Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2012 в 14:19, курсовая работа
Супи в харчуванні людини відіграють дуже важливу роль: вони збуджують апетит, відшкодовують значну частину потреби у воді, є джерелом вітамінів, мінеральних солей та інших біологічно активних речовин. Послідовність приготування прозорих супів. Технологія приготування перших страв і вимоги до їх якості.
ВСТУП
1 Технологія виготовлення прозорих супів
1.1 Історія виникнення і технологія приготування прозорих супів
1.2 Асортимент, технологія приготування і подача прозорих супів
1.3 Товарознавча характеристика сировини
2 Вимоги до якості, умови та терміни реалізації бульйону прозорого
3 Технологія приготування перших страв
4 Cупи з концервантів в напівфабрикатів
5 Вимоги до якості перших страв
6 Охорона праці в цеху
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
По виду птицю поділяють на:
курей, качок, гусей, цесарок.
Ділять м'ясо по поверненню на:
м'ясо молодої, дорослої птиці.
Молода птиця:
курчата,
бройлерикурчата,
каченята,
індичат,
цесарята.
За способом обробки поділяють на:
полупотрашенние,
патрання,
патрання з комплектом потрухів і шиєю.
До
полупотрашенним відносять
До патрана відносять тушки, у яких вилучені внутрішні органи, голова по 2й шийний хребець, ноги по заплюсневой суглоб.
Потрошіння з комплектом потрухів це тушки, в порожнину яких вкладений пакет з целофану або полімерної плівки з обробленими серцем, печінкою, м'язовим шлунком і шиєю.
За пружності і якістю обробки тушки птиці всіх видів поділяються на: 1 і 2 категорії.
У дорослої птиці 1 категорії м'язи повинні бути добре розвинені, відкладення підшкірного жиру на спині, грудях і животі.
Тушки
2 категорії мають незграбну
За термічному стану тушки птиці поділяють на:
остиглі тра не вище 25єс,
охолоджені тра 0 ... 4єс,
морожені тра не вище 8 ° с.
Вимоги до якості:
поверхню тушок птиці має бути чиста, без залишків пір'я і "пеньків", без слизу, суха, жир блідожовтий, дзьоб блищить. Допускається незначні опіки шкіри, дватри порізу шкіри довжиною не більше 2 см .;
колір і запах властиві даному виду птиці, без стороннього запаху;
консистенція м'якоті щільна, пружна.
Риба:
Сімейство окуневих. До них відносяться судак, берш, окунь, йорж.
Окуневі характеризуються: стислим з боків тілом, покритим щільною клиноподібної лускою, з добре помітною бічною лінією.
Мають два спинних плавця, перший з яких колючий. Всі окуневі мають худе, але смачне м'ясо, що дає прекрасний навар.
Йоржів в основному використовують для варіння бульйону. Наприклад, знамениту чечужний вуха готують на Єршовим навар.
Реалізують окуневих:
живому,
охолодженому,
морозиві вигляді.
Ставрідові: ліхія, вомер, карангі володіють хорошими кулінарними властивостями, придатними для варіння.
Сімейство
осетрових: білуга, стерлядь, севрюга,
калуга, шип. Мають подовжену
Рило осетрових удлененное, рот висувний розташований в нижній частині голови. Внутрішній скелет хрящовий, кісткова тканина представлена кістками голови і плечового пояса. Їх хрящі, голови використовують для варіння супів.
Вимоги до якості:
надійшла риба повинна бути доброякісною;
основними показниками є її зовнішній вигляд і запах;
риба повинна мати пружну м'якоть, щільну блискучу луску, червоні розправлені зябра, без слизу, за винятком окремих видів безчашуйчатих риб.
Організація робочого місця кухаря в суповому відділенні гарячого цеху
У даному підприємстві для приготування супів є гарячий цех. Гарячий цех пов'язують зі всіма виробничими та складськими приміщеннями, тому розташований він поблизу холодного цеху, роздачі і мийної столового посуду. Обробка приміщення цеху відповідає вимогам санітарії і гігієни, а також виробничої естетики. Для освітлення використовуються лампи електричні з низьким еквівалентом, вони роблять більш рівномірний потік світла і менше витрачають електроенергії. Каналізація забезпечує швидке видалення відходів і добових вод, всі труби сховані в підлогах і петлях. У цеху організовані універсальні робочі місця. Робочі місця оснащені тепловим, холодильним і механічними пристроями. З теплового обладнання ПЕСМ4 (рис. 3). Перші страви варять у невеликих каструлях. Для цього використовують каструлі різної ємності, виготовлені, з нержавіючої сталі, що мають рівне дно, гладкі стінки, міцно прикріплені ручки, маркіровку з вказівкою її місткості.
