Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2012 в 22:57, курсовая работа
Переклад літератури для дітей має свою специфіку, що обумовлена, в першу чергу, специфікою самої дитячої літератури – вона повинна враховувати вікові особливості читача. Таким чином, перекладач літератури для дітей повинен не тільки досконало володіти мовою оригіналу та перекладу, а й бути здатним дивитися на текст очима дитини. Також він повинен бути гарним психологом та знавцем дитячої душі. Потрібно вміти знайти, а можливо, й вигадати засоби передачі ідей та образів. Але ці образи повинні бути не лише доступними та зрозумілими для дитини, але й близькими для неї.
ВСТУП....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Характерні риси сучасної дитячої літератури………....................6
Основні способи перекладу літератури для дітей..………….......11
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1................................................................................18
РОЗДІЛ 2. ЛІНКВОКУЛЬТУРНА СВОЄРІДНІСТЬ ПЕРЕКЛАДУ ПОВІСТІ Е.Б. ВАЙТА «ПАВУТИННЯ ШАРЛОТТИ» УКРАЇНСЬКОЮ ТА РОСІЙСЬКОЮ МОВАМИ
2.1. «Легкозрозумілість» як головний критерій оцінки якості перекладу творів для дітей……………. ..............20
Форма повісті Е.Б. Війта в оригіналі і перекладах: збіги та відмінності ………………………………………………………………..25
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2................................................................................31
ВИСНОВКИ...........................................................................................................33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…...................................................36
«— Салю-ут! — пробринів голосок. Вілбер зірвався на рівні ноги.
— Сало-їд? — не второпавши, перепитав він.
— Салю-ут! — повторив голосок.
— Про якого салоїда ти говориш? І де ти сидиш?! — вереснув Вілбер. — Будь ласочка, скажи мені, де ти! І яким салоїдом ти мене лякаєш?
— Салют — це привіт, себто я тебе вітаю, — пояснив голосок. — То я сказала «салют!» замість «привіт!» чи «доброго ранку!», бо так мені здалося цікавіше. А як по правді, то це дурний вислів, і я й сама собі дивуюся, що його вжила взагалі» [69, с. 36];
« - Привечай, друг!
- Что за чай вдруг? - встрепенулся со сна Уилбур. - Ты где?
- "Привечай"- значит "встречай гостя", - я так люблю говорить вместо "здравствуй" или "с добрым утром". Глупое, вообще говоря, словечко, сама не знаю, как оно ко мне прилипло» [70].
Багато уваги автор приділяє передачі особливостей мовлення різних персонажів-тварин:
«"That's where you're wrong, my friend, my friend," said a voice.
Wilbur looked through the fence and saw the goose standing there.
"You don't have to stay in that dirty-little dirty-little dirty-little yard," said the goose, who talked rather fast. "One of the boards is loose. Push on it, push-push-push on it, and come on out!"
"What?" said Wilbur. "Say it slower!"
"At-at-at, at the risk of repeating myself," said the goose, "I suggest that you come on out. It's wonderful out here."
"Did you say a board was loose?"
"That I did, that I did," said the goose» [68, с. 16-17];
«— Ось тут ти помиляєшся, мій друже, мій друже! — обізвався чийсь голос. Вілбер зазирнув у щілину в паркані й побачив: стоїть за парканом гуска.
— Не треба тобі стирчати в тому брудному-малому, брудному-малому, брудному-малому закапелку! — заговорила гуска. Мова була в неї дуже швидка-шпарка, й багато слів повторялося. — Отамо одна штахетина погано прибита й теліпається. То ти натисни на неї, натисни-натисни-натисни на неї і вийдеш на волю!
— Що-що? — не второпав Вілбер. — Скажи повільніше!
— Не хо-хо-хотілося б повторятись, — мовила гуска, — але я пропоную тобі вийти на волю. Там просто чудово, на волі!
— А таки сказала, а таки сказала! — підтвердила велика птаха» [69, с. 18-19];
« - А ведь ты ошибаешься, друг, друг, друг, - вдруг произнёс чей-то голос.
