Стан сучасної української дитячої періодики

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 13:04, курсовая работа

Краткое описание

Мета роботи − у з’ясуванні стану сучасної української дитячої періодики, визначенні її тематичного і жанрового спрямування, ролі у формуванні розвиненої, національно свідомої, гармонійної особистості.
Відповідно до мети визначені завдання дослідження:
1. З’ясувати стан сучасної української дитячої періодики.
2. Проаналізувати зміст та структуру дитячих часописів, зокрема визначити поле тематико-проблемних питань, жанрово-стильові параметри та дидактичне спрямування текстів.

Оглавление

Вступ…………………………………………………………………………………4
Розділ I. Стан сучасної української дитячої періодики………………………7
Розділ II. Класифікація, зміст і структура дитячих газет та журналів……17
2.1. Пізнавальні періодичні видання…………………………………………..21
2.2. Розважальні періодичні видання…………………………………………33
2.3. Навчальні періодичні видання……………………………………………35
2.4. Художні періодичні видання………………………………………………39
2.5. Наукові періодичні видання………………………………………………42
Висновки………………………………………………………………………….44
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

готове.docx

— 113.02 Кб (Скачать)

“ЮТ” традиційно пропонує читачам розповіді про найсвіжіші наукові відкриття та винаходи, новинки техніки. Поряд з іменитими письменниками-фантастами на сторінках журналу виступали і виступають з першими своїми розповідями і його читачі.

При журналі більше тридцяти років працює унікальне Патентне бюро, де обговорюються пропозиції юних винахідників. Кращі з них  отримують Авторські свідоцтва  журналу, допомога при оформленні “дорослих” патентів. Величезна кількість електронних схем, саморобки, від простих іграшок, до дуже складних, для дому, спорту, відпочинку.

“Ігри з усього світу”, “Вісті з п'яти материків”, “Заочна школа  радіоелектроніки” . І зрозуміло те, заради чого більшість чекає ЮТ з особливим нетерпінням – фантастика.

Велика радянська енциклопедія “Моделіст-конструктор”, щомісячний популярний науково-технічний журнал ЦК ВЛКСМ. Видається з 1966 у Москві (з 1962 виходив як альманах “Юний моделіст-конструктор”). Висвітлює питання науково-технічної творчості радянської молоді, раціоналізаторської роботи, конструювання нової любительської техніки, діяльності громадських конструкторських бюро, клубів, гуртків юних техніків та ін.; розповідає про історію російської, радянської та зарубіжної техніки, про бойові подвиги радянських льотчиків, танкістів, моряків. Друкуються креслення, описи та інші матеріали для моделістів і конструкторів-любителів. Є розділ, присвячений військово-технічних видів спорту. Тираж (1974) 400 тис. примірників.

“Юний моделіст-конструктор” – це журнал, який вводить дітей у цікавий  світ конструюючої роботи. Тут для  початківців моделістів − докладні креслення й описи послідовності виготовлення найпростіших моделей і технічних пристроїв. Ці матеріали допоможуть дітям зробити перші кроки в захоплюючий світ технічного моделювання і знайомства з цією технікою. Для більш досвідчених моделістів − креслення, малюнки, схеми, поради з проектування та методи виготовлення складних моделей і технічних пристроїв. Подані також матеріали з фізичних основ роботи та історії розвитку техніки. Для організаторів технічної творчості − методична, науково-популярна та історико-патріотична література.

Журнал  видається а українській мові видавництвом ТОВ “Весела перерва”. Сторінки з якісного паперу, кількість їх становить від 8 до 20.

Отже, періодичні видання наукового типу сприяють пробудженню наукового  інтересу, виявленню певних здібностей у дітей. Видання дає змогу  батькам навчити креативно проводити  вільний час дітей. А отже, саме це друковане видання є дієвим засобом популяризації спеціальних  знань серед широкого дитячого читацького загалу.

 

 

 

 

 

Висновки

 

Результати проведеного дослідження дали підстави для грунтовних висновків.

У сучасному журналістикознавчому науковому дискурсі термін “дитяча періодика” використовують для позначення масиву періодичних видань, створених спеціально для дитячої читацької аудиторії з урахуванням вікової диференціації, психофізіологічних можливостей, когнітивних потреб та особливостей сприйняття. Все ж таки, дитяча періодика з моменту її виникнення завжди була і є одним з основних комунікативних каналів, за допомогою якого до дитини надходила інформація різного змісту та форми.

Має місце  і той факт, що іноді видання  зареєстровані для дітей та юнацтва  не відповідають поставленим завданям, сучасним проблемам виховання та освіти, не мають змістового наповнення, не спираються на традиції та досвід творчих  попередників. Позитивним є те, що, порівнюючи тиражі дитячих періодичних видань за 2001 та 2010 роки, то їх кількість збільшилася приблизно в три рази. Щодо дитячих газет, то їх кількість і тиражі мають, на жаль, тенденцію до зниження.

