Маркетингове дослідження ринку кондитерських виробів

       Не  дивлячись на певні труднощі ринок  борошняних кондитерських виробів  з кожним роком стає все цікавішим  для виробників. По-перше, поріг входження  на цей ринок залишається відносно невисоким, по-друге, технологія їх виробництва, по порівнянню допустимий з шоколадною продукцією, досить проста і не вимагає великих капіталовкладень. Тому підприємства, що претендують на закріплення своєї продукції на українському ринку борошняних кондитерських виробів, повинні постійно збільшувати інвестиції у їх виробництво, розширювати асортимент виробів і удосконалювати рецептури.

       Одним з важливих і перспективних напрямів збільшення ринку збуту борошняних виробів є розширення асортименту  борошняних виробів для здорового живлення. Для цього необхідно ширше використовувати у виробництві кондитерських виробів функціональні інгредієнти, які їх збагачують, роблять живильними і корисними, забезпечують організм необхідними мікроелементами і речовинами при одночасному зниженні енергетичної цінності продукту.

       Ще  одним цікавим сегментом ринку  кондитерських виробів є ринок  цукристих кондитерських виробів, до яких традиційно відносяться халва, лукум, пастила, мармелад, зефір, желе, ірис. У 2006 році спостерігалося деяке скорочення виробництва цих кондитерських виробів (халва, лукум і ін.), проте вже в 2007 році удалося не лише стабілізувати обсяги їх виробництва, але і досягти їх збільшення. Так, виробництво халви в 2007 році виросло на 3,6% порівняно з 2006 роком, а лукума – на 25%. У Україні виробництво халви обмежене декількома виробниками, з яких найбільш великим є Одеський консервний завод, що випускає халву під торгівельною маркою «Господарочка», займає до 40% цього ринку. Останніми роками спостерігається тенденція до розробки нових брендів і привабливої фасовки халви.

       Високий попит у українського споживача  останніми роками мають желейні  цукерки, обсяги виробництва яких постійно зростають. На ринку желейних цукерок  продовжує відчуватися великий  вплив західноєвропейських партнерів (MARS, Chupa-chups, Cadbury, присутні німецька торгівельна марка HARIBO і іспанська Trolli Iberica). Останнім часом на цьому ринку лідерські позиції упевнено займає вітчизняна компанія “АВК”, що потіснила позиції імпортерів.

       Для вітчизняних виробників також продовжує залишатися привабливим ринок по виробництву пастили, цукатів, желейних виробів. Недостатня увага приділяється збільшенню виробництва мармеладу, не дивлячись на те, що ця група має великі можливості у вигляді фруктово-ягідної сировини, в достатку наявне в Україні. Крім того, цей продукт не лише корисний, але і практично не містить калорій. 

      4.3. Цінова та збутова політика конкурентів. 

      Основним  аргументом вітчизняних виробників в боротьбі за ринок залишається  ціна - у кого вона нижча, той і у виграші. Але не все так просто, як може здатись на перший погляд. Практично на всіх виробництвах доля імпортованих інгредієнтів у випуску виробів (за винятком печива) складає 15-20 відсотків фізичного обсягу, а при виробництві, наприклад, шоколаду доходить і до 40 відсотків. Імпортуються какао-боби, жири, пальмове, арахісове, кокосове масла, ароматизатори. За все це треба платити дорожчою валютою. Приходиться імпортувати і пакувальні матеріали (хоча б частково), що також обходиться надто недешево.

      Кожне з підприємств подбало знайти свій рецепт "задержування" цін. ЗАТ "Одеса" віддало перевагу в  період кризи скороченню випуску  виробів, виробництво яких потребує значних обсягів імпортної сировини. На найбільш ходові групи товарів (карамель, печиво) підприємство постаралось не підвищувати ціну взагалі. Правда, вдалося це не до кінця - ціни на карамель в середньому зросли на 5-15 відсотків (в результаті утримання енергоносіїв, упаковки, ароматизаторів). Ціна на звичайне печиво зросла на 30 відсотків, а на печиво з добавкою какао-порошка - на 10 відсотків.

      Особливо  успішно пройшло "задержування" цін на підприємствах, які мають  запаси сировини (Херсонська кондитерська фабрика пропрацювала на своїй сировині два місяці). Але треба мати на увазі, що не всі виробники в спромозі робити великі запаси, так як складові приміщення не розраховані на зберігання товару в значних обсягах. До того ж деяка продукція має визначений термін зберігання.

      Точка зору представників підприємств  відносно необхідної величини запасів сировини виявилась різною. Одні вважають відносно достатнім запас цукру на 3-4 (і навіть один) тижні роботи, вважаючи, що ціни на нього будуть стабільними. Інші хочуть перестрахуватись, створивши запаси на трьохмісячний, а то й піврічний термін. Проте необхідно відмітити, що купуючи сировину у великих обсягах, приходиться заморожувати обігові засоби (а в умовах кризи це не бажано).

      Одним із наслідків зникнення з ринку  левової частки імпорту стало  те, що маса діючих, добре налагоджених збутових мереж залишилися ні з чим. І не скористатися такою ситуацією було б просто невірно, особливо тим із вітчизняних виробників, які займали слабі позиції в "грошових" регіонах.

      Скажімо, в столиці добре продавалась  продукція кондитерської фабрики  імені Карла Маркса, Львівської "Світоч", Тростянецької "Крафт Якобз Сушард Україна". Східний регіон був особливо добре опанований Харківською бісквітною фабрикою, концерном "А.В.К.", Дніпропетровською кондитерською фабрикою.