Для пасерування, тушкування та припускання циліндричні, конусні сотейники з однією або двома ручками і кришкою.
Для смаження використовують круглі сковороди. Бульйони перемішують черпаками, проціджують через сито або гуркіт.
Також використовують різний інвентар: шумівки, веселки, кухарські голки, маломірні черпаки.
Зберігають
посуд на полицях виробничих столів.
Виробничі столи обладнані
Колір:
м'ясного бульйону жовтий з коричневим відтінком;
курячого золотистожовтий;
рибного світлоянтарний або злегка зеленого відтінку.
Смак у міру солоний, з яскраво вираженим ароматом того продукту, з якого він приготовлений. Продукти, що входять до складу гарніру, повинні зберегти форму.
Консистенція їх м'яка.
Колір овочів натуральний.
Якість багато в чому залежить від способу їх зберігання. При тривалому зберіганні погіршується аромат, смак, порушується прозорість і зовнішній вигляд, знижується вітамінна активність, тому готові супи зберігають у марміті 23 години.
Прозорі супи відпускають у бульонной чашці, тарілці або суповий мисці. У чашку наливають бульйон, ставлять її на блюдце або тарілці, окремо на пиріжкової тарілці подають гарнір.
При відпуску в тарілку спочатку кладуть гарнір, потім наливають бульйон. Норми відпустки бульйону на порцію 300 або 400г. Гарніри готують з овочів, макаронних виробів, яєць, м'яса, риби.
Прозорі супи готують на м’ясному й рибному прозорих (прояснених) бульйонах, які одержують посвітлінням і насиченням екстрактивними речовинами звичайних м’ясних або рибних бульйонів. Цей процес називається відтягуванням бульйону. Для підвищення калорійності прозорих супів їх подають із різними гарнірами, які готують залежно від виду бульйону, сезону й сполучення продуктів. Прозорі супи подають у тарілках і бульйонних чашках. Якщо суп наливають у бульйонну чашку, то гарнір подають окремо на пиріжковій тарілці. Це можуть бути пиріжки, грінки, м’ясні кулеб’яки, профітролі. При подачі супу в тарілці гарнір кладуть безпосередньо в неї (фрикадельки, пельмені, припущенні овочі, відварений рис і ін.). Крім звичайних бульйонів, для прозорих супів готують спеціальні — борщок, бульйон із селери.
М’ясний прозорий бульйон. Готують звичайний, мясокістковий бульйон (для одержання більш міцного бульйону в ньому додатково варять м’ясні продукти, призначені для других страв) і одночасно відтягнення. Для відтягнення використовують голяшку, шию, тобто ті частини туші, які мають найбільший вміст крові. М’ясо пропускають через м’ясорубку, заливають холодною водою (1,52 л води на 1 кг м’яса) і дають настоятися на холоді 1,52 год. До м’яса можна додати сік, що витікає при обробці й розморожуванні печінки, м’яса, дичини. Після настоювання на холоді в м’ясо додають злегка збиті яєчні білки, сіль і перемішують. Щоб освітлити бульйон, з його поверхні знімають жир, проціджують, нагрівають до 70—80 °С, вводять відтягнення, ретельно перемішують і додають підсмажені корені і цибулю. Каструлю накривають кришкою й на сильному вогні доводять до кипіння. Як тільки бульйон почне закипати, нагрівання зменшують і варять протягом 11,5 год. при слабкому кипінні. По закінченні варіння бульйону дають настоятися (щоб відтягнення осіло на дно), знімають із поверхні жир і проціджують. Готовий бульйон не рекомендується зберігати тривалий час, тому що його якість сильно погіршується.
Курячий прозорий бульйон. Гарний курячий бульйон одержують при варінні курей, призначених для других страв, а також значної кількості костей. Його можна одержати й без відтягування. Для цього курей, курячі кістки, зачищення заливають холодною водою, повільно нагрівають до закипання, варять 30—40 хв., видаляють піну й продовжують варити до готовності курей (кістки варять 2—3 год.). За 30 хв до закінчення варіння додають злегка підсмажені корені і цибулю. Якщо бульйон вийшов недостатньо прозорим, його освітляють так само, як і м’ясний. Відтягнення готують із зачищень і дроблених курячих костей із додаванням яєчного білка й солі.
