Полiсемiя в англiйському дiархонiчному аспектi

     Головне полягає в тому, що завдяки перенесенню найменувань постійні семантичні зміни, зумовлені экстралингвистическими і лінгвістичними причинами, викликають не кардинальну зміну токсичного складу мови, що можна було б очікувати, а лише затемнення або повну втрату первісної вмотивованості слів (пор., напр., втрату мотивації дієсловом book 'замовляти заздалегідь (кімнату в готелі, квиток і т.д.)', оскільки зараз далеко але завжди попереднє замовлення пов'язаний з реєстрацією імені замовника в книзі, що підказувалось первинним значенням дієслова 'заносити в книгу; реєструвати (замовлення)', іменником disease 'хвороба', що виникли в результаті префіксації - dis- +ease - і що означав раніше будь-яка подія, в тому числі і хвороба викликає стан неспокою, дискомфорту).

     Таким чином, семантичні зміни виконують подвійну функцію. З одного боку, вони виступають як фактору, що забезпечує спадкоємність і постійність лексичного складу мови. З іншого боку, вони є ефективним засобом створення вторинних значень і приводять в кінцевому підсумку до виникнення багатозначності лексичних одиниць. Слід ще раз підкреслити, що шляхи семантичних змін, незважаючи на їх універсальну природу і техніку здійснення специфічні у кожній мові, що підтверджується також і прикладами різного семантичного розвитку генетично ідентичних слів типу ньому. Tier 'тварина, звір' та англ. deer 'зоологічний олень (Cervidae); охот. червоний звір; червоно-коричневий колір', ньому. Hund 'собака (Canis L.); пес; горн, рудничні вагонетка' та англ. hound 'мисливський собака, особ. гончак; бран. собака, негідник; жарг. мисливець (до чого-л.), репортер; жарг. останній гонщик у групі (велоспорт)' і ін.[27, c.60] 
 

2.2. Типи лексичних значень багатозначного слова

     Різні процеси виникнення вторинних значень і відповідно різна природа цих значень знаходять відображення в загальній типології значень, яку можна було б назвати процесуальної, оскільки вона будується з урахуванням природи значень, складових семантичну структуру багатозначного слова. У цій типології найважливіше місце належить опозиції первинних і вторинних значень, які можуть бути кваліфіковані також з точки зору номінативних процесів відповідно як прямі і похідні. Уточнення характеру семантичних змін, які призвели до появи похідних значень, здійснюється у вигляді розмежування метафоричних, метонімічних і т.д. їх підтипів.

     В системі значень легше всього виділяються прямі номінативні значення слова як безпосередньо співвідносні з "предметним поряд". Назва номінативного значення того чи іншого слова служить центром як похідних значень, так і словотворчих рядів. Всі інші значення в слові можна вважати похідними по відношенню до прямого номінативному значенню.

     Назва номінативного значення, може бути кваліфіковано як первинне, а залежні від нього похідні значення - як вторинні. Вторинне значення слова залежить від властивостей частини мови, до якої належить слово, від відстояних контекстів його вживання, від конкретних лексичних зв'язків його з іншими словами, обумовлених притаманними даній мові законами поєднання словесних знаків [28, с.56].