Уилбур глянул за забор и увидел гусыню.
- Тебе совсем незачем оставаться на этом гря-гря-грязном дворике, - сказала гусыня, которая тараторила так быстро, что успевала трижды повторить чуть не каждый слог и слово, и выпаливала их, как пулемётные очереди. - Одна доска здесь отстала. Ты-ты-ты-ты толкни-толкни её и выйди.
- Что? - скажи понятнее.
- То-то-то-гда я повторюсь, - сказала гусыня. - Я просто посоветовала тебе выйти погулять. Здесь снаружи так здорово!
- Ты говоришь, доска отстала?
- Да-да-да-да-да!» [70];
«"Sorry, sonny, sorry," said the goose. "I'm sitting-sitting on my eggs. Eight of them. Got to keep them toasty-oasty-oasty warm. I have to stay right here, I'm no flibberty-ibberty-gibbet. I do not play when there are eggs to hatch. I'm expecting goslings"» [68, с.28];
«— Вибач, вибач, вибач! — відказала гуска. — Я сиджу-сиджу на моїх яйцях. Їх восьмеро. Маю тримати їх дуже-дуже-дуже теплими. Тож мушу постійно сидіти на яйцях, бо я не якась там легковажна торохтійка. Мені не до гри, коли я висиджую гусеняток» [69, с. 29];
«- Нет, нет, нет, - отозвалась гусыня, - я-я-я си-жу на яйцах. Восемь яичек. Они должны быть всегда тёп-тёп-тёп-ленькие. Я-я-я не могу отойти. Я не гу-гу-гу-лёна. Я не могу играть, когда высиживаю яйца. У меня будут гу-гу-гусята» [70].
На наш погляд, з позицій передачі цього аспекту мовлення персонажів більш вдалим є переклад на російську мову, тому що він більш яскраво та доступно для малюка характеризує мовлення, яку схоже на геготання гусаків – той ефект, якого намагався достигнути автор.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
Існують критерії оцінки якості перекладу дитячих книг для кожної вікової категорії. Для дітей молодшого шкільного віку, на яких націлена повість Е.Б. Вайта «Павутиння Шарлотти», головними умовами гарного перекладу є структурна простота (зручність для читання), гармонія між малюнком і текстом, легкозрозумілість, збереження форми.
Зіставлення оригіналу твору з перекладами на українську та російську мови з позицій збереження або трансформацій структурної простоти та зручності для читання показало, що обидва переклади зберегли оригінальну зручність (досить великі літери для полегшення читання, зручна відстань між рядками тощо).
Стосовно ілюстрацій слід зазначити, що в українському виданні повісті ілюстрації більш яскраві, більш цікаві для дитини порівняно з оригіналом. На наш погляд, це позитивно відіб’ється на сприйнятті книги дитиною.
Аналіз перекладів повісті «Павутиння Шарлотти» показав, що критерій легкозрозумілості в цілому зберігається як в українському, так і в російському варіантах твору. Але слід зазначити, що в англомовному тексті зустрічаються власні назви, які йменують американські реалії. Нажаль, ніхто к перекладачів не додав до тексту коментар з поясненням цих реалій, що, безумовно, ускладнює сприйняття тексту.
З позицій збереження оригінальної форми твору у перекладах обидва варіанти, як нам здається, можна назвати адекватними: в українському та російському перекладах зберігаються оригінальні вірші, мовна гра, усі приклади звуконаслідувань тощо.
Результати зіставного аналізу оригіналу повісті та його перекладів двома мовами дозволяють стверджувати, що в українському та російському тексті зберігаються всі головні функції тексту для дітей молодшого шкільного віку: розважальна, пізнавальна, естетична та виховна. Повість вчить американських, українських та російських юних читачів любити тварини та рослини, бути добрим та цінувати дружбу.
