Як  бачимо, при перекладі в основному  здійснювався повний переклад метафор  і лише у 2 реченнях відбувається часткова образна заміна. Образ при перекладі досить вдало було збережено. Загалом, переклад вважається таким, у якому якнайточніше з розглянутих варіантів перекладу відтворено оригінальний авторський метафоричний концептопростір.

     У творі алітерація взаємодіє з  антропоморфною метафорою і була талановито відтворена при перекладі. Таким чином, високий ступінь еквівалентності відтворення авторського метафоричного концептопростору в перекладі з німецької мови на українську казок Гофмана підтверджує тезу про можливість максимального відтворення оригінальної метафоричної системи в умовах художнього перекладу.

     Підбиваючи  підсумок всьому вищесказаному, ми можемо відзначити, що ремінісценція в умовах художнього перекладу проходить  певний шлях розвитку, представлений  наступною моделлю: джерело ремінісценції → оригінальний текст із ремінісценцією → переказний текст.

     Ремінісценція може бути передана автором/перекладачем як з максимальною точністю, так  з необхідними значеннєвими, стилістичними  й ін. змінами. У ряді випадків важливу  роль у трансформації ремінісценції грає особистісний початок автора.

      Висновки

     Метафоричний  світ автора наскрізно пронизаний позитивом, так у проаналізованих метафорах  дуже мало зустрічається слів у переносному  значенні, які б мали негативну  внутрішню конотацію. Проте досить частими є випадки в яких слова “замінники” – мають вичищений характер звучання. Серед найбільш улюблених образів до яких звертається автор варто відмітити серце як образ внутрішнього світу люди; вітер – завжди виступає у персоніфікованому вигляді і уособлює собою частину природи, у Гофмана вітер виступає елементом оживлення природи, він є проявом її існування. Взагалі то персоніфікація є одним з найбільш улюблених художніх засобів автора у персоніфікованому вигляді постають: ранок, осінь, світ, день, сонце, ніч, дороги тощо. Цей факт пояснюється тим, що досить часто Гофман у своїх творах звертається до природи не як до об’єкта людського буття, а як до рівноправного, а то й вищого суб’єкта буття. В різних іпостасях постає метафоричний епітет зелений, який з одного боку є символом природи і це можна вважати суто авторською метафорою, а з іншого слугує для позначення віку – загальномовна лексична метафора. Характерним є й те, що звуки природи у автора завжди асоціюються зі звуками музики, що знову декларує особливе ставлення автора до природи. Слід відзначити, що у проаналізованому діапазоні метафор досить часто зустрічаються загальномовні метафори, які окрім звичної форми, яка фіксується словниками, мають свої варіації.

     Найбільш  типовими способами метафоричних переносів у Гофмана є: фізичні характеристики предметів і речовин, фізичні процеси – людина, нежива природа – людина, персоніфікація, живі істоти – нежива природа, просторові характеристики – часові характеристики тощо.

     Зробивши  аналіз метафор, створених конкретним автором, зокрема Гофманом та перекладачами, ми можемо сказати, що виявились відмінності, використання цього художньо стилістичного засобу в різних мовах. Таким чином результатом даної роботи став висновок про те, що при художньому перекладі поезії з німецької мови на українську, виникають деякі проблеми.

     Ці  проблеми зумовлюються:

     1) різницею граматичних конструкцій  німецької та української мов;

     2) існуванням синонімії;

     3) Великою складністю авторського  перекладу.

     Так як зробити інтерпретацію віршованого тексту досить складно із-за розбіжностей мовних конструкцій країн. Слід також зазначити значимість даної роботи, яка визначається новизною зробленого аналізу, який дасть змогу поглибити знання про тлумачення метафори, наблизитися до розуміння сутності поняття художнього, казкового перекладів та перекладу загалом. Практична цінність даної роботи та аналізу вбачається у використанні її основних положень та результатів в подальших дослідженнях метафори, художнього та казкового перекладів у творах Гофмана та інших німецьких письменників.

