Моніторинг результатів оцінки фінансово-господарської діяльності ТОВ “Україна-АРТ”

ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                                                                          3

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ                                                      5

1.1. Комунікації,  їх сутність, характеристика та  роль у системі маркетингу організацій                                                                                         5

1.2. Сутність маркетингових  комунікацій у побудові комплексу  маркетингу підприємства                                                                                     8

1.3. Реклама як  інструмент  маркетингових комунікацій                      11

 

РОЗДІЛ2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ МАРКЕТИНГУ В РЕКЛАМНОМУ АГЕНТСТВІ ТОВ „УКРАЇНА-АРТ”                                   15

2.1 Загальна характеристика рекламного  агентства                              15

2.2 Технологія надання рекламних  послуг та характеристика проектів  РА „Україна-АРТ”                                                                                                     19

 

РОЗДІЛ 3 ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПО ШЛЯХАМ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ „УКРАЇНА-АРТ”                                 32

3.1. Моніторинг результатів оцінки фінансово-господарської діяльності ТОВ “Україна-АРТ”                                                                         32

3.2. Шляхи удосконалення рекламної  компанії підприємства            35

 

ВИСНОВКИ                                                                                              46

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ                                                                          48

 

ВСТУП

 

Комунікації – це не тільки обмін інформацією, її змістом, а  й різні форми зв’язків між  людьми, засновані на будь-яких стосунках, які спрямовані на досягнення цілей  організації. Це особлива форма впливу на співробітників підприємства та суб’єктів  зовнішнього середовища. І, якщо вони реалізовані на високому професійному рівні, то їх ефективність в системі  управління підприємством визначатиме  якість управління підприємством визначатиме  якість управлінських рішень.

Ступінь готовності керівництва  фірми вирішувати складні проблеми в умовах ринкових відносин залежить від його досвіду, теоретичних знань  і практичної діяльності, які можуть допомогти йому знайти найбільш ефективні  методи управління, оволодіти вмінням  раціонально організувати працю  свою і підлеглих, найбільш повно  мобілізувати їх творчу ініціативу, знайти оптимальні підходи до формування попиту споживачів. Тому доцільно спочатку розглянути, які існують види комунікацій, сутність їх процесів у досягненні певних цілей  в управлінні підприємством.

В літературі розрізняють  дві площини (рівня) комунікації: площина  змісту і площина зв’язків або  стосунків, тобто загальне уявлення психології комунікацій. Площина змісту належить до послання, яке подає  відомості про становище речей  чи про події; воно може бути важливим чи незначним і мати різне значення для одержувача і відправника.

До поняття змісту належить не тільки власне інформація, яка передається  від відправника (джерела) до одержувача у явній формі, а й метакомунікація. Поняття “метакомунікація” визначає те, що читається між рядками і складає істинний зміст комунікації, або корисне з погляду тіньового змісту відомостей. Так, дуже часто виникає ситуація, коли на звернення підприємства-виробника до споживача про пропонування їм якого-небудь товару або встановити ділові контакти, він отримує відповідь приблизно в такій формі: “Ми з задоволенням будемо користуватися вашим товаром і/або встановимо з вами ділові контакти, але через деякий час, коли ми будемо мати можливість”. Очевидно, споживач уже одержав аналогічне замовлення і витратив свої кошти або ж керівництво (керівник) помилилося у виборі партнера, в оцінці його виробничих можливостей. Метакомунікація відіграє важливу роль у комерційних переговорах і діловому листуванні, розробці комунікаційної стратегії.

При проведенні переговорів  чи конференцій потрібно намагатися використовувати змістовну площину, щоб виключити вплив симпатій і антипатій, оскільки часто голосують  не за ту чи іншу пропозицію, а за того, хто її вносить, в результаті чого припускаються похибок у комунікації, оскільки використовуються різні підходи.

