Культура Украины

Бондаревська  І.А. Тема краси в книзі “Асхань” Григорія Сковороди // Наукові записки. Національний педагогічний ун-т ім. М. Драгоманова: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. – К, 2002. – Вип. 10. – С. 81 – 88.

Бондаревська  І.А. Герменевтичні коди філософії Григорія Сковороди // Наукові записки. Національний педагогічний ун-т ім. М. Драгоманова: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. – К., 2002. – Вип. 11. – С. 84 – 92.

Бондаревська  І.А. Парадоксальність естетичного // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. пр. – К.: Вид центр КНЛУ, 2002. – Вип. 9. – С. 124 – 131.

Бондаревська  І.А. Особливості сприйняття української барокової ікони XVII – XVIII ст. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць. – К., ДАККіМ, 2002. – Вип. VIII. – С. 163 – 173.

Бондаревська  І.А. Два пустельники: типологія норми і винятку // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наук. пр. – К., ДАККіМ, 2003. .– Вип. Х. – С. 168 – 176.

Бондаревська  І.А. Тілесність та її сенс в українському бароковому живописі // Актуальні філософські і культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. пр. – К.: Вид центр КНЛУ, 2002. – Вип 10.– С. 155 – 161. – 0,5 др. арк.

Бондаревська  І.А. Проблема початку і філософське обґрунтування у Григорія Сковороди // Філософські обрії: Науково-теоретичний часопис Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАН України та Полтавського держ. педагогічного ун-ту. – Полтава, 2002. – №8. – С. 3 – 15.

Бондаревська  І.А. Парадоксальний дискурс в естетиці // Мультиверсум: Філософський альманах. Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К.: Український Центр духовної культури, 2002. – Випуск 27. – С. 154 – 164.

Бондаревська  І.А. Моделювання дискурсу в українських поетиках ХУІІ-ХУІІІ ст. // Філософські обрії: Науково-теоретичний часопис Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАН України та Полтавського держ . педагогічного ун-ту. – Полтава, 2003. – № 9. – С. 155 – 167.

Бондаревська  І.А. Дві версії естетичного в українській культурі бароко // Духовність українства: Зб. наук. пр. – Житомир, 2003. – Вип. 6. – С.43 – 47.

Бондаревська  І.А. Естетичний підхід в історичному дослідженні // Філософські обрії: Науково-теоретичний часопис Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАН України та Полтавського держ . педагогічного ун-ту. – Полтава, 2003. – № 10. – С. 184 – 199.

Бондаревська  І.А. Естетичне “за кадром” і “в кадрі” (Про особливості теоретичного дискурсу В. Іванова та А. Канарського) // Філософсько-антропологічні студії – 2003. Пізній радянський марксизм та сьогодення: Зб. наук. пр. – К: Стилос, 2003. – С. 373 – 387.

Бондаревська  І.А. Семантика задоволень в “Енеїді” І.П. Котляревського // Практична філософія. – К., 2003. – №2. – С. 174 – 183.

Бондаревська  І.А. Естетика смаку та її культурні терени // Практична філософія. – К., 2003. – № 4. – С.197 – 206.

Бондаревська  І.А. “Імітаційні техніки” українських риторик та поетик XVII – XVIII століть: вектори смислових інтенцій // Вісник Київського національного ун-ту ім. Т. Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – К., 2003. – № 59 – 61. – С. 62 – 66.

Бондаревська  І.А. Номадичні інтенції філософського дискурсу Григорія Сковороди // Наукові записки Харківського військового ун-ту: Соціальна філософія. Психологія. – Харків, 2003. – Вип. 2(17). – С. 51 – 61.

Бондаревська  І.А. Сковорода і Сократ: “веселіе сердца” проти іронічного розуму // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2003. – Вип. 3. – С. 27 – 33.

Бондаревська  І.А. Історія як література в естетичних проекціях постмодернізму // Культура і сучасність: Альманах. – К.: ДАККіМ, 2004. – № 1. – С. 26 – 31.

Бондаревська  І.А. Простак і простота в діалозі Теофана Прокоповича “Разгавор гражданина с селянином да певцем или дячком церковним” // Наукові записки НаУКМА. Серія: Теорія та історія культури. – К.,2004. – Т. 24. – С.22 – 28.

Бондаревська  І.А. Значення дефініції естетики для розвідок в галузі історії естетики // Наукові записки НаУКМА. Серія: Філософія та релігієзнавство. – К., 2004. – Т. 25. – С. 30 – 34.

