Інвестування як основа розширеного відтворення

Інвестування як основа розширеного відтворення

 

Зміст

 

 

       Вступ

 

За останні часові періоди інвестиції стали відігравати  особливу роль у житті будь-якої країни. Коли є кошти, їх можна інвестувати в основні фонди або в оборотні кошти, та якщо продукція має достатній ринок збуту, то можна жити досить респектабельно навіть в умовах нестабільної економіки. Але де знайти кошти в час, коли така слабка стабільність як в економіці, так і законодавстві?

Згідно з визначенням  гроші є у інвесторів, але більшість  їх знаходиться за кордоном, де фінансисти грають за своїми правилами. Вони готові вкладати гроші тільки в ті проекти, які принесуть їм найбільшу користь.

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.

Ситуація економічного розвитку, яка склалась зараз в  Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі  та утримують перехід України  на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність.

У забезпеченні виходу економіки  з кризового стану і стабільного  її розвитку вирішальну роль відіграє науково обґрунтована інвестиційна політика держави. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворює процеси на макро- й мікроекономічному рівнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий інвестиційний клімат з метою ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторів на взаємовигідних засадах. Загальновідомо, що ефективне реформування економіки будь-якої країни, її структурне перетворення з якісним оновленням товаровиробництва, ринкової та соціальної інфраструктури немислимі без відповідних капіталовкладень, тобто без належного інвестування. Без надійних капіталовкладень неможливо забезпечити створення і впровадження новітніх технологій, систем сучасної організації та управління товаровиробництвом і збутом продукції, розвиток ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо. Це фундаментальні основи для забезпечення конкурентоспроможності національного товаровиробництва. Складні відтворювальні процеси відбуваються виключно на базі інвестування. Чим воно активніше, тим швидші темпи відтворення і ефективних ринкових перетворень.

Об’єктом роботи є інвестиційна діяльність України, а предметом - особливості залучення та використання інвестицій, як основного інструменту розширеного відтворення.

Метою курсової роботи є  висвітлення основних засад управління системою інвестиційної діяльності в Україні.

Реалізація даної мети зумовила необхідність вирішення наступних  завдань:

• визначити сутність, завдання та функції інвестування в Україні;
• проаналізувати сучасний стан державної інвестиційної діяльності;
• розглянути проблеми та шляхи підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю в Україні

При написанні курсової роботи були використані праці вітчизняних і закордонних вчених, підручники і навчальні посібники, тощо. 
           1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ

1.1 Економічна сутність інвестицій

Поняття інвестиції означає  вкладення капіталу в галузі економіки всередині країни чи за кордоном з метою одержання прибутку. У системі суспільного відтворення, інвестиціям належить найважливіша роль у справі поновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, отже, і забезпеченні визначених темпів економічного росту. Якщо представити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну і споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки - виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку [1].

Ріст інтенсивного типу інвестицій є чинником швидкого підвищення матеріального рівня життя. Тому що зростаючий виробничий апарат підвищує продуктивність праці. Так що сьогоднішній добробут є, у значній мірі, результатом учорашніх інвестицій, а сьогоднішні інвестиції, у свою чергу, закладають основи завтрашнього збільшення продуктивності праці і підвищення добробуту [11, ст. 256].

Інвестиції як економічна категорія виконують ряд найважливіших  функцій, без яких немислимо нормальний розвиток економіки будь-якої держави. Інвестиції на макрорівні є основою:

1. для здійснення політики  розширеного відтворення;

2. для прискорення НТП, поліпшення якості і забезпечення конкурентоздатності вітчизняної продукції;

3. для структурної  перебудови суспільного виробництва  і збалансованого розвитку всіх галузей народного господарства;

4. для створення необхідної  сировинної бази промисловості;

5. для цивільного будівництва,  розвитку охорони здоров'я, культури, вищої і середньої школи, а  також для рішення інших соціальних  проблем;

6. для зм'якшення чи  рішення проблеми безробіття;

7. для охорони природного  середовища;

8. для конверсії військово-промислового  комплексу;

9. для забезпечення  обороноздатності держави і рішення  багатьох інших проблем.

У макроекономічному  масштабі сьогоднішній добробут є значною мірою результатом учорашніх інвестицій, у свою чергу, закладають основу завтрашнього росту продуктивності праці і більш високого добробуту. Ми постійно знаходимося "на розпутті" - між споживанням сьогоднішнім і завтрашнім. Чим більшу частину зробленого сьогодні ми збережемо й інвестуємо, тим більше буде в нас можливості споживати завтра. Навпаки, чим більше сьогоднішніх ресурсів ми використовуємо на споживання, тим менше в нас буде шансів на більш високий рівень потреби завтра.

Інвестиції грають винятково  важливу роль і на мікрорівні. На цьому рівні вони необхідні, насамперед, для досягнення наступних цілей:

1. розширення і розвитку  виробництва;

2. недопустимість надмірного  морального і фізичного зносу  основних фондів;

3. підвищення технічного  рівня виробництва;

4. підвищення якості  і забезпечення конкурентоздатності  продукції конкретного підприємства;

5. здійснення природоохоронних  заходів;

6. придбання цінних  паперів і вкладення засобів  в активи інших підприємств [18].

В остаточному підсумку вони необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства в майбутньому, стабільного фінансового стану і максимізації прибутку.

Таким чином, інвестиції є найважливішою економічною  категорією і відіграють значиму  роль як на макрорівні, так і на мікрорівні, у першу чергу, для простого і розширеного відтворення, структурних перетворень, максимізації прибутку і на цій основі рішення багатьох соціальних проблем.

