Політична термінологія та способи її перекладу. Переклад політичного сленгу

      Criminal and civil codes will be enforced; our courts will be allowed to find their feet and their freedom. (Ukraine’s watershed election. – 24 March 2006. – Daily Times).

     Оскільки  мета перекладу політичного дискурсу – викликати в іншомовного адресата реакцію, подібну до реакції адресатів вихідного тексту, то завдання перекладача ускладнюється ще й тим, що політичний дискурс апелює до ієрархії цінностей, актуальної лише в межах певної культури, для якої політичний дискурс власне створений. Перекладач повинен, перш за все, правильно інтерпретувати вихідний текст, а тоді починати пошук засобів мови перекладу, здатних передати функцію вихідного повідомлення, його прагматику та емоційність. Адекватний переклад не може бути дослівним, адже дуже часто концепти чи реалії, які відсутні в мові перекладу, але наявні в оригіналі, вимагають додаткових пояснень чи тлумачень, інакше зміст перекладу залишиться незрозумілим для адресата і не матиме на нього такого ж впливу, як вихідний текст – на свого адресата, чим порушить адекватність перекладу. Національно-специфічні реалії, особливості мовлення окремих політиків, авторські метафори та ідіоми, які підкреслюють національний колорит політичного дикурсу, завжди викликали значні труднощі для перекладу. Тому розробка методів ефективного перекладу, детальний критичний аналіз зроблених перекладів, виявлення недоліків та вдалих знахідок перекладачів при роботі з особливо складним матеріалом видаються, на нашу думку, потрібними, навіть необхідними для того, щоб міжнаціональне, міжкультурне спілкування було більш ефективним та менш проблемним. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.2 Особливості перекладу  мови політтехнологів 

     Письменник  Віктор Пелевін 3 листопада 2005 р. в інтерв'ю газеті «Вісті» між іншим відмітив: «Говорити на політтехнологічній фені стало у наш час так само модно, як в 1990-х рр. було модно натякати на знайомство з «поняттями»».

     Якщо  залишити без уваги достовірність  даної заяви, зауваження В. Пелевіна викликає ряд питань, а саме: чи існує  таке явище як «політтехнологічна феня» і якщо так, то в чому вона полягає і до якого ступеня нагадує інші види професійного жаргону, що існують в сучасній мові?

     У своєму інтерв'ю В. Пелевін використовує термін, що включає прикметник, утворений  від іменника політтехнолог. На англійську мову цей іменник зазвичай перекладається як «spin doctor» («спін-доктор», політтехнолог, експерт по зв'язках з громадськістю (фахівець з контактів з пресою, що препарує інформацію в дусі, вигідному що надається їм політичній структурі, і що забезпечує її подачу в засобах масової інформації під потрібною точкою зору). Проте даний переклад не зовсім точний. У політичних системах Великобританії і США «спин-доктор» займається в основному питаннями презентації, тоді як політтехнолог, що має таке ж мале відношення до філософії або ідеології, як і «спин-доктор» зайнятий головним чином процесом. Вибори є єдиною сферою, в якій їх діяльність перетинається, оскільки обидва розробляють військові хитрощі і тактичні ходи, необхідні, щоб «правильний» кандидат був вибраний або (і це часто не менш важливий), щоб «неправильний» кандидат програв вибори. [9:358]

     Розгляд таких матеріалів, як тексти з різних джерел, включаючи статті політичної спрямованості з газет і інтернет джерел насправді дозволяє зробити висновок про те, що існує ряд слів і виразів, зазвичай використовуваних політтехнологами і особами, що коментують хід політичного процесу. Для розгляду таких питань, як чи є ця мова різновидом професійного сленгу, яка його лексика, і наскільки він відрізняється від інших професійних жаргонів, корисно розділити дані слова і фрази на декілька груп залежно від їх походження.