     В процесі функціонування і розвитку мови зазначені співвідношення різних значень багатозначного слова, що склалися і розглянуті з точки зору історичної перспективи, не залишаються, однак, незмінними. З'являються нові значення, деякі значення з плином часу зникають, змінюється правління проізводности, і ті цінності, які в даний час сприймаються як переносні, можуть з історичної точки зору бути прямими, первинними, і, навпаки, значення, що виникли як переносні, похідні, можуть в сучасній мові сприйматися як прямі первинні значення, особливо в тих випадках, коли прямі значення втрачені. Так, для сучасної англійської мови не існує початкових значень таких слів, як bribe 'хабар, підкуп' (спочатку 'щось вкрадене'), client 'клієнт (адвоката, нотаріуса, торгових і промислових підприємств і т.п.); постійний покупець, замовник (спочатку 'людина, що перебуває під захистом іншого, васал'), розтягаються 'розтягнутися, розвалитися; сидіти розвалившись; розповзатися в усі сторони; вишикуватися; розкидатися' (спочатку 'лежати, неспокійно метаясь') і багатьох інших. Їх спочатку переносні значення сприймаються як прямі, на базі яких у свою чергу виникли переносні значення. Таким чином очевидний висновок про те, що сучасне сприйняття носіями мови співвідношень і зв'язків в системі значень багатозначного слова не ідентично їх історичних зв'язків. В той же час перерозподіл значень у слові, зміна в їх співвідношенні, навпаки, зайвий раз підтверджує той факт, що сукупність значень слова завжди характеризується певною організацією, що значення утворюють певну структуру.

     Мінливість відносин між значеннями багатозначного слова детермінує необхідність розмежування діахронічного, історичного і синхронного, сучасного ракурсів їх аналізу відповідно розбіжність, синхронної типології значень порівняно з раніше описаної діахронічною. На зміну головною опозиції значень в діахронічної типології - первинним і вторинним значень - приходить опозиція основне, головне і другорядне, приватне значення, відбиваюча нерівноправне положення цих значень в семантичній структурі багатозначного слова, а також різну їх залежність від контексту. Головні, основні значення не визначаються контекстом, вони контекстуально вільні; значення другорядні, приватні вимагають для своєї реалізації певних синтагматических умов, тобто контекстуально обумовлені. Напр.слово ladder поза всяким контексту сприймається що говорять англійською мовою означає 'сходи (доставка); трап'. У поєднанні з прикметником social воно означає 'послідовність посад або рангів в соціальній ієрархії від нижчих до вищих', у словосполученні панчоха ladder його значення - 'що спустилася петля (на панчосі)'. Іменник flower у своєму основному значенні 'квітка, квітуча рослина' не вимагає для розуміння ніякого контексту, такі ж значення, як 'колір, краса (чого-л.); цвітіння; розквіт; прикраса, орнамент; полигр. рослинний орнамент; віньєтка' і ін., стають зрозумілими тільки в контексте: the flower of the nation's army 'колір армії', burst into flower 'розпуститися', the flower of life 'розквіт життя', flowers of speech 'красиві обороти мови' і т.д.

     Оскільки для багатозначного слова в тому або іншому його значенні контекст виявляється досить специфічним і індивідуальним, він починає виконувати функцію розмежування значень і як такий використовується в цілях їх диференціації, стаючи універсальним методичним прийомом і знайти широке застосування в аналізі і лексикографічному описі багатозначного слова. 

     Такі основні змістовні типи внутришньослівні семантичній структурі багатозначного слова. Незважаючи на те, що розроблена М.В.Никитиным типологія може бути деталізована, модифікована і т.д., важливо що її перевага полягає у відображенні і протиставленні двох кардинальних типів: значень, підказуваємих і нав'язуваних зв'язками в об'єктивної дійсності, і зв'язків, установлюваних у процесі класифікаційної діяльності людини, спрямованої на ототожнення об'єктів за спостережуваними ознаками, об'єднання в один клас або, навпаки, віднесення до різних класів, визначення співвідносності класів і т.д. Користуючись цією типологією, знаючи кількість значень полісемантичного слова, напрямок їх зв'язків і змістовний їх тип, можна отримати дійсно більш повну картину внутрислівних відносин в семантичній структурі слова, ніж та, яка існувала в науковому побуті досі. 

2.3. Полисемия у зв'язку з контекстом 

     Серед проблем загальної лексикології, які допускають застосування контекстологического аналізу, насамперед можна назвати зняття неоднозначності лексичних одиниць в тексті. В контексте міститься вся необхідна інформація для однозначного розуміння висловлювання, при цьому всі елементи контексту інформативні-і структура словосполучення, і граматична форма слова, і семантика поєднуються слів, і порядок розташування елементів.

