Підхід  до забезпечення конкурентоспроможності аутсорсера з позицій комплексу маркетинг-мікс обумовлений тим, що традиційні теорії конкурентоспроможності підприємства по відношенню до сфери послуг взагалі мають свою специфіку, і не в повній мірі є коректними щодо аутсорсингу (хоча, звичайно ж, вони для більшості ринків справедливі, що обґрунтовано теоретично і підтверджено практично).

     Так, класична теорія конкурентоспроможності М. Портера з виділенням в якості конкурентних переваг низької ціни / низьких витрат, диференціації і концентрації для аутсорсера має суттєві обмеження: конкурентоспроможність за рахунок низької ціни залишається, але можливість диференціації значно обмежена спеціалізацією аутсорсера (як правило, у сфері послуг виявляються або дуже схожі послуги, або один вид послуги з варіацією в залежності від вимог клієнта), а можливість концентрації обмежена порівняно низьким обсягом ринку [33].

     Теорія  конкурентоспроможності на основі ключових компетенцій (Г. Хамел і К. Прахалад) для забезпечення конкурентоспроможності  аутсорсера в цілому підходить. Однак  список можливих ключових компетенцій, по-перше, досить  обмежений, а, по-друге, зміни в цьому списку слабо залежать від підприємств-аутсорсерів, але цілком і повністю визначаються побажаннями замовника, оскільки сама послуга носить не просто цільової, але обмежений кількістю і якістю бізнес-функцій у замовника характер [44].

     Теорія  конкурентоспроможності М. Трейсі і  Ф. Вірсема, незважаючи на те, що підтвердила  свою актуальність для виробничих підприємств в умовах глобалізації ринку, для аутсорсера застосовна в дуже обмеженому масштабі: диференціація будь-якої ціннісної дисципліни (виробнича досконалість, лідерство по продукту і близькість до споживача) нівелюється стандартизацією процесів, переданих з аутсорсингу, і заданістю кінцевого продукту. Певним винятком тут є близькість до споживача. Однак вона відноситься не стільки до діяльності аутсорсера зі створення необхідного процесу / продукту, скільки до взаєминам із замовником [32].

     Забезпечувати конкурентоспроможність аутсорсера при  виході на зовнішній ринок пропонується з використанням елементів маркетинг-мікс з урахуванням певних обмежень, застосовуючи відповідні можливості отримання конкурентної переваги саме для аутсорсера, як це показано в табл. 3.2.

     Фактично  пропонований порядок створення  конкурентної переваги аутсорсера полягає в тому, що таку конкурентну перевагу буде базуватися на комбінації використання елементів маркетинг-мікс з урахуванням особливостей аутсорсингу.

     Для вирішення інших проблем необхідно:

     - переорієнтувати українські аутсорсингові  компанії на потреби клієнта, підвищити якість, своєчасність та комплексність надання послуг при зниженні цін на них;

     - розробити програму розвитку  ринку аутсорсингових послуг  для збільшення конкуренції на  ринку;

     - вдосконалити законодавчу базу аутсорсингу;

     - аутсорсери повинні приділяти важливу увагу проблемі безпеки та конфіденційності інформації замовників [8, с. 47].

     Таблиця 3.2

Можливість  забезпечення конкурентоспроможності підприємства-аутсорсера

з використанням  елементів маркетинг-мікс [32]

     Аутсорсинг  являє собою досить перспективний вид діяльності, який на сьогоднішній день інтенсивно розвивається. Аутсорсинг має свою специфіку, яка суттєво відрізняє його від інших послуг, що надаються на ринку. Важливим питанням при збільшення обсягів аутсорсингу є забезпечення конкурентоспроможності підприємства-аутсорсера. Традиційні теорії конкурентоспроможності для забезпечення конкурентоспроможності аутсорсера підходять, не в повній мірі, у зв’язку з чим конкурентоспроможність аутсорсера запропоновано забезпечувати на основі комплексу маркетинг-мікс з урахуванням обмежень і можливостей, які виникають для підприємства-аутсорсера внаслідок специфіки аутсорсингу як виду надання послуг. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     В результаті дослідження аутсорсингу  в системі управління підприємством доцільно зробити наступні висновки.