Як у закордонній, так  і у вітчизняній економічній  літературі немає повної розгорнутої  класифікації. Французький економіст  Б.Гурне виділяє формальні (офіційні) комунікації, які створюються керівництвом організації, та неформальні, які встановлюються на засадах особистих стосунків в організації. За М.Месконом розрізняють організаційні та міжособистісні (вербальні і невербальні) комунікації. Ф.І.Хміль доповнює їх трансакціями (дорослий, батько, дитя) та поділяє комунікації за формою на дигітальну і аналогову, причому остання за змістом поєднує два види комунікацій – вербальну і невербальну. О.П.Єгоршин дає класифікацію факторів, які впливають на ефективність комунікацій, зокрема виділяє такі групи ознак: види комунікацій (вербальні: усні, письмові; і невербальні: рухи тіла, параметри мови), способи забезпечення, типи особистості (екстраверт та інтроверт), індикатор модальності (візуальна, аудиальна, кінестична), трансактний аналіз.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ

КОМУНІКАЦІЯМИ

1. Комунікації, їх сутність, характеристика та роль  
   у системі маркетингу організацій

 

Існує чимало визначень поняття  “комунікація” залежно від мети, поставленої окремими дослідниками. За лінгвістичним підходом комунікація є процесом обміну інформацією і може носити фізичний та соціальний характер. Дехто розглядає комунікацію як процес трансформування (передавання) інформації з використанням слів, літер, символів чи аналогічних засобів для отримання загальної чи розмежованої інформації про певний об’єкт чи подію.

Комунікація у широкому розумінні - це явище суспільного життя, процес передання емоційного та інтелектуального змісту.

З точки зору економічного підходу існує чимало тлумачень  поняття комунікації, однак загалом  це процес обміну осмисленою інформацією  між людьми за допомогою різних засобів  зв’язку з метою формування єдиної психологічної налаштованості відправника та одержувача інформації та створення умов для нормального функціонування людини, організації, культури, суспільства загалом.

В процесі управління підприємством  діє система комунікацій —  сукупність елементів, безпосередньо  пов’язана з цілями, функціями, оргструктурою  підприємства, напрямками інформаційних  потоків, технологією їх передання, розробленням комунікаційних стратегій  в управлінні. Такою системою є  маркетингова система комунікацій.

Одним із найпопулярніших  напрямків маркетингових комунікацій  промислового підприємства є рекламна діяльність. Рекламу можна класифікувати  за кількома ознаками, зокрема:

- залежно від об’єкта  рекламування виділяють рекламу  товару чи послуги та рекламу  з метою формування позитивного  іміджу фірми;

- залежно від форми  та способу реалізації реклами  розрізняють пряму та приховану  рекламу, при цьому пряма реклама  реалізується у вигляді безпосередніх  рекламних звернень та участі  у промо-акціях, а прихована полягає  в участі фірмових товарів  у змаганнях, конкурсах, наявності  товарів у фільмах, телевізійних  програмах тощо;

- залежно від мети та  функції, яку виконує реклама,  виділяють інформаційну (на етапі  створення попиту при виведенні  нового товару на ринок), переконуючу  (на етапі зростання життєвого  циклу товару у формі порівняння  із товарами-аналогами), нагадувальну (на етапі зрілості), підсилюючу (після придбання товару дозволяє запевнити покупців у вірності вибору), престижну (формує імідж фірми, позитивне ставлення до торгової марки та до окремих товарів підприємства).

Наступним напрямком маркетингових  комунікацій є персональний продаж полягає в особистому представленні  товару потенційному споживачу або  групі споживачів із демонстрацією  особливостей експлуатації товару та налагодженням тісного контакту та взаємозв’язку зі споживчою аудиторією. Цей маркетинговий інструмент є  надзвичайно ефективним стосовно товарів  та послуг промислового призначення, адже дає змогу потенційним споживачам ознайомитися із технічними та експлуатаційними характеристиками товару ще до його придбання. Цей момент є досить важливим, так  як досить часто промислова продукція  є досить коштовною, специфічною  та великою за розмірами, наприклад, промислове обладнання, устаткування, різноманітні комплектуючі та вузли  до машин, а часом навіть цілі виробничі  лінії та комплекси. Крім того, прямі  продажі дають змогу укладати довготривалі та масштабні угоди, налагоджувати  тривалу співпрацю, залучати до процесу  купівлі-продажу необхідних фахівців (інженерів, юристів, експертів тощо).

