм  за своїми основними характеристиками не має жодних принципових відмінностей від інших форм господарської  діяльності. Тому всі існуючі положення сучасного маркетингу можуть бути повною мірою застосовані і в туристичній сфері.

     Водночас  у туризму є специфіка, яка  відрізняє його не тільки від торгівлі товарами, але й від інших форм торгівлі послугами. Тут має місце торгівля як послугами, так і товарами (за оцінками спеціалістів, частка послуг в туризмі складає 75 %, товарів - 25 %), а також особливий характер споживання туристичних послуг і товарів на місці їх виробництва, більше того, в певній ситуації.

     В традиційному виробництві, де результат  праці - конкретний товар чи продукція - поняття маркетингу має більш  конкретний зміст. В туризмі результат  діяльності зводиться до туристичного продукту, якому притаманні певні  специфічні особливості, що суттєво  впливають на маркетингову діяльність у туризмі. Як немає однозначного визначення маркетингу в цілому, так  і відсутнє єдине трактування  маркетингу туризму. Виходячи з визначення поняття "турист", яке дає ВТО, французькі спеціалісти Р.Ланкар і Р. Оллє зазначають, що туристичний маркетинг - це серія основних методів і прийомів, вироблених для дослідження, аналізу і вирішення поставлених завдань. Головне, на що мають бути направлені ці методи і прийоми, - виявлення можливостей найбільш повного задоволення потреб людей, з точки зору психологічних і соціальних факторів, а також визначення способів найбільш раціонального, з фінансової точки зору, ведення справ туристичними підприємствами, які дозволяють враховувати виявлені або приховані потреби в туристичних послугах.

     Деякі автори вкладають в поняття маркетингу в туризмі глобальний зміст, як, наприклад, швейцарський спеціаліст Є. Крипендорф: туристичний маркетинг - це систематичні зміни і координація діяльності туристичних підприємств, а також приватної і державної політики в галузі туризму, яка здійснюється за регіональними, національними чи міжнародними планами. Мета таких змін полягає в тому, щоб якнайповніше задовольнити потреби певних груп споживачів, враховуючи при цьому можливість отримання відповідного прибутку.

     Всесвітня туристична організація виокремлює три головних функції маркетингу в туризмі:

- налагодження  контактів зі споживачами;

- розвиток;

- контроль.

     Налагодження  контактів ставить перед собою  мету переконати потенційних клієнтів у тому, що запропоноване місце  відпочинку і існуючі там служби сервісу, пам'ятки і очікувані вигоди повністю відповідають тому, чого бажають отримати самі клієнти.

     Розвиток  припускає проектування нововведень, які зможуть забезпечити нові можливості для збуту туристичного продукту.

     Контроль  передбачає аналіз результатів діяльності по просуванню послуг на ринок і  перевірку того, наскільки ці результати відображають повне і успішне використання можливостей сфери туризму.

     Російські вчені І.В. Зорін та В.А. Квартальнов визначають наступні основні функції маркетингу туристичного:

- створення  туристичного продукту і послуг  для подальшої пропозиції споживачам;

- просування  туристичного продукту на ринок,  реклама і збут;

- організація  прямих продажів;

- отримання  відповідного рівня доходів.

     Отже, узагальнено, маркетинг туристичний - це система координації діяльності туристичного підприємства в процесі розробки, виробництва, реалізації туристичного продукту та послуг з метою отримання максимального прибутку шляхом найбільш повного задоволення споживача.

     Маркетинг будь-якого підприємства здійснюється в певному середовищі. Ф.Котлер, всесвітньо відомий американський спеціаліст з маркетингу, зазначає: "...Маркетинговая среда фирмы - совокупность активных субъектов и сил, действующих за пределами фирмы и влияющих на возможности руководства службой маркетинга устанавливать и поддерживать с целевыми клиентами отношения успешного сотрудничества". Іншими словами, маркетингове середовище - це комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на систему маркетингу фірми.

     Маркетингове  середовище можна умовно поділити на дві частини - внутрішню і зовнішню. Внутрішнє середовище маркетингу - це все те, що впливає на його організацію  на підприємстві. (Це ті люди і ті сили, якими здійснюється маркетинг на підприємстві). Зовнішнім середовищем маркетингу є середовище навколо підприємства, куди воно виходить зі своїми маркетинговими заходами. (Це клієнти, незалежні посередники, замовники, конкуренти, засоби масової інформації, працівники фірм суміжних галузей тощо).

