Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Февраля 2013 в 17:48, курсовая работа
Метою курсової роботи є висвітлення основних засад управління системою інвестиційної діяльності в Україні.Висвітлення основних засад управління системою інвестиційної діяльності в Україні.
Завдання курсової роботи:
•визначити сутність, завдання та функції інвестування в Україні;
•проаналізувати сучасний стан державної інвестиційної діяльності;
•розглянути проблеми та шляхи підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю в Україні
Вступ 2
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ 4
1.1 Економічна сутність інвестицій 4
1.2 Інвестиційна діяльність та її основні завдання 8
1.3 Форми сучасного інвестування 10
2 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 14
2.1.Характеристика основних засад державної інвестиційної діяльності 14
2.2 Оцінка сучасного інвестиційного клімату України 17
2.3 Проблеми законодавчого регулювання інвестиційної політики в Україні 19
3 ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКЛАЇНІ 21
2.1 Обґрунтування необхідності проблеми регулювання та використання інвестицій в українській економіці 21
3.2 Шляхи підвищення ефективності управління процесом інвестиційної діяльності 26
3.3 Оздоровлення інвестиційного клімату України на основі розроблення державної програми заохочення іноземних інвестицій29
Висновки 32
Перелік посилань 34
У третьому розділі «Вимоги до інвесторів, які претендують на одержання додаткових пільг» ідеться про те, що інвестиційні проекти із залученням іноземних інвесторів, стосовно яких останні претендують на одержання додаткових податкових, митних, кредитних пільг та страхових гарантій, мають належати до пріоритетних сфер, визначених у розділі другому Програми, і відповідати таким критеріям:
Розділ четвертий «Зміст пільг, які надаються щодо інвестиційних проектів у пріоритетних сферах» до таких пільг відносить: застосування норм прискореної амортизації машин і обладнання; пільги, за якими період звільнення від податку на прибуток (дохід), передбачений у ст. 31 Декрету Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування», збільшується залежно від обсягу іноземної інвестиції: для інвестиції до 500 тис. дол. США включно - на один рік, від більш як 500 тис. до 5 млн дол. США включно - на два роки, від більш як 5 млн дол. до 50 млн дол. США включно - на три роки; для інвестиції понад 50 млн дол. США - на п’ять років; повернення 50 % імпортного мита, сплаченого за ввезені з-за кордону товари виробничого призначення, а для імпортованих за кооперацією деталей, вузлів, агрегатів — 100 %, якщо засвідчено їх використання у власному виробництві підприємства з іноземними інвестиціями (зазначені пільги застосовуються протягом п’яти років з моменту схвалення Агентством міжнародного співробітництва та інвестицій іноземного інвестиційного проекту) та інші пільги [21].
У розділі п’ятому «Удосконалення правового регулювання іноземного інвестування» йдеться про те, що для створення надійних правових гарантій щодо іноземного інвестування необхідно: вирішити питання про надання підприємствам з іноземними інвестиціями, які мають статус юридичної особи
У розділі шостому «Розвиток інфраструктури міжнародного бізнесу та інших передумов іноземного інвестування» зазначається, що з метою створення належних умов для залучення іноземних інвестицій необхідно суттєво вдосконалити техніку діяльності фондових бірж, комерційних банків і страхових компаній України, сформувати розгалужену мережу інвестиційних компаній і фондів трастових і холдингових компаній, аудиторських і консалтингових фірм із залученням до співробітництва і консультацій фахівців ООН, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Організації економічного співробітництва і розвитку, Комісії Європейського Союзу та інших міжнародних організацій, а також провідних іноземних фірм.
Крім того, передбачалося створити в Агентстві міжнародного співробітництва та інвестицій Державний реєстр іноземних інвесторів та банк даних про об’єкти іноземного інвестування в Україні, а також заснувати Український банк реконструкції і розвитку, на який покласти функції пільгового кредитування, і Національну страхову компанію України зі страхування ризиків. У цьому розділі вказується також на потребу створити автоматизовану інформаційну систему, яка б забезпечила оперативний пошук партнерів у сфері іноземного інвестування, а також належний режим консультаційного обслуговування з питань права, фінансування, кредитування, страхування, техніко-економічної експертизи інвестиційних проектів та вирішити інші питання.
Розділ сьомий «Роль регіонів України в заохоченні іноземних інвестицій» визначає, що Рада Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації можуть розробляти і схвалювати власні програми заохочення іноземних інвестицій, з урахуванням специфіки економіки певних регіонів. Зазначені регіональні програми реалізуються за рахунок пільг, що даються в межах відповідних місцевих податків і зборів, а також коштів бюджетів відповідних регіонів.
Такий короткий зміст розділів Державної програми заохочення іноземних інвестицій в Україні, який і визначає її сутність [19].
Характеризуючи сучасний стан інвестицій в Україні, можна зазначити, що на даний момент наша держава не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. При розрахунку індексу глобальної конкурентоспроможності України, беручи до уваги розвиток таких економічних параметрів, як інституції, інфраструктура, макроекономіка, охорона здоров'я, освіта, ефективність ринків, технологічне оснащення, бізнесове середовище та інноваційну сферу, наша держава, згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму, що міститься у «Глобальному звіті про конкурентоспроможність 2009-2010», знизилась з 69-ї до 73-ї позиції із 131 країни світу. Падіння рейтингу України пов'язано з низькою продуктивністю економіки.
Досить значним здержуючим фактором являється недосконалість інвестиційного законодавства.
Для зміни ситуації, яка склалася, покращення інвестиційного клімату необхідна стабілізація економічної та політичної обстановки, коригування податкової та митної політики, зниження рівня інфляції, вдосконалення управління інвестиційними процесами, необхідне радикальне покращення економічних та правових умов діяльності інвесторів.
Оскільки однією із основних причин незадовільного стану справ із залученням в українську економіку інвестицій є низький якісний рівень законодавчої бази, створення сприятливого інвестиційного клімату повинне починатися із вдосконалення правового регулювання інвестицій та інвестиційної діяльності. Досвід інших країн показує, що навіть при складностях в економіці і політичній нестабільності за допомогою належного правового регулювання, створення для інвесторів сприятливого правового режиму, вдається притягнути значні по обсягу інвестиції.
Водночас експерти ООН відносять Україну до двадцятки найпривабливіших для прямих іноземних інвестицій країн. Пояснення привабливості України полягає в тому, що раніше вкладення у неї розглядалися як інвестиції у дочірній регіон Росії. «Помаранчева» революція генерувала переусвідомлення ситуації, унаслідок чого Україну почали розглядати як повноцінну європейську державу. Водночас представники багатьох іноземних компаній відкрито стверджують, що надходження масштабних інвестицій в Україну ускладнюється відсутністю стабільності навіть на короткий проміжок часу. Унаслідок цього привабливість українських компаній для іноземних інвесторів не зменшується, але деякі з них займають вичікувальну позицію.
Однією з основних цілей державного регулювання повинен бути захист прав і законних інтересів інвесторів, створення гарантій інвестиційної діяльності, забезпечення захищеності інвестицій.
Концепція та модель розвитку інвестиційного законодавства повинні бути адаптовані до зміненої системи ведення господарства, до економічної діяльності в нових умовах, повинні відповідати сучасним реаліям, нинішнім умовам розвитку економіки.
Информация о работе Інвестування як основа розширеного відтворення