1. Аутсорсинг – це передавання непрофільних функцій стороннім організаціям (функціонально-орієнтований підхід); спосіб взаємодії між господарськими суб’єктами (коопераційний підхід); стратегія управління компанією (управлінський підхід); спосіб підвищення конкурентоспроможності підприємства (інструментальний).
2. Аутсорсинг класифікують на: ІТ-аутсорсинг (сервісне обслуговування; офшорне програмування; тестування програмного забезпечення; електронний бізнес), аутсорсинг бізнес-процесів (бухгалтерський облік і фінанси; управління персоналом; маркетинг; реклама; логістика), виробничий аутсорсинг (аутсорсинг основного виробництва; аутсорсинг допоміжного виробництва), аутсорсинг у сфері послуг (лізингові, будівельні та архітектурні послуги, охорона приміщень; торговельні і готельні послуги,громадське харчування; транспортні послуги і послуги зв’язку), географічний (офшорний аутсорсинг).
3. Виробничий аутсорсинг – це передача сторонньому підприємству цілком функції виробництва або частини завдань, пов’язаних з виробництвом продукції. До переваг виробничого аутсорсингу відносять: припинення збитків від заготівельного виробництва та допоміжного виробництва; підвищення якості комплектуючих, які виробляються на кращому устаткуванні і на підприємствах, що спеціалізуються на виробництві саме цих комплектуючих; можливість отримати більший прибуток за рахунок зменшення видатків і який можна буде інвестувати в основний бізнес/основні цехи; концентрація управлінських, інвестиційних та інших ресурсів на основному бізнесі; можливість розміщень замовлень на виробництво комплектуючих за кордоном за цінами меншими від вітчизняних при якості значно вищій. До недоліків виробничого аутсорсингу відносять: процес передачі виробництва на аутсорсинг може займати багато часу; у результаті переходу на аутсорсинг підвищуються ризики підприємства, пов’язані зі зривом термінів постачань, незадовільної якості або цінового диктату; розміщення виробництва комплектуючих за межами країни вимагає більш твердого планування виробництва і закупівель на 2 місяці вперед і більше і вимагає значного поліпшення як комунікативних умінь (знання мов, культурних особливостей) так і логістичної системи (митниця, планування транспортних маршрутів та способів доставки); проблема реалізації та ліквідації вивільненого обладнанням та устаткування заготівельного та допоміжного виробництва.
4. Щодо особливостей організації діяльності компанії-аутсорсера, то існує декілька варіантів: «замовник купує людей» (компанія-аутсорсер отримує гроші за робочий час співробітників, але рішення про оплату праці буде приймати компанія-замовник); «замовник довіряє завдання команді» (ризики, пов’язані з просуванням продукту, залишаються у замовника, а компанія-аутсорсер, отримує можливість самостійно підбирати команду і мотивувати людей); «замовник купує рішення» (компанія-замовник вважає, що аутсорсеру під силу впоратися із завданням самостійно, і передає йому всі повноваження – але аутсорсер несе величезні ризики, пов’язані з браком людей, зривом проекту, і відповідає своєю репутацією); «компанія-аутсорсер самостійно розробляє рішення і просуває його на ринку».
5. Головними критеріями оцінки для вибору аутсорсера є: досвід, надійність, економія коштів, гнучкість, ступінь жорсткості умов контракту, кадрова політика, ресурсозабезпеченість, організаційна структура.
6. ТзОВ «Айнова» (м. Чернівці) позиціонує себе як інноваційна аутсорсингова компанія, основним видом діяльності якої є надання послуг для підтримки бізнесу з аутсорсингу. Надаючи бухгалтерські послуги аутсорсингова компанія «Айнова» всю відповідальність перед податковими органами бере, відповідно до договору, на себе. Бухгалтерський облік курирує фахівець з 13-річним досвідом у сферах торгівлі, виробництва та інших поширених галузях. Юридичну підтримку в аутсорсинговій компанії «Айнова» забезпечує практикуючий адвокат з 10-річним досвідом, сфера діяльності якого – юридичні особи, захист інтересів бізнесу, а також послуги юриста (м. Чернівці). В компанії «Айнова» ІТ-підрозділ організовують фахівці з портфелем понад 5 тисяч одиниць техніки з робочою ефективністю 95-96%. Також існує можливість дистанційного обслуговування та ІТ-підтримки підприємства і бізнесу в м. Чернівці. Секретар на аутсорсингу від «Айнова» допоможе вирішити ряд проблем: резервування квитків на поїзд, літак і послуг бронювання готелю в різних куточках країни; прийом та обробка кореспонденції; формування запитів і листів в затверджених форматах; планування ділових зустрічей, супровід; послуги перекладачів тощо.
7. Незначний досвід роботи українських підприємств на ринку аутсорсингових послуг, відсутність сформованої культури аутсорсингових взаємовідносин є основними причинами недостатньої ефективності цих операцій. На низькі темпи розвитку аутсорсингу в Україні впливають: недотримання аутсорсером зобов’язань щодо якості робіт і послуг; недостатнє розуміння аутсорсером стратегії підприємства у відповідному сегменті діяльності; непередбачуване зростання цін на послуги аутсорсера; зниження рівня контролю з боку підприємства за функціями, переданими на аутсорсинг. Для вирішення проблем необхідно: переорієнтувати українські аутсорсингові компанії на потреби клієнта, підвищити якість, своєчасність та комплексність надання послуг при зниженні цін на них; розробити програму розвитку ринку аутсорсингових послуг для збільшення конкуренції на ринку; вдосконалити законодавчу базу аутсорсингу; аутсорсери повинні приділяти важливу увагу проблемі безпеки та конфіденційності інформації замовників; забезпечити конкурентоспроможність підприємств-аутсорсерів з використанням елементів маркетинг-мікс.