     Одну  групу складають слова, які можна  віднести до політичних інтернаціоналізмів, що включають загальноприйняті терміни для найменування певних політичних тенденцій (напр., ліберал, демократ, націоналіст, екстреміст), які в Україні, як і в будь-якій іншій країні, можуть набувати культурно-специфічних значень. Наприклад слово ліберал може використовуватися в деяких колах для характеристики певної політичної тенденції в уряді або президентській адміністрації. Спеціальні терміни, що відносяться до електорального процесу, також є інтернаціоналізмами: мажоритарний, пропорційний, електорат (форма даного слова вказує на запозичення, ймовірно, з німецької мови, хоча окремі варіанти використання даного терміну (напр.: «сегмент електорату найімовірніше підтримає певного кандидата») запозичені, швидше за все, з англійської мови). [9:358]

     Зі  всіх термінів та сленгів, однозначно запозичених з англійської мови, лише близько половини відноситься  виключно до сфери політики. До таких термінів відносяться: імідж, іміджмейкер, лобі, лобіювати, спікер, спічрайтер, екзитпол. Частина термінів-англіцизмів, що залишилася, була запозичена з таких сфер, як зв'язки з громадськістю і маркетинг: бренд, піар, позиціонування, презентація, проект, ребрендінг, фокус-група.

     Присутність значної кількості термінів та сленгу, пов'язаних з такими сферами, як зв'язки з громадськістю і маркетинг, не дивно, оскільки ясно простежується  зв'язок між «чорною магією» «продажу»  політичного кандидата і роботою з продажу більш традиційних товарів. Не дивно і те, що велику кількість англіцизмів, присутніх в мові політтехнологів, відноситься саме до цієї категорії, оскільки бізнес у всіх його аспектах є тією сферою діяльності, в якій вплив англійської мови по цілком зрозумілим причинам особливо сильний.

     У наведених вище випадках зв'язок між  мовою або мовами, з яких проводиться  запозичення, і українською мовою  в основному очевидна. Труднощі виникають, коли на основі запозиченої лексики  в українській мові відбуваються словотворчі процеси, в результаті яких з'являються слова, які хоча і мають іноземну основу, але вже не можуть розглядатися як запозичення. Відмінним прикладом подібного запозичення є слово піар, від якого утворені такі іменники як піармен, піарист, піарник, що означають «людина, що працює у сфері зв'язків з громадськістю, піару», а також дієслово піарити. На відміну від оригінального запозичення, яке само по собі майже повністю або навіть абсолютно збігається за значенням із словом PR (піар) в англійській мові, джерелом, що стало, запозичення, утворені по словотворчих моделях української мови слова не мають точних еквівалентів в англійській мові. Особливо важко перекласти дієслово піарити; у багатьох випадках він, ймовірно, може бути перекладений як англійське дієслово «to spin» (подавати інформацію, розробляти, придумувати, «розкручувати»). Префікси ще більше ускладнюють ситуацію: допіарити, запіарити, пропіарити, розпіарити. Не дивлячись на те, що префікси лише трохи змінюють відтінок значення, розбіжність між значенням слова в мові-джерелі і мові-реципієнтові запозичення ще більше збільшується. Ще один різновид мовної творчості можна спостерігати на матеріалі регулярних словосполук, утворених на основі запозичень. Одна з найбільш поширених форм використання слова піар – це використання його в словосполуці чорний піар, яке не має абсолютного еквівалента в англійській мові, і може бути перекладено як dirty tricks (низькі жарти, підлі фокуси, брудні справи.). До тієї ж категорії відносяться словосполучення із словом електорат, які або не мають еквівалента в англійській мові, або в англійській мові для позначення того ж поняття використовується інше словосполучення: базовий електорат (у англ. core electorate, букв. основний, центральний електорат.), рухомий електорат (у англ. floating voters, букв. виборці, що коливаються, – прим. пер.), пакетований електорат (не має еквівалента в англ. мові, перекладаються описово як виборці, які легко примушуються обставинами до голосування за певного кандидата.) [9:360]

