Вибір виду транспорту

Між соціалістичними  країнами Європи й Азії була укладена багатостороння транспортна конвенція - Угода про міжнародне вантажне сполучення (УМВС). В УМВС визначаються терміни доставляння вантажів, установлюються провізні платежі на дорогах країн відправлення і призначення за ставками внутрішніх тарифів, а під час слідування дорогами транзиту - за транзитними тарифами. Відповідальність залізниць за незбереженість вантажу настає у разі наявності вини перевізника, яку часто повинен довести вантажовласник. На відміну від КОТІФ, максимум відповідальності в УМВС не встановлено і відшкодування виплачується перевізником у межах справжньої вартості вантажу, зазначеної в рахунку постачальника, чи оголошеної його цінності. Пошкодження і незбереженість вантажу мають бути підтверджені комерційнимактом. У разі прострочення доставки залізниця сплачує штраф, що становить певний відсоток від провізної плати.

Укладення договору міжнародних перевезень вантажів згідно з положеннями УМВС оформляється накладною відповідної форми. Накладна УМВС має п'ять аркушів:

* перший аркуш  - оригінал накладної (супроводжує  вантаж до станції призначення  і видається одержувачу разом  із п'ятим аркушем і вантажем);

* другий аркуш  - дорожня відомість (є документом  залізниці, залишається в пункті  призначення; видається стільки  відомостей, скільки доріг беруть  участь у перевезенні);

* третій аркуш  - дублікат накладної (видається  відправнику після укладення  договору перевезення);

* четвертий аркуш  - аркуш передання вантажу (супроводжує  відправлення до станції призначення,  залишається в пункті призначення);

* п'ятий аркуш  - повідомлення про прибуття вантажу  (супроводжує відправлення до  станції призначення, видається одержувачу разом з оригіналом і вантажем). 
 
 
 

Форма залізничної  накладної за УМВС відрізняється  від аналогічного документа за КОТІФ. Тому при оформленні перевезення  із СНД, коли частина шляху проходитиме  через європейські країни, накладна УМВС оформляється до прикордонної станції залізниці країни, суміжної з СНД, де накладна УМВС буде переоформлена в накладну КОТІФ. Така ж процедура провадиться на прикордонних станціях і при відправленні товарів у країни СНД. При міжнародних перевезеннях розрахунковою валютою тарифів є швейцарський франк. Крім накладної, із вантажем відправляють відповідні товаророзпорядчі документи.

Останнім часом  виникла тенденція до переходу багатьох центральних і східноєвропейських країн від УМВС до КОТІФ. З 1 січня 1991 р. залізниці Угорської Республіки, Чеської і Словацької республік денонсували УМВС.

АВТОМОБІЛЬНІ  ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Основним документом в автомобільних перевезеннях є  товаротранспортна накладна (Road Way Bill), що виконує функції: договору перевезення; товаророзпорядчого документа; розписки перевізника. Зміст відомостей, що вказуються в накладній, визначається Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПВ) від 1956 p., учасником якої був СРСР.

Накладна складається  відправником у чотирьох примірниках (два - для перевізника і по одному - для продавця і покупця), підписується відправником і перевізником. Після прибуття вантажу для розвантаження до покупця останній повинен зазначити час прибуття автомобіля під розвантаження та відбуття з розвантаження, підписати накладну і поставити свою печатку.

Автотранспортом можуть здійснюватися збірні перевезення  від різних вантажовідправників  різних товарів або партій товарів. Якщо вантаж має бути завантажений на кілька транспортних засобів або  потрібно перевезти різні вантажі чи партії вантажів, складається стільки накладних, скільки транспортних засобів використовується або скільки вантажів або партій вантажів перевозиться.

Автомобільні  тарифи встановлюються в розрахунку за перевезення однієї тонни вантажу залежно від відстані і можуть передбачати певні надбавки, знижки і штрафи з установленої суми.

Крім автотранспортної накладної, із вантажем відправляють товаророзпорядчі документи: пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікати якості й інші документи, необхідні для ввозу товару в країну покупця та перетинання транзитних країн.

ПОВІТРЯНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Основним документом в авіаперевезеннях є авіанакладна (AirWayBill), що виконує функції договору повітряного перевезення; товаророзпорядчого документа; розписки Аерофлоту в прийнятті вантажу до перевезення; митної  
 
 
 
 

декларації. Авіанакладна заповнюється відправником під час  здавання вантажу і вручається одержувачу. Вона складається з трьох оригіналів і дев'яти копій. Перший примірник  оригіналу з поміткою "для перевізника" підписується відправником і вручається перевізнику. Другий примірник із поміткою "для одержувача", підписується відправником і перевізником і вручається одержувачу. Третій оригінал із поміткою "для відправника" підписується перевізником і повертається відправнику. Копії вручаються відправнику, одержувачу, перевізнику, в аеропорти відправлення та призначення і митницю.

Для авіаперевезення  авіанакладна - такий самий документ, що й коносамент при морських перевезеннях. Проте є істотні розходження. Авіанакладна не є зворотним документом, її не можна індосувати (передати іншій особі за допомогою передавального підпису), вона не може бути документом, що засвідчує право власності на вантаж як такий. В авіанакладні немає оригіналу, переданого вантажоодержувачу для наділення його правом володіння товаром. Вантаж віддається в розпорядження названого вантажоодержувача після пред'явлення ним документів, що засвідчують його особу, підписаної квитанції і сплати необхідних зборів.

Коли повітряним шляхом відправляються вантажі різних відправників, то головний вантажовідправник виписує своєму агентові в кінцевому пункті прибуття не звичайну накладну, а зведену - із вказівкою на кожну окрему партію товару. Після прибуття вантажу агент передає його окремими партіями в розпорядження вантажоодержувачів, зазначених у зведеній  авіанакладніи. Як і в коносаменті, в авіанакладніи має бути детальна інформація про вантажоодержувача і про перевезений товар.

Плата за авіафрахт  звичайно обчислюється за масою в кілограмах, при цьому маса округлюється на півкілограма у більшу сторону. Коли співвідношення маси й обсягу вантажу перевищує 6 (для Великобританії - 5), тоді плата стягується виходячи з обсягу вантажу. 
 

-Трубопровідний транспорт:

-Внутрішній  водний транспорт: 

Кожний з видів  транспорту має конкретні особливості  з погляду логістичного управління, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній  системі (таб.2)

 
 
 
 

Виділяють шість основних факторів, які впливають  на вибір виду транспорту: 

– час доставки; 

– частота відправлень  вантажу; 

– надійність дотримання графіка доставки; 

– здатність  перевозити різні вантажі; 
 
 
 

– здатність  доставити вантаж у будь-яку точку  території; 

– вартість перевезення.

Обираючи засіб  доставки конкретного товару, відправники  враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета – мінімальні витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках. 

Таблиця  3. Основні фактори що впливають на вибір транспорту

3.3 Вибір перевізника.

Третє рішення – вибір  перевізника. Якщо здійснено вибір на користь сторонніх перевізників, обрано вид транспортного засобу, то наступним етапом є вибір конкретної фірми-перевізника. Одним із суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Споживачі, купуючи транспортну продукцію, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції. 

У цілому, під  час прийняття рішень про транспортування  потрібно враховувати складні компроміси між різними видами транспорту, а  також наслідки цих компромісів  для інших видів діяльності в  системі розподілу, таких як  
 
 
 
 
 

складування і  підтримка товарно-матеріальних запасів. Оскільки з часом відносні витрати  різних видів транспорту змінюються, фірмам необхідно переглядати свої схеми транспортування з метою  знаходження оптимального варіанта товароруху. 

Враховуючи, що діяльність з організації товароруху пов'язана з великими компромісами, потрібно використовувати системний підхід для прийняття таких рішень. 

На практиці часто використовується модель абстрактного засобу. 

Концепція моделі відображає проблему надання переваги якомусь одному перевізнику та засобу транспортування. 

Ця модель охоплює  чотири транспортні характеристики: 

– витрати; 

– величину відправлення; 

– середній час  перевезення; 

– коливання  цього часу. 

Вплив характеристики змінюється залежно від товару і  вимірюється за допомогою вартості і витрат на зберігання. Товари просуваються від джерела до споживача або  отримувача. Якщо товар перевозиться франко-вагоном до місця призначення, то на відправника впливають транспортні витрати і транзитні матеріально-технічні запаси, на споживача – вибір засобу перевезення, вартість матеріально-технічних запасів, які перевозяться до місця призначення. 

Загальні  витрати на постачання одного ринку впродовж одного року, рухаючись від фабрики до споживача або дистриб'юторського центру є: 

– витрати на транспортування; 

– витрати на матеріально-технічні запаси;