На ринку промислових  товарів та послуг персональний продаж має вищий пріоритет над рекламою, тому при зростанні частки продукції  промислового призначення у загальному обсязі продукції підприємства витрати  на прямі продажі істотно зростають, а витрати на рекламу, відповідно, мають тенденцію до зниження.

Стимулювання збуту передбачає застосування різноманітних засобів  впливу на потенційних покупців, посередників та персонал торговельних закладів з  метою прискорення і посилення  позитивної реакції ринку, яка відображається у зростанні попиту та обсягів  збуту пропонованої продукції. Основними  елементами стимулювання збуту є  застосування прогресивних методів  продажу продукції, покращення дизайну  упаковки та власних естетичних, ергономічних та органолептичних показників самого товару, коригування цінової політики підприємства із застосуванням різного  роду знижок, акційних цін, надбавок на ціну залежно від змін у мікро- та макросередовищі підприємства.

Зв’язки з громадськістю - це управлінська діяльність, спрямована на встановлення взаємовигідних, гармонійних  відносин між організацією і громадськістю, від якої залежить успіх функціонування цієї організації. Для ефективного  застосування цього маркетингового інструменту у структурі великого промислового підприємства повинен  функціонувати відділ із формування громадської думки, але зазвичай з метою економії коштів функції  цього відділу перекладаються на спеціалістів відділу маркетингу або  реклами.

На промислових підприємствах  ефективна реалізація зв’язків з  громадськістю повинна включати такі напрямки:

Ефективність використання цього маркетингового засобу підвищується із наявністю на підприємстві чи в  організації цілісної культури спілкування, виконання своїх посадових обов’язків та налагодження співпраці. Цьому сприяє позитивний приклад та досяжність керівництва, сприятливий психологічний клімат в організації, наявність чітко сформульованих та задокументованих правил поведінки та виконання обов’язків, піклування про працівників і забезпечення їм гідних умов праці.

 

 

1.2. Сутність маркетингових  комунікацій у побудові комплексу  маркетингу підприємства

 

 

Систему маркетингових комунікацій  у найбільш загальному виді можна  визначити як єдиний комплекс, що поєднує  учасників, канали і прийоми комунікацій  організації, спрямований на встановлення і підтримку визначених цією організацією взаємин з адресатами комунікацій  у рамках її маркетингової політики. Під терміном «комунікаційна маркетингова політика» розуміється система  загальних установок, критеріїв, орієнтирів, прийнятих організацією для дій  і прийняття рішень у сфері  комунікацій, що забезпечують досягнення її маркетингових цілей [37].

Маркетингові комунікації  утворяють складну ієрархічну систему, у якій підлеглими по відношенню до генеральної мети маркетингу-забезпечення стійкого і прибуткового положення підприємства на ринку, виступають наступні цілі (ієрархічне «дерево цілей») [34]:

• мотивація споживача;
• генерування, формування й актуалізація потреб споживача;
• підтримка доброзичливих відносин і взаєморозуміння поміж організацією і громадськістю, партнерами по маркетинговій діяльності;
• формування сприятливого образа(іміджу) організації;
• інформування громадськості про діяльність організації;
• надання інформації про товари, вироблені фірмою;
• умовляння;
• формування в покупця переваги до марки і переконаності в необхідності зробити покупку;
• стимулювання акта покупки;
• нагадування про фірму, її товарах і т.д.

Виділяють чотири основні  засоби маркетингових комунікацій [14]:

• реклама;
• комерційна пропаганда, робота з громадськістю (public relations);
• стимулювання збуту;
• особистий продаж ,