      А зараз в інших виробників з'явилася  можливість закріпитися на цих ринках. Причому не просто "викинувши" на них товар, але й оволодіти частиною місцевої збутової мережі. Не гають часу й концерни промисловості -вони намагаються охопити пропозиціями свого товару всю Україну. Так, якщо раніше 57 відсотків обсягу продаж "Крафт Якобз Сушард Україна" приходилось на Київ і близько розташовані райони, то зараз підприємства намагаються рівномірно розподілити товар по всій території країни, завойовуючи навіть недоступний західний регіон.

      Практично вже всі підприємства мають достатню мережу дилерів. В період кризи деякі з них приклали зусилля для додаткового підтримання збутовиків, представляючи їм товарні кредити. Потурбувалися постачальники зберегти для своїх давніх партнерів і відстрочку платежу, але при цьому, правда, зменшивши терміни розрахунків. В разі введення підприємствами передоплати за продукцію дилерам з'явилась можливість робити це частково. Не обійшлося і без ожорсточення умов фінансового розрахунку. Наприклад, концерн "А.В.К." лишає оптовика знижок, якщо він не розрахувався за товар в установлений термін. Враховуючи деяку ненадійність роботи з "ексклюзивним" оптовиком, деякі підприємства пішли шляхом створення власних торгівельних структур в регіонах.

      Так, КП "Новомосковське" відкрило мережу таких організацій, що дало можливість довести товар до кінцевого споживача по мінімальним цінам. Окремі підприємства (наприклад Житомирська і Херсонська фабрики) згадали про стару практику відкриття фірмових магазинів. В сучасних умовах це достатньо вигідний захід - на товар встановлюється лише десятивідсоткова націнка. До того ж отримані кошти відразу надходять на рахунок підприємства. 
 
 

      РОЗДІЛ 5. Дослідження маркетингового середовища ринку 

      5.1. Аналіз впливу макросередовища на динаміку розвитку ринку. 

       Макросередовище представлене силами широкого соціального плану, що впливають на саме підприємство і на його мікросередовище. До таких сил варто відносити фактори демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурного характеру.

       Демографічні  фактори роблять на діяльність підприємств самий глобальний та істотний вплив, тому що вони визначають портрет споживача його товарів і послуг, співробітників, партнерів, конкурентів і т.п. У виробничій сфері обов'язково необхідно мати на увазі результати дослідження демографічних факторів і соціального середовища, особливо в

області структурних змін. Саме соціальне  середовище впливає на формування споживчих переваг, від яких залежить спрямованість і розмір

споживчого  попиту, а значить і можливості компанії реалізувати свою

продукцію. В аналізі демографічних факторів і соціального середовища

необхідно виявляється вплив факторів:

- доходи  населення;

- чисельність населення;

- сімейна структура населення;

- соціальний статус і соціальна захищеність населення.

Отже найбільш позитивний влив на ринок кондитерських виробів роблять доходи, чисельність та сімейна структура населення.

       Вивчення  економічного середовища дозволяє зрозуміти, яким чином

формуються  і розподіляються ресурси суспільства.

       При розгляді впливу економічного середовища слід

звернути  увагу на наступні фактори:

- характер економіки й економічних процесів (у тому числі вплив інфляції і

дефляції);

- система оподатковування і якість економічного законодавства;

- масштаби урядової підтримки окремих галузей;

- розміри і темпи зміни розмірів ринку;

- інвестиційні процеси;

- ставка банківського відсотка;

- система ціноутворення і рівень централізованого регулювання цін;

- вартість землі;

- особливості міжнародних економічних відносин.

       До  основних дестабілізуючих факторів варто віднести суперечливість і нестабільність податкового законодавства, нерозвиненість фондового й

інвестиційного  ринку, досить високий ступінь державного втручання в

систему ринкового ціноутворення і відсутність  розвинутої законодавчої

бази у сфері земельних відносин.

       Отже, фактори економічного середовища роблять негативний і позитивний вплив на діяльність виробників кондитерських виробів. При цьому найбільший позитивний вплив мають наступні фактори:

- розміри і темпи зміни розмірів ринку;

- інвестиційні процеси.

       А найбільший негативний вплив становлять фактори:

- загальний рівень економічного розвитку;

- система оподатковування і якість економічного законодавства;

- рівень розвитку конкурентних відносин.

       У деяких випадках природно-екологічні фактори займають одне з ведучих місць. Природно-екологічне середовище характеризується наступними факторами:

- природнокліматичні умови;

- наявність і доступність сировинної бази;

- врахування екологічних чинників.

       Природно-екологічне середовище несе в цілому опосередковано негативний вплив на діяльність фірми ринку кондитерських виробів. З’ясовується даний факт тим, що неврожай цукрових буряків та пшениці призводить до підвищення ціни на цукор та борошно, що в свою чергу вплине на ріст цін на кондитерські вироби.

       Вплив науково-технічних факторів виявляється  в загальносвітовій

тенденції поширення смакових добавок та інших  складових в кондитерських

виробах. Основні фактори:

- поява «технологічних проривів»; 

- скорочення чи продовження життєвого циклу технологій; 

- вимоги до науково-технологічного рівня виробництва, що забезпечують

конкурентноздатність; 

- вимоги до кваліфікації кадрів. 

       Наприклад, науково-технічне середовище впливає на діяльність ЗАТ «Nestle-Світоч», що пояснюється високим рівнем механізації й автоматизації виробництва, що ж стосується ТзОВ «Маневр» то дані фактори майже не здійснюють впливу на підприємство, окрім, можливо, розробка нового комп’ютерного забезпечення.