Маркетингове дослідження ринку кондитерських виробів

     На  кондитерському підприємстві може одночасно зберігатися, готуватися до обробки і виготовлятися більше 100 найменувань кондитерських виробів, на декількох технологічних лініях, які відрізняються по конструкції і цільовому призначенню. Підвищення ефективності виробництва можливе за рахунок підвищення продуктивності технологічних процесів, поліпшення якості продукції, що випускається, зниження об'єму незавершеного виробництва і страхових запасів за рахунок локалізації і синхронізації регламентованого випуску товару. Це забезпечується за рахунок вдосконалення автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), тому що дозволяє перевести виробничий процес на якісно новий ступінь розвитку, який характеризується вищим у порівнянні з попереднім, ступенем організації автоматизованого управління.

     Конкурентоспроможність  кондитерської продукції у великій  мірі залежить від рівня автоматизації  технологічних процесів (ТП), що враховує традиції і накопичений досвід фахівців кондитерів, які розробляють рецептуру. АСУ ТП повинна бути реалізована на основі відповідних методів адаптації з інтелектуальним наповненням знаннями і може називатися системою управління на основі експертних оцінок.

     Стандарти на продукцію кондитерської фабрики  повинні вміщувати норми якості. Стандарт не стимулює підвищення якості продукції при занижених або завищених нормах якості. Відсутність достовірних і оперативних методів досліджень не дозволяє правильно оцінити фактичну кількість продукції, тому при розробці стандартів враховують всі особливості, характерні для продукції рослинництва. Для кондитерських виробів, які є біологічним об'єктом стандартизації, характерні дві взаємопов'язані властивості – спадкоємність і мінливість, які утруднюють встановлення єдиних вимог до якості продукції при розробці стандартів. В зв'язку з різноякісністю згаданих виробів у стандартах не можливо обмежитись встановленням тільки одного рівня якості. Повинні бути встановлені показники якості і норми, які дозволяють оцінювати весь спектр товарів. Тому в стандартах на кондитерські вироби встановлюються вимоги до їх якості диференційовано по товарним сортам, класам, категоріям, нормам. Якість продукції необхідно диференціювати в залежності від напрямку її використання. Якість однієї і тієї продукції може бути признана високою при використанні її для одних цілей і низькою – для інших. Так, м'яка скловидна пшениця з вмістом білку 14% і клейковини більше 23% першої групи якості забезпечує одержання хліба з великим об'ємом, еластичним і ніжним м'якушем, тобто є пшеницею високої якості. Однак вона менш придатна для кондитерської промисловості де краще використовувати борошнисту, з високим вмістом крохмалю і невеликим вмістом білку (9 – 11%). Важливим елементом забезпечення якості кондитерських виробів є використання харчових добавок. До харчових добавок відносяться речовини, які самі по собі не споживаються як харчові продукти, а цілеспрямовано вносяться у харчовий продукт для виконання певних функцій покращання структури, аромату, подовження тривалості зберігання тощо. Залежно від призначення і принципу дії харчові добавки можна об'єднати в кілька груп: добавки окисної дії, відновної дії, структуроутворювачі, органічні кислоти, мінеральні солі, ароматизатори, підсолоджувачі, консерванти, комплексні поліпшувачі. Продукція кондитерської фабрики повинна контролюватися на предмет безпеки споживання за параметрами продуктів масового споживання та дитячого харчування. В санітарних правилах і нормах України передбачено, що в продуктах масового споживання патогенні мікроорганізми не допускаються у 25 грамах продукту. Не допускається наявність мікотоксинів в продовольчій сировині та продуктах, призначених для дитячого та дієтичного харчування. Але сьогодні немає можливості перед вживанням контролювати кондитерські вироби на вміст у них шкідливих мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2. Дослідження ринку 

     2.1. Сегментація ринку. 

     Щоб успішно орієнтувати виробництво  на вимоги ринку, потрібно перш за все  добре його знати. Інформаційний  інструментарій комерційної діяльності – це, по суті, його буквар, який повинен бути освоєним кожним, хто взявся за цю справу. Вивчення ринку – важлива функція комерційної діяльності, в результаті реалізації якої, підбираються потенційні покупці. Перша ступінь в цьому процесі – сегментація ринку, поділ його, що дозволяє модифікувати якісні характеристики товару у відповідності з запитами окремих груп потенційних споживачів, створює основу для вибору стратегії і дає можливість більш-менш точно визначити сумарний об’єм ринку. Сегментація дає конкретні аргументи для реклами і продажу товарів відповідної номенклатури, визначених споживчих властивостей.