Бондаревська  І.А. Концепт простоти у творах Івана Вишенського // Філософські обрії: Науково-теоретичний. часопис Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАН України та Полтавського держ . педагогічного ун-ту. – Полтава, 2004. – №12. – С. 165 – 179.

Бондаревська  І.А. Sensus communis і судження смаку у Канта // Наукові записки НаУКМА. Серія: Філософія та релігієзнавство. – К.,2005. – Т. 37. – С. – 24 – 28.

Бондаревська  І.А. Міфориторична реальність української культури // Міфологічний простір і час у сучасній культурі: Матеріали міжнародної наукової конференції (12 – 13 грудня 2003 р.): В 2-х частинах. – К., 2003. – Ч. 2. – С. 3 – 4.

Бондаревська  І.А. Філософське обґрунтування і проблема початку у Григорія Сковороди // Філософська спадщина Г.С. Сковороди і сучасність. Матеріали ІХ Харківських читань (до 280-річчя Г.С. Сковороди) . – Харків, 2002. – С.128 – 129.

Бондаревська  І.А. Свобода творчості у “риторичній” культурі // Проблема свободи у теоретичній і практичній філософії: Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань (27 – 28 вересня 2002 р.): В 2-х частинах. – Харків: “Екограф”, 2003. – Ч. 2. – С. 127 – 130.

Бондаревская  И.А. Функция литературы и “общее место” в концепции Ричарда Рорти // Філософія і література: Матеріали ХІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань (24 – 25 вересня 2004 р.). – Харків: Прометей–Прес, 2004. – С. 129 – 131.

Бондаревська  І.А. Ідентичність як проблема в філософії Григорія Сковороди // Творча спадщина Г.С. Сковороди і сучасність. Матеріали міжвузівської наукової конференції (10 – 11 грудня 2002 р.) – Полтава, 2002. – С.9 – 12.

Бондаревська  І.А. “Імітативні техніки“ літератури і філософський дискурс бароко // Вісник Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка: Серія: Філософія . Політологія. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003 – Вип. 54 – 55. – С. 34 – 35.

Бондаревська  І.А. Спільність як практична та теоретична проблема // Етика: сучасні модуси актуалізації. Матеріали науково-практичної конференції (20 – 21 квітня 2005 р.).– К., 2005. – С. 8 – 10.

Бондаревская  И.А. Эстетическое как предмет и функция // Философия и будущее цивилизации. Тезисы докладов и выступлений VІ Российского философского конгресса. (24 – 28 мая 2005 г.): В5-ти т. – М.: Современные тетради, 2005. – Т. 4. – С. 156 – 157. 
 

АНОТАЦІЯ

Бондаревська  І.А. Своєрідність естетичного в  українській культурі XVII – XVIII ст. –  Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора  філософських наук за спеціальністю 09.00.08 – естетика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

У дисертації досліджено історичну своєрідність естетичного  у динаміці української культури XVII – XVIII ст. Проаналізувавши методологічні  проблеми історико-естетичного аналізу  та сформулювавши принципи дослідження, дисертант акцентує увагу на відтворенні історично своєрідних структур існування – соціальних, культурних, екзистенціальних – як визначальних для аналізу почуттєвих практик доби та формування концепту естетичного. На основі структурно семіотичного аналізу текстів І. Вишенського, Ф. Прокоповича, Г. Сковороди відтворено типові для української барокової культури моделі існування та розкрито динаміку притаманних їм форм почуттєвих практик. Докладно проаналізовано співвідношення риторичного та естетичного в письменстві та образотворчому мистецтві, розкрито концепт естетичного в “Енеїді” І. Котляревського. Динаміку мистецької діяльності відтворено шляхом експлікації опозицій автор і читач, реальне та уявне, наслідування і творення. Досліджено співвідношення між духовною насолодою в ідеалі благочестя та специфікою естетичних станів. Виявлено тенденцію до формування концепту естетичного в культурі XVII–XVIII ст. і розкрито парадоксальність цього історичного процесу.

Ключові слова: історико-естетичний аналіз, концепт естетичного, форма почуттєвої практики, структури існування, автор і читач, наслідування і творення, риторичне та естетичне, духовна насолода, українська барокова культура. 
 
 

АННОТАЦИЯ

Бондаревская  И.А. Своеобразие  эстетического в украинской культуре XVII – XVIII в. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора  философских наук по специальности 09.00.08 – эстетика. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2005.

В диссертации  исследовано своеобразие эстетического как концепта і чувственной практики в динамике развития украинской культуры XVII – XVIII в. Реализованный в исследовании подход определен как структурно-семиотический. Выделены структурные базовые элементы исследования, ключевые оппозиции, созданы необходимые теоретические модели.