ВИСНОВКИ
Переклад посідає особливе місце у літературному процесі. Кожен вид літератури «обслуговується» певним видом перекладу. Зокрема, художня література послуговується художнім перекладом. Художній переклад – один з найнаглядніших проявів міжлітературної взаємодії. Фактично він є основною частиною національно-літературного процесу, оскільки виступає посередником між літературами. Без нього неможливо було б говорити про міжлітературний процес у всій його повноті. Художній переклад – особливий вид перекладу. Художній переклад – відображення думок і почуттів автора прозового або поетичного першотвору за допомогою іншої мови, перевтілення його образів у матеріал іншої мови.
При перекладі художніх текстів відповідальність перекладача величезна, оскільки його текст стає для читача єдиним. Перекладач прагне до того, що переклад читався так само легко, як оригінал. Він завжди враховує, на кого направлений його переклад, на якого читача. З цього приводу переклад дитячої художньої літератури заслуговує особливої уваги.
Термін «дитяча література» означає як твори, спеціально призначені для дитячого читання, так і ті, що виявилися придатними для нього, хоча вони і призначалися спочатку для дорослих.
Лінгвісти, які розробляють проблеми дитячої літератури, виділяють наступні її функції: розважальна (не зацікавивши дитину, не можна її ні розвивати, ні виховувати); виховна (одна з найголовніших); естетична (книга повинна прищепити істинний художній смак); пізнавальна (дитина отримує інформацію про навколишній світ).
Дитяча література має численні специфічні риси, що виділяють її з-поміж інших літературних підсистем, вона виступає цінним та ефективним інструментом виховання та навчання дитини, сприяє засвоєнню мови, прищеплює літературний смак та розвиває мовне відчуття, дарує естетичне задоволення. Усе це зумовлює необхідність особливо дбайливого ставлення до перекладу творів, призначених для дітей.
Чинники, які в перекладах
дитячих книг часто призводять до
відхилень від початкового
До аспектів, які варто
враховувати при перекладі
Переклад дитячої літератури – це переклад, орієнтований на реципієнта. Перекладена дитяча книга буде доступна для розуміння за умови врахування специфіки цільової аудиторії. Таких специфічних рис виділяють чотири: 1) Вік (дошкільний/молодший шкільний вік; середній шкільний вік; старший шкільний вік); 2) Несформованість мовної особистості; 3) Недостатня мовна компетенція; 4) Обмежений обсяг знань про навколишній світ.
Існують критерії оцінки якості перекладу дитячих книг для кожної вікової категорії. Для дітей молодшого шкільного віку, на яких націлена повість Е.Б. Вайта «Павутиння Шарлотти», головними умовами гарного перекладу є структурна простота (зручність для читання), гармонія між малюнком і текстом, легкозрозумілість, збереження форми.
Зіставлення оригіналу твору з перекладами на українську та російську мови з позицій збереження або трансформацій структурної простоти та зручності для читання показало, що обидва переклади зберегли оригінальну зручність (досить великі літери для полегшення читання, зручна відстань між рядками тощо).
Стосовно ілюстрацій слід зазначити, що в українському виданні повісті ілюстрації більш яскраві, більш цікаві для дитини порівняно з оригіналом. На наш погляд, це позитивно відіб’ється на сприйнятті книги дитиною.
Аналіз перекладів повісті «Павутиння Шарлотти» показав, що критерій легкозрозумілості в цілому зберігається як в українському, так і в російському варіантах твору. Але слід зазначити, що в англомовному тексті зустрічаються власні назви, які йменують американські реалії. Але в обох перекладах відсутні коментарі з поясненням цих реалій, що, безумовно, ускладнює сприйняття тексту іншомовним читачем.
З позицій збереження оригінальної форми твору у перекладах обидва варіанти, як нам здається, можна назвати адекватними: в українському та російському перекладах зберігаються оригінальні вірші, мовна гра, усі приклади звуконаслідувань тощо.
Результати зіставного аналізу оригіналу повісті Е.Б. Вайта «Павутиння Шарлотти» та його перекладів двома мовами дозволяють стверджувати, що в українському та російському тексті зберігаються всі головні функції тексту для дітей молодшого шкільного віку: розважальна, пізнавальна, естетична та виховна. Повість вчить американських, українських та російських юних читачів любити тварини та рослини, бути добрим та цінувати дружбу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