Прозорий бульйон з дичини. Готують, використовуючи звичайний мясокістковий або курячий бульйон, у який уводять відтягнення, приготовлене з костей, ніжок і зачищень дичини. Хребет із тушки вирубують, тому що він надає бульйону гіркоти. Кращим за смаком й найбільш ароматним виходить бульйон, у який уведено відтягнення з костей рябчика, фазана, тетерева.
Бульйон з дичини має яснокоричневий відтінок, смак і запах, властиві свіжезвареному бульйону з дичини. Подають його з пиріжками, кнелями й рулетом з дичини. Рибний прозорий бульйон (юшка). Варять рибний бульйон і освітляють. До складу відтягнення входить рибна ікра, розтерта з цибулею з додаванням води й солі. Можна освітлювати одним яєчним білком. З відтягненням бульйон кип’ятять 20-30 хв. Найбільш смачна юшка виходить із дрібної риби (йоржів, окунів і ін.). Подають із рибними фрикадельками, шматочками риби, розтягаями. Якщо юшку подають зі шматочками риби, то спосіб її приготування наступний: у каструлю з киплячим рибним прозорим бульйоном кладуть шматки риби, додають перець, лавровий лист і варять 1015 хв. Піну видаляють. На поверхні бульйону повинні бути блискітки жиру. Якщо їх немає, дрібно нарізану моркву пасерують на вершковому маслі, масло проціджують і вводять у юшку. Окремо на розетці подають скибочки лимона й зелень. Можна подати розтягаї з рибою або вязігою.
Бульйонборщок з гострими грінками. У проціджений м’ясний бульйон уводять відтягнення з додаванням тонко нарізаного буряка, яєчних білків і оцту. Після цього дають бульйону закипіти й варять 15—20 хв. Наприкінці варіння його заправляють за смаком червоним перцем (можна додати цукор). Готовий бульйон після зняття жиру проціджують. Цей бульйон повинен мати темномалиновий або бордовий кольори й кислосолодкий смак із присмаком екстрактивного бульйону й перцю.
Гострі грінки готують у такий спосіб: з білого хліба вирізують прямокутники розміром 4 × 6 см, товщиною близько 0,5 см і злегка обсмажують на маслі. Сир натирають і змішують із томатною пастою, яйцем і маслом, для гостроти додають червоний перець. Отриману масу обережно намазують на підсмажені скибочки хліба, укладають на лист і запікають у духовій шафі. Подають борщок у бульйонній чашці, гострі грінки — окремо на пиріжковій тарілці (можна також подати і пиріжки).
Бульйон з омлетом. Омлет для прозорого супу є одним з основних гарнірів. Його готують із морквою, шпинатом, томатом, зеленим горошком, а також з дичиною, куркою, печінкою й ін. Омлетами можна урізноманітити прозорі супи не тільки зі смакової, але й з видової сторони, готуючи їх одночасно різних кольорів: червоного — з томату; зеленого — зі шпинату й горошку; білого — зі спаржі або цвітної капусти; темного — з дичини або печінки й ін. Гарніри для прозорих супів. Грінки — фігурні скибочки пшеничного хліба, збризнуті вершковим маслом і підрум’янені в духовій шафі. Перед запіканням можна посипати тертим сиром. Яйце в мішечок — варять близько 5 хв і очищене кладуть у тарілку. Овочі припущенні — білокачанну капусту, моркву, ріпу, брукву, петрушку, селеру, цибулюпорей, шпинат (або томат) нарізають соломкою, злегка пасерують (капусту припускають), а потім тушкують у бульйоні. При подачі супу кладуть у тарілку. Фрикадельки — варять окремо. До подачі зберігають у бульйоні. Омлет — сирі яйця змішують із молоком, сіллю, злегка збивають. Варять у формочках. В омлетну масу можна додати припущенні овочі, зелений горошок, пюре, печінку, курку й ін. Пельмені, равіолі (дрібні пельмені з фаршем із кнельної маси зі шпинатом) — відварюють окремо й зберігають у бульйоні. При подачі кладуть у тарілку. Крім цих гарнірів, до бульйонів готують галушки заварні або з дичини, профітролі й ін.
У цій главі наводяться рецептури й технологія приготування перших страв, традиційно вживаних у різних регіонах України, а також описуються фірмові супи, розроблені кращими кулінарами республіки.