     Сегменти  ринку, які орієнтовані на продаж індивідуальним споживачам найбільш різноманітні. Географічні критерії зорієнтовані розташування підприємства до споживачів, усі люди полюбляють солодке, тому підприємство повинно знаходиться ближче до сировини, або затуплення її. Серед цього і випливають соціально-демографічні характеристики, так как майже все населення любить солодке то й вік, стать не важливі, тому що кондитерські вироби не мають вікових та статевих границь.

     Соціально економічні сегменти (сегменти «преміям»)ринку споріднені з соціально-демографічними, але пов’язані з рівнем життя конкретних соціальних груп, які можуть дозволити покупати собі найдорожчі та «вишукані» кондитерські вироби (шоколад особливих характеристик смаку, солодощі із закордону та ін.)

     Сегменти, які орієнтовані на особливості  споживання, враховують гурманів кондитерських виробів.

     Сегменти, які орієнтовані на засоби масової  комунікації, активно використовуються при плануванні реклами, враховують цільові групи людей, які дивляться окремі телепередачі, або які слухають радіо, в звичний час, які читають певні газети, або виписують галузеві журнали і інше.

     Сегменти, які враховують "життєвий стиль", тісно переплітаються сз психологічними сегментами, наприклад, модель не буде їсти солодке, тому що їй необхідно підтримувати форму та фігуру, звичайному студентові солодке, особливо шоколад, корисні для розумового розвитку, або, наприклад, льотчикам теж корисний шоколад через перепади тиску при польоті. 

     2.2. Кон'юнктура ринку. 

      Виробництво кондитерських виробів в Україні  зосереджено на 28-ми спеціалізованих  підприємствах, питома вага виробництва  яких складає біля 60 відсотків від  загального виробництва, та біля 800 малих і середніх підприємств місцевої харчової промисловості.

      Випуск  кондитерських виробів у 2008 році склав 1,11 млн. тонн, в тому числі експорт 368,3 тис. тонн (33 відсотки).

          Серед областей України лідерами з виробництва кондитерських виробів являються: Донецька область (20 %), Київ та Київська область (12,5 %), Полтавська (11 %), Вінницька (7,9 %), Дніпропетровська (7,4 %), Харківська (6,2 %).

          Основними виробниками кондитерських виробів являються: ДП “Кондитерська корпорація “Рошен” (21,4 %), ЗАТ “АВК” (8,4 %), ЗАТ “ВО Конті” (12,8%), Корпорація “Бісквіт-Шоколад” (5,5 %), ВАТ “Полтавакондитер” (4,6 %), ЗАТ “Житомирські ласощі” (4,6 %), ЗАТ “Крафт Фудз Україна” (2,5 %).

          Всі підприємства, які виробляють кондитерські вироби в Україні, приватні.

          Два підприємства в Україні: ЗАТ “Крафт Фудз Україна” та ЗАТ “Львівська кондитерська фірма “Світоч” створені з залученням іноземних інвестицій: ЗАТ “Крафт Фудз Україна” на базі Тростянецької шоколадної фабрики, а ЗАТ “Львівська кондитерська фірма “Світоч” спільно із транснаціональною компанією “Нестле”, частку іноземних інвестицій мають акціонерні товариства: “Полтавакондитер” і “Житомирські ласощі”.

      Асортимент кондитерських виробів вітчизняного виробництва охоплює 20 груп солодощів.

         Виробництво кондвиробів в 2008 році складає:

  цукристих                                                                  - 614,0 тис.тонн (55,0 %)

  із них: 

  кондитерські вироби з цукру без вмісту какао     - 247,0 тис.тонн (22,0 %)

  шоколаду                                                                    - 367,0 тис.тонн (33,0 %)

  борошняних                                                       - 501,7 тис.тонн (45,0 %)

  із них: печива солодкого і вафель                         - 366,0 тис.тонн (33,0 %)

  пряників і виробів аналогічних                         - 64,5 тис.тонн (5,8 %)

  печива сухого                                                       - 33,3 тис.тонн (3,0 %)

            Споживання кондитерських виробів на душу населення у 2008 році склало 17,4 кг при нормі 15,4 кг.

            Експорт продукції здійснюється  до 46 країн світу і складає  у 2008 році 368,3 тис. тонн на суму 802,5 млн. дол. США, в т.ч. до  Європейського Союзу 12,5 тис. тонн  на суму 25,9 млн. дол. США. Значна частка продукції експортується до Російської Федерації 137,3 тис .тонн (37,3 %) на суму 375,0 млн. дол. США (46,7 %), а також до Казахстану (20,4 %), Азербайджану (7,7 %), Грузії (6,1 %), Молдови (5,2 %), Республіки Білорусь (3,9 %), Монголії (3,1 %), Туркменістану (3,0 %).

