Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2012 в 10:57, реферат
Патентну форму охорони об'єктів промислової власності в Україні введено вперше. Патентне законодавство формується досить активно, оскільки така форма охорони результатів творчої діяльності відповідає вимогам ринкової економіки. Воно має передусім стимулювати широкий розвиток науково-технічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві України.
Введення
І. Етапи розвитку законодавства України у сфері промислової власності
ІІ. Право на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
ІІІ. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
IV. Право на секрети виробництва (ноу-хау), на селекційні досягнення, на селекційні досягнення в галузі тваринництва, на науково-технічну інформацію
V. Право на знаки для товарів і послуг
VI. Промислова власність як об'єкт управління
VII. Захист прав на об'єкти промислової власності
Висновки.
Використана література
Це досить
широке коло інформаційних
Науково-технічна
інформація стає об'єктом
Інформаційні
ресурси науково-технічної
Інформаційні ресурси спільного користування — сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації, наукових, науково-технічних бібліотек, а також комерційних центрів, фірм, організацій, що займаються науково-технічною діяльністю і з власниками яких укладено договори про їх спільне користування.
Суб'єктами
відносин, що виникають у процесі
створення, відтворення,
— будь-які фізичні і юридичні особи України;
— державні
органи, органи місцевого і
— іноземні фізичні та юридичні особи та особи без громадянства;
— міжнародні організації.
Всі суб'єкти зазначених відносин можуть виступати як творці науково-технічної інформації, її накопичувачі, власники, виготовлювачі, зберігачі й споживачі інформаційної продукції та послуг, а також як посередники у сфері науково-технічної діяльності.
Творцями
науково-технічної інформації
Дія Закону
«Про науково-технічну
Будь-яка
відкрита науково-технічна
V. Право на знаки для товарів і послуг
Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993р.
Права
на знаки для товарів і послуг
— це сукупність правових норм,
що регулюють суспільні
Знаки для товарів і послуг — це зареєстровані в установленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.
Закон
передбачає такі види знаків
для товарів і послуг: словесні
(слова й абревіатури,
Для того, щоб позначення було визнане знаком для товарів і послуг, його слід заявити до Держпатенту України в установленому порядку.
Вимоги до знаку для товарів і послуг у згаданому вище Законі викладені не в позитивній формі, а у вигляді переліку позначень, які не можуть одержати правову охорону. Проте, певні вимоги встановлені самим Законом, або вироблені практикою.
Позначення,
заявлене як знак для товарів
і послуг, має бути корисним, придатним
для маркування товарів і
Заявлене позначення має бути новим, тобто невідомим ніде у світі і тому придатним для реєстрації за кордоном. Позначення має бути корисним, бо відповідно до ст.5 Закону правова охорона надається знаку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі. Воно повинно певним чином індивідуалізовувати надійну конкурентоспроможність і стабільність попиту.
Знак
повинен мати об'єктивне
Основні
функції знаків для товарів
і послуг — це
Закон чітко визначає, які позначення не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Зокрема, не визнаються знаками позначення, які зображують державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки.
Не визнаються
знаками також позначення, які
не мають розрізняльної
Не можуть бути визнані знаками позначення, які відтворюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажів з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
Право на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники. З цієї норми можна зробити кілька висновків: 1) заявником може бути будь-яка фізична чи юридична особа, як вітчизняна, так і зарубіжна; 2) заявником може бути об'єднання цих осіб; 3) це можуть бути правонаступники зазначених осіб; 4) заявником не є автор самого знаку для товарів і послуг. На цьому останньому висновку варто зупинитися більш детально. На відміну від інших об'єктів промислової власності автор позначення, заявленого як знак, не може бути суб'єктом права на нього. Підприємець чи підприємство можуть замовити або оголосити конкурс на виготовлення позначення і виплатити авторові позначення певну винагороду за його створення. Але автор позначення не бере участі в оформленні прав на це позначення. Право на знак визнається лише заявником, тобто за особою, на чиє замовлення цей знак було створено.
Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого надійшла до Держпатенту раніше за іншу тотожну.
Заявка на одержання свідоцтва подається до Держпатенту України. За дорученням заявника заявка може бути подана через патентного повіреного або іншу довірену особу. Заявка має стосуватися лише одного знака.
Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків.
У заяві
про реєстрацію знака
Пріоритет знака для товарів і послуг визначається за датою надходження заявки до Держпатенту. Проте, слід пам'ятати, що заявник може просити визначити йому конвенційний пріоритет, право на який у заявника зберігається протягом шести місяців від дати подання першої заявки до патентного відомства держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. Пріоритет заявки може бути визначений також за датою відкриття виставки, на якій експонується знак.
Заявка
на реєстрацію знака для
Правова
охорона знака для товарів
і послуг в Україні
Дія свідоцтва може бути припинена достроково в разі відмови власника від нього або несплати збору за продовження строку дії свідоцтва.
Дія свідоцтва у цих випадках припиняється з першого дня періоду строку його дії, за який збір не сплачено.
Дія свідоцтва може припинитися за рішенням суду чи арбітражного суду у зв'язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки.
Якщо
за результатами експертизи
Заявник
має право відкликати заявку
в будь-який час до дати
На підставі рішення про реєстрацію знака Держпатент публікує у своєму офіційному бюлетені визначені відомості про видачу свідоцтва. Одночасно з публікацією Держпатент здійснює державну реєстрацію знака. Протягом місяця Держпатент зобов'язаний видати особі, яка має право на одержання, свідоцтво про реєстрацію знака для товарів і послуг. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.
Свідоцтво на знак для товарів і послуг передусім засвідчує право власності особи, яка одержала його. Свідоцтво надає його власникові виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд.
Використанням
знака визнається застосування
його на товарах і при наданні
послуг, для яких його зареєстровано,
на упаковці товарів, у
Информация о работе Етапи розвитку законодавства України у сфері промислової власності