     Система маркетингу - це складна система, яка  включає широкий комплекс програм  по створенню, веденню і реалізації найбільш ефективної діяльності підприємства на ринку. Цільова спрямованість маркетингу залежить від типу фірми (туроператор, турагент) і базується на колі тих проблем, які необхідно вирішити як в найближчій, так і в далекій перспективі. При цьому вона визначає вибір тих форм, методів і напрямків маркетингової роботи, які підприємство вважає для себе пріоритетними. Велику роль відіграють і такі фактори, як стан кон'юнктури ринку та рівень конкуренції в туристичній галузі, ступінь монополізації надання цих послуг, поточна і перспективна взаємодії фірми з різними ринками і т.д., залежно від коливань яких і формується вся маркетингова діяльність. 

     Туризм, за визначенням ВТО, є не тільки економічним, але одночасно соціальним, культурним, екологічним і політичним явищем. Виходячи з цього, туристичний маркетинг необхідно використовувати з максимальним врахуванням всіх цих факторів. Тоді він в повній мірі буде відображати інтереси як туристичних фірм, так і споживачів.

       З огляду на те, що туризм - складна система, симбіоз економіки, політики, екології, культури, для досягнення позитивного маркетингового ефекту необхідна тісна координація маркетингу різних підприємств і організацій. Концепція маркетингу в туризмі носить більше, ніж будь-де, цілісний і загальноохоплюючий характер.

     Свої  специфічні особливості мають також  виробники і споживачі туристських  послуг. Попит на туруслуги відрізняється значною еластичністю залежно від кон'юнктури, доходу, рівня освіти, ціни, реклами і так далі Оцінка якості туруслуг достатньо суб'єктивна: великий вплив на оцінку споживача роблять зовнішні чинники або особи, що не мають прямого відношення до пакету придбаних послуг (наприклад, місцеві жителі, інші відпочиваючі, члени тургруппи і так далі). Туристичний маркетинг адресований часто не тільки "кінцевим споживачам" - туристам, але і проміжним інстанціям - турагентствам, державним органам по регулюванню туризму, суспільним туристичним об'єднанням і так далі .До особливостей виробників турпослуг можна віднести наступні: виробники турус-луг - це значна кількість незалежних і різних за профілем і спеціалізацією турпред-пріятій з відповідно різними цілями (наприклад, туроператор, турагентство, ресторан, готель, турбюро і так далі). Тут розрізняють декілька рівнів маркетингу: державні органи і громадські організації, підприємства. Для кожного виду турпредпріятія доцільний свій спеціалізований маркетинг. З огляду на те, що туризм - складна система, симбіоз економіки, політики, соціології, екології і культури, для досягнення позитивного маркетингового ефекту тут більш ніж де-небудь необхідна тісна координація маркетингу різних організацій і підприємств, що працюють в цій сфері. Концепція маркетингу має тут більш ніж де-небудь цілісний і всеосяжний характер.

     Грунтуючись на вищесказаному, можна виділити, наступні особливості туристичного маркетингу.

     1. Для маркетингу в туризмі у  меншій мірі важливе завдання стимулювання попиту. Попит на туруслуги постійно росте, і індустрія туризму в меншій чим багато інших галузей ступеня залежить від коливань економічної кон'юнктури. Для туристичного маркетингу важливішим є завдання "направити попит" в потрібне русло.

     2. Великого значення набуває достовірна  інформаційна політика відносно  клієнта, особливо на етапі  продажу послуг, а також ретельність  в розробці турпродукта.

     3. Враховуючи особливу роль суб'єктивного  чинника в процесі покупки  саме туруслуг, турфірмам слідує  велику увагу приділяти захисту  прав клієнта - споживача туруслуг.

     4. Вплив чинника сезонності обумовлює  необхідність диверсифікації туруслуг  або особливої уваги до маркетингових  заходів в міжсезонний період, щоб зробити фірму менш залежною від тимчасового чинника.

     5. В процесі управління маркетингом  слід враховувати в більшій  чим в інших галузях мірі не тільки матеріальні аспекти, але і психологію, духовно-емоційний стан і особливості споживача.

     6. Внаслідок того, що турпродукт є, як правило, складним комплексом матеріальних і ідеальних компонентів, велике значення для досягнення оптимального кінцевого ефекту маркетингових заходів має координація маркетингу всіх учасників виробництва туруслуг, турцентров, державних органів по регулюванню туризму, суспільних об'єднань.

     Умови застосування маркетингу в туризмі:

     1. Глибоке насичення ринку туристичними  послугами;

     2. Наявність конкуренції між фірмами туристичної індустрії;

     3. Вільні ринкові відносини;

     4. Вільна діяльність туристичних фірм.

     Принципи  туристичного маркетингу:

     1. Орієнтація на ефективне вирішення  проблем споживачів.

     Особливе  значення в туристичному маркетингу приділяється ідентифікації потреб споживачів для якнайповнішого їх задоволення.