            Підприємства кондитерської галузі  протягом останніх років демонструють  динамічний розвиток виробництва.          

      Таблиця 2.2. - Виробництво кондитерських виробів в Україні (тис .тонн) 

            Наведені дані свідчать про  те, що виробництво кондитерських  виробів за останні п’ять років  збільшилось на 32,2 відсотків.      

            Такий динамічний розвиток виробництва  кондитерських виробів забезпечений  завдяки оновленню виробництва  і інвестування в розвиток  підприємств значних коштів (довідково:  інвестиції в розвиток галузі  складають щорічно більше 200 млн. грн.). 

2.3. Тенденції  розвитку ринку. 

      Експерти  прогнозують у майбутньому збільшення цін на кондитерську продукцію, вироблену  в Україні, що пов'язано з очікуваним підвищенням вартості енергоносіїв та основної сировини. На пропозицію вітчизняної  кондитерської продукції впливатимуть ціни на внутрішньому ринку цукру, борошна, олійножирової продукції, на світовому ринку какао-бобів, горіхів, сухофруктів та інших інгредієнтів. Відчутним для українських виробників кондитерської продукції залишатиметься рівень цін на газ, оскільки його частка в собівартості цих товарів становить близько 3%. На обсяги та структуру виробництва вітчизняних кондитерів впливатимуть митні обмеження з боку РФ як стратегічного партнера у цій галузі. Зберігатимуться позитивні тенденції у галузі шоколадного і борошняного секторів, особливо це стосується випуску кондитерських виробів преміум-сегмента, у результаті планомірного вивільнення потужностей з випуску карамелі, ірису, цукристого печива. Крім того, на думку провідних виробників, вітчизняний кондитерський ринок зараз досяг такого рівня виробництва, що може відмовитись від «дешевої» продукції та переорієнтуватись на виробництво більш високорентабельних кондитерських виробів. Передумовою для цього є також поступове зростання доходів населення.

      Таким чином, буде тривати переорієнтація виробництва на випуск складніших у  виготовленні видів цукристих кондитерських  виробів, оскільки виробники не можуть вкладати значні інвестиції у розвиток відразу всіх напрямів. Кондитерський  ринок України у найближчі роки найімовірніше чекатиме спеціалізація. Виробництво і надалі буде концентруватися у найбільших холдингах.

      Стабільність  української кондитерської галузі сьогодні забезпечують дев'ять підприємств, такі як: «Рошен», «КОНТІ», «АВК», «Крафт Фудз Україна», «Полтавакондитер», КФ «Світоч», «Житомирські ласощі», корпорація «Бісквіт шоколад» та «Черкаська БФ», які виробляють понад дві третини всієї продукції.

      Ці компанії у попередні роки здійснювали значні інвестиції у модернізацію технологічних процесів, рекламну та маркетингову політику, логістику, енергозберігаючі технології та кадри, що дало їм змогу випускати нову продукцію, переважно високого цінового сегмента.

      З огляду на це для того, щоб підприємства  досягли найкращих результатів на кондитерському ринку та здатності завойовувати більшу долю на ринку,  необхідно не лише  покращувати техніко – економічні показники ефективності діяльності але й потрібно  формувати і  обґрунтовувати цільову стратегію діяльності. Так значення вибору стратегії зростає, тому що вона є основоположною ланкою в управлінні підприємством, яка  повинна  забезпечувати стійке економічне зростання і розвиток підприємства, підвищення конкурентоспроможності  продукції і послуг.

      Для того, щоб правильно обрати і обґрунтувати стратегію, в умовах нестабільності й мінливості зовнішнього середовища, підприємство  має проводити всебічний  й постійний  аналіз діяльності конкурентів, власного стратегічного потенціалу й оцінки ефективності його використання, а також визначення свого положення на ринку товарів і послуг стосовно конкурентів.

      Але при цьому не слід забувати, що кожен  виробник кондитерських виробів  є унікальним у своєму роді, тому процес вироблення і обґрунтування  стратегії для кожного підприємства є унікальний, оскільки він залежить від позиції фірми на ринку, динаміки її розвитку, її потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик вироблюваного товару або послуг, що надаються, становище  економіки, культурної середи.

      При цьому одним з основних питань, що виникають при дослідженні  напрямків розвитку кондитерської  промисловості, є не лише її галузеві особливості, але і наявність  недосконалих стосунків, що складаються  з приводу розвитку інтегрованих формувань і взаємодії між учасниками процесу виробництва, переробки, транспортування, реалізації кінцевої продукції, а також розподілу чистого доходу між ними.