 Отже, хотілося б відзначити ще раз, що мета дитячої періодики та книги – всебічний розвиток юної особистості. Для зручності аналізу ми обрали ланцюжок, запропонований ученим А. Акоповим “рід − вид – тип” і представили три сходинки класифікації видань для дітей.

На  першій сходинці нашої класифікації газети і журнали для дітей (рід  видань) поділяються на п'ять основних видів: пізнавальні, розважальні, навчальні, художні, наукові. Такий поділ ґрунтується  на виховних засадах та симбіозі трьох  основних педагогічних функцій (виховна, навчальна, розвиваюча), що їх має виконувати дитяча періодика, а також на зацікавленні дітей у задоволенні тією чи тією інформацією.

Кожен із п'яти названих видів журналів та газет у свою чергу поділяється на типи (друга сходинка класифікації), які включають в себе групи конкретних журналів (третя сходинка класифікації). Більшість дитячих пізнавальних творів характеризувалися чотирма принципами: наукова глибина, осмислення матеріалу, доступність, цікавий виклад.

Було  визначено, що пізнавальні журнали  включають у себе всі видання, що мають переважно пізнавальний зміст. Тематика таких газет і журналів вельми розмаїта. Більшість найпопулярніших серед дітей журналів і газет подають потрібну інформацію через гру, адже гра – найприродніше заняття для малечі. Усі пізнавальні видання чітко поділяються на два типи: енциклопедичні та суто ігрові. Визначено, що пізнавальна дитяча періодика змінилась, порівняно з минулим десятиліттям, але лише в кращий бік, удосконаливши та розвинувши кращі сторони випусків.

Причиною  виникнення багатьох розважальних видань стало те, що редакторам легше розважити дитину, аніж навчити й виховати. Такі журнали – це здебільшого ще один спосіб використати вільний час дитини, зацікавити її ненадовго коміксом, або кросвордом. У цілому жанрова структура видань зазнає досить сильного впливу розважальної складової (легкість, невимушеність викладу, емоційність, створення певного ефекту позитивного “світу без проблем”, “світу комфорту” тощо), що дає змогу дітям весело та цікаво проводити час.

Видання навчального характеру покликані насамперед допомогти дитині у навчанні. Всі види таких видань поділяються на два типи: освітні (ж/г уроків) та релігійні.

Основа  кожного номеру художнього типу видань – художній матеріал, вітчизняна, світова класика та фольклор. Чітко поділяються на два типи: 1) літературно-художні видання, в яких велика увага приділяється питанням літератури, друкують на своїх сторінках велику кількість художніх творів: журнали; 2) літературно-мистецькі (приділяється увага різним видам мистецтва, на своїх сторінках висвітлюють різноманітні культурні події).

У наукових періодичних журналах міститься наукова теоретична і практична інформація. Видання подібного типу розраховані не лише на дітей, що визначилися зі своїми інтересами, вони сприяють і пробудженню такого інтересу, виявленню схильностей. Цей вид дитячої преси представлений двома типами: технічноприкладними та науково-художніми журналами.

Сучасні дитячі періодичні видання – колоритні та різноманітні як за тематикою вміщених текстів, так і за їх жанрово-стильовими ознаками. Актуальними є теми: морально-етичних норм поведінки дитини, її стосунків з однолітками та навколишнім світом; навчання та пізнання. Домінують прозові оповідання, казки (як народні, так і літературні), перекази, історії. Менше уваги приділено поетичним текстам, однак журнали, які розраховані на читацьку аудиторію дошкільнят, більшою мірою пропонують вірші, римовані загадки, смішинки, поезії повчального змісту.

Наш аналіз дитячих періодичних видань показав  недосконалість побутуючих засад типологічного  поділу сучасної періодики, семантичну нерівномірність і термінологічну неточність більшості журнальних підзаголовків. Однією з головних причин цього є  відсутність критерію оцінки типу та відсутність теоретичного обґрунтування  для визначення типу. Таким чином, усі найменування типів дитячих  журналів, що використовуються на практиці, склалися з різних підходів до оцінки видань, із використання різних типів формулювання ознак, і тому не становлять єдиної системи.

Сучасна українська дитяча періодика відіграє важливу роль у формуванні особистості. Адже читання періодичних видань вводить дитину у світ взаємопов’язаних інтелекту і гри, вчить, вчить цікавитися новими подіями та явищами, перейматися суспільними проблемами, готує її до активної громадської участі в майбутньому.

Обсяг курсової роботи не дає змогу проаналізувати специфіку текстуальної бази всіх періодичних видань, тому у роботі було закцентовано увагу на найбільш популярних і відомих.

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Абросимова И. В. Особенности современного советского детского журнала // Проблемы теории и печати. – М.: Издательство Московского университета, 1973. – С. 214-230.

2. Акопов А. И. Периодические издания: учебное пособие / А. И. Акопов. – Ростов н\Д.: Книга, 1999. – 126 с.

3. Акопов А. Типология советских научно-технических журналов. – 1979. – 216 с.

4. Ангелятко.  – Львів., 2000. − № 1-12.

