Особливості відтворення еліптичних конструкцій при перекладі англомовної прози українською мовою

 

Особливості відтворення  еліптичних конструкцій при перекладі  англомовної прози українською  мовою

                                               ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..2

РОЗДІ I. Визначення поняття «еліпсис» та його класифікації……………4

1. Види еліптичних конструкцій…………………………………………4
2. Концепції щодо класифікації англійського еліпсиса…………..........7

Висновки до розділу I………………………………………………………10

РОЗДІЛ II. Переклад еліптичних конструкцій з огляду на стилістичні особливості англійської та української мов………………………………..11

2.1. Стилістичні особливості та трансформації при перекладі еліптичних конструкцій……………………………………………………………………11

2.2. Особливості відтворення еліптичних конструкцій на українську мову…………………………………………………………………………….20

Висновки до розділу II………………………………………………………23

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………24

SUMMARY……………………………………………………………………25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….26

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              

                                                    ВСТУП

Головна сфера вживання еліптичних конструкцій – діалог: саме в репліках діалогу частина речення  як правило опускається, оскільки вона або вже ясна з попередньої репліки, що належить співрозмовникові, або в тому випадку, коли частину речення можна легко вилучити, якщо вона не є суттєво важливою. Проблема полягає в тому, що без контексту зрозуміти зміст еліптичних конструкцій буває складно, іноді й зовсім неможливо. Існують характерні для певної мови особливості, на підставі яких будується діалогічна єдність, побудові якої супроводжують правильне й доречне вживання конструкцій з використанням еліптичних речень – конструкції, які використовуються в українській мові, часто виявляються неправильно вжиті в англійській мові. При перекладі постійно виникають втрати, спотворення або додавання інформації, що обумовлено відмінностями між мовами. 
Еліптичні речення і конструкції вживаються не лише в діалозі, діалогічній єдності, вони можуть зустрічатися і в описах-ремарках до п'єс, в складних реченнях, а також в заголовках газет.

Актуальність  теми полягає у необхідності вивчення особливостей відтворення еліптичних конструкцій при перекладі англомовної прози українською мовою, що слугуватиме удосконаленню самої технології перекладу художніх текстів.                                                                                            

Об’єктом дослідження є еліптичні конструкції, вжиті в англомовній прозі, та їхні переклади українською мовою.

Предмет дослідження становлять прийоми перекладу англійських еліптичних речень українською мовою на матеріалі англійської прози.

Мета даної роботи полягає у визначенні прийомів перекладу еліптичних конструкцій на основі роману Джерома Селінджера «Над прірвою в житі»                                                                                       

Для досягнення поставленої  мети у роботі вирішуються такі завдання:

• розглянути поняття еліпсиса і види еліптичних конструкцій;
• описати концепції щодо класифікації англійського еліпсиса;
• визначити місце еліптичних речень у складі сучасної англійської мови;
• проаналізувати стилістичні особливості перекладу еліптичних конструкцій;
• описати відтворення еліптичних конструкцій;
• зробити аналіз перекладу еліптичних конструкцій на матеріалі роману

Дж. Селінджера «Над прірвою в житті».

Матеріалом дослідження  слугував роман Дж. Селінджера «Над прірвою в житті» та його переклад українською мовою, виконаний             О.П. Логвиненко.

У роботі були використані  такі методи дослідження: дедуктивний, зіставний, систематизації, узагальнення, порівняльний аналіз тексту оригіналу і тексту перекладу роману «Над прірвою в житі» українською мовою.

У даній роботі представлені точки зору таких лінгвістів та мовознавців,               Я.І. Рецкер, В.Н. Коміссаров, Ш. Баллі, Н.М. Васильєва, В.Н. Ярцева,               В.Г. Адмоні, Л.С.Бархударов, М.Я. Блох, Ю.М. Скрєбньов, Н.П. Карпов,           Л.К. Латишев.                                                                                                                                  

 Структурно робота складається зі вступу, двох розділів, де у Розділі І, «Визначення поняття «еліпсис» та його класифікації», розглядаються принципи дослідження еліпсиса в мовах, види еліптичних конструкцій, концепції щодо класифікації англійського еліпсиса.