Список  використаних джерел

1. Аникин  Б. А. Аутсорсинг: создание высокоэффективных  и конкурентоспособных организаций. – М.: Инфра-М, 2003. — 192 с.
2. Аутсорсинг бизнес-процессов: «за» и «против»: Реферат статьи Джоша Берсина // Открытая Школа Бизнеса. – 2005. – Выпуск 3. – с. 7-10.
3. Бабій Л. Тенденції офшорного аутсорсингу  виробництва та бізнес-процесів у галузі електроніки // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 3 (28).— с. 9-18. - (світова економіка й міжнародні економічні відносини).
4. Безручук С. Л., Лайчук С. М. Договір про надання послуг з бухгалтерського обліку: проблем формування змісту // Міжнародний збірник наукових праць. – 2009. - Випуск 1(13). – с. 182-193.
5. Безручук С. Л., Лайчук С. М. Переваги та недоліки надання послуг з бухгалтерського обліку // Вісник ЖДТУ. – 2010. - № 1(47). – с. 14-18.
6. Білоцерківський О. В., Чудновець Ю. Ю. аналіз можливостей використання фінансового аутсорсингу на підприємствах України // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2010. - № 1(9). – с. 39-49.
7. Бовсуновський О. М., В’ялий С. О. Аутсорсинг в аграрному бізнесі // Амако-Інформ. – 2010. - № 3-4. – с. 2-5.
8. Бравар Ж.-Л. Эффективный аутсорсинг: понимание, планирование и использование успешных аутсорсинговых отношений / Ж-Л. Бравар, Р. Морган; Пер. с англ. В. Денисов. – Д.: Баланс Бизнес Букс, 2007. – XXVIII, 251 с.
9. Грозний І. С. Використання аутсорсингу в процесі досягнення конкурентних переваг промисловим підприємством // Економiчний вісник НГУ. – 2009. - № 1. – с. 47-51.
10. Грозний І. С., Усова Г. В. Передача непрофільних виробничих процесів промислового підприємства на умовах аутсорсингу для набуття конкурентних переваг // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2009. - № 3. – с. 63-73.
11. Дугінець Г. В. Особливості розвитку міжнародного аутсорсингу в Україні // Регіональний збірник наукових праць з економіки «ПРОМЕТЕЙ». - 2010. - № 3(33). - с. 186-188.
12. Ермакова Т. М. Аутсорсинг в бухгалтерском учете // Бухгалтерский учет. – 2008. – № 7. – C. 55-57.
13. Заводовська І. І. Передумови та перспективи розвитку сучасного бізнесу на основі аутсорсингу // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 80.– с. 43-45.
14. Загородній А. Г., Партин Г. О. Аутсорсинг та його вплив на витрати підприємства // Фінанси України. – 2009. – №9. – с. 87-97.
15. Залознова Ю. С. Особливості правового регулювання становлення та розвитку промислового аутсорсингу на підприємствах вугільної промисловості України // Економіка і право. – 2010. - № 2. – с. 68-75.
16. Йордон Э. Аутсорсинг: Конкуренция в глобальной гонке за производительностью / пер. Труфанова О.  – М.: Лори, 2006. – 367 стр.
17. Котляров И. Д. Аутсорсинг в сельском хозяйстве // Вестник Алтайского государственного аграрного университета. – 2011. - № 3 (77). – с. 121-127.
18. Левчук К. О. Аутсорсинг в системі менеджменту підприємства // Моделювання регіональної економіки. – 2008. -  №2(12) . - с. 175-186.
19. Лепихина С. Н. Роль аутсорсинга в мировой экономике // Вестник Томского государственного университета. – 2007.  - № 300 (II). - c. 49-53.
20. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. – К.: КНТЕУ. - 2001.- 580 с.
21. Манойленко О. В. Аутсорсинг як інструмент підвищення ефективності антикризового управління // Вісник МСУ. – 2006. - т. ІХ, №1. – с. 8-12.
22. Микало О. І. Підходи до визначення терміна «аутсорсинг» // Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2010. - № 7. – с. 111-115.
23. Неуров І. В. Аутсорсинг закупівель: світовий досвід і вітчизняні перспективи // Проблеми економіки та управління. – 2009. – № 640. - с. 155-162.