Поняття контексту і його типів

     Контекст (від лат. contextus - з'єднання, зв'язок) - фрагмент тексту, що включає обрану для аналізу одиницю, необхідний і достатній для визначення значення цієї одиниці, що є несуперечливим по відношенню до загальним змістом даного тексту [11, с.238]. Інакше кажучи, контекст є фрагмент тексту мінус визначається одиниця. Поняття "контекст" не рівнозначно поняттю "текст". Число контексту в тексті залежить від числа його складових одиниць, де кожної відповідає свій контекст.

     Оскільки текст розгортається лінійно, контекст підрозділяється на лівий (попередній) і правий (подальший). Розрізняються власне лінгвістичний і екстралінгвістичний контекст. Контекст буває эксплицитный і не висловлений чітко [11, с.238].

     В залежності від функцій виділяється декілька типів власне лінгвістичного контексту: дозволяючий, підтримуючий, amortizing, що компенсує, що інтенсифікує. Під дозволяючим розуміється контекст, який знімає полисемию мовної одиниці; в цьому випадку одиниця трактується як однозначна: There was a very bright star in the sky, де star - зірка як небесне тіло.

     Так, згідно з визначенням, контекстом називається поєднання семантично реалізованого слова (ядра) та його вказівного мінімуму (індикатора).

     Введення в поняття "контекст" самого реалізованого слова, а не тільки його мовного оточення, є одним з дуже важливих уточнень цього терміну. Існує поділ контекстів за типом зв'язку між ядром і індикатором. Контекст, в якому ядро і індикатор пов'язані прямий синтаксичної зв'язком і утворюють атрибутивное, предикативне, об'єктне і інші словосполучення, називається контекстом першого ступеня. В контексте другого ступеня пряма синтаксична зв'язок між його елементами відсутній [3, с. 35]

     Кожне конкретне поєднання ядра і індикатора, доступні в різних синтаксичних структурах, утворює одиницю контексту, в яку входять також і слова, які беруть участь в організації структурної зв'язку ядра і індикатора. Одиниця контексту може бути представлена в узагальненому вигляді з використанням символів класів слів і лексико-граматичні розрядів. Сума всіх контекстів, властивих одному з значень полисемантического слова, дозволяє вивести набір типових і формалізованих одиниць контексту, характерних для кожного лексико-семантичного варіанти і складових, поряд зі словесної формою, план вираження. Це дає можливість перейти від описания фактів промові до пізнання системи мови.

     Типи контексту: Контекст часто обмежується рамками словосполучення або більш широко, набором лексичних одиниць, з якими те або інше слово в цьому значенні вступає у взаємодію і які складають, власне кажучи, лексичний контекст слова, необхідний для реалізації того чи іншого значення. Наприклад, для дієслова look в значенні 'дивитися, дивитися' перелік слів, з якими даний дієслово взаємодіє в цьому значенні (man, fellow-passenger, map, flower, wall, illustration і т.д.), відрізняється від групи слів, поєднуючись з якими даний дієслово реалізує інше своє значення 'розглядати, давати ту або іншу оцінку кому, чому-н., сприймати', слів типу offer, motive, fact, problem і т.д. Аналогічним чином це дієслово вимагає різного лексичного оточення (пор.: look for my brother, for smb.'s hat, for a job, for gold, for rare plants і т.д., з одного боку, і look for the arrival of the ship, for the news, for a letter from you, for his friend і т.д.з іншого) для реалізації своїх значень 'шукати, розшукувати кого-л., що-л.' і 'чекати, чекати що-л., кого-л. з нетерпінням'.