     Проте, в мові політтехнологів міститься лише невелика кількість термінів та сленгу, поява яких пов'язана з прямим або непрямим впливом іноземних мов. Важливіше значення мають слова і вирази, що з'явилися в українській мові без якої-небудь сторонньої допомоги. Значна частина таких термінів відноситься до групи, що складається із слів іноземного походження (в основному інтернаціоналізмів), які повністю асимілювали українською мовою і зв'язані нормами сполучуваності один з одним або споконвічно українськими словами, внаслідок чого утворені терміни, що відносяться безпосередньо до українського політичного контексту. Не дивлячись на те, що до складу даних термінів входять інтернаціоналізми, їх типовою межею є відсутність близького смислового еквівалента в мовах Західної Європи, і складність або неможливість точного і ідіоматичного перекладу.

     Цікавим прикладом подібних термінів є саме слово політтехнолог, загальноприйнятий переклад якого англійською мовою spin doctor – спин-доктор що не являється абсолютно точним, тоді як буквальний переклад (political technologist, політичний технолог) не має сенсу без подальших пояснень. Схожа проблема спостерігається у випадку з терміном адміністративні ресурси, загальноприйнятий переклад якого (administrative resources) не зовсім прийнятний для опису англійською таких ресурсів як, напр., гроші, люди, залежні засоби масової інформації, що знаходяться у розпорядженні високопоставленої особи і використовувані для впливу на підсумки вибору. В деяких випадках, особливо якщо метою офіційної особи є переобрання на вже займаний пост, дане словосполучення може бути перекладене англійською мовою як the advantages of incumbency (букв. переваги, пов'язані з перебуванням на певній посаді).

     До  інших прикладів подібних виразів  відносяться словосполучення вертикаль влади (the line / chain of command), керована демократія (controllable democracy), суверенна демократія (sovereign democracy), кольорові революції (color revolutions) , одномандатник (single-member), компромат (bad rep jacket, bad snitch sheet), Гарант Конституції (Protector of the Constitution) тощо.

     Остання група термінів та сленгу складається  із запозичень з інших різновидів сленгу. Первинним значенням слова  феня в тому сенсі, в якому його використовує Пелевін, є: злодійський і тюремний жаргон [9:360], і саме цей різновид сленгу є джерелом цілого ряду термінів, використовуваних політтехнологами. Напр.: беззаконня (lawlessness) (екстремальна ситуація, що вийшла з-під контролю), мочити (to bump off, to erase, to wipe off, to zap) (атакувати, нападати), наїзд (shakedown) (атака, напад), поняття (the rules of the underworld )(угоди, що маються на увазі, діяти в злочинному середовищі), розбирання (showdown) (зведення рахунків). Два нижче приведені терміни запозичені з різних видів жаргону: дієслово розкрутити (to wheedle smb (into), to wheedle out of smb) (обдурити, просувати за допомогою шахрайства, галасливо рекламувати, необґрунтовано звеличити), що має коріння в кримінальному сленгу, запозичене, проте, з мови музикантів (як і його англомовний еквівалент), а фраза піпл хаває (people will buy it)(люди з'їдять що завгодно) запозичена з молодіжного жаргону.

     Цікаво, що практично увесь сленг, запозичений  з кримінального жаргону, піддається процесу, який можна описати як процес розширення і пом'якшення їх значень. Це означає, що він використовується з ширшим спектром значень, чим в сленгу-джерелі запозичення, і для нього не завжди характерні спочатку присутні значення фізичного насильства. Це означає, що навіть на вельми незатишному світі української політики слова наїзд і мочити, швидше за все, відносяться до сили слова, а розбирання завершиться без автоматних черг.