Проанализировав проблемы историко-эстетического исследования эпох до появления эстетики как дисциплины, диссертант вводит в качестве базиса теоретического анализа рассмотрение социальных и культурных контекстов –  структур существования, в которых надлежит реконструировать концепт эстетического и своеобразие чувственных практик. Обоснована целесообразность размежевания чувственного и эстетического в историко-эстетическом исследовании, благодаря которому проявляются дисциплинарные и культурные установки исследователя, и обеспечивается историчность подхода к исследуемому объекту.

Воспроизведены  типичные для исследуемой культуры модели существования – селянская, благочестивая и просвещенная –  и обоснованы возможности экспликации концепта эстетического в каждой из моделей. Типология моделей выведена на основе анализа оппозиции простоты и образованности как ключевой для культуры. На основе анализа работ И. Вишенского, Ф. Прокоповича, Г. Сковороды обоснована связь этой оппозиции с характером чувственных практик через систему других оппозиций существования: наличное и должное, индивидуальное и общественное, частичное и целостное, обычное и исключительное, автономное и гетерономное, самодостаточность и функциональность.

В рамках анализа своеобразия чувственных практик раскрыто соотношение риторического и эстетического в словесных искусствах и живописи. На материале академических курсов риторики и поэтики показано своеобразие господствующих представлений о произведении, его создании и социальном назначении. Изменения в статусе и функциях художественной деятельности раскрыты в динамике ряда оппозиций: автор и читатель (зритель), реальное и воображаемое, подражание и творчество. Риторический характер барочной украинской живописи обоснован путем анализа изобразительного кода произведений – композиция, тип перспективы, колорит и рисунок.

Исследована соотносительность  понятия духовного наслаждения (веселие  сердца) в идеале благочестивой жизни  с понятием эстетического удовольствия. Установлена взаимосвязь между возрастающим значением герменевтической составляющей в барочной модели благочестивого существования и постепенным обособлением эстетической сферы в культуре. В этом контексте проанализированы базовые смысловые единицы текстов Г. Сковороды – “твердь”, “дом”, “автаркия”, “веселие сердца”, а также отдельные сюжеты (о Мелхоле, Пустыннике).

Раскрыто отличие  концепта эстетического, реконструированного  на основе поемы “Энеида” И. Котляревского, от концепта эстетического, сформированного на почве западноевропейского классицизма и Просвещения. Раскрыта связь эстетического кода поемы с тенденциями, выявленными в барочной культуре.

Своеобразие эстетического  в украинской культуре XVII – XVIII вв. определено на уровне методологических принципов историко-эстетического исследования (применение концепта эстетического), на уровне исторической динамики культуры (формирование концепта), на уровне особенностей строения самого концепта (присущие ему значения) и также на уровне исторических форм чувственной практики, ориентированных на достижение целостности и полноты существования.

Ключевые  слова: историко-эстетическое исследование, концепт эстетического, форма чувственной практики, структуры существования, автор и читатель, подражание и творчество, риторическое и эстетическое, духовное наслаждение, украинская барочная культура.  
 

ANNOTATION

Bondarevska І. А. Peculiarities of the aesthetical in Ukrainian culture of the 17^th – 18^th centuries. – Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in philosophy, specialіty 09.00.08 – aesthetics. – Taras Shevchenko National University. – Kyiv, 2005.

The thesis explores historical originality of aesthetical in dynamics of Ukrainian culture of the 17^th and 18^th centuries. Having examined methodological problems of historical and aesthetical analysis and formulated her research principles, the author focused on the reconstruction of historically specific models of existence, such as social, cultural, existential structures, as determinative for the analysis of sensual practices of the period and formation of the concept of the aesthetical. And from structural and semiotical analysis of texts by Ivan Vyshensky, Pheophan Prokopovych, Hryhory Skovoroda typical models of existence for Ukrainian baroque culture were drawn and the dynamics of the inherent forms of sensual practices were disclosed. The ratio of rhetorical and aesthetical in literature and fine arts was explored in detail, and the concept of aesthetical in ‘Eneida’ by Ivan Kotliarevsky was disclosed. Dynamics of artistic activity were reconstructed by means of explication of author-reader, real-imaginary, imitation-creation oppositions. Also, the ratio between spiritual delight in the ideal of piety and the specifics of aesthetical conditions was explored. Furthermore, aesthetical concept formation trend in the culture of the 17^th and 18^th centuries was discovered, and paradoxicalness of this historical process was revealed.