24. Осадчук О. В., Йохна М. А. Аутсорсинг як технологія підвищення ефективності діяльності сучасних організацій // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. - № 3. Т. 3. – с. 119-122.
25. Портер М. Конкуренция: Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2002. – 495 с.
26. Салтицький С. Аутсорсинг на юридичному ринку: і попит, і пропозиція водночас // «Юридична газета». -  28 квітня 2006 року. - №8 (68). – с. 1.
27. Севастьянова Е. В. Организационно-экономический механизм аутсорсинга (на примере аутсорсинга учётных функций для малых предприятий) // Экономика. – 2010. - с. 163-165.
28. Сергиенко О. Критерии выбора компании-аутсорсера // «Еженедельник АПТЕКА». -  03.11.2008. - № 664 (43). – с. 93.
29. Сергиенко О. Основные тенденции развития рынка аутсорсинговых услуг // «Еженедельник АПТЕКА». -  22.09.2008. - № 658 (37).
30. Ситник Л. С. Організаційно-економічний механізм антикризового управління підприємством. – Донецьк: ІЕП НАН України. - 2000. - 504 с.
31. Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. – К.: КНЕУ. - 2004. – 268 с.
32. Уткин Э. А. Управление бизнесом. Аутсорсинг и развитие компании // Справочник экономиста. - №1. - 2004.
33. Хамел Г., Прахалад К. Конкурируя за будущее. Создание рынков завтрашнего дня: Пер. с англ. – М.: Олимп-бизнес, 2002. – 288 с.
34. Хачатурова А. Віддати на сторону // Твій номер. – 2009. - № 6. – с. 28-33.
35. Хейвуд Дж. Б. Аутсорсинг: в поисках конкурентных преимуществ / Дж.Б. Хейвуд; Пер. с англ. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2004. – 176 с.
36. Шелухин И. Критерии перехода на аутсорсинг промышленных предприятий // Конкуренция и рынок. – 2002. – № 15. – с. 23-30.
37. Ярин Г. А. Инновационно-инвестиционная стратегия формирования конкурентных преимуществ промышленных предприятий // Известия Иркутской государственной экономической академии. – 2007. – № 2 (52). – с. 43-48.
38. АЙНОВА – аутсорсингова компанія: послуги. – Режим доступу: http://www.ainova.com.ua/
39. Айнова – аутсорсингова компания. – Режим доступу: http://ainova.gbc.net.ua/
40. Гаевая Ю. Аутсорсинг: бизнес «на вынос». – Режим доступу: http://www.prostobiz.ua/biznes/biznes_start/stati/autsorsing_biznes_na_vynos.
41. Дубінський С. В. Розвиток аутсорсингу на промислових підприємствах України в умовах фінансово-економічної кризи. – Режим доступу: http://library.kpi.kharkov.ua/Vestnik/2010_7/statti/Dybinskiu.pdf.
42. Кувеко С. Особенности работы на аутсорсинг // COMPUTER WORLD Украина. – Режим доступу: http://www.infopulse.com.ua/
43. Лученко В. Стаття про аутсорсинг на промислових підприємствах. – Режим доступу: http://www.luchenko.com.
44. Македонский С. Индустрия аутсорсинга: тренды 2010 года. – Режим доступу: http://www.cnews.ru/reviews/ppt/16_12_2010/makedonsky.ppt.
45. Погорелов Ю. С., Горбунов В. А. Обеспечение конкурентоспособности предприятия аутсорсера на внешнем рынке. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtip/2008_14/pogorelov.pdf.
46. Розквіт аутсорсингу на фоні світового економічного спаду. – Режим доступу: http://www.synergy-consulting.com.ua/
47. Спірідонова К. О. Особливості застосування аутсорсингу як антикризового інструменту. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/28_OINXXI_2010/Economics/72569.doc.htm.
48. Соколова О. Є., Григорак М. Ю. Аутсорсинг як ефективна форма управління логістичною інфраструктурою аеропорту // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. – 2011. – Випуск 29. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppei/2011_29/Sokol.pdf.