У Розділ ІІ, «Переклад еліптичних конструкцій з огляду на стилістичні особливості англійської та української мов», визначаються стилістичні особливості перекладу еліптичних конструкцій, особливості відтворення еліптичних конструкцій. Наводяться приклади використання різних засобів перекладу еліптичних конструкцій українською мовою на матеріалі роману    Дж. Селінджера , «Над прірвою в житі».

Робота містить також  висновки до кожного розділу, загальні висновки, резюме англійською мовою та список використаних джерел.

 

Розділ I.  Теоретичні основи і принципи дослідження еліпсиса в мовах

 

        Проблема еліпсиса є однією з найбільш спірних у лінгвістиці, її вивченням займалися такі науковці як Н.М. Васильєва (2004),                     А.Ф.Бондаренко (1985), Л.В. Косоножкіна (2006). При цьому те або інше її трактування залежить від розуміння дослідником сутності мовних одиниць в загальному. Для традиційної граматики англійської мови представлялося безсумнівним, що будь-яке речення характеризується, насамперед, наявністю структури іменного присудка і що будь-яке відхилення від цієї структури слід пояснювати як явище еліпса, тобто «опущення» або «припущення» тих або інших елементів структури речення.

 

1. Види еліптичних конструкцій

 

Еліпсис (недолік) у лінгвістиці традиційно визначається як навмисний пропуск несуттєвих слів у реченні без викривлення його змісту, а часто – для посилення змісту й ефекту [Ярцева В.Н., 1990: 453].

Перший крок був зроблений  вченими, які намагалися розкрити «таємницю» структури еліптичних/неповних речень [Балли Ш.,1955: 221; Мартине А., 2004: 101]. Другим кроком було вивчення цих структур на основі порівняння з «повними» реченнями не лише формальної, але й змістовної сторони «неповних» речень. Третім кроком ряду вчених стала спроба  піти з шляху порівняння і стати на шлях вивчення еліптичних речень як норми мови, як структур, що функціонують в умовах діалогічної і монологічної єдності.

Такі явища, як неофіційність, невимушеність спілкування, дозволяють скоротити висловлювання, використовуючи  тільки ті частини речення, які потрібні для розуміння сенсу, опускаючи  іншу частину. Це призводить до виникнення еліптичних, або просто неповних речень.

Тобто, говорячи про еліптичні  речення, ми маємо на увазі граматично і інтонаційно оформлені за законами цієї мови цілісні одиниці мови, що є головним засобом формування, вираження і повідомлення думки  про деяку дійсність і відношення до неї того, що говорить [Ахманова О.С., 1966: 347].

У цій роботі спиратимемося на визначення еліпсиса, дане в «Лінгвістичному енциклопедичному словнику», згідно з яким еліпсис – це пропуск в мові або тексті мовної одиниці, структурна «неповнота» синтаксичної конструкції [Ярцева В.Н., 1990: 453].

Слід підкреслити, що усі  ці теорії вивчають еліпсис як явище  мовної системи. Мова як знаряддя спілкування і обміну думками між всіма членами суспільства користується реченням як основною формою спілкування.

    У реченні еліпсис визначається як: а) пропуск того або іншого члена речення, компонента висловлювання, легко відновленого з контексту; б) відсутність якого-небудь компонента висловлювання, легко відновленого з конкретної мовної ситуації; в) нульова зв'язка [Виноградов В.В., 1973: 263].

   Такі науковці, як Н.М. Васильєва (2004), А.Ф. Бондаренко (1985),                             Л.В. Косоножкіна (2006) розрізняють еліпсис семантичний, абсолютний, фонетичний, фразеологічний,  синтаксичний.