      Література

1. Гачечиладзе Г. Художественный перевод и литературные взаимосвязи. – М., 1980.
2. Паршин А.В. Теория и практика перевода. – М., 2002.
3. Гофман Э.Т.А. Собрание сочинений. / Пер. с нем. М.А. Бекетовой Т. 5. – М., 1929.
4. Гофман Э.Т.А. Повелитель блох. / Пер. с нем. Д. Каравкиной, В. Гриба. – М., 2001.
5. Гофман Э.Т.А. Крейслериана. Житейские воззрения кота Мурра. Дневники. / Пер. с нем. А. Голебма. – М., 1972.
6. English-deutsche Lehnbeziehungen. // Матеріали Міжнародної наукової конференції. Німецько-українські міжмовні стосунки (Міжкультурна комунікація і лінгводидактика). (12-13 жовтня 2007 року, Київ).
7. Мовна гра чи гра слів? // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції. Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу. (19-20 квітня 2007 року, Харків 2007, с. 10-11).
8. Граматика німецької мови. Частина 2. / Синтаксис (у співавторстві). Навчальний посібник для студентів. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – 132 с.
9. Граматика німецької мови. Частина І. (Морфологія). Видання друге, виправлене та доповнене (у співавторстві). Навчальний посібник для студентів. Комунікативні вправи і завдання. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – 132 с.
10. До деяких питань перекладу як складової мовної комунікації. Матеріали науково-практичної конференції. / Актуальні проблеми та технології філологічних досліджень навчання іноземним мовам. – Ізмаїл, 2004. – С.123-128.
11. До деяких питань щодо одиниці перекладу художньої літератури. // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. Випуск №4 (50). – Суми: Видавництво Сум ДУ, 2003. – С. 36-39.
12. Зооніми: способи аналізу та переклад. Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. – Вип. 22. – Ч. 1. – 2007. – Київ: Київський ВПЦ «Київський університет». – С. 22.
13. Інтерпретація тесту мовою мети. Навчально-методичний посібник для студентів перекладачів німецького відділення (німецькою мовою). – Дрогобич: Видавництво ДДПУ ім. І.Франка, 2007. – 120 с.
14. Лінгвокраїнознавство. Тексти та вправи. Навчальний посібник для 2-3 курсів. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 370 с.
15. Національний колорит: дискурс інтерпретації та перекладу // Наукові записки. Серія: філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. – Вип. 69. – Ч. 1. – 2006. – С. 51-61.
16. Німецька мова: практика та переклад. Навчальний посібник для студентів перекладацьких відділень ВНЗ за кредитно-модульною системою навчання. (у співавторстві). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. 2006. – 195 с.
17. Особливості фразеологічної парадигми: текст і контекст. Програма всеукраїнської науково-практичної конференції «Перекладознавство. Літературознавство. Мовознавство: тенденції розвитку на зламі ХХ-ХХІ століть», 2 листопада. – Дрогобич, 2007. (тези) – С. 16.
18. Переклад: теорія та практика. Навчально-методичний посібник (у співавторстві). –Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – 111 с.
19. Порівняльна лексикологія (курс лекцій німецькою мовою). Навчальний посібник. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. – 138с.
20. Про роль двомовної комунікації в процесі перекладу. Матеріали міжнародної, науково-методичної конференції „Методологічні проблеми сучасного перекладу”. // Вісник Сумського державного університету. Сер. Філологічні науки. – Суми, 2004. – №3 (62).
21. Різновиди метафори та їх переклад (на мат. перекладу оповідання М.М. Коцюбинського „Сон” німецькою мовою). // Наукові записки. – Серія: філологічні науки (мовознавство). Вип. 54. – Кіровоград, 2005. – С. 111-115.
22. Система понять процесу художнього перекладу // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія: філологічні науки (мовознавство). Випуск 67. – 2006. – С. 185-189.
23. Суть художнього перекладу. Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу в мовному вузі: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції КНЛУ, 27-28 вересня 2006 року. Відп. ред. С.М. Назаров. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – С. 26-29.
24. Текст як одиниця перекладу (критерії відношення змісту і форми у мовній інтерпретації) // Наукові записки. Серія: філологічні науки (мовознавство). Випуск 48. – Кіровоград, 2003. – С. 23-30.
25. Теорія перекладу (курс лекцій). Навчальний посібник. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002.– 118 с.
26. Hoffman E.T.A. Lebensansichten des Katers Murr. Berlin und Weimar, 1985.

     Размещено на Allbest.ru