      Іноді для виявлення значення багатозначного слова переліку лексичних одиниць, що передують або досліджують за даними словом та утворюють його безпосереднє оточення, навіть не потрібно. Досить вказівки на їх общекатегориальные ознаки, приналежність до тієї або іншої частини мови, щоб виявити, в якому з чисельних значень дане слово використовується. Для того ж дієслова look опис слів типу happу, ugly, promising, young, old, thin, charming, pretty і т.д., з якими поєднується в значенні 'вигляд', у термінах їх лексико-граматичні характеристик, інакше кажучи, їх кваліфікація як прикметників, - цілком надійна підказка для розпізнавання цього значення. Можливе словесне оточення слова, що розглядається на рівні частин мови, становить the контекст слова. Слід пам'ятати, що лексичний і the типи контексту співвідносяться як конкретне і узагальнене, представляючи собою не що інше, як репрезентацію у вигляді конкретних лексичних одиниць (лексичний контекст) або ж у вигляді класів (the контекст) всього того, що безпосередньо оточує слово в процесі його мовного функціонування, передує речі або слідує за ним у промові [27, с.61].

     Контекст, однак, не завжди безпосереднє вербальне оточення, той мінімальний відрізок мови, що визначає кожне індивідуальне значення слова. У сучасній лінгвістиці поняття контексту значно розширилася. Словосполучення, що формують найближче оточення слова, і навіть закінчений пропозицію можуть бути недостатніми для визначення слова, яке стає ясним тільки в контексті всього абзацу або сверхфразового єдності, unveiling всю описувану ситуацію, або навіть в контексте всього твори. Такий широкий контекст називається тематичним і має особливо велике значення в стилістичному аналізі при визначенні семантики слів в художніх творах різного типу і, як окремий випадок, при розшифровці назви всього твору (напр., Running for Governor Марка Твена, The White Silence Джека Лондона, Giants Джека Анселла і багато інших) [27, с.63].

     Словесне (вербальне) оточення у вузькому і/або широкому розумінні утворює під всієї сукупності своїх різновидів лексичного та граматичного і тематичного контенту лінгвістичний контекст. В той же час в сучасній лінгвістиці стало аксіоматичним, що мовні одиниці не можуть бути зрозумілі досить глибоко і повно, якщо не враховувати умов та особливостей їх вживання в мові, пов'язаних з різними історичними, культурними, соціальними, ситуативними і т.д. факторами. Для багатозначного слова це означає, що правильного розпізнавання його значення в лінгвістичному контексте потрібно також облік екстралінгвістічних моментів: ситуації, в якій відбуваються комунікації, часових параметрів використання слова, цільової спрямованості висловлювання, сформованих під впливом традицій і культури даного язикового колективу асоціацій, нарешті, специфіки життя даного язикового соціуму і т.д. Так, наприклад, для того, щоб правильно зрозуміти сенс висловлювання I не t want to be an albatross to you (J.Warren. The Nobel Prize), що означає дослівно 'Я не хочу бути для тебе альбатросами' і расшифровываемого як 'Я не хочу бути тобі тягарем', необхідно співвіднести це висловлювання з поемою С.Кольриджа про матросе, що убив альбатроса - птицю, що вважалася священною для моряків, і в покарання носила вбиту птицю на грудях, тобто необхідний культурний контекст. Сенс висловлювання О.генрі "East is East, and West is San Francisco" (дослівно: 'Схід є Схід, а Захід - це Сан-Франциско') в оповіданні A Municipal Report вимагає для адекватного свого розуміння знання поеми Р.Киплинга "Балада про Сході і Заході", що починається рядками East is East and West is West, and never the twain shall meet. Знання відповідних реалій, або відповідного ідіоматичного контексту, необхідно для визначення сенсу висловлювання О.генрі "That will be ... a feat in story-telling somewhat older than the great wall of China" в його розповіді A Service of Love. Історичний контекст, що передбачає облік тимчасової прикрiпленостi висловлювання і відповідної даного періоду часу системи значень слова, дозволяє розшифрувати слово nicely у висловленні Шекспіра "Can sick men play so nicely with their names?" означає 'хитро, майстерно'. У різних ситуаціях слово nice у виразі What а nice wife you are! може означати прямо протилежне схвалення або ж іронію, погану оцінку, тобто семантика слова змінюється під впливом ситуативного контексту.