• Семантичний еліпсис виникає тоді, коли те, що опущено в реченні, можливо домислити на основі контексту.
• Абсолютний еліпсис виникає на основі еліпсиса часткового, при якому імплікуючий в другій частині складносурядного речення загальний член є присутнім в його першій частині. У разі абсолютного еліпсиса загальний член речення не фігурує взагалі, що являється результатом не лише семантичного ослаблення загального елементу, але і більш зростаючого смислового значення вигаданих членів речення.
• Фонетичний еліпс (вивчається орфоепією) полягає в скороченні, опущенні частини звукових сегментів, що містяться в зразковому фонетичному тексті або в ідеальному фонетичному вигляді слова. Саме по явищах фонетичного еліпса, що кваліфікується як «неповний стиль» вимови, розмовну мову прийнято відрізняти від усної мови.
• Фразеологічний еліпс пов'язаний з модифікаціями одиниці фразеологізму, що виражаються в тому, що один з її компонентів опускається під впливом контексту.
• Синтаксичний еліпс базується на аналогії – особливій побудові еліптичної частини, що дозволяє точно визначити те, що не виражено. Еліпс в синтаксисі пов'язаний з ситуативністю розмовної мови і супроводжуючими її жестами, мімікою, знаходить своє вираження в «згорненості» конструкцій у висловлюванні, в їх неповноті (у порівнянні з «повним складом» аналогічних конструкцій в книжній мові [Виноградов В.С., 2001: 142].

 За словами В.Г. Адмоні, еліпсис не є засобом синтаксичного зв'язку, він є одним з можливих наслідків наявності синтаксичних зв'язків, виражених іншими синтаксичними засобами або контекстом і ситуацією               [Адмоні В.Г., 1973: 34].

Будь-яке еліптичне речення слід трактувати як видозміну нееліптичного речення, утвореного за допомогою трансформації еліпса або «стирання», сутність якого полягає в заміні експліцитного варіанту        якого-небудь слова або слів нульовим варіантом того ж слова. Цій операції еліпсиса може бути піддане будь-яке слово – як повнозначне, так і службове.

Отже, під час відбору фактичного матеріалу будемо спиратися на таке трактування  еліпсису: навмисний пропуск несуттєвих слів у реченні без викривлення його змісту, а часто – для підсилення змісту й ефекту.

 

 

 

 

 

1.2. Концепції щодо класифікації англійського еліпсиса

   

   Класифікація еліптичних речень, наведена в роботі Л.С. Бархударова, вбачається нам найбільш повною. Вона виконана на основі способу експлікацій слова, представленого нульовим варіантом: синтагматичні еліптичні конструкції (з навколишнього контексту) і парадигматичні  еліптичні конструкції (з аналогічних конструкцій, що зустрічаються в мові). Якщо представлені нульовим варіантом слово або слова есплікуються, тобто відновлюються у своєму звучному варіанті з навколишнього контексту, тобто з попереднього або наступного тексту, то така еліптична конструкція називається синтагматична. Якщо ж експлікація даного слова або слів можлива тільки на основі інших аналогічних конструкцій, що зустрічаються в мові, але не зареєстрованих безпосередньо в контекстуальному оточенні даної еліптичної конструкції, то така еліптична конструкція називається парадигматичною [Бархударов Л.С.,2002: 320].

• Синтагматичні еліптичні конструкції

  У реченнях цього підтипу, що піддалися еліпсису, слова можуть бути відновлені як з даного речення, так (частіше) і з якого-небудь іншого речення, що передує або наступного. Наприклад:

- еліпсис відновлюється  з того ж речення;

- еліпсис відновлюється  з попереднього речення. Це  може бути речення, вимовлене тією ж особою (або особою, що перебуває в межах мови одного автора);

- речення, з якого відновлюється еліпс, може також вимовлятися іншою особою (учасником діалогу);

- еліпсис відновлюється  з наступного речення. Це є  більш рідкий випадок; однак  в англійській мові такого  роду конструкції все-таки зустрічаються.

   Ці конструкції цікаві тим, що в них є два еліптичних речення, що взаємно доповнюють один одного.

• Парадигматичні еліптичні конструкції.

Іноді представлені нульовим варіантом слова еліптичного  речення не можуть бути відновлені з навколишнього контексту, але вимагають для своєї експлікації звертання до інших аналогічних конструкцій, що зустрічаються в мові, хоча й не зареєстровані у безпосередньому контекстуальному оточенні даного еліптичного речення.