5. Ангелятко.  – Львів., 2010. − № 1-12.

6. Артимчук Т. Штампи в газетній періодиці для дітей // Україна молода. − №4. – С. 7.

7. Вернигора О. М. Періодичні видання для найменших читачів: проблеми та перспективи // Наукові записки інституту журналістики. – К. , 2008. – Т.31. – С.49-53.

8. Гужва В. Феномен “Малятко”// Літературна Україна. – 2008. - №4. – С. 1.

9. Давидченко Т. С. Типологічна класифікація дитячих періодичних видань в Україні  // Наукові записки інституту журналістики. – К.,2008. – Т.30. – С. 55-56.

10. “Дивосвіт – казки, легенди, міфи”// Народознавчий журнал для дітей. – К., 2010. − № 1-22.

11. “Дивосвіт – казки, легенди, міфи”// Народознавчий журнал для дітей. – К., 1999. − № 1-24 (рік видання шостий).

12. Джміль. – К., 2009. – № 1-12.

13. Джміль. −.К., 1996. − № 1-12.

14. Друк України (2006): стат. зб. / Уклад. С. Бурин. – К.: Книжкова палата України, 2007. – 112 с.

15. Каталог видань України на 2010 рік. – К.: Державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань “Преса”, 2010. – С. 73-168.

16. Кіт Н. О. Психологізм як передумова реалізації цільового призначення журналу для дошкільників // http: / /journlib. univ. kiev. ua / index. php?act = article & article = 1362.

17. Коломійцева Е. О чем писали детские журналы прошлых веков: Общественно-политическая литература // Лазурь. – 2007. − №9. – С. 18-19.

18. Котя // Пізнавально-ігровий журнал. – К., 2010. − № 1-10.

19. Котя // Пізнавально-ігровий журнал. – К., 2000. − № 1-12.

20. Літературознавча енциклопедія: У 2-х томах / Авт.-укладач Ю. І. Ковалів. – К.: ВЦ “Академія”, 2007. – 608 с.

21. Літопис періодичних видань УРСР: державний бібліографічний покажчик. – Редакція відділення книжкової палати УРСР ім. І. Федорова, 1990. – 185 С.

22. “Малятко”.  – К., 2009. − № 1-12.

23. “Малятко”.  – К., 1998. − № 1-12.

24. Мацько Л. І. Стилістика української мови. Підручник. – К. : Вища школа, 2003. – С. 462.

25. Мягкова Л. Особенности и общие характеристики оформления детских газет / Вести Московского университета: Журналистика. – 2000. – №1. – С. 24-25.

26. Пізнайко //Дитячий ігровий журнал. – К., 2010. − № 1-11.

27. Пізнайко //Дитячий ігровий журнал. – К., 1997. − № 1-12.

28. Провоторов О. Дитяча періодика якк засіб розвитку мовленнєвої творчості школярів // Початкова школа. – 2007. - №6. – С. 55-59.

29. Руденко И. Детская печать на современном этапе / Вести Московского университета: Журналистика. – 1997. − №1. – С.48-56.

30. Сидоренко Н. И. Издания для детей и подростков на Украине // Журналистика в 2001 году: СМИ и вызовы нового века Тезисы. Научн.-практ. конференции. – М., 2002. – Ч. 2. – С. 16-18.

31. Соняшник // Журнал для дітей. – К., 2006. − № 1 – 12.

32. Соняшник // Журнал для дітей. – К., 1997. − № 1 – 12.

33. Сорокопуд В. Від Борсучка до Пізнайка та Чумацької торби до пригод Шрека та Людини-павука // Дзеркало тижня. – 2008. − №5.- С. 22.

34. Сошинська Я. Сучасний дитячий часопис: можливості створення та виведення на ринок // Вісник книжкової палати. – 2009. - №8. – С. 4-7.

35. Стаднійчук Р. Сучасна українська періодика для дітей : хто є хто // Слово і Час. - 1999. - № 2. - С. 69-72.

36. Толоконников  Н. Из истории детской периодической печати // Начальная школа. – 1993. − №5. – С. 64-67.

37. Фантастическая четверка // Журнал-комікс для дітей. К., 2010. − № 1-11.

38. Хітрова Т. В. Періодичні видання учнівської молоді Запорізького краю // Наукові записки інституту журналістики. – К. , 2008. – Т. 30. – С. 104-109.

39. Чайка В. В. Засоби масової інформації : соціально-філософський аспект // Філософська думка. - 2001. - № 2.

40. Чорна Н. Як зацікавити дитину до читання? // Вільне життя плюс. − №75 (18.09.2009). – С. 5-6.

41. Яблунька // Розважально-пізнавальний журнал. – К., 1998. − № 2-8.

42. Яблунька // Розважально-пізнавальний журнал. – К., 2004. − № 4-10.

43. http://comin.kmu.gov.ua/document/56282/Dyt%20l-ra.doc

44. http://mirknig.com/jurnaly/1181139056-maljatko-02-fevral-2008.html


Информация о работе Стан сучасної української дитячої періодики