     Що  стосується походження, то сленг політтехнологів  вельми еклектичний. Він поєднує  запозичення і інші іншомовні  впливи з власне українськими термінами, академічні (або псевдо-академічні) терміни із запозиченнями з розмовної мови, спеціально створені терміни з термінами, запозиченими з інших видів сленгу. Хоча не всі форми сленгу однорідні (молодіжний жаргон, напр., поєднує запозичення з інших видів сленгу з лексичним пластом англіцизмів), ступінь еклектизму, характерний для сленгу політтехнологів, вельми незвично високий. В цьому відношенні сленгом політтехнологів є незаперечне підтвердження точки зору, висловленою І. Югановим і Ф. Югановою щодо того, що сленг не є замкнутою системою, і що взаємопроникнення різних видів сленгу пов'язане з схожістю способу життя і способів мислення. [7:32]

     Тож ми виявили, що існує таке поняття  як політична лексика, політичний сленг, визначили походження та особливості політичного сленгу та термінології: велика частина запозичена в основному в англійській мові, а також велика частина політичної лексикології походить з інших жаргонів та сленгу.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ 

     На  початку дослідження ми ставили  перед нами наступні завдання:

     1) вивчити літературу, що стосується  досліджень в області сленгу, його політичного окрасу, та способів  його перекладу;

     2) визначити, що таке політичний  сленг та яку він відіграє  роль в зображенні суспільно-політичного  життя;

     3) дізнатись про властивості політичного сленгу та його місце у системі мови;

     4) розглянути та проаналізувати  способи та проблеми перекладу  політичного сленгу;

     5) визначити найбільш вдалі та  найбільш вживані способи перекладу  політичного сленгу з української  мови на англійську на матеріалі українських ЗМІ;

     У ході нашого дослідження ми виявили що дійсно існує поняття політична мова, політичний сленг, та визначили яке місце займає ця лексика у системі мови. Визначили, що існують політичні інтернаціоналізми. Винайшли джерела походження політичного сленгу.

     Основні джерела походження українського політичного  сленгу:

• запозичення з англомовної (та інших іноземних мов) політичної термінології;
• злодійський і тюремний жаргон;
• канцеляризми;
• молодіжний жаргон;
• професійний жаргон.

     У процесі дослідження поставленого питання ми винайшли основні проблеми та способи перекладу політичного  сленгу. Взагалі то при перекладі  такої зниженої лексики як сленг  або жаргон, простіше за все керуватись спеціальними словниками, яких в наш  час більш ніж вдосталь. Та основною проблему у даному випадку являється те, що навіть саме поняття «політичний сленг» з’явилось досить недавно, тож словників політичного сленгу майже не існує, і перекладач має спиратись лише на свої знання, та на тлумачення політичних сленгів на мові перекладача.

     При розгляді основних прийомів перекладу  зниженої лексики ми виявили, що при  перекладі політичного сленгу використовуються частіше за все наступні способи  перекладу: експлікація – описовий спосіб перекладу. Недоліком даного способу являється у деяких випадках надвеликий об’єм перекладу. Якщо цей прийом не є актуальнім через об’єму перекладу, ми використовуємо спосіб компенсації або генералізації. Але, як виявилось, цей спосіб при перекладі політичного сленгу використовується не дуже часто. У деяких випадках також дотепно використовувати прийом калькування (упровадження нового слова). Також дуже актуальним виявився прийом впровадження нового слова за допомогою транскрипції та транслітерації, хоча і зазначено, що цей прийом перекладу зустрічається не часто при перекладі зниженої лексики. Основною проблемою впровадження нового слова являється відповідність перекладача, оскільки ймовірно він вводить в систему мови нову лексему, яка в подальшому буде використовуватись.

     Теоретична значущість дослідницької роботи полягає в комплексному аналізі такого лексичного явища, як політичний сленг.

     Практична значущість полягає в тому, що отриманні результати можна використати в процесі вивчення курсу теорії і практики перекладу сучасної української та англійської мови. А також отриманні знання допоможуть при перекладі сленгу та утворенні словників сленгу.