Під інвестиціями, звичайно, розуміються довгострокові вкладення  капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми, в охорону навколишнього середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується прибуток або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюватись і з метою регулювання розвитку економіки. Основними цінностями інвестицій є:

1. рухоме та нерухоме  майно (будівлі, споруди, обладнання  та інші матеріальні цінності);

2. кошти, цільові банківські  внески, кредити, акції та інші  цінні папери;

3. майнові права, похідні  від авторського права - ліцензії, "ноу-хау", досвід та інші  інтелектуальні цінності;

4. право користування  землею та іншими природними  ресурсами, а також інші майнові права [3].

Головним об'єктом вивчення виступали  капітальні вкладення як процес руху вартості, авансованої у розширене  відтворення основних фондів. Основна  увага приділялась вивченню структури  джерел фінансування капітальних вкладень, договірним стосункам замовників та підрядників, ролі банків як установ, що здійснюють фінансування та кредитування капітальних вкладень. За обсягом та значущістю капітальні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій. Головними етапами інвестування є:

1. перетворення ресурсів  у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спрямування інвестицій  у конкретні об'єкти інвестиційної  діяльності (власне інвестування);

2. перетворення вкладених  коштів у приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості;

3. приріст капітальних  вартостей у формі доходу або  соціального ефекту, тобто кінцева  мета інвестиційної діяльності.

Початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий взаємозв'язок: прибуток - ресурси, тобто процес нагромадження повторюється.

Поняття інвестиційних  ресурсів охоплює всі зроблені засоби виробництва, тобто усі види інструмента, машини, устаткування, фабрично-заводські, складські, транспортні засоби і збутову мережу, використовувані у виробництві товарів і послуг і доставці їх до кінцевого споживача. Процес виробництва і нагромадження цих засобів виробництва називається інвестуванням.

Відтворення основних фондів народного господарства відбувається за допомогою трьох основних каналів надходження інвестиційних вкладень: державних капітальних вкладень; капітальних вкладень, здійснюваних за рахунок підприємств і компаній та інвестицій, здійснюваних за рахунок ресурсів інвестиційних фондів і компаній, формованих на основі акумуляції коштів населення.

Із загальної величини інвестиційних вкладень велика частина  приходиться на капітальні вкладення  в розширене відтворення, основним джерелом яких є національний доход. Про величину цих вкладень, названих чистими інвестиціями, можна судити по приросту основних фондів, хоча точної відповідності між ними за кожен відрізок часу може не бути. Приріст основних фондів за визначений період, як правило, рік, обчислюється по вартості закінчених об'єктів будівництва, прийнятих на баланс, а капітальні вкладення даного року складаються з відпущених банками засобів, що втілюються в закінчені і здані основні фонди по проходженню необхідного для завершення будівництва визначеного часу.

Іншим джерелом капітальних вкладень є амортизаційний фонд. Середня зношеність основних фондів, особливо по робочих машинах і устаткуванню, в економіці України досить велика. Для технічного відновлення виробництва велике значення має використання капітальних вкладень на реконструкцію діючих підприємств. У зв'язку з цим дуже важливо встановити доцільне співвідношення між вкладеннями в нове будівництво, реконструкцію, модернізацію і розширення існуючих виробничих потужностей [8].

Таким чином, під інвестиціями розуміються ті економічні ресурси, що спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на чи розширення модернізацію виробничого апарата. Це може бути зв'язане з придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також з будівництвом доріг, мостів і інших інженерних споруд. Сюди ж варто включити витрати на наукові дослідження та підготовку кадрів. Ці витрати являють собою інвестиції в «людський капітал», що на сучасному етапі розвитку економіки здобувають усе більше і більше значення, тому що, у кінцевому рахунку, саме результатом людської діяльності виступають і будинки, і споруди, і машини, і устаткування, і саме головне, основний фактор сучасного економічного розвитку - інтелектуальний продукт, що визначає економічне становище країни у світовій ієрархії держав [22].

1.2 Інвестиційна діяльність та її основні завдання

Дійсність інвестиційної діяльності, як на мікро- так і на макрорівні, визначається ефективністю використання інвестиційних ресурсів. В цьому плані вирішальне значення мають результати господарської діяльності інвестиційних галузей. Їх технічний рівень, організація виробництва, розвиток підприємництва, здатність до засвоєння інновації здійснюють основний вплив на інвестиційний цикл, окупність і віддачу інвестиційних ресурсів.

Серед інвестиційних галузей центральне місце займає будівництво. Тому, по логіці, дослідження ефективності інвестицій потрібно розпочати саме з цієї галузі. Одразу хочу зауважити, що в зв’язку з погіршенням ситуації в економіці України в найбільш кризовому становищі опинилось капітальне будівництво.

Строки будівництва перевищуються  в 2,5 - 3,0 рази, понаднормовим залишається  рівень незавершеного будівництва. Однією з причин цього виступає нераціональність структури інвестиційного циклу  в будівництві, відповідно з яким стадія підготовки займає тільки близько 3% його загальної вартості. В цей же час, в процесі перерозподілу капітальних вкладень, на стадію підготовки будівництва перерозподіляються сукупна праця всіх працівників інвестиційного процесу - в сферу з високим інтелектуальним потенціалом - науки та проектування. Підсилення стадії підготовки інвестиційного циклу в будівництві повинно призвести до підвищення науково - технічного рівня всього процесу розширеного відтворення [12, ст. 159].